<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Dinamicandriy</id>
	<title>Енциклопедія Жидачівщини - Внесок користувача [uk]</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Dinamicandriy"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Dinamicandriy"/>
	<updated>2026-11-17T19:22:05Z</updated>
	<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.43.11</generator>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C%C2%BB&amp;diff=8356</id>
		<title>Озеро «Промінь»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE_%C2%AB%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8C%C2%BB&amp;diff=8356"/>
		<updated>2026-10-28T23:50:29Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&#039;&#039;&#039;Озеро «Промінь»&#039;&#039;&#039; {{тире}} невелика штучна водойма на околиці [[Жидачів|Жидачева]], створена на місці давньої стариці річки Стрий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Відомості ==&lt;br /&gt;
За совіцьких часів мало назву &amp;quot;Консомольське&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Озеро було спеціально створено для техногенних потреб Жидачівського ЦПК. У нього через спеціально збудований водогін підприємство скидало технічну воду, яку використовували для охолодження турбін на ТЕЦ комбінату&amp;lt;ref name=&amp;quot;ozero&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Web|назва=|url=https://www.facebook.com/meriya.zhydachiv/posts/pfbid02LNRayfnmtfLd8B7ZSPfRTDLhRWAj9hU6xKqiGCFcpkLtZK7UsohB3XpnT7DFzbe8l|видавець=Жидачівська Міська Рада}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
у зв&#039;язку зі значним зменшенням виробництва на підприємстві на початку 2010-х ТЕЦ була зупинена, а споживання технічної води комбінатом скоротилося на 90%. Разом з цим відпала потреба у скиданні технічної води у озеро&amp;lt;ref name=&amp;quot;ozero&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2019 році комбінат провів реконструкцію водогону з частковим демонтажем труб, через що підживлення озера остаточно припинилося&amp;lt;ref name=&amp;quot;ozero&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Наразі озеро інтенсивно заростає та замулюється із одночасним перетворенням прибережних ділянок у болото.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У липні 2022 року через аномальну спеку і катастрофічне обмініння у озері вимерла значна кількість риби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{примітки}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Озера]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE_%C2%AB%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%C2%BB&amp;diff=8355</id>
		<title>Озеро «Гребний Канал»</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE_%C2%AB%D0%93%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%C2%BB&amp;diff=8355"/>
		<updated>2026-10-28T23:49:33Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Озеро_Гребний_Канал_в_Жидачеві.JPG|міні|справа|300px|Озеро Гребний Канал]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Озеро {{bquotes|Гребний Канал}}&#039;&#039;&#039; {{тире}} штучна водойма на околиці міста [[Жидачів]], утворена на місці стариці річки Стрий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Відомості ===&lt;br /&gt;
За совіцьких часів на території стариці почали видобувати шутер. Згодом новоутворений кар&#039;єр додатково вирівняли і поглибили, маючи на меті адаптувати його спортивних змагань з веслування.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Зараз озеро є популярним місцем для відпочинку та рибальства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Озера]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7773</id>
		<title>Категорія:Історія Жидачева</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7773"/>
		<updated>2026-10-28T13:49:10Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: Створена сторінка: Категорія:Історія поселень&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Історія поселень]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7772</id>
		<title>Історія Жидачева</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7772"/>
		<updated>2026-10-28T13:48:49Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&#039;&#039;&#039;Жидачів&#039;&#039;&#039; {{тире}} одне з найдавніших міст Галичини. В часи свого розквіту воно було важливим оборонним та торгівельним пунктом, у складі Австрійської імперії та Польської республіки було центром [[Жидачівський повіт|Жидачівьского повіту]], в совіцькі часи та до 2020 року був центром [[Жидачівський район|Жидачівського району]]. З 2020 року {{тире}} центр [[Жидачівська міська громада|Жидачівської міської громади]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
=== Давні часи ===&lt;br /&gt;
Найдавніші поселення на території Жидачева датуються періодом пізнього палеоліту і були розташовані в урочищі Базиївка. В тому ж місці було знайдено рештки пізніших поселень епох мезоліту та неоліту відповідно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такому ранньому заселенню цієї території сприяло унікальне географічне положення цієї місцини. Жидачів розташований в угловині між Прикарпатською та Подільською височиною, а навколишні землі мають рівниний рель’єф на декілька кілометрів навколо. По суті, Базиївка чи не єдиний пагорб у цьому районі. Та ще й який пагорб! З трьох сторін він омивається річкою Стрий, а зі сходу - оточений широкими болотами та річкою Дністер. Ці природні фортифікації давали змогу завчасно побачити ворога чи взагалі уникнути його нападу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також на основі знахідок у верхніх шарах грунту в урочищі Базиївка було ідентифіковано поселення доби бронзи та раннього заліза.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поселення епохи бронзи відносять до голіградської культури. Населення цієї культури займалось землеробством, скотарством та іншими допоміжними ремеслами. Серед ремесел важливу роль відігравала бронзоливарна справа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Представники голіградської культури практикували язичництво, для якого були характерні акти жертвоприношення. Одне таке жертвоприношення збереглося і до наших часів {{тире}} [[Базиївський скарб]], знайдений у [[2012]] році на території урочища Базиївка. Скарб складався з фрагментів бронзових казанів, сітули, серпів, бритви та декількох підвісок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом, давні поселення на території міста Жидачева базувалися у трьох локація - урочище Базиївка, урочище Замок та в районі старого цвинтаря {{тире}} там було виявлено поселення Черняхівської культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш ймовірно, до кінця епохи раннього середньовіччя поселення в Жидачеві мали невеликий розмір та не мали значних оборонних укріплень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші ж серйозні рукотворні оборонні укріплення на території урочища Базиївка з’явилися не пізніше ніж XI століття. Вони були досить складними. Майдан городища по периметру був захищений потужним земляним валом, у східній його частині було споруджено додаткові лінії оборони у вигляді земляних валів. На залишках одного з таких валів і росте славнозвісна одинока сосна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Княжа доба (XI {{тире}} XIV ст.) === &lt;br /&gt;
Дослідники вважають що період розквіту міста припав на період з кінця XI до початку XVI ст, коли річкове судноплавство було основним способом пересування на великі відстані по суші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На цей період якраз і припадає перша письмова згадка про древнє місто Зудеч в Іпатіївському списку. У перекладі ця згадка звучить наступним чином:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{цитата|Того року повінь була велика в Галичі: божим попущенням умножився дощ і раптово в один день і ніч пішла вода велика з Дністра в Болонє, дійшла аж до бикового болота і потопила людей більш як триста які пішли з сіллю з Зудечева і багатьох людей знімали з дерев і вози їх, котрі вода туди викинула; багато ж інших втопилося і була в них в ту зиму житня дороговизеа велика.|40}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тут варто зауважити, що саме Зудеч (а не Удеч), найбільш ймовірно, був давньою назвою міста. Таке припущення базується на відомому у давній східнослов’янській писемності факті передачі на письмі однією літерою збігу кінцевого й початкового приголосного в суцільнорядковому, нерозчленованому написанні тексту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іпатіївський список не був оригіналом літопису, і людина яка переписувала могла помилково переписати “из Удеча” замість “из Зудеча”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про те, що древній Зудеч був задіяний у річковому судноплавстві також свідчить мікротопонім Кораблище, що позначає територію між урочищами Базиївка та Замок. Тут ймовірно розташовувалась давня гавань, в якій ремонтували та будували кораблі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отож, маючи пряме річкове сполучення із Галичем - столицею Галицько-Волинського князівства, а також іншими містами князівства та міськими посленнями Північного причорномор’я, Зудеч набув небувалого розквіту як торговельний і транспортний центр. У цей час місто зазнало також серйозного культурного розвитку. Про це свідчать глиняні полив’яні писанки, писала та бронзові завісики від книг, знайдені на території урочища Замок і датованих періодом Княжої доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Торговий зв’язок Зудеча із Причорноморськими містами доводять інші археологічні знахідки з урочища Замок - рештки амфор та скляних кручених браслетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вважається, що будучи важливим торгівельним центром, до одержання Магдебурзького права у 1393 році древній Зудеч не мав значного політичного впливу. А після занепаду Галицько-Волинського князівства у середині XIV ст. та втратою Галичем столичних функцій, занепадає й значення Зудеча.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XII-XIV ст місто часто було об’єктом боротьби між конкуючими на цих теренах Руським, Польським та Угорським королівством, Золотою Ордою та Великим Князівством Литовським. З 1366 по 1390 році у Жидачеві навіть стояла угорська залога, що розміщувалась у замку на Замковій горі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Жидачівське князівство ([[1393]]{{тире}}[[1442]]) ===&lt;br /&gt;
Цікава сторінка в історії міста розпочалася у 1393 році, коли воно отримало від польського короля Владислава Ягайла магдебурзький привілей. Окрім самоврядування місто отримало 60 франконських ланів землі, два лани окремо для плебана католицької церкви і чотири лани для пасовищ, право на торг у суботу, заняття ремеслами та торгівлею.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Причиною надання привілею, ймовірно, було бажання схилити населення Жидачева та околиць, що в той час дотримувались проугорських настоїв, до польських порядків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Надання місту магдебурзького права стало початком існування нового державного утворення - Жидачівського князівства, що проіснувало з 1393 по 1442 рік і перебувало під владою династії Гедиміновичів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До Жидачівського князівства, яке пізніше трансформувалось у Жидачівський повіт, входило 9 міст, зокрема Жидачів, Соколівка, Ходорів, Журів, Руда, Долина, Журавно, Нові Стрілища, Вибранівка і 170 селищ і сіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жидачівське князівство мало всі атрибути середньовічної феодальної держави, що мала всю повноту політичної, судової, фіксальної та адміністративної влади, окреме військо, герб та прапор.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До речі, гербом Жидачівського князівства якраз і був щит з трьому золотистими левами на блакитному тлі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікаво також, що сюзерни цього князівства видавали спеціально для нього грамоти староукраїнською мовою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1442 році Жидачівське князівство перейшло до Польщі та було включене до складу Руського воєводства як Жидачівський повіт. Однією з причин зникнення князівства із політичної карти стало те, що останній правитель князівства Андрушко Федорович помер бездітний, а інші нащадки не змогли втримати владу над цими землями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри зникнення князівства у наступних століттях зберігся привілейований статус цих земель і населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До прикладу жителі Жидачева - колишньої княжої столиці - були звільнені від обов’язку служити в замку чи ремонтувати його. Міщани тільки мусили обороняти його в разі нападу ординців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навіть 2 століття по тому, у 1662 році мешканці міста не мали ніяких повинностей, а лиш сплачували по 3 гроші з дому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Королівства Польського ([[1387]]-[[1772]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії ([[1772]]-[[1914]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Під час Першої світової війни ([[1914]]-[[1919]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== у складі Польської Республіки ([[1919]]-[[1939]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У період Другої світової війни ([[1939]]-[[1944]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Совіцького Союзу ([[1944]]-[[1991]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У Незалежній Україні (з [[1991]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Історія Жидачева]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7771</id>
		<title>Історія Жидачева</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7771"/>
		<updated>2026-10-28T13:48:13Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&#039;&#039;&#039;Жидачів&#039;&#039;&#039; {{тире}} одне з найдавніших міст Галичини. В часи свого розквіту воно було важливим оборонним та торгівельним пунктом, у складі Австрійської імперії та Польської республіки було центром [[Жидачівський повіт|Жидачівьского повіту]], в совіцькі часи та до 2020 року був центром [[Жидачівський район|Жидачівського району]]. З 2020 року {{тире}} центр [[Жидачівська міська громада|Жидачівської міської громади]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
=== Давні часи ===&lt;br /&gt;
Найдавніші поселення на території Жидачева датуються періодом пізнього палеоліту і були розташовані в урочищі Базиївка. В тому ж місці було знайдено рештки пізніших поселень епох мезоліту та неоліту відповідно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такому ранньому заселенню цієї території сприяло унікальне географічне положення цієї місцини. Жидачів розташований в угловині між Прикарпатською та Подільською височиною, а навколишні землі мають рівниний рель’єф на декілька кілометрів навколо. По суті, Базиївка чи не єдиний пагорб у цьому районі. Та ще й який пагорб! З трьох сторін він омивається річкою Стрий, а зі сходу - оточений широкими болотами та річкою Дністер. Ці природні фортифікації давали змогу завчасно побачити ворога чи взагалі уникнути його нападу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також на основі знахідок у верхніх шарах грунту в урочищі Базиївка було ідентифіковано поселення доби бронзи та раннього заліза.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поселення епохи бронзи відносять до голіградської культури. Населення цієї культури займалось землеробством, скотарством та іншими допоміжними ремеслами. Серед ремесел важливу роль відігравала бронзоливарна справа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Представники голіградської культури практикували язичництво, для якого були характерні акти жертвоприношення. Одне таке жертвоприношення збереглося і до наших часів {{тире}} [[Базиївський скарб]], знайдений у [[2012]] році на території урочища Базиївка. Скарб складався з фрагментів бронзових казанів, сітули, серпів, бритви та декількох підвісок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом, давні поселення на території міста Жидачева базувалися у трьох локація - урочище Базиївка, урочище Замок та в районі старого цвинтаря {{тире}} там було виявлено поселення Черняхівської культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш ймовірно, до кінця епохи раннього середньовіччя поселення в Жидачеві мали невеликий розмір та не мали значних оборонних укріплень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші ж серйозні рукотворні оборонні укріплення на території урочища Базиївка з’явилися не пізніше ніж XI століття. Вони були досить складними. Майдан городища по периметру був захищений потужним земляним валом, у східній його частині було споруджено додаткові лінії оборони у вигляді земляних валів. На залишках одного з таких валів і росте славнозвісна одинока сосна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Княжа доба (XI {{тире}} XIV ст.) === &lt;br /&gt;
Дослідники вважають що період розквіту міста припав на період з кінця XI до початку XVI ст, коли річкове судноплавство було основним способом пересування на великі відстані по суші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На цей період якраз і припадає перша письмова згадка про древнє місто Зудеч в Іпатіївському списку. У перекладі ця згадка звучить наступним чином:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{цитата|Того року повінь була велика в Галичі: божим попущенням умножився дощ і раптово в один день і ніч пішла вода велика з Дністра в Болонє, дійшла аж до бикового болота і потопила людей більш як триста які пішли з сіллю з Зудечева і багатьох людей знімали з дерев і вози їх, котрі вода туди викинула; багато ж інших втопилося і була в них в ту зиму житня дороговизеа велика.|40}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тут варто зауважити, що саме Зудеч (а не Удеч), найбільш ймовірно, був давньою назвою міста. Таке припущення базується на відомому у давній східнослов’янській писемності факті передачі на письмі однією літерою збігу кінцевого й початкового приголосного в суцільнорядковому, нерозчленованому написанні тексту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іпатіївський список не був оригіналом літопису, і людина яка переписувала могла помилково переписати “из Удеча” замість “из Зудеча”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про те, що древній Зудеч був задіяний у річковому судноплавстві також свідчить мікротопонім Кораблище, що позначає територію між урочищами Базиївка та Замок. Тут ймовірно розташовувалась давня гавань, в якій ремонтували та будували кораблі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отож, маючи пряме річкове сполучення із Галичем - столицею Галицько-Волинського князівства, а також іншими містами князівства та міськими посленнями Північного причорномор’я, Зудеч набув небувалого розквіту як торговельний і транспортний центр. У цей час місто зазнало також серйозного культурного розвитку. Про це свідчать глиняні полив’яні писанки, писала та бронзові завісики від книг, знайдені на території урочища Замок і датованих періодом Княжої доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Торговий зв’язок Зудеча із Причорноморськими містами доводять інші археологічні знахідки з урочища Замок - рештки амфор та скляних кручених браслетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вважається, що будучи важливим торгівельним центром, до одержання Магдебурзького права у 1393 році древній Зудеч не мав значного політичного впливу. А після занепаду Галицько-Волинського князівства у середині XIV ст. та втратою Галичем столичних функцій, занепадає й значення Зудеча.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XII-XIV ст місто часто було об’єктом боротьби між конкуючими на цих теренах Руським, Польським та Угорським королівством, Золотою Ордою та Великим Князівством Литовським. З 1366 по 1390 році у Жидачеві навіть стояла угорська залога, що розміщувалась у замку на Замковій горі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Жидачівське князівство ([[1393]]{{тире}}[[1442]]) ===&lt;br /&gt;
Цікава сторінка в історії міста розпочалася у 1393 році, коли воно отримало від польського короля Владислава Ягайла магдебурзький привілей. Окрім самоврядування місто отримало 60 франконських ланів землі, два лани окремо для плебана католицької церкви і чотири лани для пасовищ, право на торг у суботу, заняття ремеслами та торгівлею.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Причиною надання привілею, ймовірно, було бажання схилити населення Жидачева та околиць, що в той час дотримувались проугорських настоїв, до польських порядків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Надання місту магдебурзького права стало початком існування нового державного утворення - Жидачівського князівства, що проіснувало з 1393 по 1442 рік і перебувало під владою династії Гедиміновичів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До Жидачівського князівства, яке пізніше трансформувалось у Жидачівський повіт, входило 9 міст, зокрема Жидачів, Соколівка, Ходорів, Журів, Руда, Долина, Журавно, Нові Стрілища, Вибранівка і 170 селищ і сіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жидачівське князівство мало всі атрибути середньовічної феодальної держави, що мала всю повноту політичної, судової, фіксальної та адміністративної влади, окреме військо, герб та прапор.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До речі, гербом Жидачівського князівства якраз і був щит з трьому золотистими левами на блакитному тлі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікаво також, що сюзерни цього князівства видавали спеціально для нього грамоти староукраїнською мовою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1442 році Жидачівське князівство перейшло до Польщі та було включене до складу Руського воєводства як Жидачівський повіт. Однією з причин зникнення князівства із політичної карти стало те, що останній правитель князівства Андрушко Федорович помер бездітний, а інші нащадки не змогли втримати владу над цими землями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри зникнення князівства у наступних століттях зберігся привілейований статус цих земель і населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До прикладу жителі Жидачева - колишньої княжої столиці - були звільнені від обов’язку служити в замку чи ремонтувати його. Міщани тільки мусили обороняти його в разі нападу ординців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навіть 2 століття по тому, у 1662 році мешканці міста не мали ніяких повинностей, а лиш сплачували по 3 гроші з дому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Королівства Польського ([[1387]]-[[1772]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії ([[1772]]-[[1914]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Під час Першої світової війни ([[1914]]-[[1919]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== у складі Польської Республіки ([[1919]]-[[1939]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У період Другої світової війни ([[1939]]-[[1944]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Совіцького Союзу ([[1944]]-[[1991]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У Незалежній Україні (з [[1991]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Історія поселень]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97&amp;diff=7764</id>
		<title>Категорія:Політичні події</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97&amp;diff=7764"/>
		<updated>2026-10-28T13:11:18Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: Створена сторінка: Категорія:Події&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Події]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8&amp;diff=7763</id>
		<title>Категорія:Вибори</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8&amp;diff=7763"/>
		<updated>2026-10-28T13:11:02Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Політичні події]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB&amp;diff=7762</id>
		<title>Новий Розділ</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB&amp;diff=7762"/>
		<updated>2026-10-28T13:03:47Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&#039;&#039;&#039;Новий Розділ&#039;&#039;&#039; ({{lang-en|Novyi Rozdil}}) {{тире}} місто у Стрийському районі Львівської області, адміністративний центр [[Новороздільська міська громада|Новороздільської міської громади]] Стрийського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва ==&lt;br /&gt;
Назва міста була утворена шляхом приєднання до назви сусіднього містечка Розділ прийменника {{bquotes|Новий}}.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
Поселення на території сучаного Нового Роздолу було засновано у травні 1953 року за проектом Українського державного проектного інституту {{bquotes|Укрміськбудпроект}} у зв&#039;язку з відкриттям і освоєнням родовища самородної сірки в районі містечка Розділ&amp;lt;ref name=&amp;quot;nr_mk&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Новий Роздол {{тире}} місто хіміків|видавництво=Каменяр|рік=1966|автор=Федір Бевзенко|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. У процесі освоєння родовища поруч з промисловими спорудами розбудовувались і житлові квартали, призначені для працівників гірничодобувної промисловості.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1960 році Президія Верховної Ради УРСР присвоїла будові назву {{bquotes|Селище Новий Розділ}}, а в червні 1965 року Львівський обласний виконавчий комітет прийняв рішення іменувати селище містом Новий Розділ&amp;lt;ref name=&amp;quot;nr_mk&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У грудні 2002 року Верховна Рада України визначила Новий Розділ як місто обласного значення, яким він залишався до 2020 року&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{примітки}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Міста]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2&amp;diff=7761</id>
		<title>Жидачів</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2&amp;diff=7761"/>
		<updated>2026-10-28T13:03:11Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: /* Примітки */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Жидачів_(2021).jpg|міні|справа|400px|Жидачів]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Жида́чів&#039;&#039;&#039; ({{lang-pl|Żydaczów}}, {{lang-en|Zhydachiv}}) {{тире}} місто у Львівській області, колишній адміністративний центр [[Жидачівський район|Жидачівського району]], зараз - центр [[Жидачівська міська громада|Жидачівської міської громади]] Стрийського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Назва ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вперше сучасний Жидачів згадується у 1164 році на сторінках Іпатіїївського літопису&amp;lt;ref name=&amp;quot;psrl&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=колектив авторів|назва=Полное собрание русских летописей, том 2, сторінка 525|місце=Москва|рік=1962}}&amp;lt;/ref&amp;gt; під назвою Удеч.&lt;br /&gt;
{{цитата|То же лето была поводъ велика в Галичи [...] Умножившуся дождю внезапну въ одинъ день и в нощь поиде вода изь Днестра велика в болоньє и взиде оли до Быковаго болота, и потопи человекъ боле 300 иже бяху пошли с солью из Удеча и многи челвекы снимаху съ древ и кола, иже бъ вода възметала, много же инии потопе|40}}&lt;br /&gt;
