Дорош Юліан-Юрій Омелянович - Історія редагувань

Dinamicandriy: /* Життєпис */

2022-04-21T07:13:15Z

Життєпис

← Попередня версія		Версія за 07:13, 21 квітня 2022
Рядок 28:		Рядок 28:
	З закінченням війни Юліан Дорош повертається до Львова, де влаштовується на роботу в історичний музей. У 1940-х він переходить на роботу в Львівський політехнічний інститут на кафедру історії техніки. Тут він одним із перший освоює процес кольорової фотографії.		З закінченням війни Юліан Дорош повертається до Львова, де влаштовується на роботу в історичний музей. У 1940-х він переходить на роботу в Львівський політехнічний інститут на кафедру історії техніки. Тут він одним із перший освоює процес кольорової фотографії.

	У [[1956]] році Юліан Дорош на прохання академіка Івана Крип'яткевича створює фотолабораторію при відділі археології Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові.		У [[1956]] році Юліан Дорош на прохання академіка Івана Крип'яткевича створює фотолабораторію при відділі археології Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові, у якій друкували ілюстрації до путівників, альбомів та книжок ({{bquotes\|Історичні походи по Львову}}).

	У [[1960]] році в Музеї етнографії та народного промислу відбувається перша персональна фотовиставка Юліана Дороша (згодом повторена у краєзнавчому музеї Івано-Франківська). Друга персональна виставка фотомитця відбувається вже у [[1962]] році за результатами його спільного з професором Крип'яткевичем проєкту по фіксації флори Кайзервальду, де мав бути створений заповідник народної архітектури Західної України.		У [[1960]] році в Музеї етнографії та народного промислу відбувається перша персональна фотовиставка Юліана Дороша (згодом повторена у краєзнавчому музеї Івано-Франківська). Друга персональна виставка фотомитця відбувається вже у [[1962]] році за результатами його спільного з професором Крип'яткевичем проєкту по фіксації флори Кайзервальду, де мав бути створений заповідник народної архітектури Західної України.

Dinamicandriy в 21:10, 20 квітня 2022

2022-04-20T21:10:49Z

← Попередня версія		Версія за 21:10, 20 квітня 2022
Рядок 69:		Рядок 69:
	[[Категорія:Люди Д]]		[[Категорія:Люди Д]]
	[[Категорія:Уродженці Жидачева]]		[[Категорія:Уродженці Жидачева]]
			[[Категорія:Фотографи]]
			[[Категорія:Кінематографісти]]

Dinamicandriy: /* Творчий доробок */

2022-04-20T20:47:31Z

Творчий доробок

← Попередня версія		Версія за 20:47, 20 квітня 2022
Рядок 56:		Рядок 56:
	* {{bquotes\|Підручник фотоаматора}} (1931)		* {{bquotes\|Підручник фотоаматора}} (1931)
	* {{bquotes\|Побільшення}} (1932)		* {{bquotes\|Побільшення}} (1932)

			=== Персональні виставки ===

			=== Участь у фотовиставках ===

	== Джерела ==		== Джерела ==

Dinamicandriy: /* Кінофільми */

2022-04-20T20:46:04Z

Кінофільми

← Попередня версія		Версія за 20:46, 20 квітня 2022
Рядок 47:		Рядок 47:

	=== Кінофільми ===		=== Кінофільми ===
	* {{bquotes\|До Добра і Краси}}		* 1929 {{тире}} {{bquotes\|Свято молоді}} (документальний фільм з життя Пласту)
	* {{bquotes\|Крилос}}		* 1933 {{тире}} {{bquotes\|Раковець}} (документальний фільм)
			* 1938 {{тире}} {{bquotes\|До Добра і Краси}}
			* 1938 {{тире}} документальний фільм про похорон командувача УГА генерала Мирона Тарнавського
			* 1939 {{тире}} {{bquotes\|Крилос}} (незавершений фільм)

	=== Книги ===		=== Книги ===

Dinamicandriy в 20:42, 20 квітня 2022

2022-04-20T20:42:05Z

← Попередня версія		Версія за 20:42, 20 квітня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
			[[Файл:Дорош_Юліан-Юрій_Омелянович.jpg\|міні\|справа\|300px\|Юліан-Юрій Дорош]]

