<?xml version="1.0"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xml:lang="uk">
	<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Mariia-Yuliya</id>
	<title>Енциклопедія Жидачівщини - Внесок користувача [uk]</title>
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/api.php?action=feedcontributions&amp;feedformat=atom&amp;user=Mariia-Yuliya"/>
	<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA/Mariia-Yuliya"/>
	<updated>2026-05-13T20:32:42Z</updated>
	<subtitle>Внесок користувача</subtitle>
	<generator>MediaWiki 1.36.1</generator>
	<entry>
		<id>https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_(%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2)&amp;diff=48</id>
		<title>Церква Воскресіння Господнього (Жидачів)</title>
		<link rel="alternate" type="text/html" href="https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_(%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2)&amp;diff=48"/>
		<updated>2021-07-06T11:48:25Z</updated>

		<summary type="html">&lt;p&gt;Mariia-Yuliya: Створена сторінка: '''Церква Воскресіння Господнього''' — греко-католицька церква в Жидачеві. Відома з поча...&lt;/p&gt;
&lt;hr /&gt;
&lt;div&gt;'''Церква Воскресіння Господнього''' — греко-католицька церква в Жидачеві. Відома з початку XVI ст. і вже тоді фігурувала як деканальна. Можливо, ця церква будувалась і перебудовувалась кілька разів. В акті візитації 1733 р. зафіксована як дерев'яна споруда, що вимагає значного ремонту. А отже, на той час була досить давньою - ймовірно, із середини XVII ст., а може й старшою. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
'''Історія'''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За детальним описом, поданим у візитаційному протоколі о. Миколою Шадурським 6 липня 1762 р., ця церква - тридільна, триверха, завершена трьома восьмериками, вкритими банями, із прибудованою зліва каплицею для окремого вівтаря з чудотворною іконою та забезпечена всім необхідним усередині. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Із приходом у Галичину австрійської влади, зокрема після реформ цісаря Йосифа ІІ, як і в інших місцевостях краю, проведено регуляцію парохіяльної мережі. Храм Воскресіння Господнього признано парафіяльним (йому підпорядковувалися всі греко-католицькі міські церкви).&lt;br /&gt;
Громада неодноразово його ремонтувала. &lt;br /&gt;
У 1832 р., під час візитації святині митрополитом Михайлом Левицьким, зазначено, що матірна церква Воскресення Господнього &amp;quot;з дерева ставлена, в злому стані, дуже щупла&amp;quot; ''(Центральний державний історичний архів України, м. Львів)''. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Та вже невдовзі вона згоріла, і на її місці у 1848 р.віряни звели новий дерев'яний храм. Це була, очевидно, будівля, виконана за типовим австрійським проєктом у класицистичному стилі, з однією банею над навою. Вона мала 6 вікон - по 2 в стінах нави, один у стінах вівтаря і 3 півциркульеі у стінах бабинця. Однак, і ця споруда була знищена у вогні 14 травня 1888р., коли з невідомої причини в полудень у містя почалась пожежа, що поглинула 40 садиб і плебанію ''(Dziennik Polski. - Lwow, 1888. - N 137. - S.2.)''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Нинішню муровану церкву спорудили 1890 р. за проєктом львівського архітектора Василя Нагірного. Вона згадана в газеті &amp;quot;Діло&amp;quot; (Львів, 1898. - Ч.142) серед храмів, зведенням яких він займався останні 14 років. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте в часописах за 1901 р. знову знаходимо повідомлення про будівництво церки в Жидачеві, проєктованої тим самим архітектором. Цю обставину пояснив сам В. Нагірний: &amp;quot;В місті Ж. (Жидачів) підприємець будови церкви п. Л. уживав до будови неочищеного піска з намулом, а крім того щадив на силі аркадів. Вислідом тої маніпуляції є, що звалилась купола. Незважаючи на той випадок в Ж., сей &amp;quot;майстер&amp;quot; дістав незадовго підприємство будови церкви в сусіднім селі, бо був найдешевшим&amp;quot;. ''(Нагірний В. З будівельної практики//Діло. - Львів, 1909. - Ч. 252)''&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У 1907 році, на замовлення пароха о. Миколи Лужицького розписи цієї святині, її іконостата і бічних престолів виконав художник Теофіл Копистинський ''(Купчинська Л. Творчість Теофіла Копистинського у контексті розвитку образотворчого мистецтва західноукраїнських земель другої половини XIX - початку XX століть. - Львів; Філадельфія, 2009. - С. 254).'' Урочисте посвячення храму здійснив митрополит Андрей Шептицький у 1912 р. Під час Першої Світової Війни церква була легко ушкоджена, але тодійшній настоятель о. Лев Скобельський разом з громадою швидко її відновив. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Після псевдособору 1946 р. храм перейшов у руки Російської православної церкви. 1 липня 1956 р. його освятили по проведенні ремонту, в результаті якого були знищені розписи та перемальовані майже всі образи ікогостата пензля Теофіла Копистинського. Із відродженням Української греко-католицької церкви та утворенням незалежної Української держави святиня повернулась в лоно УГКЦ.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Окрасою й найбільшою цінністю храму Воскресення Господнього є Жидачівська чудотворна ікона &amp;quot;Матері Божої Воплочення&amp;quot;. У ХVIII ст. цей образ оздобили дерев'яними золоченими і срібленими ризами та увінчали розкішною металевою короною.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Джерело :&lt;/div&gt;</summary>
		<author><name>Mariia-Yuliya</name></author>
	</entry>
</feed>