Деякі дослідники (М.Худаш, І.Крип&#039;яткевич) припускають, що в наявних списках помилково записано &amp;quot;из Удеча&amp;quot; замість &amp;quot;из Зудеча&amp;quot;. Такі припущення базуються на відомому у давній східнослов&#039;янській писемності факті передачі на письмі  однією літерою збігу кінцевого й початкового приголосного в суцільнорядковому, нерозчленованому написанні тексту. Іпатіївський список був, ймовірно, переписаний з такого оригіналу - &#039;&#039;сольюизудєча&#039;&#039;, яке копіїст міг помилково переписати як &#039;&#039;солью из Удеча&#039;&#039; замість &#039;&#039;солью из Зудеча&#039;&#039;. За цією логікою, і етимологію сучасної назви потрібно з&#039;ясовувати від назви &#039;&#039;Зудечь&#039;&#039; а не &#039;&#039;Удечь&#039;&#039; &amp;lt;ref name=&#039;oykonimy&#039;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=Ковтич В.|назва=ОЙКОНІМИ ГАЛИЦЬКОГО ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВ: ПОСЕСИВНІ АРХАЇЧНІ УТВОРЕННЯ НА -*jь|url=http://dspu.edu.ua/filol_gum/wp-content/uploads/2016/04/2014_9.pdf|рік=2014|дата-доступу=6 червня 2021}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також М.Худаш у своїй праці &amp;lt;ref name=&#039;khudash&#039;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=Худаш М.Л., Демчук М.О.|назва=Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення)|рік=1991|видавництво=Наукова Думка}}&amp;lt;/ref&amp;gt; зазначає, що в давньоукраїнській антропонімії не виявлено утворень з основою &#039;&#039;Зуд-&#039;&#039;, а отже, первісна назва скоріше всього звучала не &#039;&#039;Зудечь&#039;&#039;, а &#039;&#039;*Судьчь&#039;&#039; &amp;gt; &#039;&#039;*Cудечь&#039;&#039; &amp;gt; &#039;&#039;Зудечь&#039;&#039;. В такому випадку, реконструйований первісний варіант походить від чоловічого імені &#039;&#039;Судко&#039;&#039; (&#039;&#039;Cудимирь&#039;&#039;, &#039;&#039;Судиславь&#039;&#039;)&amp;lt;ref name=&#039;oykonimy&#039;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Альтернативна гіпотеза, запропонована Д.Бучком &amp;lt;ref name=&#039;buchko&#039;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=Бучко Г., Бучко Д|назва=Історична та сучасна українська ономастика: Вибрані праці|рік=2013|видавництво=Букрек|місце=Чернівці}}&amp;lt;/ref&amp;gt;, стверджує, що первісною назвою все ж була &#039;&#039;Удечь&#039;&#039;, утворена від особової назви &#039;&#039;Удько&#039;&#039;. І якраз виникнення пізнішої форми &#039;&#039;Зудечь&#039;&#039; спричинене, можливо, неправильним членуванням писарями пізніших віків нероздільного написання слів у давніх літописах. Саме тому, на думку дослідника,  із кінця XIV – на початку XV ст. у пам’ятках починає вживатися варіант цього топоніма з протетичним &#039;&#039;з-&#039;&#039;: &#039;&#039;подъ зудечовом&#039;&#039;. При цьому, виникнення ускладненого варіанта &#039;&#039;Удечев&#039;&#039; (&amp;gt; &#039;&#039;Зудечев&#039;&#039;) пояснюється впливом продуктивних у XIV – XV ст. топонімів на &#039;&#039;&#039;-ов&#039;&#039;&#039;/&#039;&#039;&#039;-ев&#039;&#039;&#039;, а зміна форми &#039;&#039;Зудечев&#039;&#039; &amp;gt; &#039;&#039;Жудечов&#039;&#039; &amp;gt; &#039;&#039;Жидачів&#039;&#039; – дією народної етимології, зближенням ойконіма з етнонімом &#039;&#039;жид&#039;&#039;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У документах XIV-XVII століть, писаних латинською і польською мовами, назва міста звучить по-різному: Зудачів, Судачів, Зідачів, Жидачів. В українському звучанні назва міста була Зудечів. Це підтверджується грамотою 1424 року, писаною староукраїнською мовою, де згадується зудечівський староста. Вважається, що сучасна назва закріпилася з XVII століття &amp;lt;ref name=&#039;istoria_mist&#039;&amp;gt;{{Cite_Book|url=https://mistaua.com/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97/%D0%B6%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D1%96/435/?setcity=537|назва=Історії міст і сіл Української РСР|автор=M. М. Олексіенко, М. А. Швайка|рік=1968}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
А. Коваль у своїй книзі про походження назв поселень України наводить два перекази про появу сучасної назви міста. За першим переказом, через поселення проходив торговий шлях із Сходу на Захід. Торговий люд інколи тижнями &#039;&#039;ждав&#039;&#039; тут перевозу свого товару через річки Стрий і Дністер. Звідси ніби й пішла назва: &#039;&#039;ждати&#039;&#039; - &#039;&#039;Ждачів&#039;&#039;, яка пізніше почала вимовлятись як Жидачів. За другим переказом, назва міста походить від румунського слова &#039;&#039;жудечів&#039;&#039; - &amp;quot;район&amp;quot;, &amp;quot;префектура&amp;quot;, &amp;quot;адміністративна одиниця&amp;quot;&amp;lt;ref name=&amp;quot;koval_znayomi&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=Коваль А.П.|назва=Знайомі незнайомці: походження назв поселень України|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008433|місце=Київ|видавництво=Либідь|рік=2001|дата-доступу=6 червня 2021}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом, серед дослідників і лінгвістів досі немає консенсусу щодо того, від чого походить сучасна назва міста. Дослідження ускладнює ще й те, що протягом свого існування назва міста неодноразово змінювалася. Було підраховано, що за свою історію Жидачів мав близько 25 різних назв.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Файл:Zhydachiv_metric_book_1785.png|center|400px|Напис назви міста у метриці 1785 року]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Географія ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жидачів розташований на півдні Львівської області на межі Подільської височини (а точніше її найбільш горбистої частитини - Опілля), та угловини Передкарпаття. Навколишні землі мають плоский рівнинний рельєф, будучи заплавами річок або низькими надзаплавними терасами (до 10м). На півночі і на заході місто огинає річка Стрий. Вона є притокою річки Дністер у впадає у нього за 5 кілометрів на схід від Жидачева. Площа міста - близько 13 км². Середня висота міста над рівнем моря - 261 м. Найвищою точкою міста є [[Базиївка (гора)|гора Базиївка]] на південно-східній стороні якої розташований житловий масив &amp;quot;Гора&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На сході міста є велике болото, що називають &amp;quot;[[Чермінь]]&amp;quot;. Заболоченими також є землі на північ від [[Замкова гора|Замкової гори]]. Ці болота утворилися на місці колишнього русла річки Стрий, а їх частина, що прилягає до гори носить назву &amp;quot;[[Кораблище]]&amp;quot;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жидачів має декілька парків та велику кількість зелених зон. У межах міста знаходиться ланшафтний заказник місцевого значення &amp;quot;Базиївка&amp;quot; - природоохоронна територія площею 20 га. Заказник займає частину [[гора Базиївка|гори Базиївка]] та її схили, що спростягаються на захід до річки Стрий.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У межах міста також є два озера штучного походження: [[озеро Промінь|оз. Промінь]] та [[Озеро «Гребний Канал»|оз. Гребний Канал]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Місцевості&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* [[Гора]]&lt;br /&gt;
* [[Запереїзд]]&lt;br /&gt;
* [[Запречистя]]&lt;br /&gt;
* [[Кораблище]]&lt;br /&gt;
* [[Нетеча]]&lt;br /&gt;
* [[Чермінь]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{Розташування&lt;br /&gt;
|заголовок=&#039;&#039;&#039;Відстані до найближчих населених пунктів&#039;&#039;&#039;&lt;br /&gt;
|центр = Жидачів&lt;br /&gt;
|пн_зх = [[Заріччя]] (5 км)&lt;br /&gt;
|зх = [[Іванівці]] (2 км)&lt;br /&gt;
|пн_сх = [[Межиріччя]] (3 км)&lt;br /&gt;
|сх = [[Заліски]] (5 км)&lt;br /&gt;
|пд_сх = [[Загурщина]] (1 км)&amp;lt;br&amp;gt;[[Рогізно]] (4 км)&lt;br /&gt;
|пд = [[Королівка]] (2 км)&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
{{Main|Історія Жидачева}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Демографія ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Населення ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жидачів - найбільший населений пункт колишнього [[Жидачівський район|Жидачівського району]] та теперішньої [[Жидачівська територіальна громада|Жидачівської громади]]. Станом на 2017 рік наявне населення становило 10962 особи. За останні роки населення міста мало тенденцію до скорочення. Так, згідно з переписом населення 2001 року, населення Жидачева становило 11683 особи. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільшого розквіту місто досягло у 14 столітті.  За оцінками деяких сториків, в цей час кількість жителів могла становити 30  тисяч. До середини 17 століття місто поступово занепадає, перетворюючись, по суті, у селище.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом, історична динаміка зміни кількості населення виглядає наступним чином:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;col&amp;quot;| Рік&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;col&amp;quot;| Населення&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1578&lt;br /&gt;
|~420&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_atlas&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1662&lt;br /&gt;
|~1000&amp;lt;ref name=&amp;quot;parafii_1673&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=М.Капраль|назва=Парафії міста Жидачева&lt;br /&gt;
за даними поголовного податку 1673 р., Науковий щорічник “Історія релігій в Україні”. 2021. Вип. 31|місце=Львів|рік=2021}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1785&lt;br /&gt;
|1481&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_atlas&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=Колектив авторів|назва=Атлас українських історичних міст, том 4: Жидачів|рік=2020|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|сер. XIX ст.&lt;br /&gt;
|1886&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_atlas&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1881&lt;br /&gt;
|2207&amp;lt;ref name=&amp;quot;lyusak_broshura&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1890&lt;br /&gt;
|2647&amp;lt;ref name=&amp;quot;lyusak_broshura&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=А.Люсак, М.Люсак|назва=Жидачів: історія міста у датах і фактах від найдавніших часів до середини XX століття}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1900&lt;br /&gt;
|3347&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_atlas&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1909&lt;br /&gt;
|3669&amp;lt;ref name=&amp;quot;turcheniak_2018&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=М.Турченяк|назва=Із далеків віків древній Жидачів|рік=2018|місце=Львів|видавництво=Манускрипт}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1914&lt;br /&gt;
|3803&amp;lt;ref name=&amp;quot;turcheniak_2018&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1924&lt;br /&gt;
|4118&amp;lt;ref name=&amp;quot;turcheniak_2018&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1931&lt;br /&gt;
|4534&amp;lt;ref name=&#039;istoria_mist&#039;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1939&lt;br /&gt;
|4900&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939|url=http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf|рік=1983|видавництво=LOGOS|місце=Мюнхен|автор=Володимир Кубійович}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1966&lt;br /&gt;
|10320&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_atlas&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1989&lt;br /&gt;
|11230&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_atlas&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|1991&lt;br /&gt;
|11500&amp;lt;ref name=&amp;quot;population_1991&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|name=Численность населения союзных республик по городским поселениям и районам на 1 января 1991 г|рік=1991|автор=Информцентр Госкомстата СССР|url=https://books.google.com.ua/books?hl=uk&amp;amp;id=2H4UAQAAMAAJ&amp;amp;dq=%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BE%D0%B2+%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&amp;amp;focus=searchwithinvolume&amp;amp;q=%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BE%D0%B2+}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|2001&lt;br /&gt;
|11798&amp;lt;ref name=&amp;quot;datatowel&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Web|url=https://datatowel.in.ua/pop-composition/languages-cities|назва=Рідна мова населення міст за переписом 2001 року|дата-доступу=15 липня 2021}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|2009&lt;br /&gt;
|11200&amp;lt;ref name=&amp;quot;lviv_population_2011&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=Державний Комітет Статистики України|назва=Кількість населення&lt;br /&gt;
Львівської області: СТАТИСТИЧНИЙ ЗБІРНИК|рік=2011|url=https://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/publ/2011/ZB192010Y11_1.pdf}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|2015&lt;br /&gt;
|11100&amp;lt;ref name=&amp;quot;chyselnist_2017&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=Державна служба статистики|назва=ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО&lt;br /&gt;
НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ|місце=Київ|рік=2017}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
!scope=&amp;quot;row&amp;quot;|2019&lt;br /&gt;
|10773&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жителі Жидачева називають себе &#039;&#039;&#039;жидачівцями&#039;&#039;&#039;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Мова ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перепис населення [[1900]] року наводить наступну мовну статистику: польську мову як основну мову спілкування назвало 2045 мешканців міста, українську - 1281 житель, німецьку - 16. На цей момент у місті проживало 870 євреїв, а тому відсутність ідишу у цьому опитуванні дещо дивує. Після II Світової війни польська мова майже повністю вийшла з ужитку.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з переписом населення [[2001]] року, українську мову рідною назвали 97.55% респондентів. 1.94% рідною назвали російську, 0.28% - польську, 0.11% - білоруську, вірменську - 0.04%, угорську - 0.02%, молдовську - 0.01%.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
В Жидачеві побутує наддністрянський (також відомий як опільський або галицький) говір української мови&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Наддністрянський говір|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80|видавець=Вікіпедія|дата-доступу=10 січня 2022}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Релігія ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Протягом значної частини історії міста в ньому співіснували декілька релігійних громад: католицька, греко-католицька (давніше - православна) та єврейська (юдейська). Наприклад, перепис населення Жидачева за поголовним податком [[1662]] року вказує, що у середмісті та передмісті проживало 490 православних та 147 католиків. В цей час в місті жили і євреї, але в цей перепис вони не попали через те що платили податок окремо&amp;lt;ref name=&amp;quot;parafii_1673&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;. Перша католицька парафія була заснована у Жидачеві ще у [[1301]]. Перша згадка про побут євреїв у Жидачеві датується [[1450]] роком.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Друга світова війна стала останньою подією в довгій історії Жидачівської єврейської громади, що в [[1934]] році налічувала 980 людей&amp;lt;ref name=&amp;quot;brama_zhydachiv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Галицька Брама: Жидачів № 3-4(51-52)|рік=1999|видавництво=Вільна Україна}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. Католицька та греко-католицькі громади після короткочасного занепаду у совіцькі часи продовжують активно діяти. У 20 столітті в Жидачеві з&#039;явилася парафія Православної Церкви Київського Патріархату, що у [[2019]] році перейшла до складу новоутвореної Православної Церкви України.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Динаміка розподілу населення за релігійною приналежністю виглядає наступним чином&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{| class=&amp;quot;wikitable&amp;quot;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! scope=&amp;quot;col&amp;quot;| Рік&lt;br /&gt;
! scope=&amp;quot;col&amp;quot;| греко-католиків&lt;br /&gt;
! scope=&amp;quot;col&amp;quot;| католиків&lt;br /&gt;
! scope=&amp;quot;col&amp;quot;| юдеїв&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! scope=&amp;quot;row&amp;quot;| 1785&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_atlas&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| colspan=&amp;quot;2&amp;quot;|1329&lt;br /&gt;
| 152&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! scope=&amp;quot;row&amp;quot;| 1 пол. XIX cт.&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_atlas&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| 870&lt;br /&gt;
| 459&lt;br /&gt;
| 559&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! scope=&amp;quot;row&amp;quot;| 1890&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_atlas&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| 1200&lt;br /&gt;
| 863&lt;br /&gt;
| 752&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! scope=&amp;quot;row&amp;quot;| 1900&amp;lt;ref name=&amp;quot;alberta&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Web|url=https://sites.ualberta.ca/~ukrville/Family_History_Portal/district/villages/zhydachiv/zhydachiv.htm|назва=Census data for Zhydachiv district|дата-доступу=6 вересня 2021|видавець=University of Alberta}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| 1430&lt;br /&gt;
| 1031&lt;br /&gt;
| 870&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! scope=&amp;quot;row&amp;quot;| 1909&amp;lt;ref name=&amp;quot;turcheniak_2018&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| 1700&lt;br /&gt;
| 1090&lt;br /&gt;
| 879&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! scope=&amp;quot;row&amp;quot;| 1914&amp;lt;ref name=&amp;quot;turcheniak_2018&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| 1745&lt;br /&gt;
| 1236&lt;br /&gt;
| 822&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! scope=&amp;quot;row&amp;quot;| 1924&amp;lt;ref name=&amp;quot;turcheniak_2018&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| 1908&lt;br /&gt;
| 1280&lt;br /&gt;
| 930&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! scope=&amp;quot;row&amp;quot;| 1930&amp;lt;ref name=&amp;quot;brama_zhydachiv&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| 1943&lt;br /&gt;
| 1298&lt;br /&gt;
| 946&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
! scope=&amp;quot;row&amp;quot;| 1935&amp;lt;ref name=&amp;quot;lyusak_broshura&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| 1990&lt;br /&gt;
| 1300&lt;br /&gt;
| 980&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Національний склад ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Аналогічно до ситуації з релігійними громадами, в Жидачеві споконвіку вживалося декілька національних груп. Найчисельнішими з них були українці, поляки та євреї. Також жили німці, на що вказує функціонування з [[1787]] року світської німецько-єврейської школи&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_atlas&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Події Другої світової війни кардинально змінили національний склад населення Жидачева. У [[1942]] році більшісь євреїв міста були вивезені до Белжеця або розстріляно в с. Вільхівці.  У [[1939]]-[[1940]] роках, коли Західна Україна увійшла до складу УСРС, та пізніше, за післявоєнної радянської окупації, поляків Жидачева вевезли в Сибір або переселили на територію Польщі&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_atlas&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Згідно з переписом населення [[2001]] року, 96.34% жителів міста - українці, 2.21% - росіяни, 0.90% - поляки і 0.27% - білоруси.&amp;lt;ref name=&amp;quot;datatowel_ethnic&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Національний склад міст за переписом 2001 року|url=https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Архітектура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Розбудова міста ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Сучасне планування міста багато в чому завдячує тому, як місто розвивалося у княжу добу та в XIV-XVII ст. Первісний міський уклад вирізнявся наявністю фортифікованого городища на горі Базиївці та дерев&#039;яного замку на Замковій горі. При цьому, торгове  місто з житловою забудовую було розташоване довкола затоки Стрия між пагорбами Базиївки та Замкової гори. Торгове місто княжої доби до сьогодні зберегло свій статус центра міста - зараз тут розташована мерія та міський парк. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З часом до первісного міста з південної сторони долучилось середмістя (територія оточена сучасним Шкільним бульваром з півдня та вул. Грушевського зі сходу), що було заселене у XIV-XVII ст.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Передмістя (територія нині обмежена Шкільним бульваром з півночі, вул. Фабричною з півдня та вул. Грушевського зі сходу) було заселене і стало частиною міста у XVII - XIX cт.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кадастровий план [[1850]] р. засвідчив, що загалом характер розпланування й забудови південної частини Жидачева та Жидачівських фільварків не змінився з давніших часів. Заселена територія міста й надалі залишається в межах доріг, існуючих на попередньому етапі розвитку (сучасні вул. Грушевського, Дерев&#039;янка та Надбережна). Східна межа міста в цей час була сформована дорогою, що проходила попри оборонні вали. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У [[1889]] році було завершено прокладання відтинку залізниці Ходорів-Стрий та будівництво станції Жидачів. Території між південною частиною міста та залізницею довго пустували і тільки в міжвоєнні роки й пізніше, у радянську добу, в південно-східному напрямку уздовж дороги на Журавно постали квартали малоповерхової садибної забудови а також малі промислові та складські об&#039;єкти. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
З появою радянської адміністрації у [[1939]] році планування міста зазнає докорінних змін. Починається будівництво нового картонно-паперового заводу, а разом і з ним - великої кількості житлових, комунальних, лікарняних та шкільних споруд. На схід від сучасної вул. Грушевського формуються нові житлові квартали разом із малоповерховою садибною забудовою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За часів радянської влади у місті були розбудовані 2 віддалені житлові масиви з садибною забудовою: &amp;quot;Гора&amp;quot; на південно-східні стороні гори Базиївка та &amp;quot;Запереїзд&amp;quot;, розташований за залізничним переїздом через дорогу на Журавно&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_atlas&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Історичні споруди ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Будучи важливим оборонним та адміністративним пунктом, Жидачів часто знаходився в центрі локальних конфліктів, повстань та воєн. Також за свою історію місто неодноразово ставало жертвою руйнівних пожеж і повеней. Це, звісно, не сприяло збереженню його архітектурних пам&#039;яток. Якщо додати до цього поступовий занепад міста у XVII столітті, то не видається дивним, що на початок XIX століття [[Костел успіння Пресвятої Діви Марії]] був в Жидачеві єдиною мурованою спорудою&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_atlas&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Спорудження костелу розпочалося у [[1533]] році, а освячення храму відбулося у [[1612]] році. За свою довгу історію він був неодноразово пошкоджений і відремонотований. У совіцькі часи костел використовували як автобусну станцію та музей. У [[1989]] році храм був повернутий громаді. Зараз він є діючим храмом жидачівської римо-католицької парафії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На різних етапах розвитку міста в ньому збудовано велику кількість дерев&#039;яних споруд - оборонних (фортеця на замковій горі, оборонні мури), адміністративних (ратуша) та [[Сакральні споруди Жидачева|сакральних]] (церкви, синагога) - проте жодна з них, за вийнятком дерев&#039;яного шпихліра кінця XVIII cт. на території маєтку Графа Скарбека не вціліли до наших днів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найдавніші муровані споруди в Жидачеві (за вийнятком костелу) датуються кінцем XIX. Їх спорудження припало на період, коли Жидачів набув статусу повітового центру у складі Австро-Угорської імперії. Найвизначнішими об&#039;єктами, що припали на цей період розвитку міста є:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Народна школа, [[1862]] р. (сьогодні - будівля краєзнавчого музею на вул. Міцкевича);&lt;br /&gt;
* Повітовий суд, [[1888]] р. (тепер - районний відділ поліції на вул. Садовій);&lt;br /&gt;
* Залізничний вокзал, [[1889]] р.&lt;br /&gt;
* Повітова рада, [[1892]] р. (зараз будівля військового комісаріату на [[Вулиця_Шашкевича_(Жидачів)|вул. Шашкевича]]);&lt;br /&gt;
* Будинок польського спортивного товариства &amp;quot;Сокіл&amp;quot;, [[1907]]-[[1908]] рр. (Нині Будинок культури на вул. А. Міцкевича);&lt;br /&gt;
* Староство, [[1912]] р. (зараз - поліклініка на вул. Ярослава Мудрого)&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Культура ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Освіта ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перша світська німецько-єврейська школа була створена в Жидачеві ще у [[1787]] році. Перша україномовна школа була відкрита в Жидачеві у [[1862]] році. Зараз в приміщенні цієї школи діє краєзнавчий музей.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У Жидачеві є чотири дитячих садочки &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* [[Дитячий садок &amp;quot;Барвінок&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
* [[Дитячий садок &amp;quot;Калинонька&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
* [[Дитячий садок &amp;quot;Теремок&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
* [[Дитячий садок &amp;quot;Сонечко&amp;quot;]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
та три діючі загальноосвітні школи&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* [[Жидачівський ЗЗСО I-III cтупенів №1]]&lt;br /&gt;
* [[Жидачівський ЗЗСО I-III ступенів №2]]&lt;br /&gt;
* [[Жидачівський ЗЗСО I-III ступенів №3 ім. О.Партицького]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також в місті діють Центр творчості дітей та молоді, [[Жидачівська мистецька школа|Мистецька школа]] та [[Жидачівський професійний ліцей|Професійний ліцей]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Міжнародна співпраця ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жидачів має 4 міста-партнери, з якими підписано договори про налагодження партнерських контактів та співпраці:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Прнявор, Боснія і Герцоговина&#039;&#039;&#039; {{тире}} договір підписано [[15 вересня]] [[2011]] року&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Місто – партнер Прнявор (Республіка Сербська Боснії та Герцоговини)|url=http://zhydachiv-meriya.lviv.ua/pro-misto/mista-partneru/misto-partner-prnyavor-respyblika-serbska-bosni-ta-gertsogovunu|видавець=Жидачівська міська рада|дата-доступу=5 січня 2022}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Домброва-Тарновска, Польща&#039;&#039;&#039; {{тире}} договір підписано [[15 вересня]] [[2011]] року&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Місто-партнер Домброва Тарновска (Республіка Польща)|url=http://zhydachiv-meriya.lviv.ua/pro-misto/mista-partneru/misto-partner-dombrova-tarnovska-respyblika-polscha|видавець=Жидачівська міська рада|дата-доступу=5 січня 2022}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Челядзь, Польща&#039;&#039;&#039; {{тире}} договір підписано [[16 липня]] [[2004]] року&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Місто – партнер Челядзь (Республіка Польща)|url=http://zhydachiv-meriya.lviv.ua/pro-misto/mista-partneru/misto-partner-chelyadz-respyblika-polscha|видавець=Жидачівська міська рада|дата-доступу=5 січня 2022}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
* &#039;&#039;&#039;Вієсіте, Латвія&#039;&#039;&#039; {{тире}} договір підписано [[21 серпня]] [[2006]] року&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Місто – партнер Вієсіте (Латвія)|url=http://zhydachiv-meriya.lviv.ua/pro-misto/mista-partneru/misto-partner-vi-site-latviya|видавець=Жидачівська міська рада|дата-доступу=5 січня 2022}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Джерела ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{примітки}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Міста]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7760</id>
		<title>Категорія:Історія Миколаєва</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7760"/>
		<updated>2026-10-28T13:01:04Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Історія поселень]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7758</id>
		<title>Історія Жидачева</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7758"/>
		<updated>2026-10-28T12:59:02Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&#039;&#039;&#039;Жидачів&#039;&#039;&#039; {{тире}} одне з найдавніших міст Галичини. В часи свого розквіту воно було важливим оборонним та торгівельним пунктом, у складі Австрійської імперії та Польської республіки було центром [[Жидачівський повіт|Жидачівьского повіту]], в совіцькі часи та до 2020 року був центром [[Жидачівський район|Жидачівського району]]. З 2020 року {{тире}} центр [[Жидачівська міська громада|Жидачівської міської громади]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
=== Давні часи ===&lt;br /&gt;