	'''Юліан-Юрій Омелянович Дорош''' ([[9 червня]] [[1909]], [[Жидачів]] Жидачівського повіту {{тире}} [[20 липня]] [[1982]], Львів) {{тире}} український фотограф-художник, етнограф, краєзнавець, зачинатель професійного національного кіно в Західній Україні. Співзасновник Українського фотографічного товариства<ref name="album_2021">{{Cite_Book\|назва=Галичина XX ст. у світлинах Юліана Дороша\|видавництво=Апріорі\|автор=Лариса Караваєва, Михайло Лабойко, Наталія Тимець\|рік=2021\|місце=Львів}}</ref>. Автор першого в Галичині посібника з фотографії українською мовою<ref name="album_2021"></ref>.		'''Юліан-Юрій Омелянович Дорош''' ([[9 червня]] [[1909]], [[Жидачів]] Жидачівського повіту {{тире}} [[20 липня]] [[1982]], Львів) {{тире}} український фотограф-художник, етнограф, краєзнавець, зачинатель професійного національного кіно в Західній Україні. Співзасновник Українського фотографічного товариства<ref name="album_2021">{{Cite_Book\|назва=Галичина XX ст. у світлинах Юліана Дороша\|видавництво=Апріорі\|автор=Лариса Караваєва, Михайло Лабойко, Наталія Тимець\|рік=2021\|місце=Львів}}</ref>. Автор першого в Галичині посібника з фотографії українською мовою<ref name="album_2021"></ref>.

Dinamicandriy в 20:37, 20 квітня 2022

2022-04-20T20:37:17Z

← Попередня версія		Версія за 20:37, 20 квітня 2022
Рядок 40:		Рядок 40:
	== Сім'я ==		== Сім'я ==

	З дружиною Стефанією Харкавою прожив у шлюбі 43 роки. Син Андрій<ref>{{Cite_Web\|назва=Дорош Андрій Юліанович\|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87\|видавець=Вікіпедія\|дата-доступу=20 квітня 2022}}</ref> ([[1948]]{{тире}}[[2009]]) {{тире}} львівський історик, мистецтвознавець, колекціонер.		З дружиною Стефанією Харкавою прожив у шлюбі 43 роки. Син Андрій<ref>{{Cite_Web\|назва=Дорош Андрій Юліанович\|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87\|видавець=Вікіпедія\|дата-доступу=20 квітня 2022}}</ref> (9 травня 1948 {{тире}} 15 серпня 2009) {{тире}} львівський історик, мистецтвознавець, колекціонер.

	== Творчий доробок ==		== Творчий доробок ==
Рядок 52:		Рядок 52:
	* {{bquotes\|Побільшення}} (1932)		* {{bquotes\|Побільшення}} (1932)

			== Джерела ==
			* Галичина XX ст. у світлинах Юліана Дороша / упорядники: Лариса Караваєва, Михайло Лабойко, Наталія Тимець. - Львів : Видавництво {{bquotes\|Апріорі}}, 2021 - 120 с.: іл<ref name="album_2021"></ref>.

	== Примітки ==		== Примітки ==

Dinamicandriy: /* Життєпис */

2022-04-20T20:33:22Z

Життєпис

← Попередня версія		Версія за 20:33, 20 квітня 2022
Рядок 2:		Рядок 2:

	== Життєпис ==		== Життєпис ==
			:''На основі вступу до альбому {{bquotes\|Галичина XX ст. у світлинах Юліана Дороша}} авторства Андрія Дороша''

	Народився [[9 червня]] [[1909]] року у [[Жидачів\|Жидачеві]] в сім'ї чиновника акцизно-митної служби Олемяна Дороша та Іванни з Крушельницьких, сестри письменника Антона Крушельницького. Невдовзі після народження сина Омеляна Дороша перевели працювати на австрійсько-російський кордон і родина переїхала у містечко Копичинці на Тернопільщині.		Народився [[9 червня]] [[1909]] року у [[Жидачів\|Жидачеві]] в сім'ї чиновника акцизно-митної служби Олемяна Дороша та Іванни з Крушельницьких, сестри письменника Антона Крушельницького. Невдовзі після народження сина Омеляна Дороша перевели працювати на австрійсько-російський кордон і родина переїхала у містечко Копичинці на Тернопільщині.

