Сакральні споруди Жидачева - Історія редагувань

Dinamicandriy в 00:07, 17 квітня 2022

2022-04-17T00:07:52Z

← Попередня версія		Версія за 00:07, 17 квітня 2022
Рядок 102:		Рядок 102:
	* Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів, Карта 2.5. Релігійні споруди Жидачева (XII - початок XXI ст.) / За наук. ред. Мирона Капраля — Львів, 2020 — 44 с. + 11 оригінальних карт, 5 карт-реконструкцій. — ISBN 978-966-02-9124-9		* Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів, Карта 2.5. Релігійні споруди Жидачева (XII - початок XXI ст.) / За наук. ред. Мирона Капраля — Львів, 2020 — 44 с. + 11 оригінальних карт, 5 карт-реконструкцій. — ISBN 978-966-02-9124-9

	[[Категорія:Списки споруд]]		[[Категорія:Списки сакральних споруд]]

Dinamicandriy в 23:35, 16 квітня 2022

2022-04-16T23:35:54Z

← Попередня версія		Версія за 23:35, 16 квітня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Сакральні споруди Жидачева''' {{тире}} ~~добірка~~ діючих та втрачених сакральних споруд, що були споруджені на території міста [[Жидачів]] з часів його заснування.		'''Сакральні споруди Жидачева''' {{тире}} перелік діючих та втрачених сакральних споруд, що були споруджені на території міста [[Жидачів]] з часів його заснування.

	=== Втрачені сакральні споруди ===		=== Втрачені сакральні споруди ===

Dinamicandriy в 00:13, 24 січня 2022

2022-01-24T00:13:01Z

← Попередня версія		Версія за 00:13, 24 січня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Сакральні споруди Жидачева''' {{тире}} добірка діючих та втрачених сакральних споруд що ~~існували~~ на території міста [[Жидачів]] з часів його заснування.		'''Сакральні споруди Жидачева''' {{тире}} добірка діючих та втрачених сакральних споруд, що були споруджені на території міста [[Жидачів]] з часів його заснування.

	=== Втрачені сакральні споруди ===		=== Втрачені сакральні споруди ===

Dinamicandriy в 23:59, 23 січня 2022

2022-01-23T23:59:25Z

← Попередня версія		Версія за 23:59, 23 січня 2022
Рядок 1:		Рядок 1:
	'''Сакральні споруди Жидачева''' - добірка діючих та втрачених сакральних споруд що існували на території міста [[Жидачів]] з часів його заснування.		'''Сакральні споруди Жидачева''' {{тире}} добірка діючих та втрачених сакральних споруд що існували на території міста [[Жидачів]] з часів його заснування.

	=== Втрачені сакральні споруди ===		=== Втрачені сакральні споруди ===

Dinamicandriy в 13:15, 10 січня 2022

2022-01-10T13:15:04Z

Dinamicandriy: /* Діючі сакральні споруди */

2021-10-16T23:55:17Z

Діючі сакральні споруди

← Попередня версія		Версія за 23:55, 16 жовтня 2021
Рядок 72:		Рядок 72:
	\|\| вул. Шашкевича, 44		\|\| вул. Шашкевича, 44
	\|-		\|-
	\|\| '''[[Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Жидачів)]]'''		\|\| '''[[Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Жидачів)\|Костел Успіння Пресвятої Діви Марії]]'''
	\|\| [[1577]]		\|\| [[1577]]
	\|\| Теперішня будівля костелу була збудована ще у [[1577]] році на кошти жидачівського старости [[Микола Лігенза\|Миколи Лігензи]]. Будівельні-здоблювалні роботи у [[1603]]-[[1620]] роках фінансувалися жидачівським старостою [[Єжи Жолчинський\|Єжи Жолчинським]]. Храм було освячено у [[1612]] році баківським єпископом Валеріаном Любенецьким. Святиня зазнала великих ушкоджень під час турецько-татарського набігу [[1620]]-[[1621]], а також під час Визвольної війни українського народу [[1949]] року. Костел неодноразово ремонтувала, прикрашали новими вівтарями і розписами. У [[1895]] році він згрів, однак уже наступного року був відновлений. У [[1933]] році храм відреставрували зовні, а [[1938]] - виконали розписи. У [[1946]] році польські мешканці покинули [[Жидачів]], забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині. Рештки інтер'єру були частково понищені радянською владою, що використовувала споруду як автовокзал та музей. Зараз святиня перебуває у власності римо-католицької громади міста.		\|\| Теперішня будівля костелу була збудована ще у [[1577]] році на кошти жидачівського старости [[Микола Лігенза\|Миколи Лігензи]]. Будівельні-здоблювалні роботи у [[1603]]-[[1620]] роках фінансувалися жидачівським старостою [[Єжи Жолчинський\|Єжи Жолчинським]]. Храм було освячено у [[1612]] році баківським єпископом Валеріаном Любенецьким. Святиня зазнала великих ушкоджень під час турецько-татарського набігу [[1620]]-[[1621]], а також під час Визвольної війни українського народу [[1949]] року. Костел неодноразово ремонтувала, прикрашали новими вівтарями і розписами. У [[1895]] році він згрів, однак уже наступного року був відновлений. У [[1933]] році храм відреставрували зовні, а [[1938]] - виконали розписи. У [[1946]] році польські мешканці покинули [[Жидачів]], забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині. Рештки інтер'єру були частково понищені радянською владою, що використовувала споруду як автовокзал та музей. Зараз святиня перебуває у власності римо-католицької громади міста.