Найдавніші поселення на території Жидачева датуються періодом пізнього палеоліту і були розташовані в урочищі Базиївка. В тому ж місці було знайдено рештки пізніших поселень епох мезоліту та неоліту відповідно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такому ранньому заселенню цієї території сприяло унікальне географічне положення цієї місцини. Жидачів розташований в угловині між Прикарпатською та Подільською височиною, а навколишні землі мають рівниний рель’єф на декілька кілометрів навколо. По суті, Базиївка чи не єдиний пагорб у цьому районі. Та ще й який пагорб! З трьох сторін він омивається річкою Стрий, а зі сходу - оточений широкими болотами та річкою Дністер. Ці природні фортифікації давали змогу завчасно побачити ворога чи взагалі уникнути його нападу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також на основі знахідок у верхніх шарах грунту в урочищі Базиївка було ідентифіковано поселення доби бронзи та раннього заліза.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поселення епохи бронзи відносять до голіградської культури. Населення цієї культури займалось землеробством, скотарством та іншими допоміжними ремеслами. Серед ремесел важливу роль відігравала бронзоливарна справа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Представники голіградської культури практикували язичництво, для якого були характерні акти жертвоприношення. Одне таке жертвоприношення збереглося і до наших часів {{тире}} [[Базиївський скарб]], знайдений у [[2012]] році на території урочища Базиївка. Скарб складався з фрагментів бронзових казанів, сітули, серпів, бритви та декількох підвісок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом, давні поселення на території міста Жидачева базувалися у трьох локація - урочище Базиївка, урочище Замок та в районі старого цвинтаря {{тире}} там було виявлено поселення Черняхівської культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш ймовірно, до кінця епохи раннього середньовіччя поселення в Жидачеві мали невеликий розмір та не мали значних оборонних укріплень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші ж серйозні рукотворні оборонні укріплення на території урочища Базиївка з’явилися не пізніше ніж XI століття. Вони були досить складними. Майдан городища по периметру був захищений потужним земляним валом, у східній його частині було споруджено додаткові лінії оборони у вигляді земляних валів. На залишках одного з таких валів і росте славнозвісна одинока сосна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Княжа доба (XI {{тире}} XIV ст.) === &lt;br /&gt;
Дослідники вважають що період розквіту міста припав на період з кінця XI до початку XVI ст, коли річкове судноплавство було основним способом пересування на великі відстані по суші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На цей період якраз і припадає перша письмова згадка про древнє місто Зудеч в Іпатіївському списку. У перекладі ця згадка звучить наступним чином:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{цитата|Того року повінь була велика в Галичі: божим попущенням умножився дощ і раптово в один день і ніч пішла вода велика з Дністра в Болонє, дійшла аж до бикового болота і потопила людей більш як триста які пішли з сіллю з Зудечева і багатьох людей знімали з дерев і вози їх, котрі вода туди викинула; багато ж інших втопилося і була в них в ту зиму житня дороговизеа велика.|40}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тут варто зауважити, що саме Зудеч (а не Удеч), найбільш ймовірно, був давньою назвою міста. Таке припущення базується на відомому у давній східнослов’янській писемності факті передачі на письмі однією літерою збігу кінцевого й початкового приголосного в суцільнорядковому, нерозчленованому написанні тексту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іпатіївський список не був оригіналом літопису, і людина яка переписувала могла помилково переписати “из Удеча” замість “из Зудеча”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про те, що древній Зудеч був задіяний у річковому судноплавстві також свідчить мікротопонім Кораблище, що позначає територію між урочищами Базиївка та Замок. Тут ймовірно розташовувалась давня гавань, в якій ремонтували та будували кораблі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отож, маючи пряме річкове сполучення із Галичем - столицею Галицько-Волинського князівства, а також іншими містами князівства та міськими посленнями Північного причорномор’я, Зудеч набув небувалого розквіту як торговельний і транспортний центр. У цей час місто зазнало також серйозного культурного розвитку. Про це свідчать глиняні полив’яні писанки, писала та бронзові завісики від книг, знайдені на території урочища Замок і датованих періодом Княжої доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Торговий зв’язок Зудеча із Причорноморськими містами доводять інші археологічні знахідки з урочища Замок - рештки амфор та скляних кручених браслетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вважається, що будучи важливим торгівельним центром, до одержання Магдебурзького права у 1393 році древній Зудеч не мав значного політичного впливу. А після занепаду Галицько-Волинського князівства у середині XIV ст. та втратою Галичем столичних функцій, занепадає й значення Зудеча.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XII-XIV ст місто часто було об’єктом боротьби між конкуючими на цих теренах Руським, Польським та Угорським королівством, Золотою Ордою та Великим Князівством Литовським. З 1366 по 1390 році у Жидачеві навіть стояла угорська залога, що розміщувалась у замку на Замковій горі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Жидачівське князівство ([[1393]]{{тире}}[[1442]]) ===&lt;br /&gt;
Цікава сторінка в історії міста розпочалася у 1393 році, коли воно отримало від польського короля Владислава Ягайла магдебурзький привілей. Окрім самоврядування місто отримало 60 франконських ланів землі, два лани окремо для плебана католицької церкви і чотири лани для пасовищ, право на торг у суботу, заняття ремеслами та торгівлею.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Причиною надання привілею, ймовірно, було бажання схилити населення Жидачева та околиць, що в той час дотримувались проугорських настоїв, до польських порядків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Надання місту магдебурзького права стало початком існування нового державного утворення - Жидачівського князівства, що проіснувало з 1393 по 1442 рік і перебувало під владою династії Гедиміновичів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До Жидачівського князівства, яке пізніше трансформувалось у Жидачівський повіт, входило 9 міст, зокрема Жидачів, Соколівка, Ходорів, Журів, Руда, Долина, Журавно, Нові Стрілища, Вибранівка і 170 селищ і сіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жидачівське князівство мало всі атрибути середньовічної феодальної держави, що мала всю повноту політичної, судової, фіксальної та адміністративної влади, окреме військо, герб та прапор.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До речі, гербом Жидачівського князівства якраз і був щит з трьому золотистими левами на блакитному тлі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікаво також, що сюзерни цього князівства видавали спеціально для нього грамоти староукраїнською мовою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1442 році Жидачівське князівство перейшло до Польщі та було включене до складу Руського воєводства як Жидачівський повіт. Однією з причин зникнення князівства із політичної карти стало те, що останній правитель князівства Андрушко Федорович помер бездітний, а інші нащадки не змогли втримати владу над цими землями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри зникнення князівства у наступних століттях зберігся привілейований статус цих земель і населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До прикладу жителі Жидачева - колишньої княжої столиці - були звільнені від обов’язку служити в замку чи ремонтувати його. Міщани тільки мусили обороняти його в разі нападу ординців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навіть 2 століття по тому, у 1662 році мешканці міста не мали ніяких повинностей, а лиш сплачували по 3 гроші з дому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Королівства Польського ([[1387]]-[[1772]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії ([[1772]]-[[1914]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Під час Першої світової війни ([[1914]]-[[1919]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== у складі Польської Республіки ([[1919]]-[[1939]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У період Другої світової війни ([[1939]]-[[1944]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Совіцького Союзу ([[1944]]-[[1991]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У Незалежній Україні (з [[1991]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Історія Жидачева]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D0%B8&amp;diff=7757</id>
		<title>Категорія:Історичні процеси</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D0%B8&amp;diff=7757"/>
		<updated>2026-10-28T12:57:43Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: Створена сторінка: Категорія:Історія&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Історія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82&amp;diff=7756</id>
		<title>Категорія:Голокост</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82&amp;diff=7756"/>
		<updated>2026-10-28T12:57:25Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Історичні процеси]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7755</id>
		<title>Історія Жидачева</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7755"/>
		<updated>2026-10-28T12:56:54Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&#039;&#039;&#039;Жидачів&#039;&#039;&#039; {{тире}} одне з найдавніших міст Галичини. В часи свого розквіту воно було важливим оборонним та торгівельним пунктом, у складі Австрійської імперії та Польської республіки було центром [[Жидачівський повіт|Жидачівьского повіту]], в совіцькі часи та до 2020 року був центром [[Жидачівський район|Жидачівського району]]. З 2020 року {{тире}} центр [[Жидачівська міська громада|Жидачівської міської громади]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
=== Давні часи ===&lt;br /&gt;
Найдавніші поселення на території Жидачева датуються періодом пізнього палеоліту і були розташовані в урочищі Базиївка. В тому ж місці було знайдено рештки пізніших поселень епох мезоліту та неоліту відповідно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такому ранньому заселенню цієї території сприяло унікальне географічне положення цієї місцини. Жидачів розташований в угловині між Прикарпатською та Подільською височиною, а навколишні землі мають рівниний рель’єф на декілька кілометрів навколо. По суті, Базиївка чи не єдиний пагорб у цьому районі. Та ще й який пагорб! З трьох сторін він омивається річкою Стрий, а зі сходу - оточений широкими болотами та річкою Дністер. Ці природні фортифікації давали змогу завчасно побачити ворога чи взагалі уникнути його нападу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також на основі знахідок у верхніх шарах грунту в урочищі Базиївка було ідентифіковано поселення доби бронзи та раннього заліза.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поселення епохи бронзи відносять до голіградської культури. Населення цієї культури займалось землеробством, скотарством та іншими допоміжними ремеслами. Серед ремесел важливу роль відігравала бронзоливарна справа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Представники голіградської культури практикували язичництво, для якого були характерні акти жертвоприношення. Одне таке жертвоприношення збереглося і до наших часів {{тире}} [[Базиївський скарб]], знайдений у [[2012]] році на території урочища Базиївка. Скарб складався з фрагментів бронзових казанів, сітули, серпів, бритви та декількох підвісок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом, давні поселення на території міста Жидачева базувалися у трьох локація - урочище Базиївка, урочище Замок та в районі старого цвинтаря {{тире}} там було виявлено поселення Черняхівської культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш ймовірно, до кінця епохи раннього середньовіччя поселення в Жидачеві мали невеликий розмір та не мали значних оборонних укріплень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші ж серйозні рукотворні оборонні укріплення на території урочища Базиївка з’явилися не пізніше ніж XI століття. Вони були досить складними. Майдан городища по периметру був захищений потужним земляним валом, у східній його частині було споруджено додаткові лінії оборони у вигляді земляних валів. На залишках одного з таких валів і росте славнозвісна одинока сосна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Княжа доба (XI {{тире}} XIV ст.) === &lt;br /&gt;
Дослідники вважають що період розквіту міста припав на період з кінця XI до початку XVI ст, коли річкове судноплавство було основним способом пересування на великі відстані по суші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На цей період якраз і припадає перша письмова згадка про древнє місто Зудеч в Іпатіївському списку. У перекладі ця згадка звучить наступним чином:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{цитата|Того року повінь була велика в Галичі: божим попущенням умножився дощ і раптово в один день і ніч пішла вода велика з Дністра в Болонє, дійшла аж до бикового болота і потопила людей більш як триста які пішли з сіллю з Зудечева і багатьох людей знімали з дерев і вози їх, котрі вода туди викинула; багато ж інших втопилося і була в них в ту зиму житня дороговизеа велика.|40}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тут варто зауважити, що саме Зудеч (а не Удеч), найбільш ймовірно, був давньою назвою міста. Таке припущення базується на відомому у давній східнослов’янській писемності факті передачі на письмі однією літерою збігу кінцевого й початкового приголосного в суцільнорядковому, нерозчленованому написанні тексту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іпатіївський список не був оригіналом літопису, і людина яка переписувала могла помилково переписати “из Удеча” замість “из Зудеча”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про те, що древній Зудеч був задіяний у річковому судноплавстві також свідчить мікротопонім Кораблище, що позначає територію між урочищами Базиївка та Замок. Тут ймовірно розташовувалась давня гавань, в якій ремонтували та будували кораблі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отож, маючи пряме річкове сполучення із Галичем - столицею Галицько-Волинського князівства, а також іншими містами князівства та міськими посленнями Північного причорномор’я, Зудеч набув небувалого розквіту як торговельний і транспортний центр. У цей час місто зазнало також серйозного культурного розвитку. Про це свідчать глиняні полив’яні писанки, писала та бронзові завісики від книг, знайдені на території урочища Замок і датованих періодом Княжої доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Торговий зв’язок Зудеча із Причорноморськими містами доводять інші археологічні знахідки з урочища Замок - рештки амфор та скляних кручених браслетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вважається, що будучи важливим торгівельним центром, до одержання Магдебурзького права у 1393 році древній Зудеч не мав значного політичного впливу. А після занепаду Галицько-Волинського князівства у середині XIV ст. та втратою Галичем столичних функцій, занепадає й значення Зудеча.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XII-XIV ст місто часто було об’єктом боротьби між конкуючими на цих теренах Руським, Польським та Угорським королівством, Золотою Ордою та Великим Князівством Литовським. З 1366 по 1390 році у Жидачеві навіть стояла угорська залога, що розміщувалась у замку на Замковій горі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Жидачівське князівство ([[1393]]{{тире}}[[1442]]) ===&lt;br /&gt;
Цікава сторінка в історії міста розпочалася у 1393 році, коли воно отримало від польського короля Владислава Ягайла магдебурзький привілей. Окрім самоврядування місто отримало 60 франконських ланів землі, два лани окремо для плебана католицької церкви і чотири лани для пасовищ, право на торг у суботу, заняття ремеслами та торгівлею.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Причиною надання привілею, ймовірно, було бажання схилити населення Жидачева та околиць, що в той час дотримувались проугорських настоїв, до польських порядків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Надання місту магдебурзького права стало початком існування нового державного утворення - Жидачівського князівства, що проіснувало з 1393 по 1442 рік і перебувало під владою династії Гедиміновичів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До Жидачівського князівства, яке пізніше трансформувалось у Жидачівський повіт, входило 9 міст, зокрема Жидачів, Соколівка, Ходорів, Журів, Руда, Долина, Журавно, Нові Стрілища, Вибранівка і 170 селищ і сіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жидачівське князівство мало всі атрибути середньовічної феодальної держави, що мала всю повноту політичної, судової, фіксальної та адміністративної влади, окреме військо, герб та прапор.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До речі, гербом Жидачівського князівства якраз і був щит з трьому золотистими левами на блакитному тлі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікаво також, що сюзерни цього князівства видавали спеціально для нього грамоти староукраїнською мовою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1442 році Жидачівське князівство перейшло до Польщі та було включене до складу Руського воєводства як Жидачівський повіт. Однією з причин зникнення князівства із політичної карти стало те, що останній правитель князівства Андрушко Федорович помер бездітний, а інші нащадки не змогли втримати владу над цими землями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри зникнення князівства у наступних століттях зберігся привілейований статус цих земель і населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До прикладу жителі Жидачева - колишньої княжої столиці - були звільнені від обов’язку служити в замку чи ремонтувати його. Міщани тільки мусили обороняти його в разі нападу ординців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навіть 2 століття по тому, у 1662 році мешканці міста не мали ніяких повинностей, а лиш сплачували по 3 гроші з дому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Королівства Польського ([[1387]]-[[1772]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії ([[1772]]-[[1914]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Під час Першої світової війни ([[1914]]-[[1919]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== у складі Польської Республіки ([[1919]]-[[1939]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У період Другої світової війни ([[1939]]-[[1944]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Совіцького Союзу ([[1944]]-[[1991]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У Незалежній Україні (з [[1991]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Історія поселень]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C&amp;diff=7754</id>
		<title>Категорія:Історія поселень</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C&amp;diff=7754"/>
		<updated>2026-10-28T12:56:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: Створена сторінка: Категорія:Історія&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Історія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7753</id>
		<title>Категорія:Історія Ходорова</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7753"/>
		<updated>2026-10-28T12:56:15Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Історія поселень]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7752</id>
		<title>Історія Жидачева</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0&amp;diff=7752"/>
		<updated>2026-10-28T12:51:36Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&#039;&#039;&#039;Жидачів&#039;&#039;&#039; {{тире}} одне з найдавніших міст Галичини. В часи свого розквіту воно було важливим оборонним та торгівельним пунктом, у складі Австрійської імперії та Польської республіки було центром [[Жидачівський повіт|Жидачівьского повіту]], в совіцькі часи та до 2020 року був центром [[Жидачівський район|Жидачівського району]]. З 2020 року {{тире}} центр [[Жидачівська міська громада|Жидачівської міської громади]].&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
=== Давні часи ===&lt;br /&gt;
Найдавніші поселення на території Жидачева датуються періодом пізнього палеоліту і були розташовані в урочищі Базиївка. В тому ж місці було знайдено рештки пізніших поселень епох мезоліту та неоліту відповідно.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Такому ранньому заселенню цієї території сприяло унікальне географічне положення цієї місцини. Жидачів розташований в угловині між Прикарпатською та Подільською височиною, а навколишні землі мають рівниний рель’єф на декілька кілометрів навколо. По суті, Базиївка чи не єдиний пагорб у цьому районі. Та ще й який пагорб! З трьох сторін він омивається річкою Стрий, а зі сходу - оточений широкими болотами та річкою Дністер. Ці природні фортифікації давали змогу завчасно побачити ворога чи взагалі уникнути його нападу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Також на основі знахідок у верхніх шарах грунту в урочищі Базиївка було ідентифіковано поселення доби бронзи та раннього заліза.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поселення епохи бронзи відносять до голіградської культури. Населення цієї культури займалось землеробством, скотарством та іншими допоміжними ремеслами. Серед ремесел важливу роль відігравала бронзоливарна справа.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Представники голіградської культури практикували язичництво, для якого були характерні акти жертвоприношення. Одне таке жертвоприношення збереглося і до наших часів {{тире}} [[Базиївський скарб]], знайдений у [[2012]] році на території урочища Базиївка. Скарб складався з фрагментів бронзових казанів, сітули, серпів, бритви та декількох підвісок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загалом, давні поселення на території міста Жидачева базувалися у трьох локація - урочище Базиївка, урочище Замок та в районі старого цвинтаря {{тире}} там було виявлено поселення Черняхівської культури.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Найбільш ймовірно, до кінця епохи раннього середньовіччя поселення в Жидачеві мали невеликий розмір та не мали значних оборонних укріплень.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Перші ж серйозні рукотворні оборонні укріплення на території урочища Базиївка з’явилися не пізніше ніж XI століття. Вони були досить складними. Майдан городища по периметру був захищений потужним земляним валом, у східній його частині було споруджено додаткові лінії оборони у вигляді земляних валів. На залишках одного з таких валів і росте славнозвісна одинока сосна.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Княжа доба (XI {{тире}} XIV ст.) === &lt;br /&gt;
Дослідники вважають що період розквіту міста припав на період з кінця XI до початку XVI ст, коли річкове судноплавство було основним способом пересування на великі відстані по суші.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
На цей період якраз і припадає перша письмова згадка про древнє місто Зудеч в Іпатіївському списку. У перекладі ця згадка звучить наступним чином:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{{цитата|Того року повінь була велика в Галичі: божим попущенням умножився дощ і раптово в один день і ніч пішла вода велика з Дністра в Болонє, дійшла аж до бикового болота і потопила людей більш як триста які пішли з сіллю з Зудечева і багатьох людей знімали з дерев і вози їх, котрі вода туди викинула; багато ж інших втопилося і була в них в ту зиму житня дороговизеа велика.|40}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Тут варто зауважити, що саме Зудеч (а не Удеч), найбільш ймовірно, був давньою назвою міста. Таке припущення базується на відомому у давній східнослов’янській писемності факті передачі на письмі однією літерою збігу кінцевого й початкового приголосного в суцільнорядковому, нерозчленованому написанні тексту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Іпатіївський список не був оригіналом літопису, і людина яка переписувала могла помилково переписати “из Удеча” замість “из Зудеча”.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Про те, що древній Зудеч був задіяний у річковому судноплавстві також свідчить мікротопонім Кораблище, що позначає територію між урочищами Базиївка та Замок. Тут ймовірно розташовувалась давня гавань, в якій ремонтували та будували кораблі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Отож, маючи пряме річкове сполучення із Галичем - столицею Галицько-Волинського князівства, а також іншими містами князівства та міськими посленнями Північного причорномор’я, Зудеч набув небувалого розквіту як торговельний і транспортний центр. У цей час місто зазнало також серйозного культурного розвитку. Про це свідчать глиняні полив’яні писанки, писала та бронзові завісики від книг, знайдені на території урочища Замок і датованих періодом Княжої доби.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Торговий зв’язок Зудеча із Причорноморськими містами доводять інші археологічні знахідки з урочища Замок - рештки амфор та скляних кручених браслетів.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вважається, що будучи важливим торгівельним центром, до одержання Магдебурзького права у 1393 році древній Зудеч не мав значного політичного впливу. А після занепаду Галицько-Волинського князівства у середині XIV ст. та втратою Галичем столичних функцій, занепадає й значення Зудеча.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У XII-XIV ст місто часто було об’єктом боротьби між конкуючими на цих теренах Руським, Польським та Угорським королівством, Золотою Ордою та Великим Князівством Литовським. З 1366 по 1390 році у Жидачеві навіть стояла угорська залога, що розміщувалась у замку на Замковій горі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Жидачівське князівство ([[1393]]{{тире}}[[1442]]) ===&lt;br /&gt;
Цікава сторінка в історії міста розпочалася у 1393 році, коли воно отримало від польського короля Владислава Ягайла магдебурзький привілей. Окрім самоврядування місто отримало 60 франконських ланів землі, два лани окремо для плебана католицької церкви і чотири лани для пасовищ, право на торг у суботу, заняття ремеслами та торгівлею.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Причиною надання привілею, ймовірно, було бажання схилити населення Жидачева та околиць, що в той час дотримувались проугорських настоїв, до польських порядків.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Надання місту магдебурзького права стало початком існування нового державного утворення - Жидачівського князівства, що проіснувало з 1393 по 1442 рік і перебувало під владою династії Гедиміновичів&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До Жидачівського князівства, яке пізніше трансформувалось у Жидачівський повіт, входило 9 міст, зокрема Жидачів, Соколівка, Ходорів, Журів, Руда, Долина, Журавно, Нові Стрілища, Вибранівка і 170 селищ і сіл.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Жидачівське князівство мало всі атрибути середньовічної феодальної держави, що мала всю повноту політичної, судової, фіксальної та адміністративної влади, окреме військо, герб та прапор.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До речі, гербом Жидачівського князівства якраз і був щит з трьому золотистими левами на блакитному тлі.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Цікаво також, що сюзерни цього князівства видавали спеціально для нього грамоти староукраїнською мовою.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1442 році Жидачівське князівство перейшло до Польщі та було включене до складу Руського воєводства як Жидачівський повіт. Однією з причин зникнення князівства із політичної карти стало те, що останній правитель князівства Андрушко Федорович помер бездітний, а інші нащадки не змогли втримати владу над цими землями.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Попри зникнення князівства у наступних століттях зберігся привілейований статус цих земель і населення.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
До прикладу жителі Жидачева - колишньої княжої столиці - були звільнені від обов’язку служити в замку чи ремонтувати його. Міщани тільки мусили обороняти його в разі нападу ординців.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навіть 2 століття по тому, у 1662 році мешканці міста не мали ніяких повинностей, а лиш сплачували по 3 гроші з дому.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Королівства Польського ([[1387]]-[[1772]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії ([[1772]]-[[1914]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Під час Першої світової війни ([[1914]]-[[1919]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== у складі Польської Республіки ([[1919]]-[[1939]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У період Другої світової війни ([[1939]]-[[1944]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У складі Совіцького Союзу ([[1944]]-[[1991]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== У Незалежній Україні (з [[1991]]) ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Історія]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B7_%D0%9A%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7751</id>
		<title>Файл:Лист міжвоєнного період з Кохавини до Швейцарії (зворот).jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B7_%D0%9A%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7751"/>