Dinamicandriy в 20:31, 20 квітня 2022

2022-04-20T20:31:27Z

← Попередня версія		Версія за 20:31, 20 квітня 2022
Рядок 47:		Рядок 47:
	* {{bquotes\|Крилос}}		* {{bquotes\|Крилос}}

	== Книги ==		=== Книги ===
	* {{bquotes\|Підручник фотоаматора}} (1931)		* {{bquotes\|Підручник фотоаматора}} (1931)
	* {{bquotes\|Побільшення}} (1932)		* {{bquotes\|Побільшення}} (1932)

Dinamicandriy в 20:31, 20 квітня 2022

2022-04-20T20:31:03Z

← Попередня версія		Версія за 20:31, 20 квітня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Юліан-Юрій Омелянович Дорош''' ([[9 червня]] [[1909]], [[Жидачів]] - [[20 липня]] [[1982]], Львів) - український фотограф-художник~~, піонер української кінематографії в Галичині~~, етнограф, краєзнавець. ~~Член~~ Українського фотографічного товариства.		'''Юліан-Юрій Омелянович Дорош''' ([[9 червня]] [[1909]], [[Жидачів]] Жидачівського повіту {{тире}} [[20 липня]] [[1982]], Львів) {{тире}} український фотограф-художник, етнограф, краєзнавець, зачинатель професійного національного кіно в Західній Україні. Співзасновник Українського фотографічного товариства<ref name="album_2021">{{Cite_Book\|назва=Галичина XX ст. у світлинах Юліана Дороша\|видавництво=Апріорі\|автор=Лариса Караваєва, Михайло Лабойко, Наталія Тимець\|рік=2021\|місце=Львів}}</ref>. Автор першого в Галичині посібника з фотографії українською мовою<ref name="album_2021"></ref>.

	== Життєпис ==		== Життєпис ==

			Народився [[9 червня]] [[1909]] року у [[Жидачів\|Жидачеві]] в сім'ї чиновника акцизно-митної служби Олемяна Дороша та Іванни з Крушельницьких, сестри письменника Антона Крушельницького. Невдовзі після народження сина Омеляна Дороша перевели працювати на австрійсько-російський кордон і родина переїхала у містечко Копичинці на Тернопільщині.

			Після закінчення школи в Копичинцях Юліан Дорош продовжив навчання в станіславській гімназії, де викладачем працював родич Дорошів Григорій Кичун. У Станіславові Юліан вступає до Пласту і активно займається фотографією. Тут же формується коло друзів та однодумців з якими він зберігає контакт протягом усього життя: у гімназії {{тире}} Данило Фіґоль, Анатоль Кос-Анатольський, Степан Іваницький, у Пласті {{тире}} Лев Долинський та Олексій Ратич.

			Згодом у Пласті він стає прес-аташе; працює ним аж до розпуску організації польською владою. Саме у Пласті Юліан вперше знайомиться із кінотехнікою.

			Вищу освіту Юліан Дорош здобув на юридичному факультеті Львівського університету. В цей час він мешкав у родині дядька {{тире}} Антона Крушельницького. Після закінчення університету Дорош стає відоповідальним редактором журналу {{bquotes\|Критика}}, який видає його дядько. У цей же час Юліан стає одним із засновників УФОТО {{тире}} організації західноукраїнських світлинців, співпрацює з виданням товариства {{bquotes\|Світло і Тінь}} та іншими українськими журналами Галичини.

			У [[1931]] році він видає {{bquotes\|Підручник фотоаматора}} {{тире}} перше в Галичині та друге в Україні видання із практики фотографії. У [[1932]] році було видано ще одну книгу Юліана Дороша {{тире}} {{bquotes\|Побільшення}}.

			За порадою майбутнього тестя Михайла Зоркавого (коменданта Українського академічного дому у Львові) Юліан утримався від переїзду до Харкова (туди до цього перебралася сім'я Крушельницьких). Це рішення, ймовірно, врятувало йому життя, бо у грудні [[1934]] року Крушельницькі зазнали тяжких репресій з боку совіцької влади: частина сім'ї була розстріляна, а частина заслана у концтабір Сандармох.