		<updated>2026-10-28T12:45:29Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: Dinamicandriy перейменував сторінку з Файл:Лист міжвоєнного період з Кохавини до Швейцарії (зврот).jpeg на Файл:Лист міжвоєнного період з Кохавини до Швейцарії (зворот).jpeg без створення перенаправлення&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Фронтальна сторона ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Лист_міжвоєнного_період_з_Кохавини_до_Швейцарії.jpeg|500px]]&lt;br /&gt;
== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Лист міжвоєнного періоду, відправлений із Кохавини до Швейцарії д-ром Броніславом Скаловським (зворотня сторона)&lt;br /&gt;
|Автор=невідомо&lt;br /&gt;
|Джерело=https://allegro.pl/oferta/kresy-hnizdyczow-kochawina-stryj-obw-lwowski-13013331872&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1920]]-[[1939]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи Кохавина]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи Руда]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи Гніздичів]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи 1920-х]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Зворотня сторона поштового листа]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=7747</id>
		<title>Енциклопедія Жидачівщини</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8&amp;diff=7747"/>
		<updated>2026-10-27T11:03:30Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: /* Сестринські проекти */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Логотип_Енциклопедії_Жидачівщини.png|міні|справа|300px|Логотип Енциклопедії Жидачівщини]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;{{bquotes|Енциклопедія Жидачівщини}}&#039;&#039;&#039; {{тире}} це онлайн-енциклопедія, присвячена дослідженню історії, культури, традицій та персоналій [[Жидачівщина|Жидачівського краю]]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проєкт створюється силами волонтерів у форматі краудсорсинґу на основі книг, досліджень, періодики а також спогадів та особистих архівах мешканців [[Жидачівщина|Жидачівщини]]. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Про Енциклопедію ==&lt;br /&gt;
=== Історія створення ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проєкт започаткований [[25 червня]] [[2021]] року. До створення авторів надихнули існуючі проєкти: [https://wikibilhorod.info/ &amp;quot;Енциклопедія Білгород-Дністровщини&amp;quot;] заснована Микитою Нікіфоровим та [http://wikinosivka.info/ &amp;quot;Енциклопедія Носівщини&amp;quot;] заснована Юрієм Пероганичем.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Назва проєкту ===&lt;br /&gt;
Є декілька причин, чому саме назва міста [[Жидачів|Жидачева]] була використана для означення регіону, якому присвячена ця Енциклопедія:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Жидачів {{тире}} це найдавніше місто регіону. Перша письмова згадка про нього датується [[1164]] роком.&lt;br /&gt;
* Жидачів у [[1393]] першим на наших теренах одержав Магдебурзьке право (на 43 роки раніше ніж [[Ходорів]] та на 123 роки раніше аніж [[Журавно]])&amp;lt;ref name=&amp;quot;mista_kapral&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Міста Жидачівського повіту XIV-XVI ст.|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Kapral_Myron/Mista_Zhydachivskoho_povitu_XIV_XVI_st.pdf?|рік=2019|автор=Мирон Капраль|видавництво=НАН України. Інститут історії України|місце=Київ}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
* Жидачів був центром давнього Жидачівського повіту, що простягався з півночі на південь від Роздолу аж до сучасної Осмолоди&amp;lt;ref name=&amp;quot;mista_kapral&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
* Жидачів був центром Жидачівського князівства, що короткочасно постало на історичній арені у [[1393]]{{тире}}[[1442]] рр&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Жидачівське князівство (1393–1442) і Гедиміновичі: спірні питання історії|автор=Іванна Папа|рік=2012|видавництво=Фортеця|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Papa_Ivanna/Zhydachivske_kniazivstvo_i_Hedyminovychi_spirni_pytannia_istorii.pdf?}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
* З [[1867]] по [[2020]] рік Жидачів у тому чи іншому вигляді відігравав роль регіонального адміністративного центру: спочатку як центр Жидачівського повіту, а згодом {{тире}} як центр Жидачівського району.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Цілі проєкту ===&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Збір та структурування наявної інформації про Жидачівський край, його історію, культуру, традиції та персоналії&lt;br /&gt;
* Боротьба з комплексами провінційності та меншовартості у свідомості сучасних жителів краю&lt;br /&gt;
* Популяризація історії, краєзнавства, краудсорсингу, волонтерства, науки та наукового підходу загалом &lt;br /&gt;
* Відновлення та збереження пам&#039;яті про борців за волю України, розвінчування совіцьких міфів &lt;br /&gt;
* Формування здорового інформаційного простору, що базується на фактах&lt;br /&gt;
* Збереження історичної та культурної спадщини Жидачівської землі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
=== Історія розвитку ===&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable&amp;quot;&lt;br /&gt;
! Дата&lt;br /&gt;
! Статтей&lt;br /&gt;
! Сторінок&lt;br /&gt;
! Файлів&lt;br /&gt;
! Редагувань&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 15 травня 2022 || 303 || 1553 || 759 || 4453&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 15 червня 2022 || 334 || 1827 || 956 || 5315&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 16 липня 2022 || 355 || 2082 || 1120 || 5964&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 15 серпня 2022 || 379 || 2224 || 1207 || 6338&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| 7 липня 2023 || 454 || 2505 || 1379 || 7269&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [https://www.facebook.com/zhydachiv.wiki Eнциклопедія Жидачівщини у Facebook]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Сестринські проекти ==&lt;br /&gt;
* [http://wikinosivka.info Енциклопедія Носівщини] {{Тире}} заснована 12 лютого 2019 року Юрієм Пероганичем&lt;br /&gt;
* [https://akkermanika.org/ Енциклопедія Білгород-Дністровщини &amp;quot;Аккерманіка&amp;quot;] {{Тире}} заснована 16 травня 2021 року добрим другом проєкту Микитою Нікіфоровим&lt;br /&gt;
* [https://wiki.bobrovytsya.info Енциклопедія Бобровиччини] {{Тире}} заснована в лютому 2020-го за зразком Енциклопедії Носівщини&lt;br /&gt;
* [http://boryspil.wiki Енциклопедія Бориспільщини] {{Тире}} заснована в серпні 2021-го&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Енциклопедія Жидачівщини]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Вдячність ==&lt;br /&gt;
Висловуємо вдячність всім людям, які на різних етапах долучилися до створення цього проекту:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
* Микиті Нікіфорову за ідею, натхнення та цінні поради&lt;br /&gt;
* Ігору Іванціву за історичні світлини Жидачева зі свого архіву та з виставка ретросвітлин {{bquotes|Жидачів в об&#039;єктиві часу}}&lt;br /&gt;
* Марку Солопенку за світлини зі свого сімейного архіву&lt;br /&gt;
* Дарії Табенській за світлину церкви в Тейсарові&lt;br /&gt;
* Катерині та Іларію Созанським за світлини з їхнього сімейного архіву&lt;br /&gt;
* Сім&#039;ї Смолінських за світлини з їх сімейного архіву&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{примітки}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0&amp;diff=7681</id>
		<title>Жидачівська міська громада</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0&amp;diff=7681"/>
		<updated>2026-10-27T07:33:41Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: /* Населені пункти */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Карта_Жидачівської_громади.png|міні|праворуч|300px|Жидачівська громада на карті]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Жидачівська міська громада&#039;&#039;&#039; {{тире}} територіальна громада в Стрийському районі Львівської області з адміністративним центром у м. [[Жидачів]]&amp;lt;ref name=&amp;quot;kmu_718&amp;quot;&amp;gt;Розпорядження КМУ від 12 червня 2020 р. № 718-р [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-lvivskoyi-oblasti-718-120620 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області»]&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Історія ==&lt;br /&gt;
Жидачівська міська територіальна громада була утворена відповідно до розпорядження&amp;lt;ref name=&amp;quot;kmu_718&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt; Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 718-р {{bquotes|Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області}} шляхом реорганізації Жидачівської міської, Бережницької, Вільховецької, Зарічанської та Млиниської (у складі с. Млиниська та с. Смогів) сільських рад з адміністративним центром у місті [[Жидачів]] на підставі рішення Жидачівської міської ради від 24 листопада 2020 року  №1 {{bquotes|Про початок повноважень депутатів Жидачівської міської ради VIII скликання 2020-2025 рр.}}&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Історія громади та міста Жидачів|видавець=Жидачівська міська територіальна громада|url=https://zhidachiv-miskrada.gov.ua/istoriya-mista-20-18-00-25-07-2020/}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Населені пункти ==&lt;br /&gt;
{{Div col | cols=3}}&lt;br /&gt;
* [[Жидачів]]&lt;br /&gt;
* [[Бережниця]]&lt;br /&gt;
* [[Вільхівці]]&lt;br /&gt;
* [[Волиця-Гніздичівська]]&lt;br /&gt;
* [[Дем&#039;янка-Лісна]]&lt;br /&gt;
* [[Дем&#039;янка-Наддністрянська]]&lt;br /&gt;
* [[Журавків]]&lt;br /&gt;
* [[Заболотівці]]&lt;br /&gt;
* [[Загурщина]]&lt;br /&gt;
* [[Заріччя]]&lt;br /&gt;
* [[Іванівці]]&lt;br /&gt;
* [[Межиріччя]]&lt;br /&gt;
* [[Млиниська]]&lt;br /&gt;
* [[Пчани]]&lt;br /&gt;
* [[Рогізно]]&lt;br /&gt;
* [[Смогів]]&lt;br /&gt;
* [[Тейсарів]]&lt;br /&gt;
* [[Туради]]&lt;br /&gt;
{{Div col end}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{примітки}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Громади]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC_%D1%83_%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96_(1903).jpg&amp;diff=7515</id>
		<title>Файл:Променад перед залізничним вокзалом у Ходорові (1903).jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC_%D1%83_%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96_(1903).jpg&amp;diff=7515"/>
		<updated>2026-08-24T05:43:53Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Променад перед залізничним вокзалом у Ходорові&lt;br /&gt;
|Автор=Jozef Jahudka (1864-1936)&lt;br /&gt;
|Джерело=https://www.facebook.com/UrokArystokracji/posts/pfbid0r5czSTTdEm7n71rr6S4G7JJRCjWhCEPHR6JQnT6mzYuni3qcmxew5wADesWvAZD2l&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1903]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Світлини Ходорів]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Світлини 1900-х]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Пейзаж]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC_%D1%83_%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96_(1903).jpg&amp;diff=7514</id>
		<title>Файл:Променад перед залізничним вокзалом у Ходорові (1903).jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BC_%D1%83_%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96_(1903).jpg&amp;diff=7514"/>
		<updated>2026-08-24T05:43:24Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: {{Зображення
|Опис=Променад перед залізничним вокзалом у Ходорові
|Автор=Jozef Jahudka (1864-1936)
|Джерело=https://www.facebook.com/UrokArystokracji/posts/pfbid0r5czSTTdEm7n71rr6S4G7JJRCjWhCEPHR6JQnT6mzYuni3qcmxew5wADesWvAZD2l
|Час створення=1903
}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Променад перед залізничним вокзалом у Ходорові&lt;br /&gt;
|Автор=Jozef Jahudka (1864-1936)&lt;br /&gt;
|Джерело=https://www.facebook.com/UrokArystokracji/posts/pfbid0r5czSTTdEm7n71rr6S4G7JJRCjWhCEPHR6JQnT6mzYuni3qcmxew5wADesWvAZD2l&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1903]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D1%85&amp;diff=7513</id>
		<title>Жидачівщина в публікаціях</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D1%85&amp;diff=7513"/>
		<updated>2026-05-13T10:34:25Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&#039;&#039;&#039;Жидачівщина в публікаціях&#039;&#039;&#039; {{тире}} збірка книг, брошур, атласів та наукових статей у яких частково або повністю фігурує [[Жидачівщина|Жидачівська земля]] або її мешканці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Книги і журнали ==&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable sortable&amp;quot; width=&amp;quot;100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
! width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Назва&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Автор &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;sortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Рік &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;50%&amp;quot; | Опис&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Наявність&amp;lt;ref name=&amp;quot;availability&amp;quot;&amp;gt;Видання наявне у збірці Енциклопедії Жидачівщини&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Наша спадщина №1 (37) 2024&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2024]]&lt;br /&gt;
| Спеціальний випуск часопису &amp;quot;Наша спадщина&amp;quot;, присвячений історичній та культурній спадщині Гніздичівської громади&amp;lt;ref name=&amp;quot;nasha_spadshchyna_hnizdycziv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Наша спадщина №1 (37) 2024|місце=Льів|рік=2024|видавництво=ГО &amp;quot;Західноукраїнська спілка музеїв&amp;quot;|автор=Колектив авторів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Наша спадщина №4 (36) 2023&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2023]]&lt;br /&gt;
| Спеціальний випуск часопису &amp;quot;Наша спадщина&amp;quot;, присвячений історичній та культурній спадщині Ходорівської громади&amp;lt;ref name=&amp;quot;nasha_spadshchyna_khodiriv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Наша спадщина №4 (36) 2023|місце=Льів|рік=2023|видавництво=ГО &amp;quot;Західноукраїнська спілка музеїв&amp;quot;|автор=Колектив авторів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Ходорів: з минулого в сучасне&lt;br /&gt;
| Богдан Бирич&lt;br /&gt;
| [[2021]]&lt;br /&gt;
| Книга-фотоальбом присвячена історії та персоналіям міста Ходорів&amp;lt;ref name=&amp;quot;byrych_2021&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Ходорів: з минулого в сучасне|рік=2021|видавництво=Посвіт|автор=Богдан Бирич|місце=Дрогобич}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Стільське (городище горбогір&#039;я)&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2021]]&lt;br /&gt;
| Видання що презентує результати проєкту {{bquotes|В об&#039;єктиві - культурна спадщина}}. В рамках цього проекту група фотографів досліджувала історичні, природні та археологічні пам&#039;ятки Стільська&amp;lt;ref name=&amp;quot;stilsko_2021&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Стільське (городище горбогір&#039;я)|рік=2021|автор=Колектив авторів|видавництво=Растр-7|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Мельнич: від найдавніших часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2021]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні подається історія села Мельнич теперішнього Стрийського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_melnych&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Мельнич: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2021|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаїв над Дністром: місто і люди&lt;br /&gt;
| Леонід Войтович, Наталя Ощипок&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| Праця присвячена історії міста Миколаєва над Дністром на Львівщині від його локалізації 20 лютого 1570 р. до середини 80-х рр. XX століття та яскравим особистостям чиє життя та діяльність пов&#039;язані з цим містом&amp;lt;ref name=&amp;quot;mykolaiv_misto_i_lyudu&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Миколаїв над Дністром: місто і люди|автор=Леонід Войтович, Наталя Ощипок|рік=2020|видавництво=Левада|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Na styku kultur i narodów, Tom XXXV: Brzozdowce i Knihynicze&lt;br /&gt;
| Volodymyr Dolinovskyi, Ivanna Stadnyk&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення, міського, публічно-політичного та соціального середовища містечок Берездівці та Княгиничі&amp;lt;ref name=&amp;quot;kultur_narodow_XXXV&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Na styku kultur i narodów, Tom XXXV: Brzozdowce i Knihynicze|видавництво=Historia Iagellonica|рік=2020|місце=Kraków|автор=Volodymyr Dolinovskyi, Ivanna Stadnyk|url=http://www.miasta-galicji.pl/assets/materialy/Tom_35_sz.pdf}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Na styku kultur i narodów, Tom XXXIII: Chodorów i Rozdół&lt;br /&gt;
| Volodymyr Dolinovskyi&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення та структури власності Ходорова, Роздолу та Бережан. Ці дослідження базуються на архівних документах 1880-х років: Йозефінської земельної метрики, створеної в 1785{{тире}}1788 рр. а також так званими &amp;quot;міськими записами&amp;quot;, створеними з метою оподаткування у 1789 році&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Na styku kultur i narodów, Tom XXXIII: Chodorów i Rozdół|видавництво=Historia Iagellonica|рік=2020|місце=Kraków|автор=Volodymyr Dolinovskyi|url=http://www.miasta-galicji.pl/assets/materialy/Tom_33_sz.pdf}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої&lt;br /&gt;
| [[Данилишин Олексій Васильович|Олексій Данилишин]]&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| В основу книги покладені події і факти національно-визвольної боротьби, що стосуються одного лише Жидачівського краю Львівської області. Ці матеріали автор почерпнув із власної пам&#039;яті — як учасника визвольних змагань і в&#039;язня радянських таборів, зі спогадів учасників і свідків тих подій, з архівних документів та інших джерел. У книзі охоплено увагою понад 2500 осіб — членів ОУН, вояків УПА та інших жертв, котрі зі зброєю в руках полягли за свободу на полі бою або ж були страчені — повішені, закатовані чи розстріляні — без суду і слідства від рук «коричневих» або «червоних» окупантів&amp;lt;ref name=&amp;quot;stezhkamy_2020&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=О. Данилишин|назва=Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої|рік=2020|місце=Львів|видавництво=Астролябія}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Пісочна від найдавніших часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні вперше подається історія села Пісочне на Львівщині, написана у форматі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_pisochna&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Пісочна від найдавніших часів до 1939 року|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2020}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні вивчена на основі архівних документів історія розвитку села Буянів Жидачівського району Львівської області&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_buyaniv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року|місце=Львів|рік=2020|автор=В. Лаба}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Хроніка життя села Рудники від давніх часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2019]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні подається історія життя села Рудники Миколаївського району Львівської області, зроблене на основі архівних документів&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_rudnyky&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Хроніка життя села Рудники від давніх часів до 1939 року|автор=В. Лаба|рік=2019|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Голдовичі&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]], Ліда Кізіль&lt;br /&gt;
| [[2019]]&lt;br /&gt;
| У виданні подається історія села Голдовичі Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_holdovychi&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Голдовичі|місце=Львів|рік=2019|автор=В. Лаба, Л. Кізіль}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Бережниця Королівська: від давніх часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2019]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні подається у стислому вигляді історія села Бережниця Королівська (тепер Бережниця) Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії.&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_berezhnytsia&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=В. Лаба|назва=Історія села Бережниця Королівська: від давніх часів до 1939 року|рік=2019|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Вишивка Жидачівщини: з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1&lt;br /&gt;
| [[Ірина Вачкова]]&lt;br /&gt;
| [[2019]]&lt;br /&gt;
| У виданні представлений вишитий давній одяг та строї етнорайону Жидачівщини зі збірки Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Вишивка Жидачівщини: з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1|автор=І. Вачкова|рік=2019|видавництво=Артклас|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Реабілітовані історією. Львівська область, Книга п&#039;ята: м. Жидачів, Жидачівськи район&lt;br /&gt;
| Упорядник - Видавничий центр &amp;quot;Пам&#039;ять&amp;quot;: Савчак В.М., Бегляров Г.Л., Герасимчук О.Д., Іванова К.І.&lt;br /&gt;
| [[2019]]&lt;br /&gt;
| До Книги п&#039;ятої видання &amp;quot;Реабілітовані історією. Львівська область&amp;quot; увійшли персоналії репресованих мешканців м. Жидачева та Жидачівського району (8112 осіб). Книга висвітлює процес політичних репресій радянської влади у Львівській області впродовж  1939-1980-х років. Архівні документи, біографічні відомості про репресованих розкривають політичну та соціально психологічну атмосферу тих років, механізми терору і насильства комуністичної тоталітарної системи. Спогади жертв репресій відтворюють картини їх каторжного життя у таборах ГУЛАГу, в місцях заслання і депортацій, нескореність їх духу, незламність у боротьбі за незалежність Української держави.&amp;lt;ref name=&amp;quot;reabilitovani_zhydachiv_2019&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=колектив упорядників|назва=Реабілітовані історією. Львівська область, Книга п&#039;ята: м. Жидачів, Жидачівськи район|рік=2012|місце=Львів|видавництво=Видавничий центр &amp;quot;Пам&#039;ять&amp;quot;|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&amp;amp;I21DBN=ELIB&amp;amp;P21DBN=ELIB&amp;amp;S21STN=1&amp;amp;S21REF=10&amp;amp;S21FMT=elib_all&amp;amp;C21COM=S&amp;amp;S21CNR=20&amp;amp;S21P01=0&amp;amp;S21P02=0&amp;amp;S21P03=ID=&amp;amp;S21COLORTERMS=0&amp;amp;S21STR=0014897}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Сакральна архітектура Жидачівського району: путівник&lt;br /&gt;
| &lt;br /&gt;
| [[2018]]&lt;br /&gt;
| &lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Заболотівці: від давніх часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2018]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні простежується історія села Заболотівці Жидачівського району Львівської області на основі вивчених архівних документів від найдавніших часів до 1939 року&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_zabolotivtsi&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Заболотівці: від давніх часів до 1939 року|рік=2018|автор=В. Лаба|місце=Львів|}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| + &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Із далечі віків древній Жидачів&lt;br /&gt;
| [[Марія Турченяк]]&lt;br /&gt;
| [[2018]]&lt;br /&gt;
| У книзі розповідається про розвиток міста Жидачева від давніх часів до сьогодення, минуле і сучасне життя міщан. Описано події Першої та Другої світових воєн, Помаранчевої революції та Революції Гідності, подвиги Героїв Майдану та АТО, культурне життя древнього Удеча&amp;lt;ref name=&amp;quot;turcheniak_2018&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=М. Турченяк|назва=Із далеків віків древній Жидачів|рік=2018|місце=Львів|видавництво=Манускрипт}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Малі міста України. Львівська область: бібліографічний покажчик&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2017]]&lt;br /&gt;
| Містить коротку інформацію про малі міста Жидачівщини (Жидачів, Миколаїв, Ходорів, Новий Розділ) а також список літератури у якій міститься інформація про ці населені пункти із чіткою локалазацією згадок і їх короткого змісту&amp;lt;ref name=&amp;quot;mali_mista&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Малі міста України. Львівська область: бібліографічний покажчик|url=http://dnabb.org/modules.php?name=Pages&amp;amp;go=page&amp;amp;pid=1363|автор=Колектив авторів|рік=2017|місце=Київ|видавництво=ДНАББ ім. В. Г. Заболотного}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаївське Придністров&#039;я&lt;br /&gt;
| Івашків Я., Івашків К., Кушнір Є.&lt;br /&gt;
| [[2016]]&lt;br /&gt;
| У книзі описано географічні, економічні та історико-краєзнавчі особливості Миколаївського району, природні умови та багатства регіону, проблеми охорони природи, заповідні об’єкти в його межах, демографічну обстановку, розселення мешканців. Частина книги присвячена історії населених пунктів району&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Миколаївське Придністров&#039;я|автор=Івашків Я., Івашків К., Кушнір Є.|рік=2016|видавництво=Растр|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Palac w Cuculowcach w swietle inwentarza pośmiertnego jerzego stanisława dzieduszyckiego z 1731 roku&lt;br /&gt;
| Andrzej Betlej, Anna Markiewicz&lt;br /&gt;
| [[2016]]&lt;br /&gt;
| Опис вільхівецького палацу Дідушицьких та його культурних скарбів на основі інвентаря 1731 року&amp;lt;ref name=&amp;quot;palac_cuculowce&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Palac w Cuculowcach w swietle inwentarza pośmiertnego jerzego stanisława dzieduszyckiego z 1731 roku|автор=Andrzej Betlej, Anna Markiewicz|url=http://archiv.ub.uni-heidelberg.de/artdok/4796/1/Betlej_Markiewicz_Palac_w_Cuculowcach_2016.pdf|видавець=Attyka|рік=2016|місце=Kraków}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Смогів від найдавніших часів&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2015]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні вперше подається в стислому вигляді історія села Смогів Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_smogyv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Смогів від найдавніших часів|рік=2015|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2015]]&lt;br /&gt;
| У книжці подається у стислому вигляді історія села Бориничі на Львівщині (без опису церковного життя), написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_boryniczhe&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2015}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія сіл Держів та Київець: від давніх часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2015]]&lt;br /&gt;
| У книжці подається у стислому вигляді історія сіл Держів та Київець Миколаївського району Львівської області, написана у форматі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_derzhiv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія сіл Держів та Київець: від давніх часів до 1939 року|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2015|}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Повстанськими стежками Жидачівщини&lt;br /&gt;
| [[Данилишин Олексій Васильович|Олексій Данилишин]]&lt;br /&gt;
| [[2012]]&lt;br /&gt;
| У новій  книзі Олексій Данилишин намагається подати структуру ОУН І УПА, повстанські бої та терор й каральні операції радянських спецслужб, будівництво криївок і подальша їх конспірація, короткі інформації понад  2 тисячі членів УПА х 117 населених пунктів, нариси про чільних діячів визвольного руху( Миколу Лебедя, Ярослава Дякона, Дмитра Слюзара, Петра Олійника, Петра Гудзоватого та ін.)&amp;lt;ref name=&amp;quot;danylyshyn_2012&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Повстанськими стежками Жидачівщини|автор=О. Данилишин|видавництво=Коло|місце=Дрогобич|рік=2012}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Юшківці&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2010]]&lt;br /&gt;
| У книжці вперше подається історія села Юшківці Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_yushkivtsi&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Юшківці|автор=В. Лаба|рік=2010|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Піддністряни&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2010]]&lt;br /&gt;
| У книжці подається історія села Піддністряни Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_piddnistryany&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Піддністряни|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2010}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| &amp;quot;Слідами&amp;quot; Івана Франка на Ходорівщині &lt;br /&gt;
| Любомир Калинець&lt;br /&gt;
| [[2009]]&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жертви за незалежність&lt;br /&gt;
| Анна Ґошко-Кіт&lt;br /&gt;
| [[2009]]&lt;br /&gt;
| Cпогади учасниці підпілля УПА Анни Ґошко-Кіт про репресії, яких зазнала вона та її родина як покарання за участь у національно-визвольній боротьбі. Авторка також робить короткий екскурс у історію діяльності УПА на Ходорівщині з кінця 1930-х до 1951 рр&amp;lt;ref name=&amp;quot;goshko&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Жертви за незалежність|рік=2009|видавництво=Українські технології|автор=Анна Ґошко-Кіт|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історична топоніміка Жидачівського району Львівської області&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2009]]&lt;br /&gt;
| У книжці подається аналіз походження стародавніх і сучасних назв Жидачівського району Львівської області. Дослідження охоплює всі поселення району&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_toponimika&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історична топоніміка Жидачівського району Львівської області|рік=2009|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Заріччя&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2009]]&lt;br /&gt;
| У книжці вперше подається у стислому вигляді історія села Заріччя (давня назва Вовцнів) Жидачівського району Львівської області, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_zarichchya&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Заріччя|рік=2009|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Добрівляни&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2009]]&lt;br /&gt;
| У книжці подається огляд розвитку села Добрівляни Жидачівського району Львівської області, написаний у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_dobryvliany&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Добрівляни|рік=2009|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2008]]&lt;br /&gt;
| У книжці подана історія села Отиневичі Жидачівського району Львівської області, написана у форматі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_otynevychi&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2008|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Крупсько: від найдавніших часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2008]]&lt;br /&gt;
| У книжці вперше подається в стислому вигляді історія села Крупсько Миколаївського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_krupsko&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Крупсько: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2008|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Наддністрянський реґіональний словник&lt;br /&gt;
| Гаврило Шило&lt;br /&gt;
| [[2008]]&lt;br /&gt;
| Словник фіксує різноманіття лексики та фразеології (близько 10 000 одиниць) наддністрянського говору, зібраних у понад 500 населених пунктах Львівської, Тернопільської та північних районах Івано-Франківської областей. Це багаторічна праця доктора філологічних наук, професора Гаврила Федоровича Шила&amp;lt;ref name=&amp;quot;slovnyk_shylo&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=Г. Шило|назва=Наддністрянський реґіональний словник|url=https://chtyvo.org.ua/authors/Shylo_Havrylo/Naddnistrianskyi_rehionalnyi_slovnyk/|рік=2008|видавництво=Інститут українознавства ім. Крипякевича|місце=Львів, Нью-Йорк}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Moje miasteczko Brzozdowce&lt;br /&gt;
| ks. Rafal Brzuchanski&lt;br /&gt;
| [[2007]]&lt;br /&gt;
| Коротка історія парафії Розп&#039;яття Христа Спасителя в Берездівцях&amp;lt;ref name=&amp;quot;moje_m_brzozdowce&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Moje miasteczko Brzozdowce|автор=Rafal Brzuchanski|рік=2007|місце=Krakow|видавництво=Chuwajmy}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаївщина, Том 4&lt;br /&gt;
| Роман Сколоздра&lt;br /&gt;
| [[2007]]&lt;br /&gt;
| У четвертому тому поміщено дослідження Р. Сколоздри, присвячені історії національно-визвольної боротьби на Миколаївщині в 1914-1920 рр., зокрема, історії українського стрілецтва і подіям українсько-польської війни&amp;lt;ref name=&amp;quot;mykolaiivchshyna_4&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Миколаївщина, Том 4|рік=2007|видавництво=Інститут Українознавства ім. І. Крип&#039;яткевича НАН України|місце=Львів|автор=Роман Сколоздра}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Дзвони пам&#039;яті: штрихи національно-визвольної боротьби Жидачівщини 1939-1950-ті рр&lt;br /&gt;
| [[Данилишин Олексій Васильович|Олексій Данилишин]]&lt;br /&gt;
| [[2007]]&lt;br /&gt;
| В основу книги покладено відомості про учасників національно-визвольної боротьби мешканців лише одного району — Жидачівського — Львівської області під час і після Другої світової війни. Книга подає короткі відомості про членів Організації Українських Націоналістів, бійців Української Повстанської Армії, а також простих громадян, одні з яких полягли в боях, або ж були вбиті без суду і слідства чи страчені за вироком контрольованої тоталітарним режимом судової системи, інші — зазнали нестерпних знущань і поневірянь у тюрмах та концентраційних таборах, або були депортовані на Сибір, Північ, Далекий Схід чи Казахстан. Відомості подаються у тій повноті, у якій вдалося зібрати авторові.&amp;lt;ref name=&amp;quot;dzvony_2007&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=О. Данилишин|назва=Дзвони пам&#039;яті: штрихи національно-визвольної боротьби Жидачівщини 1939-1950-ті рр|рік=2007|місце=Львів|видавництво=Астролябія}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаївщина, Том 3&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2006]]&lt;br /&gt;
| Збірник наукових статей висвітлює проблеми історії одного з регіонів Львівщини - Миколаївщини від найдавніших часів до наших днів. У третьому томі продовжується дискусія навколо археологічних комплексів, якими багата Миколаївщина, висвітлюються проблеми етногенезу і ранньої історії хорватів, історія окремих населених пунктів та персоналій&amp;lt;ref name=&amp;quot;mykolaiivshchyna_tom3&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=Колектив авторів|назва=Миколаївщина, Том 3|місце=Львів|рік=2006}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Повстанська Ходорівщина&lt;br /&gt;
| Михайло Мандрик&lt;br /&gt;
| [[2006]]&lt;br /&gt;
| Книга про боротьбу ОУН-УПА на теренах Ходорівщини. У книзі показані причини збройної боротьби українців на основі стосунків із Польщею, фашистською Німеччиною та московським комуністичним &amp;quot;Союзом&amp;quot;, розкрито витоки українського патріотизму&amp;lt;ref name=&amp;quot;mandryk_povst&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Повстанська Ходорівщина|автор=Михайло Мандрик|рік=2006|видавництво=Щедрик|місце=Стрий|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Mandryk_Mykhailo/Povstanska_Khodorivschyna.pdf}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Поки горітиме свічка&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2006]]&lt;br /&gt;
| Краєзнавчий нарис з історіями визначних постатей, що проживали у Жидачеві та поховані на старому кладовищі міста&amp;lt;ref name=&amp;quot;svichka_2006&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Поки горітиме свічка|рік=2006|видавництво=Жидачівська районна друкарня|автор=Колектив авторів|місце=Жидачів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Chodorów i Chodorowianie &lt;br /&gt;
| Antoni Mieczysław Dancewicz&lt;br /&gt;
| [[2005]]&lt;br /&gt;
| Книга, присвячена історії міста Ходорів та його мешканців&amp;lt;ref name=&amp;quot;dancewicz_chodorow&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Chodorów i Chodorowianie|рік=2005|автор=Antoni Mieczysław Dancewicz|видавництво=DANTA|місце=Warszawa}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Вишивка рідного краю. Ходорівщина&lt;br /&gt;
| Ольга Возниця&lt;br /&gt;
| [[2005]]&lt;br /&gt;
| В альбомі розміщені зразки української вишивки, зібрані у м. Ходорові та навколишніх селах. Світлини вишивок, різноманітних за кольоровою гамою, виконані хрестиком, дають можливість ознайомитися з самобутнім національним мистецтвом цього регіону&amp;lt;ref name=&amp;quot;voznytsia&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Вишивка рідного краю. Ходорівщина|автор=О. Возниця|url=https://ua1lib.org/book/3290056/f777e8|рік=2005|місце=Дрогобич|видавництво=Коло}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія сіл Заліски та Чортория: від найдавніших часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2004]]&lt;br /&gt;
| У книзі вперше подається у стислому вигляді історія двох сусідніх сіл Жидачівського району на Львівщині {{тире}} Заліски та Чорториї (тепер Кам&#039;яне), написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_zalisky&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія сіл Заліски та Чортория: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2004|місце=Львів|автор=В. Лаба}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаївщина: збірник наукових статей, Том 2&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2002]]&lt;br /&gt;
| Збірник наукових статей висвітлює проблими історії одного з регіонів Львівщини - Миколаївщини від найдавніших часів до  наших днів. Другий том присвячений періоду національно-визвольної боротьби 1939-1954 рр., яка в цьому регіоні була особливо напруженою&amp;lt;ref name=&amp;quot;mykolaiivchshyna_2&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Миколаївщина: збірник наукових статей, Том 2|рік=2002|автор=Колектив авторів|видавництво=Інститут Українознавства ім. І. Крип&#039;яткевича НАН України|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Громадська організація &amp;quot;ЕКО - Довкілля&amp;quot;: Знай, люби, бережи&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2001]]&lt;br /&gt;
| Книга присвячена висвітленню діяльності жидачівської громадської організації &amp;quot;ЕКО - Довкілля&amp;quot;&amp;lt;ref name=&amp;quot;eco_dovkillya&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=|Громадська організація &amp;quot;ЕКО - Довкілля&amp;quot;: Знай, люби, бережи|автор=Колектив авторів|рік=2001|місце=Жидачів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (1951{{тире}}2001)&lt;br /&gt;
| Василь Савчин&lt;br /&gt;
| [[2001]]&lt;br /&gt;
| Інформаційно-рекламне ілюстроване видання присвячене 50-річчю Жидачівського целюлозно-паперового комібнату&amp;lt;ref name=&amp;quot;zcpk_2001&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (1951-2001)|рік=2001|місце=Ужгород|видавництво=ІВА|автор=Василь Савчин}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Бережниця Королівська: Штрихи історії та сьогодення&lt;br /&gt;
| [[Йосип Вайда]]&lt;br /&gt;
| [[2000]]&lt;br /&gt;
| У книзі подано сторінки історії і сьогодення прикарпатського села Бережниця (у недалекому минулому - Бережниця Королівська) Жидачівського району Львівської області. Окреслено розвиток його матеріальної і духовної культури, детально показано процес відродження в останнє десятиліття сільської греко-католицької церковної громади, спорудження і функціонування нового сільського храму святих апостолів Петра і Павла&amp;lt;ref name=&amp;quot;berezhnytsya_2000&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=Й. Вайда|назва=Бережниця Королівська: Штрихи історії та сьогодення|рік=2000|місцe=Ужгород|видавництво=Закарпаття}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Галицька брама №68: Алебастр&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2000]]&lt;br /&gt;
| Окремий випуск часопису, присвячений алебастровій промисловості містечка Журавно&amp;lt;ref name=&amp;quot;brama_alebastr&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Галицька брама №68: Алебастр|видавництво=Центр Європи|автор=Колектив авторів|місце=Львів|рік=2000}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Matka Dobrej Drogi: Kochawina - Gliwice&lt;br /&gt;
| Ks. Stanislaw Kielb SJ&lt;br /&gt;
| [[1999]]&lt;br /&gt;
| Книга присвячена історії чудотворної ікони Кохавинської божої матері та святинь у яких вона перебувала за час свого існування&amp;lt;ref name=&amp;quot;matka_dd&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Matka Dobrej Drogi: Kochawina - Gliwice|автор=Stanislaw Kielb SJ|рік=1999|місце=Krakow|видавництво=WAM}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| + &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Галицька брама №51-52: Жидачів&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1999]]&lt;br /&gt;
| Окремий випуск часопису, присвячений місту Жидачеву надає детальний екскурс в кілька важливих тем історії та розвитку міста&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Галицька брама №51-52: Жидачів|видавництво=Центр Європи|автор=Колектив авторів|місце=Львів|рік=1999}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жидачівський район - телефонний довідник&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1998]]&lt;br /&gt;
| Телефонний довіник, що містить номери абонентів автоматичної телефонної мережі Жидачівського району Львівської області та різноманітну довідкову інформацію&amp;lt;ref name=&amp;quot;dovidnyk_1998&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Жидачівський район - телефонний довідник|рік=1998|автор=Колектив авторів|місце=Львів|видавництво=Атлас}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаївщина, Том 1&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1998]]&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія Жидачівської філії Товариства &amp;quot;Просвіта&amp;quot; (1905{{тире}}1939 рр.)&lt;br /&gt;
| Василь Благий&lt;br /&gt;
| [[1998]]&lt;br /&gt;
| На основі архівний джерел, які вперше вводяться в науковий обіг, та тогочасної галицької преси автор детально висвітлює історію Жидачівської філії Товариства &amp;quot;Просвіта&amp;quot;. Розглядаються передумови її заснування, різні напрямки та періоди діяльності, найактивніші діячі&amp;lt;ref name=&amp;quot;prosvita_blagyy&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія Жидачівської філії Товариства &amp;quot;Просвіта&amp;quot; (1905-1939 рр.)|рік=1998|місце=Львів|видавництво=ВКП &amp;quot;ВМС&amp;quot;|автор=В. Благий}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Древній Жидачів&lt;br /&gt;
| Марія Турченяк&lt;br /&gt;
| [[1997]]&lt;br /&gt;
| Книга про минуле і сучасне древнього міста Жидачева. На основі наукових праць, архівних матеріалів, газетних статей автор розповідає про різні періоди розвитку міста, життя земляків - борців за волю України. Частково використані матеріали, зібрані світлої пам&#039;яті п.п. Іваном Гнівушем та Дмитром Найдою&amp;lt;ref name=&amp;quot;turcheniak_1997&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Древній Жидачів|рік=1997|місце=Львів|видавництво=Кальварія|автор=Марія Турченяк}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Місто над ставом&lt;br /&gt;
| Любомир Калинець&lt;br /&gt;
| [[1997]]&lt;br /&gt;
| Історично-краєзнавчий нарис міста Ходорів&amp;lt;ref name=&amp;quot;kalynets&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Місто над ставом|рік=1997|видавництво=Брук ЛТД|місце=Львів|автор=Л. Калинець}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Галицька брама №13: Журавно&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1996]]&lt;br /&gt;
| Окремий випуск часопису, присвячений містечку Журавно&amp;lt;ref name=&amp;quot;brama_zhuravno&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Галицька брама №13: Журавно|видавництво=Центр Європи|автор=Колектив авторів|місце=Львів|рік=1996}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| З Ходорівщини через Канаду - в Україну&lt;br /&gt;
| Дмитро Гулей&lt;br /&gt;
| [[1994]]&lt;br /&gt;
| У книжці вміщено спогади, статті, есе Дмитра Гулея - українського патріота, який півстоліття тому не з власної волі покинув рідний край і дотепер проживає в далекій Канаді. Читач довідається про боротьбу за українську національну ідею в 30-і {{тире}} на початку 40-х років на &amp;quot;малій батьківщині&amp;quot; автора {{тире}} Ходорівщині&amp;lt;ref name=&amp;quot;khodoriv_canada&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=З Ходорівщини через Канаду - в Україну|автор=Дмитро Гулей|рік=1994|видавництво=Відродження|місце=Дрогобич}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Краєзнавчі пам&#039;ятки Жидачівщини (II частина)&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1994]]&lt;br /&gt;
| Краєзнавчий нарис, що розглядає низку пам&#039;яток історії, культури та археології на території Жидачівщини разом з екскурсом у історії визнчаних діячів літератури та мистецтва що є вихідцями з регіону&amp;lt;ref name=&amp;quot;kpz_II&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Краєзнавчі пам&#039;ятки Жидачівщини (II частина)|рік=1994|видавництво=Жидачівська районна друкарня|автор=Колектив авторів|місце=Жидачів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Kochawina - Sanktuarium Maryjne&lt;br /&gt;
| Anna Wojciechowska&lt;br /&gt;
| [[1993]]&lt;br /&gt;
| Книга про історію чудотворного обраху Богородиці та санктуаріуму Божої Матері в Коахавині. Містить детальну хронологію містечка польською, українською та німецькою мовами&amp;lt;ref name=&amp;quot;kochawina_sank_1993&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Kochawina - Sanktuarium Maryjne|автор=Anna Wojciechowska|рік=1993|видавництво=Pozapol|місце=Wroclaw}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Стрийщина: історично-мемуарний збірник, Том III&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1993]]&lt;br /&gt;
| Містить колекцію статей та матеріалів з інформацією про міста та села Стрийського регіону. Окремі розділи присвячені Жидачівщині та Журавенщині&amp;lt;ref name=&amp;quot;stryyshchyna_3&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Стрийщина: історично-мемуарний збірник, Том 3|автор=Колектив авторів|місце=Нью Йорк|url=https://ua1lib.org/book/3282852/41416c|рік=1993|видавництво=Комітет Стрийщини}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Ksiądz prałat Jan Trzopiński twórca Kochawiny&lt;br /&gt;
| Stanislaw Migas&lt;br /&gt;
| [[1992]]&lt;br /&gt;
| Книга про визнчаного кохавинського душпастира Яна Тропінського&amp;lt;ref name=&amp;quot;trzopinski_1992&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Ksiądz prałat Jan Trzopiński twórca Kochawiny|рік=1992|автор=Stanislaw Migas|місце=Krakow}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Довідник Жидачівської міської та сільської телефонної мережі&lt;br /&gt;
| Жидачівський районний відділ зв&#039;язку&lt;br /&gt;
| [[1991]]&lt;br /&gt;
| Довідник містить телефонні номери телефонних абонентів населених пунктів Жидачівського району - фізичних осіб, організацій, підприємств, закладів тощо&amp;lt;ref name=&amp;quot;phonebook_1991&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Довідник Жидачівської міської та сільської телефонної мережі|рік=1991|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Условия образования серных руд Роздольского месторождения&lt;br /&gt;
| Б. Мерлич, Н. Даценко&lt;br /&gt;
| [[1976]]&lt;br /&gt;
| Праця присвячена детальному вивченню речовинного вмісту сірчаних руд, їх структур та текстур, морфологічних та структурних особливостей агрегатних різновидів сікри і геохімії надр&amp;lt;ref name=&amp;quot;rozdol_sirka&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Условия образования серных руд Роздольского месторождения|рік=1976|видавництво=Вища Школа|місце=Львів|автор=Б. Мерлич, Н. Даценко}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаїв над Дністром&lt;br /&gt;
| Г. Шрамко&lt;br /&gt;
| [[1973]]&lt;br /&gt;
| Краєзнавчий нарис, присвячений місту Миколаїв. Розповідає про минуле та сучасність міста у яскраво вираженому совіцькому стилі&amp;lt;ref name=&amp;quot;mykolajiw_1973&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Миколаїв над Дністром|рік=1973|місце=Львів|видавництво=Каменяр|автор=Г. Шрамко}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія міст і сіл Української РСР: Львівська область&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1968]]&lt;br /&gt;
| Енцеклопедичне видання, у якому наводиться довідкова історична інформація про населені пункти Львівської області, зокрема Жидачівського та Миколаївського районів&amp;lt;ref name=&amp;quot;mist_sil_1968&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія міст і сіл Української РСР: Львівська область|рік=1968|місце=Київ|видавництво=Головна редакція УРЕ АН УРСР|автор=Колектив авторів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Новий Роздол {{тире}} місто хіміків&lt;br /&gt;
| Федір Бевзенко&lt;br /&gt;
| [[1966]]&lt;br /&gt;
| В цій ілюстрованій книжечці розповідається про одне з наймолодших міст Львівської області {{тире}} Новий Роздол, про будівництво й освоєння потужного гірничохімічного комбінату про життя і самовіддану працю дружної багатонаціональної сім&#039;ї новороздільців&amp;lt;ref name=&amp;quot;nr_mk&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Новий Роздол {{тире}} місто хіміків|видавництво=Каменяр|рік=1966|автор=Федір Бевзенко|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Z przeszłości Rudy i Kochawiny (З минулого Руди і Кохавини)&lt;br /&gt;
| Przemyslaw Dabkowski&lt;br /&gt;
| [[1928]]&lt;br /&gt;
| Містить короткий огляд історії сіл Руда і Кохавина&amp;lt;ref name=&amp;quot;dabkowski_kochawina&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Z przeszłości Rudy i Kochawiny|автор=Przemyslaw Dabkowski|рік=1928|місце=Львів|url=https://www.bibliotekacyfrowa.pl/dlibra/doccontent?id=131240}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Kochawina: w przeszłości i dobie obecnej &lt;br /&gt;
| Marcin Czermiński&lt;br /&gt;
| [[1912]]&lt;br /&gt;
| Ілюстроване видання, що детально описує історю формування Кохавини як паломницького центру&amp;lt;ref name=&amp;quot;kochawina_czerminski&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Kochawina: w przeszłości i dobie obecnej|автор=Marcin Czermiński|рік=1912|видавництво=J. Trzopińskivs|місце=Краків}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Żydzi ziemi lwowskiej i powiatu żydaczowskiego w r. 1765&lt;br /&gt;
| Ferdynand Bostel&lt;br /&gt;
| [[1891]]&lt;br /&gt;
| Історія єврейства на території Львівської землі та Жидачівського повіту&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydy_1891&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Żydzi ziemi lwowskiej i powiatu żydaczowskiego w r. 1765|рік=1891|видавництво=Akademia Umiejętności|місце=Kraków|автор=Ferdynand Bostel|url=https://polona.pl/item/zydzi-ziemi-lwowskiej-i-powiatu-zydaczowskiego-w-r-1765,Njc4NTkyNjE}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| O kosciele i cudownym obraze pana Jezusa w Brzozdowcach&lt;br /&gt;
| Ks. W. Mrowinski&lt;br /&gt;
| [[1886]]&lt;br /&gt;
| Книга містить короткі відмості про містечко Берездівці, костел Воздвиження Чесного Хреста та чудотворну ікону Ісуса Христа&amp;lt;ref name=&amp;quot;berezdivci_kostol&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=O kosciele i cudownym obraze pana Jezusa w Brzozdowcach|автор=W. Mrowinski|рік=1886|місце=Львів|url=https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/1462/edition/1157}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Брошури ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable sortable&amp;quot; width=&amp;quot;100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
! width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Назва&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Автор &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;sortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Рік &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;50%&amp;quot; | Опис&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Наявність&amp;lt;ref name=&amp;quot;availability&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жидачів: туристично-інформаційне видання&lt;br /&gt;
| &lt;br /&gt;
| [[2013]]&lt;br /&gt;
| Інформаційно-туристична брошура з картою міста Жидачів&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_2013&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Жидачів: туристично-інформаційне видання|рік=2013|видавництво=ЛІГА|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Туристичне Розділля&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2013]]&lt;br /&gt;
| Інформаційно-туристичне видання, присвячене пам&#039;яткам Жидачівського та Миколаївського районів. Містить карту регіону та короткий опис історії, географії, природніх, сакральних та архітектурних пам&#039;яток розташованих на його території&amp;lt;ref name=&amp;quot;tur_rozdillya&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Туристичне Розділля|автор=Колектив авторів|рік=2013|видавництво=ЛІГА Львів|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жидачівський район (карта)&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2011]]&lt;br /&gt;
| Інформаційно-туристичне видання, присвячене пам&#039;яткам Жидачівського району. Містить карту району та короткий опис історії, географії, природніх, сакральних та архітектурних пам&#039;яток розташованих на його території&amp;lt;ref name=&amp;quot;tur_zhydachiv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Жидачівський район|автор=Колектив авторів|рік=2011|видавництво=ЛІГА Львів|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жидачів: історія міста у датах і фактах від найдавніших часів до середини XX століття&lt;br /&gt;
| Анатолій Люсак, Мирослава Люсак&lt;br /&gt;
| [[1997]]&lt;br /&gt;
| Брошура містить детальну історичну хронологію міста Жидачева разом з фактами, що у зрізах різних епох висвітлюють як формувалось соціальне, культурне та політичне життя міста&amp;lt;ref name=&amp;quot;lyusak_broshura&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=А.Люсак, М.Люсак|назва=Жидачів: історія міста у датах і фактах від найдавніших часів до середини XX століття|місце=Жидачів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Руда&lt;br /&gt;
| Василь Лаба&lt;br /&gt;
| [[1996]]&lt;br /&gt;
| У брошурі подається у стислому вигляді історія села Руда Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_ruda&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Руда|місце=Львів|рік=1996|автор=В. Лаба}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Від Удеча до Жидачева&lt;br /&gt;
| колектив авторів&lt;br /&gt;
| -&lt;br /&gt;
| Брошура подає короткий екскурс у етапи соціального, архітектурного та культурного розвитку міста Жидачева. Написана за матеріалами науково-дослідної роботи &amp;quot;Дослідження етапів історичного розвитку і визначення меж історичного ареалу міста Жидачів&amp;quot; М.В. Бевза.&amp;lt;ref name=&amp;quot;udech_zhydachiv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=колектив авторів|назва=Від Удеча до Жидачева|місце=Жидачів}}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Наукові статті == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable sortable&amp;quot; width=&amp;quot;100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
! width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Назва&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Автор &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;sortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Рік &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;55%&amp;quot; | Опис&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Єврейські громади Краківця, Миколаєва, Підкаменя, Роздола, Рудків, Судової Вишні: жах голокосту&lt;br /&gt;
| Михайло Гутор&lt;br /&gt;
| [[2023]]&lt;br /&gt;
| Стаття присвячена дослідженню Голокосту та теренах містечок Галичини під час нацистської окупації&amp;lt;ref name=&amp;quot;hutor&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Єврейські громади Краківця, Миколаєва, Підкаменя, Роздола, Рудків, Судової Вишні: жах голокосту|рік=2023|видавець=Національний історико-меморіальний заповідник &amp;quot;Бабин Яр&amp;quot;|місце=Київ}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Zespół pałacowo-parkowy we wsi Łowczyce&lt;br /&gt;
| Wiktoria Taras&lt;br /&gt;
| [[2021]]&lt;br /&gt;
| У статті досліджується архітектурна композиція палацу у Лівчицях&amp;lt;ref name=&amp;quot;taras_lowczyce&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Zespół pałacowo-parkowy we wsi Łowczyce|видавництво=Instytut Etnologii Narodowej Akademii Nauk Ukrainy|автор=Wiktoria Taras|рік=2021|url=https://ochronazabytkow.nid.pl/wp-content/uploads/2022/09/OZ_2-2021_W-Taras.pdf}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Парафії міста Жидачева за даними поголовного податку 1673 р.&lt;br /&gt;
| [[Капраль Мирон Миколайович|Мирон Капраль]]&lt;br /&gt;
| [[2021]]&lt;br /&gt;
| У статті досліджується парафіяльна структура Жидачева другої половини XVII ст. на підставі реєстрів поголовного податку 1673 р&amp;lt;ref name=&amp;quot;kapral_parafii&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Науковий щорічник “Історія релігій в Україні”: Парафії міста Жидачева за даними поголовного податку 1673 р.|url=http://religio.org.ua/index.php/religio/article/view/1373/1373|рік=2021|видавництво=Логос|місце=Львів|автор=Мирон Капраль}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Міста Жидачівського повіту XIV{{тире}}XVI ст.&lt;br /&gt;
| [[Капраль Мирон Миколайович|Мирон Капраль]]&lt;br /&gt;
| [[2019]]&lt;br /&gt;