			У [[1935]] році Юліан Дорош як фотограф і перекладач бере участь в експедицію варшавського {{bquotes\|Товариства приятелів Гуцульщини}}. Популярність світлин його авторства, зроблених під час експедиції та представлених на виставці {{bquotes\|Наша батьківщина у світлині}} 1935 року у Львові стала поштовхом до початку кар'єри Дороша як кінематографіста.

			Першою комерційною роботою Юліана Дороша став рекламно-ігровий фільм {{bquotes\|До Добра і Краси}} про діяльність українських кооперативів у Галичині. Після реалізації цього проекту він українських кооператорів легкої промисловості, які об'єдналися у концерн {{bquotes\|Добро і Краса}}, пропозицію зайняти посаду директора відділу реклами.

			У [[1939]] році після совіцької окупації Польської Республіки Олександр Довженко відрекомендував Юліана Дороша на роботу у новостворене у Львові управління кінофікації. В тому ж році він одружується зі Стефанією Харкавою.

			Після нападу нацистської Німеччини на Совіцький союз Юліан Дорош разом з родиною перебирається у містечко Городенку на Покутті, де стає директором місцевого кінотеатру та відкриває фотосалон.

			З закінченням війни Юліан Дорош повертається до Львова, де влаштовується на роботу в історичний музей. У 1940-х він переходить на роботу в Львівський політехнічний інститут на кафедру історії техніки. Тут він одним із перший освоює процес кольорової фотографії.

			У [[1956]] році Юліан Дорош на прохання академіка Івана Крип'яткевича створює фотолабораторію при відділі археології Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові.

			У [[1960]] році в Музеї етнографії та народного промислу відбувається перша персональна фотовиставка Юліана Дороша (згодом повторена у краєзнавчому музеї Івано-Франківська). Друга персональна виставка фотомитця відбувається вже у [[1962]] році за результатами його спільного з професором Крип'яткевичем проєкту по фіксації флори Кайзервальду, де мав бути створений заповідник народної архітектури Західної України.

			У [[1966]] році Юліан Дорош переходить працювати до Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові.

			У [[1972]] році у краєзнавчому музеї Івано-Франківська відбулася третя персональна виставка Юліана Дороша, що через два роки була повторена в меморіальному музеї академіка Володимира Гнатюка у с. Велесневі на Тернопільщині.

			У [[1976]] році Юліан Дорош розпочав роботу над власним проєктом по фотофіксаці народної кам'яної скульптури, зокрема хрестів та надгробків. Ідея проєкту зародилась під час відвідин села Демня {{тире}} відомого осередку каменярства на Галичині.

			Помер [[20 липня]] [[1982]] року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі. За три місяці до смерті брав участь у своїй останній фотографічній експедиції, фіксуючи печерні святилища у Фійній та Страдчі.

			== Сім'я ==

			З дружиною Стефанією Харкавою прожив у шлюбі 43 роки. Син Андрій<ref>{{Cite_Web\|назва=Дорош Андрій Юліанович\|url=https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87\|видавець=Вікіпедія\|дата-доступу=20 квітня 2022}}</ref> ([[1948]]{{тире}}[[2009]]) {{тире}} львівський історик, мистецтвознавець, колекціонер.

	== Творчий доробок ==		== Творчий доробок ==

			=== Кінофільми ===
			* {{bquotes\|До Добра і Краси}}
			* {{bquotes\|Крилос}}

			== Книги ==
			* {{bquotes\|Підручник фотоаматора}} (1931)
			* {{bquotes\|Побільшення}} (1932)



	== Примітки ==		== Примітки ==
			{{примітки}}
	{{~~заготовка~~}}

	[[Категорія:Люди Д]]		[[Категорія:Люди Д]]
	[[Категорія:Уродженці Жидачева]]		[[Категорія:Уродженці Жидачева]]

Dinamicandriy в 22:40, 9 грудня 2021

2021-12-09T22:40:16Z

← Попередня версія		Версія за 22:40, 9 грудня 2021
Рядок 10:		Рядок 10:

	[[Категорія:Люди Д]]		[[Категорія:Люди Д]]
			[[Категорія:Уродженці Жидачева]]