| У статті розглядається міська мережа Жидачівського повіту Львівської землі у Руському воєводстві в пізньому середньовіччі та початку ранньомодерного часу&amp;lt;ref name=&amp;quot;mista_kapral&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Міста Жидачівського повіту XIV-XVI ст.|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Kapral_Myron/Mista_Zhydachivskoho_povitu_XIV_XVI_st.pdf?|рік=2019|автор=Мирон Капраль|видавництво=НАН України. Інститут історії України|місце=Київ}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Нововідкритий &amp;quot;скарб&amp;quot; з Базиївки в контексті визначення етнокультурної приналежності &amp;quot;скарбів&amp;quot; неділиського типу у Верхньому Придністров&#039;ї&lt;br /&gt;
| Микола Бандрівський, Лариса Крушельницька, Михайло Білик&lt;br /&gt;
| [[2014]]&lt;br /&gt;
| Детальне дослідження &amp;quot;скарбу&amp;quot; неділиського типу, знайденого на території урочища Базиївка на околиці Жидачева&amp;lt;ref name=&amp;quot;baz_skarb_2014&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Нововідкритий &amp;quot;скарб&amp;quot; з Базиївки в контексті визначення етнокультурної приналежності &amp;quot;скарбів&amp;quot; неділиського типу у Верхньому Придністров&#039;ї|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&amp;amp;I21DBN=UJRN&amp;amp;P21DBN=UJRN&amp;amp;IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&amp;amp;Image_file_name=PDF/Mdapv_2014_18_17.pdf|автор=М. Бандрівський, Л. Крушельницька, М. Білик|рік=2014}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жидачівське князівство (1393–1442) і Гедиміновичі: спірні питання історії &lt;br /&gt;
| Іванна Папа&lt;br /&gt;
| [[2012]]&lt;br /&gt;
| Авторка досліджує питання місця і значення Жидачівського князівства, його територіального і політичного статусу, персонального складу його правителів, приналежності їх до правлячої династії Гедиміновичів&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Жидачівське князівство (1393–1442) і Гедиміновичі: спірні питання історії|автор=Іванна Папа|рік=2012|видавництво=Фортеця|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Papa_Ivanna/Zhydachivske_kniazivstvo_i_Hedyminovychi_spirni_pytannia_istorii.pdf?}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| &amp;quot;Жидачівські грамоти&amp;quot; князя Федора Любартовича: проблема автентичності&lt;br /&gt;
| Іванна Папа&lt;br /&gt;
| [[2012]]&lt;br /&gt;
| Стаття присвячена дискусії навколо автентичності так званих “жидачівських грамот” князя Федора Любартовича першої третини ХV ст. Її розглянуто в контексті актуальної у тогочасному науковому середовищі суперечки про витоки княжого роду Сангушків від князя Федора Ольгердовича, якому і приписувалося володіння жидачівськими землями в той час. У статті наведено тексти спірних грамот та проаналізовано аргументи учасників дискусії.&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=&amp;quot;Жидачівські грамоти&amp;quot; князя Федора Любартовича: проблема автентичності|автор=Іванна Папа|рік=2012|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Papa_Ivanna/Zhydachivski_hramoty_Fedora_Liubartovycha_problema_antentychnosti.pdf?}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| До питання регенерації Ринкової площі Жидачева&lt;br /&gt;
| О.В. Рибчинський, М.В. Каплінська&lt;br /&gt;
| [[2012]]&lt;br /&gt;
| У статті досліджено розвиток історико-архітектурного середовища ринкової площі Жидачева, висвітлено наявні та актуальні проблеми її регенерації&amp;lt;ref name=&amp;quot;rybchynsky_rynok&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=До питання регенерації Ринкової площі Жидачева|автор=О.В. Рибчинський, М.В. Каплінська|рік=2012|місто=Львів|url=http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/12624/1/040_Ribchinskij_241_247_716.pdf}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Зудеч (короткий підсумок археологічних досліджень)&lt;br /&gt;
| Орест Корчинський&lt;br /&gt;
| [[2007]]&lt;br /&gt;
| У статті наводиться підсумок серії довготривалих археологічних досліджень на території урочищ Базиївка та Замок&amp;lt;ref name=&amp;quot;korchynsky_2007&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Зудеч (короткий підсумок археологічних досліджень)|автор=О. Корчинський|рік=2007|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Korchynskyi_Orest/Zudech_korotkyi_pidsumok_arkheolohichnykh_doslidzhen.pdf?|}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Атласи ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable sortable&amp;quot; width=&amp;quot;100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
! width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Назва&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Автор &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;sortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Рік &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;55%&amp;quot; | Опис&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Наявність&amp;lt;ref name=&amp;quot;availability&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів&lt;br /&gt;
| Юрій Дубик, Зоя Ільчишин, [[Капраль Мирон Миколайович|Мирон Капраль]], Орест Корчинський, Олег Осаульчук, Олег Рибчинський, Олександр Сілаєв, Василь Слободян, Андрій Филипчук, Степан Ямелинець&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| Атлас містить 11 оригінальних карт та 4 карти-репродукції, а також детальні описи до них. Текстова частина атласу зосереджена на історико-урбаністичному розвитку міста у контексті його політичного, соціального, демографічного та економічного розвитку&amp;lt;ref name=&amp;quot;atlas_zhydachiv_2020&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=за наук. ред. Мирона Капраля|назва=Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів|рік=2020|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{примітки}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Література]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D1%85&amp;diff=7512</id>
		<title>Жидачівщина в публікаціях</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B2_%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D1%85&amp;diff=7512"/>
		<updated>2026-05-13T10:33:47Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: /* Книги і журнали */&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;&#039;&#039;&#039;Жидачівщина в публікаціях&#039;&#039;&#039; {{тире}} збірка книг, брошур, атласів та наукових статей у яких частково або повністю фігурує [[Жидачівщина|Жидачівська земля]] або її мешканці.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Книги і журнали ==&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable sortable&amp;quot; width=&amp;quot;100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
! width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Назва&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Автор &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;sortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Рік &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;50%&amp;quot; | Опис&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Наявність&amp;lt;ref name=&amp;quot;availability&amp;quot;&amp;gt;Видання наявне у збірці Енциклопедії Жидачівщини&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Наша спадщина №1 (37) 2024&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2024]]&lt;br /&gt;
| Спеціальний випуск часопису &amp;quot;Наша спадщина&amp;quot;, присвячений історичній та культурній спадщині Гніздичівської громади&amp;lt;ref name=&amp;quot;nasha_spadshchyna_hnizdycziv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Наша спадщина №1 (37) 2024|місце=Льів|рік=2024|видавництво=ГО &amp;quot;Західноукраїнська спілка музеїв&amp;quot;|автор=Колектив авторів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Наша спадщина №4 (36) 2023&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2023]]&lt;br /&gt;
| Спеціальний випуск часопису &amp;quot;Наша спадщина&amp;quot;, присвячений історичній та культурній спадщині Ходорівської громади&amp;lt;ref name=&amp;quot;nasha_spadshchyna_khodiriv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Наша спадщина №4 (36) 2023|місце=Льів|рік=2023|видавництво=ГО &amp;quot;Західноукраїнська спілка музеїв&amp;quot;|автор=Колектив авторів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Ходорів: з минулого в сучасне&lt;br /&gt;
| Богдан Бирич&lt;br /&gt;
| [[2021]]&lt;br /&gt;
| Книга-фотоальбом присвячена історії та персоналіям міста Ходорів&amp;lt;ref name=&amp;quot;byrych_2021&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Ходорів: з минулого в сучасне|рік=2021|видавництво=Посвіт|автор=Богдан Бирич|місце=Дрогобич}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Стільське (городище горбогір&#039;я)&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2021]]&lt;br /&gt;
| Видання що презентує результати проєкту {{bquotes|В об&#039;єктиві - культурна спадщина}}. В рамках цього проекту група фотографів досліджувала історичні, природні та археологічні пам&#039;ятки Стільська&amp;lt;ref name=&amp;quot;stilsko_2021&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Стільське (городище горбогір&#039;я)|рік=2021|автор=Колектив авторів|видавництво=Растр-7|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Мельнич: від найдавніших часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2021]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні подається історія села Мельнич теперішнього Стрийського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_melnych&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Мельнич: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2021|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаїв над Дністром: місто і люди&lt;br /&gt;
| Леонід Войтович, Наталя Ощипок&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| Праця присвячена історії міста Миколаєва над Дністром на Львівщині від його локалізації 20 лютого 1570 р. до середини 80-х рр. XX століття та яскравим особистостям чиє життя та діяльність пов&#039;язані з цим містом&amp;lt;ref name=&amp;quot;mykolaiv_misto_i_lyudu&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Миколаїв над Дністром: місто і люди|автор=Леонід Войтович, Наталя Ощипок|рік=2020|видавництво=Левада|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Na styku kultur i narodów, Tom XXXV: Brzozdowce i Knihynicze&lt;br /&gt;
| Volodymyr Dolinovskyi, Ivanna Stadnyk&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення, міського, публічно-політичного та соціального середовища містечок Берездівці та Княгиничі&amp;lt;ref name=&amp;quot;kultur_narodow_XXXV&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Na styku kultur i narodów, Tom XXXV: Brzozdowce i Knihynicze|видавництво=Historia Iagellonica|рік=2020|місце=Kraków|автор=Volodymyr Dolinovskyi, Ivanna Stadnyk|url=http://www.miasta-galicji.pl/assets/materialy/Tom_35_sz.pdf}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Na styku kultur i narodów, Tom XXXIII: Chodorów i Rozdół&lt;br /&gt;
| Volodymyr Dolinovskyi&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення та структури власності Ходорова, Роздолу та Бережан. Ці дослідження базуються на архівних документах 1880-х років: Йозефінської земельної метрики, створеної в 1785{{тире}}1788 рр. а також так званими &amp;quot;міськими записами&amp;quot;, створеними з метою оподаткування у 1789 році&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Na styku kultur i narodów, Tom XXXIII: Chodorów i Rozdół|видавництво=Historia Iagellonica|рік=2020|місце=Kraków|автор=Volodymyr Dolinovskyi|url=http://www.miasta-galicji.pl/assets/materialy/Tom_33_sz.pdf}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої&lt;br /&gt;
| [[Данилишин Олексій Васильович|Олексій Данилишин]]&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| В основу книги покладені події і факти національно-визвольної боротьби, що стосуються одного лише Жидачівського краю Львівської області. Ці матеріали автор почерпнув із власної пам&#039;яті — як учасника визвольних змагань і в&#039;язня радянських таборів, зі спогадів учасників і свідків тих подій, з архівних документів та інших джерел. У книзі охоплено увагою понад 2500 осіб — членів ОУН, вояків УПА та інших жертв, котрі зі зброєю в руках полягли за свободу на полі бою або ж були страчені — повішені, закатовані чи розстріляні — без суду і слідства від рук «коричневих» або «червоних» окупантів&amp;lt;ref name=&amp;quot;stezhkamy_2020&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=О. Данилишин|назва=Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої|рік=2020|місце=Львів|видавництво=Астролябія}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Пісочна від найдавніших часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні вперше подається історія села Пісочне на Львівщині, написана у форматі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_pisochna&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Пісочна від найдавніших часів до 1939 року|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2020}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні вивчена на основі архівних документів історія розвитку села Буянів Жидачівського району Львівської області&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_buyaniv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року|місце=Львів|рік=2020|автор=В. Лаба}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Хроніка життя села Рудники від давніх часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2019]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні подається історія життя села Рудники Миколаївського району Львівської області, зроблене на основі архівних документів&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_rudnyky&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Хроніка життя села Рудники від давніх часів до 1939 року|автор=В. Лаба|рік=2019|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Голдовичі&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]], Ліда Кізіль&lt;br /&gt;
| [[2019]]&lt;br /&gt;
| У виданні подається історія села Голдовичі Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_holdovychi&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Голдовичі|місце=Львів|рік=2019|автор=В. Лаба, Л. Кізіль}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Бережниця Королівська: від давніх часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2019]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні подається у стислому вигляді історія села Бережниця Королівська (тепер Бережниця) Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії.&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_berezhnytsia&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=В. Лаба|назва=Історія села Бережниця Королівська: від давніх часів до 1939 року|рік=2019|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Вишивка Жидачівщини: з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1&lt;br /&gt;
| [[Ірина Вачкова]]&lt;br /&gt;
| [[2019]]&lt;br /&gt;
| У виданні представлений вишитий давній одяг та строї етнорайону Жидачівщини зі збірки Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Вишивка Жидачівщини: з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1|автор=І. Вачкова|рік=2019|видавництво=Артклас|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Реабілітовані історією. Львівська область, Книга п&#039;ята: м. Жидачів, Жидачівськи район&lt;br /&gt;
| Упорядник - Видавничий центр &amp;quot;Пам&#039;ять&amp;quot;: Савчак В.М., Бегляров Г.Л., Герасимчук О.Д., Іванова К.І.&lt;br /&gt;
| [[2019]]&lt;br /&gt;
| До Книги п&#039;ятої видання &amp;quot;Реабілітовані історією. Львівська область&amp;quot; увійшли персоналії репресованих мешканців м. Жидачева та Жидачівського району (8112 осіб). Книга висвітлює процес політичних репресій радянської влади у Львівській області впродовж  1939-1980-х років. Архівні документи, біографічні відомості про репресованих розкривають політичну та соціально психологічну атмосферу тих років, механізми терору і насильства комуністичної тоталітарної системи. Спогади жертв репресій відтворюють картини їх каторжного життя у таборах ГУЛАГу, в місцях заслання і депортацій, нескореність їх духу, незламність у боротьбі за незалежність Української держави.&amp;lt;ref name=&amp;quot;reabilitovani_zhydachiv_2019&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=колектив упорядників|назва=Реабілітовані історією. Львівська область, Книга п&#039;ята: м. Жидачів, Жидачівськи район|рік=2012|місце=Львів|видавництво=Видавничий центр &amp;quot;Пам&#039;ять&amp;quot;|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&amp;amp;I21DBN=ELIB&amp;amp;P21DBN=ELIB&amp;amp;S21STN=1&amp;amp;S21REF=10&amp;amp;S21FMT=elib_all&amp;amp;C21COM=S&amp;amp;S21CNR=20&amp;amp;S21P01=0&amp;amp;S21P02=0&amp;amp;S21P03=ID=&amp;amp;S21COLORTERMS=0&amp;amp;S21STR=0014897}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Сакральна архітектура Жидачівського району: путівник&lt;br /&gt;
| &lt;br /&gt;
| [[2018]]&lt;br /&gt;
| &lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Заболотівці: від давніх часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2018]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні простежується історія села Заболотівці Жидачівського району Львівської області на основі вивчених архівних документів від найдавніших часів до 1939 року&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_zabolotivtsi&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Заболотівці: від давніх часів до 1939 року|рік=2018|автор=В. Лаба|місце=Львів|}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| + &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Із далечі віків древній Жидачів&lt;br /&gt;
| [[Марія Турченяк]]&lt;br /&gt;
| [[2018]]&lt;br /&gt;
| У книзі розповідається про розвиток міста Жидачева від давніх часів до сьогодення, минуле і сучасне життя міщан. Описано події Першої та Другої світових воєн, Помаранчевої революції та Революції Гідності, подвиги Героїв Майдану та АТО, культурне життя древнього Удеча&amp;lt;ref name=&amp;quot;turcheniak_2018&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=М. Турченяк|назва=Із далеків віків древній Жидачів|рік=2018|місце=Львів|видавництво=Манускрипт}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Малі міста України. Львівська область: бібліографічний покажчик&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2017]]&lt;br /&gt;
| Містить коротку інформацію про малі міста Жидачівщини (Жидачів, Миколаїв, Ходорів, Новий Розділ) а також список літератури у якій міститься інформація про ці населені пункти із чіткою локалазацією згадок і їх короткого змісту&amp;lt;ref name=&amp;quot;mali_mista&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Малі міста України. Львівська область: бібліографічний покажчик|url=http://dnabb.org/modules.php?name=Pages&amp;amp;go=page&amp;amp;pid=1363|автор=Колектив авторів|рік=2017|місце=Київ|видавництво=ДНАББ ім. В. Г. Заболотного}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаївське Придністров&#039;я&lt;br /&gt;
| Івашків Я., Івашків К., Кушнір Є.&lt;br /&gt;
| [[2016]]&lt;br /&gt;
| У книзі описано географічні, економічні та історико-краєзнавчі особливості Миколаївського району, природні умови та багатства регіону, проблеми охорони природи, заповідні об’єкти в його межах, демографічну обстановку, розселення мешканців. Частина книги присвячена історії населених пунктів району&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Миколаївське Придністров&#039;я|автор=Івашків Я., Івашків К., Кушнір Є.|рік=2016|видавництво=Растр|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Palac w Cuculowcach w swietle inwentarza pośmiertnego jerzego stanisława dzieduszyckiego z 1731 roku&lt;br /&gt;
| Andrzej Betlej, Anna Markiewicz&lt;br /&gt;
| [[2016]]&lt;br /&gt;
| Опис вільхівецького палацу Дідушицьких та його культурних скарбів на основі інвентаря 1731 року&amp;lt;ref name=&amp;quot;palac_cuculowce&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Palac w Cuculowcach w swietle inwentarza pośmiertnego jerzego stanisława dzieduszyckiego z 1731 roku|автор=Andrzej Betlej, Anna Markiewicz|url=http://archiv.ub.uni-heidelberg.de/artdok/4796/1/Betlej_Markiewicz_Palac_w_Cuculowcach_2016.pdf|видавець=Attyka|рік=2016|місце=Kraków}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Смогів від найдавніших часів&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2015]]&lt;br /&gt;
| У дослідженні вперше подається в стислому вигляді історія села Смогів Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_smogyv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Смогів від найдавніших часів|рік=2015|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2015]]&lt;br /&gt;
| У книжці подається у стислому вигляді історія села Бориничі на Львівщині (без опису церковного життя), написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_boryniczhe&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2015}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія сіл Держів та Київець: від давніх часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2015]]&lt;br /&gt;
| У книжці подається у стислому вигляді історія сіл Держів та Київець Миколаївського району Львівської області, написана у форматі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_derzhiv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія сіл Держів та Київець: від давніх часів до 1939 року|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2015|}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Повстанськими стежками Жидачівщини&lt;br /&gt;
| [[Данилишин Олексій Васильович|Олексій Данилишин]]&lt;br /&gt;
| [[2012]]&lt;br /&gt;
| У новій  книзі Олексій Данилишин намагається подати структуру ОУН І УПА, повстанські бої та терор й каральні операції радянських спецслужб, будівництво криївок і подальша їх конспірація, короткі інформації понад  2 тисячі членів УПА х 117 населених пунктів, нариси про чільних діячів визвольного руху( Миколу Лебедя, Ярослава Дякона, Дмитра Слюзара, Петра Олійника, Петра Гудзоватого та ін.)&amp;lt;ref name=&amp;quot;danylyshyn_2012&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Повстанськими стежками Жидачівщини|автор=О. Данилишин|видавництво=Коло|місце=Дрогобич|рік=2012}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Юшківці&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2010]]&lt;br /&gt;
| У книжці вперше подається історія села Юшківці Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_yushkivtsi&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Юшківці|автор=В. Лаба|рік=2010|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Піддністряни&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2010]]&lt;br /&gt;
| У книжці подається історія села Піддністряни Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_piddnistryany&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Піддністряни|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2010}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| &amp;quot;Слідами&amp;quot; Івана Франка на Ходорівщині &lt;br /&gt;
| Любомир Калинець&lt;br /&gt;
| [[2009]]&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жертви за незалежність&lt;br /&gt;
| Анна Ґошко-Кіт&lt;br /&gt;
| [[2009]]&lt;br /&gt;
| Cпогади учасниці підпілля УПА Анни Ґошко-Кіт про репресії, яких зазнала вона та її родина як покарання за участь у національно-визвольній боротьбі. Авторка також робить короткий екскурс у історію діяльності УПА на Ходорівщині з кінця 1930-х до 1951 рр&amp;lt;ref name=&amp;quot;goshko&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Жертви за незалежність|рік=2009|видавництво=Українські технології|автор=Анна Ґошко-Кіт|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історична топоніміка Жидачівського району Львівської області&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2009]]&lt;br /&gt;
| У книжці подається аналіз походження стародавніх і сучасних назв Жидачівського району Львівської області. Дослідження охоплює всі поселення району&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_toponimika&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історична топоніміка Жидачівського району Львівської області|рік=2009|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Заріччя&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2009]]&lt;br /&gt;
| У книжці вперше подається у стислому вигляді історія села Заріччя (давня назва Вовцнів) Жидачівського району Львівської області, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_zarichchya&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Заріччя|рік=2009|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Добрівляни&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2009]]&lt;br /&gt;
| У книжці подається огляд розвитку села Добрівляни Жидачівського району Львівської області, написаний у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_dobryvliany&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Добрівляни|рік=2009|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2008]]&lt;br /&gt;
| У книжці подана історія села Отиневичі Жидачівського району Львівської області, написана у форматі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_otynevychi&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2008|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Крупсько: від найдавніших часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2008]]&lt;br /&gt;
| У книжці вперше подається в стислому вигляді історія села Крупсько Миколаївського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_krupsko&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Крупсько: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2008|автор=В. Лаба|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Наддністрянський реґіональний словник&lt;br /&gt;
| Гаврило Шило&lt;br /&gt;
| [[2008]]&lt;br /&gt;
| Словник фіксує різноманіття лексики та фразеології (близько 10 000 одиниць) наддністрянського говору, зібраних у понад 500 населених пунктах Львівської, Тернопільської та північних районах Івано-Франківської областей. Це багаторічна праця доктора філологічних наук, професора Гаврила Федоровича Шила&amp;lt;ref name=&amp;quot;slovnyk_shylo&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=Г. Шило|назва=Наддністрянський реґіональний словник|url=https://chtyvo.org.ua/authors/Shylo_Havrylo/Naddnistrianskyi_rehionalnyi_slovnyk/|рік=2008|видавництво=Інститут українознавства ім. Крипякевича|місце=Львів, Нью-Йорк}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Moje miasteczko Brzozdowce&lt;br /&gt;
| ks. Rafal Brzuchanski&lt;br /&gt;
| [[2007]]&lt;br /&gt;
| Коротка історія парафії Розп&#039;яття Христа Спасителя в Берездівцях&amp;lt;ref name=&amp;quot;moje_m_brzozdowce&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Moje miasteczko Brzozdowce|автор=Rafal Brzuchanski|рік=2007|місце=Krakow|видавництво=Chuwajmy}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаївщина, Том 4&lt;br /&gt;
| Роман Сколоздра&lt;br /&gt;
| [[2007]]&lt;br /&gt;
| У четвертому тому поміщено дослідження Р. Сколоздри, присвячені історії національно-визвольної боротьби на Миколаївщині в 1914-1920 рр., зокрема, історії українського стрілецтва і подіям українсько-польської війни&amp;lt;ref name=&amp;quot;mykolaiivchshyna_4&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Миколаївщина, Том 4|рік=2007|видавництво=Інститут Українознавства ім. І. Крип&#039;яткевича НАН України|місце=Львів|автор=Роман Сколоздра}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Дзвони пам&#039;яті: штрихи національно-визвольної боротьби Жидачівщини 1939-1950-ті рр&lt;br /&gt;
| [[Данилишин Олексій Васильович|Олексій Данилишин]]&lt;br /&gt;
| [[2007]]&lt;br /&gt;
| В основу книги покладено відомості про учасників національно-визвольної боротьби мешканців лише одного району — Жидачівського — Львівської області під час і після Другої світової війни. Книга подає короткі відомості про членів Організації Українських Націоналістів, бійців Української Повстанської Армії, а також простих громадян, одні з яких полягли в боях, або ж були вбиті без суду і слідства чи страчені за вироком контрольованої тоталітарним режимом судової системи, інші — зазнали нестерпних знущань і поневірянь у тюрмах та концентраційних таборах, або були депортовані на Сибір, Північ, Далекий Схід чи Казахстан. Відомості подаються у тій повноті, у якій вдалося зібрати авторові.&amp;lt;ref name=&amp;quot;dzvony_2007&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=О. Данилишин|назва=Дзвони пам&#039;яті: штрихи національно-визвольної боротьби Жидачівщини 1939-1950-ті рр|рік=2007|місце=Львів|видавництво=Астролябія}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаївщина, Том 3&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2006]]&lt;br /&gt;
| Збірник наукових статей висвітлює проблеми історії одного з регіонів Львівщини - Миколаївщини від найдавніших часів до наших днів. У третьому томі продовжується дискусія навколо археологічних комплексів, якими багата Миколаївщина, висвітлюються проблеми етногенезу і ранньої історії хорватів, історія окремих населених пунктів та персоналій&amp;lt;ref name=&amp;quot;mykolaiivshchyna_tom3&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=Колектив авторів|назва=Миколаївщина, Том 3|місце=Львів|рік=2006}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Повстанська Ходорівщина&lt;br /&gt;
| Михайло Мандрик&lt;br /&gt;
| [[2006]]&lt;br /&gt;
| Книга про боротьбу ОУН-УПА на теренах Ходорівщини. У книзі показані причини збройної боротьби українців на основі стосунків із Польщею, фашистською Німеччиною та московським комуністичним &amp;quot;Союзом&amp;quot;, розкрито витоки українського патріотизму&amp;lt;ref name=&amp;quot;mandryk_povst&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Повстанська Ходорівщина|автор=Михайло Мандрик|рік=2006|видавництво=Щедрик|місце=Стрий|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Mandryk_Mykhailo/Povstanska_Khodorivschyna.pdf}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Поки горітиме свічка&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2006]]&lt;br /&gt;
| Краєзнавчий нарис з історіями визначних постатей, що проживали у Жидачеві та поховані на старому кладовищі міста&amp;lt;ref name=&amp;quot;svichka_2006&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Поки горітиме свічка|рік=2006|видавництво=Жидачівська районна друкарня|автор=Колектив авторів|місце=Жидачів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Chodorów i Chodorowianie &lt;br /&gt;
| Antoni Mieczysław Dancewicz&lt;br /&gt;
| [[2005]]&lt;br /&gt;
| Книга, присвячена історії міста Ходорів та його мешканців&amp;lt;ref name=&amp;quot;dancewicz_chodorow&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Chodorów i Chodorowianie|рік=2005|автор=Antoni Mieczysław Dancewicz|видавництво=DANTA|місце=Warszawa}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Вишивка рідного краю. Ходорівщина&lt;br /&gt;
| Ольга Возниця&lt;br /&gt;
| [[2005]]&lt;br /&gt;
| В альбомі розміщені зразки української вишивки, зібрані у м. Ходорові та навколишніх селах. Світлини вишивок, різноманітних за кольоровою гамою, виконані хрестиком, дають можливість ознайомитися з самобутнім національним мистецтвом цього регіону&amp;lt;ref name=&amp;quot;voznytsia&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Вишивка рідного краю. Ходорівщина|автор=О. Возниця|url=https://ua1lib.org/book/3290056/f777e8|рік=2005|місце=Дрогобич|видавництво=Коло}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія сіл Заліски та Чортория: від найдавніших часів до 1939 року&lt;br /&gt;
| [[Василь Лаба]]&lt;br /&gt;
| [[2004]]&lt;br /&gt;
| У книзі вперше подається у стислому вигляді історія двох сусідніх сіл Жидачівського району на Львівщині {{тире}} Заліски та Чорториї (тепер Кам&#039;яне), написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_zalisky&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія сіл Заліски та Чортория: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2004|місце=Львів|автор=В. Лаба}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаївщина: збірник наукових статей, Том 2&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2002]]&lt;br /&gt;
| Збірник наукових статей висвітлює проблими історії одного з регіонів Львівщини - Миколаївщини від найдавніших часів до  наших днів. Другий том присвячений періоду національно-визвольної боротьби 1939-1954 рр., яка в цьому регіоні була особливо напруженою&amp;lt;ref name=&amp;quot;mykolaiivchshyna_2&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Миколаївщина: збірник наукових статей, Том 2|рік=2002|автор=Колектив авторів|видавництво=Інститут Українознавства ім. І. Крип&#039;яткевича НАН України|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Громадська організація &amp;quot;ЕКО - Довкілля&amp;quot;: Знай, люби, бережи&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2001]]&lt;br /&gt;
| Книга присвячена висвітленню діяльності жидачівської громадської організації &amp;quot;ЕКО - Довкілля&amp;quot;&amp;lt;ref name=&amp;quot;eco_dovkillya&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=|Громадська організація &amp;quot;ЕКО - Довкілля&amp;quot;: Знай, люби, бережи|автор=Колектив авторів|рік=2001|місце=Жидачів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (1951{{тире}}2001)&lt;br /&gt;
| Василь Савчин&lt;br /&gt;
| [[2001]]&lt;br /&gt;
| Інформаційно-рекламне ілюстроване видання присвячене 50-річчю Жидачівського целюлозно-паперового комібнату&amp;lt;ref name=&amp;quot;zcpk_2001&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат (1951-2001)|рік=2001|місце=Ужгород|видавництво=ІВА|автор=Василь Савчин}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Бережниця Королівська: Штрихи історії та сьогодення&lt;br /&gt;
| [[Йосип Вайда]]&lt;br /&gt;
| [[2000]]&lt;br /&gt;
| У книзі подано сторінки історії і сьогодення прикарпатського села Бережниця (у недалекому минулому - Бережниця Королівська) Жидачівського району Львівської області. Окреслено розвиток його матеріальної і духовної культури, детально показано процес відродження в останнє десятиліття сільської греко-католицької церковної громади, спорудження і функціонування нового сільського храму святих апостолів Петра і Павла&amp;lt;ref name=&amp;quot;berezhnytsya_2000&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=Й. Вайда|назва=Бережниця Королівська: Штрихи історії та сьогодення|рік=2000|місцe=Ужгород|видавництво=Закарпаття}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Галицька брама №68: Алебастр&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2000]]&lt;br /&gt;
| Окремий випуск часопису, присвячений алебастровій промисловості містечка Журавно&amp;lt;ref name=&amp;quot;brama_alebastr&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Галицька брама №68: Алебастр|видавництво=Центр Європи|автор=Колектив авторів|місце=Львів|рік=2000}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Matka Dobrej Drogi: Kochawina - Gliwice&lt;br /&gt;
| Ks. Stanislaw Kielb SJ&lt;br /&gt;
| [[1999]]&lt;br /&gt;
| Книга присвячена історії чудотворної ікони Кохавинської божої матері та святинь у яких вона перебувала за час свого існування&amp;lt;ref name=&amp;quot;matka_dd&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Matka Dobrej Drogi: Kochawina - Gliwice|автор=Stanislaw Kielb SJ|рік=1999|місце=Krakow|видавництво=WAM}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| + &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Галицька брама №51-52: Жидачів&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1999]]&lt;br /&gt;
| Окремий випуск часопису, присвячений місту Жидачеву надає детальний екскурс в кілька важливих тем історії та розвитку міста&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Галицька брама №51-52: Жидачів|видавництво=Центр Європи|автор=Колектив авторів|місце=Львів|рік=1999}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жидачівський район - телефонний довідник&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1998]]&lt;br /&gt;
| Телефонний довіник, що містить номери абонентів автоматичної телефонної мережі Жидачівського району Львівської області та різноманітну довідкову інформацію&amp;lt;ref name=&amp;quot;dovidnyk_1998&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Жидачівський район - телефонний довідник|рік=1998|автор=Колектив авторів|місце=Львів|видавництво=Атлас}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаївщина, Том 1&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1998]]&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія Жидачівської філії Товариства &amp;quot;Просвіта&amp;quot; (1905{{тире}}1939 рр.)&lt;br /&gt;
| Василь Благий&lt;br /&gt;
| [[1998]]&lt;br /&gt;
| На основі архівний джерел, які вперше вводяться в науковий обіг, та тогочасної галицької преси автор детально висвітлює історію Жидачівської філії Товариства &amp;quot;Просвіта&amp;quot;. Розглядаються передумови її заснування, різні напрямки та періоди діяльності, найактивніші діячі&amp;lt;ref name=&amp;quot;prosvita_blagyy&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія Жидачівської філії Товариства &amp;quot;Просвіта&amp;quot; (1905-1939 рр.)|рік=1998|місце=Львів|видавництво=ВКП &amp;quot;ВМС&amp;quot;|автор=В. Благий}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Древній Жидачів&lt;br /&gt;
| Марія Турченяк&lt;br /&gt;
| [[1997]]&lt;br /&gt;
| Книга про минуле і сучасне древнього міста Жидачева. На основі наукових праць, архівних матеріалів, газетних статей автор розповідає про різні періоди розвитку міста, життя земляків - борців за волю України. Частково використані матеріали, зібрані світлої пам&#039;яті п.п. Іваном Гнівушем та Дмитром Найдою&amp;lt;ref name=&amp;quot;turcheniak_1997&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Древній Жидачів|рік=1997|місце=Львів|видавництво=Кальварія|автор=Марія Турченяк}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Місто над ставом&lt;br /&gt;
| Любомир Калинець&lt;br /&gt;
| [[1997]]&lt;br /&gt;
| Історично-краєзнавчий нарис міста Ходорів&amp;lt;ref name=&amp;quot;kalynets&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Місто над ставом|рік=1997|видавництво=Брук ЛТД|місце=Львів|автор=Л. Калинець}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Галицька брама №13: Журавно&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1996]]&lt;br /&gt;
| Окремий випуск часопису, присвячений містечку Журавно&amp;lt;ref name=&amp;quot;brama_zhuravno&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Галицька брама №13: Журавно|видавництво=Центр Європи|автор=Колектив авторів|місце=Львів|рік=1996}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| З Ходорівщини через Канаду - в Україну&lt;br /&gt;
| Дмитро Гулей&lt;br /&gt;
| [[1994]]&lt;br /&gt;
| У книжці вміщено спогади, статті, есе Дмитра Гулея - українського патріота, який півстоліття тому не з власної волі покинув рідний край і дотепер проживає в далекій Канаді. Читач довідається про боротьбу за українську національну ідею в 30-і {{тире}} на початку 40-х років на &amp;quot;малій батьківщині&amp;quot; автора {{тире}} Ходорівщині&amp;lt;ref name=&amp;quot;khodoriv_canada&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=З Ходорівщини через Канаду - в Україну|автор=Дмитро Гулей|рік=1994|видавництво=Відродження|місце=Дрогобич}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Краєзнавчі пам&#039;ятки Жидачівщини (II частина)&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1994]]&lt;br /&gt;
| Краєзнавчий нарис, що розглядає низку пам&#039;яток історії, культури та археології на території Жидачівщини разом з екскурсом у історії визнчаних діячів літератури та мистецтва що є вихідцями з регіону&amp;lt;ref name=&amp;quot;kpz_II&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Краєзнавчі пам&#039;ятки Жидачівщини (II частина)|рік=1994|видавництво=Жидачівська районна друкарня|автор=Колектив авторів|місце=Жидачів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Kochawina - Sanktuarium Maryjne&lt;br /&gt;
| Anna Wojciechowska&lt;br /&gt;
| [[1993]]&lt;br /&gt;
| Книга про історію чудотворного обраху Богородиці та санктуаріуму Божої Матері в Коахавині. Містить детальну хронологію містечка польською, українською та німецькою мовами&amp;lt;ref name=&amp;quot;kochawina_sank_1993&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Kochawina - Sanktuarium Maryjne|автор=Anna Wojciechowska|рік=1993|видавництво=Pozapol|місце=Wroclaw}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Стрийщина: історично-мемуарний збірник, Том III&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1993]]&lt;br /&gt;
| Містить колекцію статей та матеріалів з інформацією про міста та села Стрийського регіону. Окремі розділи присвячені Жидачівщині та Журавенщині&amp;lt;ref name=&amp;quot;stryyshchyna_3&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Стрийщина: історично-мемуарний збірник, Том 3|автор=Колектив авторів|місце=Нью Йорк|url=https://ua1lib.org/book/3282852/41416c|рік=1993|видавництво=Комітет Стрийщини}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Ksiądz prałat Jan Trzopiński twórca Kochawiny&lt;br /&gt;
| Stanislaw Migas&lt;br /&gt;
| [[1992]]&lt;br /&gt;
| Книга про визнчаного кохавинського душпастира Яна Тропінського&amp;lt;ref name=&amp;quot;trzopinski_1992&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Ksiądz prałat Jan Trzopiński twórca Kochawiny|рік=1992|автор=Stanislaw Migas|місце=Krakow}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Довідник Жидачівської міської та сільської телефонної мережі&lt;br /&gt;
| Жидачівський районний відділ зв&#039;язку&lt;br /&gt;
| [[1991]]&lt;br /&gt;
| Довідник містить телефонні номери телефонних абонентів населених пунктів Жидачівського району - фізичних осіб, організацій, підприємств, закладів тощо&amp;lt;ref name=&amp;quot;phonebook_1991&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Довідник Жидачівської міської та сільської телефонної мережі|рік=1991|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Условия образования серных руд Роздольского месторождения&lt;br /&gt;
| Б. Мерлич, Н. Даценко&lt;br /&gt;
| [[1976]]&lt;br /&gt;
| Праця присвячена детальному вивченню речовинного вмісту сірчаних руд, їх структур та текстур, морфологічних та структурних особливостей агрегатних різновидів сікри і геохімії надр&amp;lt;ref name=&amp;quot;rozdol_sirka&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Условия образования серных руд Роздольского месторождения|рік=1976|видавництво=Вища Школа|місце=Львів|автор=Б. Мерлич, Н. Даценко}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Миколаїв над Дністром&lt;br /&gt;
| Г. Шрамко&lt;br /&gt;
| [[1973]]&lt;br /&gt;
| Краєзнавчий нарис, присвячений місту Миколаїв. Розповідає про минуле та сучасність міста у яскраво вираженому совіцькому стилі&amp;lt;ref name=&amp;quot;mykolajiw_1973&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Миколаїв над Дністром|рік=1973|місце=Львів|видавництво=Каменяр|автор=Г. Шрамко}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія міст і сіл Української РСР: Львівська область&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[1968]]&lt;br /&gt;
| Енцеклопедичне видання, у якому наводиться довідкова історична інформація про населені пункти Львівської області, зокрема Жидачівського та Миколаївського районів&amp;lt;ref name=&amp;quot;mist_sil_1968&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія міст і сіл Української РСР: Львівська область|рік=1968|місце=Київ|видавництво=Головна редакція УРЕ АН УРСР|автор=Колектив авторів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Новий Роздол {{тире}} місто хіміків&lt;br /&gt;
| Федір Бевзенко&lt;br /&gt;
| [[1966]]&lt;br /&gt;
| В цій ілюстрованій книжечці розповідається про одне з наймолодших міст Львівської області {{тире}} Новий Роздол, про будівництво й освоєння потужного гірничохімічного комбінату про життя і самовіддану працю дружної багатонаціональної сім&#039;ї новороздільців&amp;lt;ref name=&amp;quot;nr_mk&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Новий Роздол {{тире}} місто хіміків|видавництво=Каменяр|рік=1966|автор=Федір Бевзенко|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Z przeszłości Rudy i Kochawiny (З минулого Руди і Кохавини)&lt;br /&gt;
| Przemyslaw Dabkowski&lt;br /&gt;
| [[1928]]&lt;br /&gt;
| Містить короткий огляд історії сіл Руда і Кохавина&amp;lt;ref name=&amp;quot;dabkowski_kochawina&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Z przeszłości Rudy i Kochawiny|автор=Przemyslaw Dabkowski|рік=1928|місце=Львів|url=https://www.bibliotekacyfrowa.pl/dlibra/doccontent?id=131240}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Kochawina: w przeszłości i dobie obecnej &lt;br /&gt;
| Marcin Czermiński&lt;br /&gt;
| [[1912]]&lt;br /&gt;
| Ілюстроване видання, що детально описує історю формування Кохавини як паломницького центру&amp;lt;ref name=&amp;quot;kochawina_czerminski&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Kochawina: w przeszłości i dobie obecnej|автор=Marcin Czermiński|рік=1912|видавництво=J. Trzopińskivs|місце=Краків}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Żydzi ziemi lwowskiej i powiatu żydaczowskiego w r. 1765&lt;br /&gt;
| Ferdynand Bostel&lt;br /&gt;
| [[1891]]&lt;br /&gt;
| Історія єврейства на території Львівської землі та Жидачівського повіту&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydy_1891&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Żydzi ziemi lwowskiej i powiatu żydaczowskiego w r. 1765|рік=1891|видавництво=Akademia Umiejętności|місце=Kraków|автор=Ferdynand Bostel|url=https://polona.pl/item/zydzi-ziemi-lwowskiej-i-powiatu-zydaczowskiego-w-r-1765,Njc4NTkyNjE}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| O kosciele i cudownym obraze pana Jezusa w Brzozdowcach&lt;br /&gt;
| Ks. W. Mrowinski&lt;br /&gt;
| [[1886]]&lt;br /&gt;
| Книга містить короткі відмості про містечко Берездівці, костел Воздвиження Чесного Хреста та чудотворну ікону Ісуса Христа&amp;lt;ref name=&amp;quot;berezdivci_kostol&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=O kosciele i cudownym obraze pana Jezusa w Brzozdowcach|автор=W. Mrowinski|рік=1886|місце=Львів|url=https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/1462/edition/1157}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Брошури ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable sortable&amp;quot; width=&amp;quot;100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
! width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Назва&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Автор &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;sortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Рік &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;50%&amp;quot; | Опис&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Наявність&amp;lt;ref name=&amp;quot;availability&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жидачів: туристично-інформаційне видання&lt;br /&gt;
| &lt;br /&gt;
| [[2013]]&lt;br /&gt;
| Інформаційно-туристична брошура з картою міста Жидачів&amp;lt;ref name=&amp;quot;zhydachiv_2013&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Жидачів: туристично-інформаційне видання|рік=2013|видавництво=ЛІГА|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Туристичне Розділля&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2013]]&lt;br /&gt;
| Інформаційно-туристичне видання, присвячене пам&#039;яткам Жидачівського та Миколаївського районів. Містить карту регіону та короткий опис історії, географії, природніх, сакральних та архітектурних пам&#039;яток розташованих на його території&amp;lt;ref name=&amp;quot;tur_rozdillya&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Туристичне Розділля|автор=Колектив авторів|рік=2013|видавництво=ЛІГА Львів|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жидачівський район (карта)&lt;br /&gt;
| Колектив авторів&lt;br /&gt;
| [[2011]]&lt;br /&gt;
| Інформаційно-туристичне видання, присвячене пам&#039;яткам Жидачівського району. Містить карту району та короткий опис історії, географії, природніх, сакральних та архітектурних пам&#039;яток розташованих на його території&amp;lt;ref name=&amp;quot;tur_zhydachiv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Жидачівський район|автор=Колектив авторів|рік=2011|видавництво=ЛІГА Львів|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жидачів: історія міста у датах і фактах від найдавніших часів до середини XX століття&lt;br /&gt;
| Анатолій Люсак, Мирослава Люсак&lt;br /&gt;
| [[1997]]&lt;br /&gt;
| Брошура містить детальну історичну хронологію міста Жидачева разом з фактами, що у зрізах різних епох висвітлюють як формувалось соціальне, культурне та політичне життя міста&amp;lt;ref name=&amp;quot;lyusak_broshura&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=А.Люсак, М.Люсак|назва=Жидачів: історія міста у датах і фактах від найдавніших часів до середини XX століття|місце=Жидачів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Історія села Руда&lt;br /&gt;
| Василь Лаба&lt;br /&gt;
| [[1996]]&lt;br /&gt;
| У брошурі подається у стислому вигляді історія села Руда Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії&amp;lt;ref name=&amp;quot;laba_ruda&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Історія села Руда|місце=Львів|рік=1996|автор=В. Лаба}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Від Удеча до Жидачева&lt;br /&gt;
| колектив авторів&lt;br /&gt;
| -&lt;br /&gt;
| Брошура подає короткий екскурс у етапи соціального, архітектурного та культурного розвитку міста Жидачева. Написана за матеріалами науково-дослідної роботи &amp;quot;Дослідження етапів історичного розвитку і визначення меж історичного ареалу міста Жидачів&amp;quot; М.В. Бевза.&amp;lt;ref name=&amp;quot;udech_zhydachiv&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=колектив авторів|назва=Від Удеча до Жидачева|місце=Жидачів}}}&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Наукові статті == &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable sortable&amp;quot; width=&amp;quot;100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
! width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Назва&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Автор &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;sortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Рік &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;55%&amp;quot; | Опис&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Єврейські громади Краківця, Миколаєва, Підкаменя, Роздола, Рудків, Судової Вишні: жах голокосту&lt;br /&gt;
| Михайло Гутор&lt;br /&gt;
| [[2023]]&lt;br /&gt;
| Стаття присвячена дослідженню Голокосту та теренах містечок Галичини під час нацистської окупації&amp;lt;ref name=&amp;quot;hutor&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Єврейські громади Краківця, Миколаєва, Підкаменя, Роздола, Рудків, Судової Вишні: жах голокосту|рік=2023|видавець=Національний історико-меморіальний заповідник &amp;quot;Бабин Яр&amp;quot;|місце=Київ}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Zespół pałacowo-parkowy we wsi Łowczyce&lt;br /&gt;
| Wiktoria Taras&lt;br /&gt;
| [[2021]]&lt;br /&gt;
| У статті досліджується архітектурна композиція палацу у Лівчицях&amp;lt;ref name=&amp;quot;taras_lowczyce&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Zespół pałacowo-parkowy we wsi Łowczyce|видавництво=Instytut Etnologii Narodowej Akademii Nauk Ukrainy|автор=Wiktoria Taras|рік=2021|url=https://ochronazabytkow.nid.pl/wp-content/uploads/2022/09/OZ_2-2021_W-Taras.pdf}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Парафії міста Жидачева за даними поголовного податку 1673 р.&lt;br /&gt;
| [[Капраль Мирон Миколайович|Мирон Капраль]]&lt;br /&gt;
| [[2021]]&lt;br /&gt;
| У статті досліджується парафіяльна структура Жидачева другої половини XVII ст. на підставі реєстрів поголовного податку 1673 р&amp;lt;ref name=&amp;quot;kapral_parafii&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Науковий щорічник “Історія релігій в Україні”: Парафії міста Жидачева за даними поголовного податку 1673 р.|url=http://religio.org.ua/index.php/religio/article/view/1373/1373|рік=2021|видавництво=Логос|місце=Львів|автор=Мирон Капраль}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Міста Жидачівського повіту XIV{{тире}}XVI ст.&lt;br /&gt;
| [[Капраль Мирон Миколайович|Мирон Капраль]]&lt;br /&gt;
| [[2019]]&lt;br /&gt;
| У статті розглядається міська мережа Жидачівського повіту Львівської землі у Руському воєводстві в пізньому середньовіччі та початку ранньомодерного часу&amp;lt;ref name=&amp;quot;mista_kapral&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Міста Жидачівського повіту XIV-XVI ст.|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Kapral_Myron/Mista_Zhydachivskoho_povitu_XIV_XVI_st.pdf?|рік=2019|автор=Мирон Капраль|видавництво=НАН України. Інститут історії України|місце=Київ}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Нововідкритий &amp;quot;скарб&amp;quot; з Базиївки в контексті визначення етнокультурної приналежності &amp;quot;скарбів&amp;quot; неділиського типу у Верхньому Придністров&#039;ї&lt;br /&gt;
| Микола Бандрівський, Лариса Крушельницька, Михайло Білик&lt;br /&gt;
| [[2014]]&lt;br /&gt;
| Детальне дослідження &amp;quot;скарбу&amp;quot; неділиського типу, знайденого на території урочища Базиївка на околиці Жидачева&amp;lt;ref name=&amp;quot;baz_skarb_2014&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Нововідкритий &amp;quot;скарб&amp;quot; з Базиївки в контексті визначення етнокультурної приналежності &amp;quot;скарбів&amp;quot; неділиського типу у Верхньому Придністров&#039;ї|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&amp;amp;I21DBN=UJRN&amp;amp;P21DBN=UJRN&amp;amp;IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&amp;amp;Image_file_name=PDF/Mdapv_2014_18_17.pdf|автор=М. Бандрівський, Л. Крушельницька, М. Білик|рік=2014}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Жидачівське князівство (1393–1442) і Гедиміновичі: спірні питання історії &lt;br /&gt;
| Іванна Папа&lt;br /&gt;
| [[2012]]&lt;br /&gt;
| Авторка досліджує питання місця і значення Жидачівського князівства, його територіального і політичного статусу, персонального складу його правителів, приналежності їх до правлячої династії Гедиміновичів&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Жидачівське князівство (1393–1442) і Гедиміновичі: спірні питання історії|автор=Іванна Папа|рік=2012|видавництво=Фортеця|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Papa_Ivanna/Zhydachivske_kniazivstvo_i_Hedyminovychi_spirni_pytannia_istorii.pdf?}}&amp;lt;/ref&amp;gt;. &lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| &amp;quot;Жидачівські грамоти&amp;quot; князя Федора Любартовича: проблема автентичності&lt;br /&gt;
| Іванна Папа&lt;br /&gt;
| [[2012]]&lt;br /&gt;
| Стаття присвячена дискусії навколо автентичності так званих “жидачівських грамот” князя Федора Любартовича першої третини ХV ст. Її розглянуто в контексті актуальної у тогочасному науковому середовищі суперечки про витоки княжого роду Сангушків від князя Федора Ольгердовича, якому і приписувалося володіння жидачівськими землями в той час. У статті наведено тексти спірних грамот та проаналізовано аргументи учасників дискусії.&amp;lt;ref&amp;gt;{{Cite_Book|назва=&amp;quot;Жидачівські грамоти&amp;quot; князя Федора Любартовича: проблема автентичності|автор=Іванна Папа|рік=2012|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Papa_Ivanna/Zhydachivski_hramoty_Fedora_Liubartovycha_problema_antentychnosti.pdf?}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| До питання регенерації Ринкової площі Жидачева&lt;br /&gt;
| О.В. Рибчинський, М.В. Каплінська&lt;br /&gt;
| [[2012]]&lt;br /&gt;
| У статті досліджено розвиток історико-архітектурного середовища ринкової площі Жидачева, висвітлено наявні та актуальні проблеми її регенерації&amp;lt;ref name=&amp;quot;rybchynsky_rynok&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=До питання регенерації Ринкової площі Жидачева|автор=О.В. Рибчинський, М.В. Каплінська|рік=2012|місто=Львів|url=http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/12624/1/040_Ribchinskij_241_247_716.pdf}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Зудеч (короткий підсумок археологічних досліджень)&lt;br /&gt;
| Орест Корчинський&lt;br /&gt;
| [[2007]]&lt;br /&gt;
| У статті наводиться підсумок серії довготривалих археологічних досліджень на території урочищ Базиївка та Замок&amp;lt;ref name=&amp;quot;korchynsky_2007&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|назва=Зудеч (короткий підсумок археологічних досліджень)|автор=О. Корчинський|рік=2007|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Korchynskyi_Orest/Zudech_korotkyi_pidsumok_arkheolohichnykh_doslidzhen.pdf?|}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Атласи ==&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
{|class=&amp;quot;wikitable sortable&amp;quot; width=&amp;quot;100%&amp;quot;&lt;br /&gt;
! width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Назва&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;20%&amp;quot; | Автор &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;sortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Рік &lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;55%&amp;quot; | Опис&lt;br /&gt;
! class=&amp;quot;unsortable&amp;quot; width=&amp;quot;5%&amp;quot; | Наявність&amp;lt;ref name=&amp;quot;availability&amp;quot;&amp;gt;&amp;lt;/ref&amp;gt;&lt;br /&gt;
|-&lt;br /&gt;
| Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів&lt;br /&gt;
| Юрій Дубик, Зоя Ільчишин, [[Капраль Мирон Миколайович|Мирон Капраль]], Орест Корчинський, Олег Осаульчук, Олег Рибчинський, Олександр Сілаєв, Василь Слободян, Андрій Филипчук, Степан Ямелинець&lt;br /&gt;
| [[2020]]&lt;br /&gt;
| Атлас містить 11 оригінальних карт та 4 карти-репродукції, а також детальні описи до них. Текстова частина атласу зосереджена на історико-урбаністичному розвитку міста у контексті його політичного, соціального, демографічного та економічного розвитку&amp;lt;ref name=&amp;quot;atlas_zhydachiv_2020&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Book|автор=за наук. ред. Мирона Капраля|назва=Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів|рік=2020|місце=Львів}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
| +&lt;br /&gt;
|}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{примітки}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Література]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=7511</id>
		<title>Бобак Микола Миколайович</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=7511"/>
		<updated>2026-01-29T21:58:54Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Бобак_Микола_Миколайович.jpeg|міні|праворуч|200px|Микола Бобак]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Микола Миколайович Бобак&#039;&#039;&#039; ([[22 травня]] [[1992]], c. [[Вільхівці]] Жидачівського району {{тире}} [[23 грудня]] [[2025]], Покровськ) {{тире}} український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Життєпис ==&lt;br /&gt;
Народився [[22 травня]] [[1992]] року в селі Вільхівці Жидачівського району&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Захищаючи рідну землю, загинув воїн Микола Бобак&lt;br /&gt;
|видавець=Жидачівська міська рада|url=https://www.facebook.com/meriya.zhydachiv/posts/pfbid02Q6Bgr1wcNF9ZjpEzxaXGjMR9tRJDhHdm8KFdWLETdiqwYyKXgnj4TCnBBNpFn9gel}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навчався в школі села Волиця-Гніздичівська. 2002 року після смерті дідуся переїхав з батьками і братом у село [[Смогів]] Жидачівського району, продовжив навчання в школі села [[Млиниська]]. Після закінчення школи навчався у Львівському коледжі легкої промисловості – за спеціальністю моделювання та дизайн. Жив і працював у Львові. Був творчою особистістю, вивчав і досліджував історію, філософію, психологію&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2025 році проходив службу як механік 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем 1-го парашутно-десантного батальйону, солдат військової частини А1126&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загинув 23 грудня 2025 року поблизу міста Покровськ&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [https://www.facebook.com/reel/1374268544174078 Чин похорону Миколи Бабака]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{примітки}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Люди Б]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Уродженці Вільхівців]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Військові]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Учасники російсько-української війни]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2&amp;diff=7510</id>
		<title>Категорія:Уродженці Вільхівців</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2&amp;diff=7510"/>
		<updated>2026-01-29T21:58:12Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Люди за місцем народження|Вільхівці]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2&amp;diff=7509</id>
		<title>Категорія:Уродженці Вільхівців</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2&amp;diff=7509"/>
		<updated>2026-01-29T21:58:06Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: Створена сторінка: Вільхівці&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Люди за місце народження|Вільхівці]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=7508</id>
		<title>Бобак Микола Миколайович</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=7508"/>
		<updated>2026-01-29T21:57:34Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Бобак_Микола_Миколайович.jpeg|міні|праворуч|200px|Микола Бобак]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Микола Миколайович Бобак&#039;&#039;&#039; ([[22 травня]] [[1992]], c. [[Вільхівці]] Жидачівської громади {{тире}} [[23 грудня]] [[2025]], Покровськ) {{тире}} український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Життєпис ==&lt;br /&gt;
Народився [[22 травня]] [[1992]] року в селі Вільхівці Жидачівського району&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Захищаючи рідну землю, загинув воїн Микола Бобак&lt;br /&gt;
|видавець=Жидачівська міська рада|url=https://www.facebook.com/meriya.zhydachiv/posts/pfbid02Q6Bgr1wcNF9ZjpEzxaXGjMR9tRJDhHdm8KFdWLETdiqwYyKXgnj4TCnBBNpFn9gel}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навчався в школі села Волиця-Гніздичівська. 2002 року після смерті дідуся переїхав з батьками і братом у село [[Смогів]] Жидачівського району, продовжив навчання в школі села [[Млиниська]]. Після закінчення школи навчався у Львівському коледжі легкої промисловості – за спеціальністю моделювання та дизайн. Жив і працював у Львові. Був творчою особистістю, вивчав і досліджував історію, філософію, психологію&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2025 році проходив службу як механік 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем 1-го парашутно-десантного батальйону, солдат військової частини А1126&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загинув 23 грудня 2025 року поблизу міста Покровськ&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [https://www.facebook.com/reel/1374268544174078 Чин похорону Миколи Бабака]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{примітки}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Люди Б]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Уродженці Вільхівців]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Військові]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Учасники російсько-української війни]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=7507</id>
		<title>Бобак Микола Миколайович</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=7507"/>
		<updated>2026-01-29T21:56:33Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Бобак_Микола_Миколайович.jpeg|міні|праворуч|200px|Микола Бобак]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Микола Миколайович Бобак&#039;&#039;&#039; ([[22 травня]] [[1992]], c. [[Вільхівці]] Жидачівської громади {{тире}} [[23 грудня]] [[2025]], Покровськ) {{тире}} український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Життєпис ==&lt;br /&gt;
Народився [[22 травня]] [[1992]] року в селі Вільхівці Жидачівського району&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Захищаючи рідну землю, загинув воїн Микола Бобак&lt;br /&gt;
|видавець=Жидачівська міська рада|url=https://www.facebook.com/meriya.zhydachiv/posts/pfbid02Q6Bgr1wcNF9ZjpEzxaXGjMR9tRJDhHdm8KFdWLETdiqwYyKXgnj4TCnBBNpFn9gel}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навчався в школі села Волиця-Гніздичівська. 2002 року після смерті дідуся переїхав з батьками і братом у село [[Смогів]] Жидачівського району, продовжив навчання в школі села [[Млиниська]]. Після закінчення школи навчався у Львівському коледжі легкої промисловості – за спеціальністю моделювання та дизайн. Жив і працював у Львові. Був творчою особистістю, вивчав і досліджував історію, філософію, психологію&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2025 році проходив службу як механік 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем 1-го парашутно-десантного батальйону, солдат військової частини А1126&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загинув 23 грудня 2025 року поблизу міста Покровськ&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [https://www.facebook.com/reel/1374268544174078 Чин похорону Миколи Бабака]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{примітки}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Люди Б]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Військові]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Учасники російсько-української війни]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=7506</id>
		<title>Бобак Микола Миколайович</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=7506"/>
		<updated>2026-01-29T21:56:25Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Бобак_Микола_Миколайович.jpeg|міні|праворуч|300px|Микола Бобак]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Микола Миколайович Бобак&#039;&#039;&#039; ([[22 травня]] [[1992]], c. [[Вільхівці]] Жидачівської громади {{тире}} [[23 грудня]] [[2025]], Покровськ) {{тире}} український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Життєпис ==&lt;br /&gt;
Народився [[22 травня]] [[1992]] року в селі Вільхівці Жидачівського району&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Захищаючи рідну землю, загинув воїн Микола Бобак&lt;br /&gt;
|видавець=Жидачівська міська рада|url=https://www.facebook.com/meriya.zhydachiv/posts/pfbid02Q6Bgr1wcNF9ZjpEzxaXGjMR9tRJDhHdm8KFdWLETdiqwYyKXgnj4TCnBBNpFn9gel}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навчався в школі села Волиця-Гніздичівська. 2002 року після смерті дідуся переїхав з батьками і братом у село [[Смогів]] Жидачівського району, продовжив навчання в школі села [[Млиниська]]. Після закінчення школи навчався у Львівському коледжі легкої промисловості – за спеціальністю моделювання та дизайн. Жив і працював у Львові. Був творчою особистістю, вивчав і досліджував історію, філософію, психологію&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2025 році проходив службу як механік 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем 1-го парашутно-десантного батальйону, солдат військової частини А1126&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загинув 23 грудня 2025 року поблизу міста Покровськ&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [https://www.facebook.com/reel/1374268544174078 Чин похорону Миколи Бабака]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{примітки}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Люди Б]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Військові]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Учасники російсько-української війни]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=7505</id>
		<title>Бобак Микола Миколайович</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;diff=7505"/>
		<updated>2026-01-29T21:56:17Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Файл:Бобак_Микола_Миколайович.jpeg|міні|праворуч|400px|Микола Бобак]]&lt;br /&gt;
&#039;&#039;&#039;Микола Миколайович Бобак&#039;&#039;&#039; ([[22 травня]] [[1992]], c. [[Вільхівці]] Жидачівської громади {{тире}} [[23 грудня]] [[2025]], Покровськ) {{тире}} український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Життєпис ==&lt;br /&gt;
Народився [[22 травня]] [[1992]] року в селі Вільхівці Жидачівського району&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;&amp;gt;{{Cite_Web|назва=Захищаючи рідну землю, загинув воїн Микола Бобак&lt;br /&gt;
|видавець=Жидачівська міська рада|url=https://www.facebook.com/meriya.zhydachiv/posts/pfbid02Q6Bgr1wcNF9ZjpEzxaXGjMR9tRJDhHdm8KFdWLETdiqwYyKXgnj4TCnBBNpFn9gel}}&amp;lt;/ref&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Навчався в школі села Волиця-Гніздичівська. 2002 року після смерті дідуся переїхав з батьками і братом у село [[Смогів]] Жидачівського району, продовжив навчання в школі села [[Млиниська]]. Після закінчення школи навчався у Львівському коледжі легкої промисловості – за спеціальністю моделювання та дизайн. Жив і працював у Львові. Був творчою особистістю, вивчав і досліджував історію, філософію, психологію&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 2025 році проходив службу як механік 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних систем 1-го парашутно-десантного батальйону, солдат військової частини А1126&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Загинув 23 грудня 2025 року поблизу міста Покровськ&amp;lt;ref name=&amp;quot;miska_rada&amp;quot;/&amp;gt;.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Посилання ==&lt;br /&gt;
* [https://www.facebook.com/reel/1374268544174078 Чин похорону Миколи Бабака]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Примітки ==&lt;br /&gt;
{{примітки}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Люди Б]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Військові]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Учасники російсько-української війни]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpeg&amp;diff=7504</id>
		<title>Файл:Бобак Микола Миколайович.jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%91%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpeg&amp;diff=7504"/>
		<updated>2026-01-29T21:54:29Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: {{Зображення
|Опис=Портрет Миколи Бобака
|Автор=невідомо
|Джерело=instagram-сторінка ЖидачівFM
|Час створення=невідомо
}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Портрет Миколи Бобака&lt;br /&gt;
|Автор=невідомо&lt;br /&gt;
|Джерело=instagram-сторінка ЖидачівFM&lt;br /&gt;
|Час створення=невідомо&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{Fairuse}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D0%B3%D0%B8_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_(1930-%D1%82%D1%96).jpg&amp;diff=7502</id>
		<title>Файл:Журавно пристань Ліги Морської та Колоніальної (1930-ті).jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D0%B3%D0%B8_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_(1930-%D1%82%D1%96).jpg&amp;diff=7502"/>
		<updated>2025-04-07T19:29:19Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Пристань Ліги Морської та Колоніальної в Журавно&lt;br /&gt;
|Автор=невідомо&lt;br /&gt;
|Джерело=https://etreyo.livejournal.com/325.html&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1930-ті]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{Fairuse}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Світлини Журавно]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Світлини 1930-х]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Поштівка]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Пейзаж]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D0%B3%D0%B8_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_(1930-%D1%82%D1%96).jpg&amp;diff=7501</id>
		<title>Файл:Журавно пристань Ліги Морської та Колоніальної (1930-ті).jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%9B%D1%96%D0%B3%D0%B8_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_(1930-%D1%82%D1%96).jpg&amp;diff=7501"/>
		<updated>2025-04-07T19:28:38Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Пристань Ліги Морської та Колоніальної в Журавно&lt;br /&gt;
|Автор=невідомо&lt;br /&gt;
|Джерело=https://etreyo.livejournal.com/325.html&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1930-ті]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{FairUse}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Світлини Журавно]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Світлини 1930-х]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Поштівка]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Пейзаж]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%27%D1%94%D1%80_%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B2_%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE.jpg&amp;diff=7500</id>
		<title>Файл:Інтер&#039;єр Синагоги в Журавно.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%27%D1%94%D1%80_%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B2_%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE.jpg&amp;diff=7500"/>
		<updated>2024-10-30T11:07:59Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Інтер&#039;єр синагоги в Журавно&lt;br /&gt;
|Автор=невідомий&lt;br /&gt;
|Джерело=darabanth.com&lt;br /&gt;
|Час створення=до 1939&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Світлини Журавно]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Інтер&#039;єр]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%27%D1%94%D1%80_%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B2_%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE.jpg&amp;diff=7499</id>
		<title>Файл:Інтер&#039;єр Синагоги в Журавно.jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%27%D1%94%D1%80_%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B2_%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE.jpg&amp;diff=7499"/>
		<updated>2024-10-30T11:07:37Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: {{Зображення
|Опис=Інтер&amp;#039;єр синагоги в Журавно
|Автор=невідомий
|Джерело=darabanth.com
|Час створення=до 1939
}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Інтер&#039;єр синагоги в Журавно&lt;br /&gt;
|Автор=невідомий&lt;br /&gt;
|Джерело=darabanth.com&lt;br /&gt;
|Час створення=до 1939&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6_(1880)_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7498</id>
		<title>Файл:Лист Берездівці Париж (1880) (зворот).jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6_(1880)_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7498"/>
		<updated>2024-10-30T11:03:33Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Фронтальна сторона ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Лист_Берездівці_Париж_(1880).jpeg|500px]]&lt;br /&gt;
== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Поштовий лист відправлений з Берездівців до Парижу у 1880 році (зворотня сторона)&lt;br /&gt;
|Автор=невідомий&lt;br /&gt;
|Джерело=charlotta.com.pl&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1880]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи Берездівці]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи 1880-х]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Зворотня сторона поштового листа]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6_(1880).jpeg&amp;diff=7497</id>
		<title>Файл:Лист Берездівці Париж (1880).jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6_(1880).jpeg&amp;diff=7497"/>
		<updated>2024-10-30T11:02:36Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Зворотня сторона ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Лист_Берездівці_Париж_(1880)_(зворот).jpeg|500px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Поштовий лист відправлений з Берездівців до Парижу у 1880 році&lt;br /&gt;
|Автор=невідомий&lt;br /&gt;
|Джерело=charlotta.com.pl&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1880]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи Берездівці]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи 1880-х]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Поштовий лист]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6_(1880)_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7496</id>
		<title>Файл:Лист Берездівці Париж (1880) (зворот).jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6_(1880)_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7496"/>
		<updated>2024-10-30T11:01:48Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: {{Зображення
|Опис=Поштовий лист відправлений з Берездівців до Парижу у 1880 році (зворотня сторона)
|Автор=невідомий
|Джерело=charlotta.com.pl
|Час створення=1880
}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Поштовий лист відправлений з Берездівців до Парижу у 1880 році (зворотня сторона)&lt;br /&gt;
|Автор=невідомий&lt;br /&gt;
|Джерело=charlotta.com.pl&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1880]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6_(1880).jpeg&amp;diff=7495</id>
		<title>Файл:Лист Берездівці Париж (1880).jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6_(1880).jpeg&amp;diff=7495"/>
		<updated>2024-10-30T11:01:28Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: {{Зображення
|Опис=Поштовий лист відправлений з Берездівців до Парижу у 1880 році
|Автор=невідомий
|Джерело=charlotta.com.pl
|Час створення=1880
}}&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Поштовий лист відправлений з Берездівців до Парижу у 1880 році&lt;br /&gt;
|Автор=невідомий&lt;br /&gt;
|Джерело=charlotta.com.pl&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1880]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%A3%D0%93%D0%90_%D0%B7_%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%97_%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpg&amp;diff=7494</id>
		<title>Файл:Лист УГА з Ходорова до Старої Загори (зворот).jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%A3%D0%93%D0%90_%D0%B7_%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%97_%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpg&amp;diff=7494"/>
		<updated>2024-10-30T10:57:44Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Фронтальна сторона ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Лист_УГА_з_Ходорова_до_Старої_Загори.jpg|500px]]&lt;br /&gt;
== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Лист польової пошти Української Галицької Армії, надісланий з Ходорова до Старої Загори в Болгарії (зворотня сторона).&lt;br /&gt;
|Автор=невідомий&lt;br /&gt;
|Джерело=https://stampauctionnetwork.com/X/x022163.cfm / 1258&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1919]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи Ходорів]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи 1910-х]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Зворотня сторона поштового листа]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%9C%D1%8E%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BD_(1943)_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpg&amp;diff=7493</id>
		<title>Файл:Лист Ходорів Мюнхен (1943) (зворот).jpg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%9C%D1%8E%D0%BD%D1%85%D0%B5%D0%BD_(1943)_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpg&amp;diff=7493"/>
		<updated>2024-10-30T10:56:02Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Фронтальна сторона ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Лист_Ходорів_Мюнхен_(1943).jpg|500px]]&lt;br /&gt;
== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Лист Ходорів Мюнхен 1943 рік, зворотня сторона&lt;br /&gt;
|Автор=невідомий&lt;br /&gt;
|Джерело=ebay.com&lt;br /&gt;
|Час створення=жовтень [[1943]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи Ходорів]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи 1940-х]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Зворотня сторона поштового листа]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B7_%D0%9A%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7492</id>
		<title>Файл:Лист міжвоєнного період з Кохавини до Швейцарії (зворот).jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B7_%D0%9A%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7492"/>
		<updated>2024-10-30T10:55:02Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Фронтальна сторона ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Лист_міжвоєнного_період_з_Кохавини_до_Швейцарії.jpeg|500px]]&lt;br /&gt;
== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Лист міжвоєнного періоду, відправлений із Кохавини до Швейцарії д-ром Броніславом Скаловським (зворотня сторона)&lt;br /&gt;
|Автор=невідомо&lt;br /&gt;
|Джерело=https://allegro.pl/oferta/kresy-hnizdyczow-kochawina-stryj-obw-lwowski-13013331872&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1920]]-[[1939]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи Кохавина]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи Руда]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи Гніздичів]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи 1920-х]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Зворотня сторона поштового листа]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B7_%D0%9A%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7491</id>
		<title>Файл:Лист міжвоєнного період з Кохавини до Швейцарії (зворот).jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B7_%D0%9A%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7491"/>
		<updated>2024-10-30T10:54:48Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Фронтальна сторона ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Лист_міжвоєнного_період_з_Кохавини_до_Швейцарії.jpeg|500px]]&lt;br /&gt;
== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Лист міжвоєнного періоду, відправлений із Кохавини до Швейцарії д-ром Броніславом Скаловським (зворотня сторона)&lt;br /&gt;
|Автор=невідомо&lt;br /&gt;
|Джерело=https://allegro.pl/oferta/kresy-hnizdyczow-kochawina-stryj-obw-lwowski-13013331872&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1920]]-[[1939]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи Кохавина]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи Руда]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи Гніздичів]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Документи 1920-х]]&lt;br /&gt;
[[Категорія:Зворот поштового листа]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D0%A0%D1%83%D0%B4%D0%B0&amp;diff=7490</id>
		<title>Категорія:Документи Руда</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8_%D0%A0%D1%83%D0%B4%D0%B0&amp;diff=7490"/>
		<updated>2024-10-30T10:54:31Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: Створена сторінка: Руда&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Документи за географічною прив&#039;язкою|Руда]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%95%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%B7_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0_(1924)_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7489</id>
		<title>Файл:Лист Емануеля Гласгала з Жидачева (1924) (зворот).jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%95%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%B7_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0_(1924)_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7489"/>
		<updated>2024-10-30T10:53:20Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Фронтальна сторона ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Лист_Емануеля_Гласгала_з_Жидачева_(1924).jpeg|500px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Лист Емануеля Гласгала, відправлений з Жидачева у 1924 році, зворотня сторона&lt;br /&gt;
|Автор=невідомий&lt;br /&gt;
|Джерело=https://archiwum.allegro.pl/oferta/1924-kresy-wschodnie-koperta-r-zydaczow-i8955716880.html&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1924]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Зворотня сторона поштового листа]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%95%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%B7_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0_(1924)_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7488</id>
		<title>Файл:Лист Емануеля Гласгала з Жидачева (1924) (зворот).jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%95%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%B7_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0_(1924)_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7488"/>
		<updated>2024-10-30T10:53:14Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Фронтальна сторона ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Лист_Емануеля_Гласгала_з_Жидачева_(1924).jpeg|500px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Лист Емануеля Гласгала, відправлений з Жидачева у 1924 році, зворотня сторона&lt;br /&gt;
|Автор=невідомий&lt;br /&gt;
|Джерело=https://archiwum.allegro.pl/oferta/1924-kresy-wschodnie-koperta-r-zydaczow-i8955716880.html&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1924]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Зворотня сторона поштовог листа]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%95%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%B7_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0_(1924)_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7487</id>
		<title>Файл:Лист Емануеля Гласгала з Жидачева (1924) (зворот).jpeg</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%95%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8F_%D0%93%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D0%B7_%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%B2%D0%B0_(1924)_(%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82).jpeg&amp;diff=7487"/>
		<updated>2024-10-30T10:53:01Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;== Фронтальна сторона ==&lt;br /&gt;
[[Файл:Лист_Емануеля_Гласгала_з_Жидачева_(1924).jpeg|500px]]&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
== Опис файлу ==&lt;br /&gt;
{{Зображення&lt;br /&gt;
|Опис=Лист Емануеля Гласгала, відправлений з Жидачева у 1924 році, зворотня сторона&lt;br /&gt;
|Автор=невідомий&lt;br /&gt;
|Джерело=https://archiwum.allegro.pl/oferta/1924-kresy-wschodnie-koperta-r-zydaczow-i8955716880.html&lt;br /&gt;
|Час створення=[[1924]]&lt;br /&gt;
}}&lt;br /&gt;
== Ліцензування ==&lt;br /&gt;
{{PD}}&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[[Категорія:Зворотня сотрона поштовог листа]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0&amp;diff=7486</id>
		<title>Категорія:Зворотня сторона поштового листа</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0&amp;diff=7486"/>
		<updated>2024-10-30T10:52:31Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія:Документи за типом]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0&amp;diff=7485</id>
		<title>Категорія:Зворотня сторона поштового листа</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0&amp;diff=7485"/>
		<updated>2024-10-30T10:52:15Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Dinamicandriy: &lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;[[Категорія|Документи за типом]]&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Dinamicandriy</name></author>
	</entry>
</feed>