Dinamicandriy: /* Діючі сакральні споруди */

2021-10-16T23:54:59Z

Діючі сакральні споруди

← Попередня версія		Версія за 23:54, 16 жовтня 2021
Рядок 72:		Рядок 72:
	\|\| вул. Шашкевича, 44		\|\| вул. Шашкевича, 44
	\|-		\|-
	\|\| '''[[Костел Успіння Пресвятої Діви Марії]]'''		\|\| '''[[Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Жидачів)]]'''
	\|\| [[1577]]		\|\| [[1577]]
	\|\| Теперішня будівля костелу була збудована ще у [[1577]] році на кошти жидачівського старости [[Микола Лігенза\|Миколи Лігензи]]. Будівельні-здоблювалні роботи у [[1603]]-[[1620]] роках фінансувалися жидачівським старостою [[Єжи Жолчинський\|Єжи Жолчинським]]. Храм було освячено у [[1612]] році баківським єпископом Валеріаном Любенецьким. Святиня зазнала великих ушкоджень під час турецько-татарського набігу [[1620]]-[[1621]], а також під час Визвольної війни українського народу [[1949]] року. Костел неодноразово ремонтувала, прикрашали новими вівтарями і розписами. У [[1895]] році він згрів, однак уже наступного року був відновлений. У [[1933]] році храм відреставрували зовні, а [[1938]] - виконали розписи. У [[1946]] році польські мешканці покинули [[Жидачів]], забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині. Рештки інтер'єру були частково понищені радянською владою, що використовувала споруду як автовокзал та музей. Зараз святиня перебуває у власності римо-католицької громади міста.		\|\| Теперішня будівля костелу була збудована ще у [[1577]] році на кошти жидачівського старости [[Микола Лігенза\|Миколи Лігензи]]. Будівельні-здоблювалні роботи у [[1603]]-[[1620]] роках фінансувалися жидачівським старостою [[Єжи Жолчинський\|Єжи Жолчинським]]. Храм було освячено у [[1612]] році баківським єпископом Валеріаном Любенецьким. Святиня зазнала великих ушкоджень під час турецько-татарського набігу [[1620]]-[[1621]], а також під час Визвольної війни українського народу [[1949]] року. Костел неодноразово ремонтувала, прикрашали новими вівтарями і розписами. У [[1895]] році він згрів, однак уже наступного року був відновлений. У [[1933]] році храм відреставрували зовні, а [[1938]] - виконали розписи. У [[1946]] році польські мешканці покинули [[Жидачів]], забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині. Рештки інтер'єру були частково понищені радянською владою, що використовувала споруду як автовокзал та музей. Зараз святиня перебуває у власності римо-католицької громади міста.

Dinamicandriy: /* Діючі сакральні споруди */

2021-10-10T11:19:14Z

Діючі сакральні споруди

← Попередня версія		Версія за 11:19, 10 жовтня 2021
Рядок 67:		Рядок 67:
	!Назва !! class="unsortable" \| Збудована !! class="unsortable" \| Опис !! class="unsortable" \| Розташування		!Назва !! class="unsortable" \| Збудована !! class="unsortable" \| Опис !! class="unsortable" \| Розташування
	\|-		\|-
	\|\| '''[[Церква Воскресіння Господнього\|Церква Воскресіння Господнього (3)]]'''		\|\| '''[[Церква Воскресіння Господнього (Жидачів)\|Церква Воскресіння Господнього (3)]]'''
	\|\| [[1901]]		\|\| [[1901]]
	\|\| Муровану церкву на місці згорілої дерев'яної спорудили у [[1890]] році за проектом Василя Нагірного. Через неякісно виконані будівельні роботи у цієї церкви завалились куполи і її довелось повністю перебудувати у [[1901]] році за проектом того ж архітектора. У [[1907]] році на замовлення пароха о. Миколи Лужицького розписи цієї святині, її іконостата і бічних престолів виконав художник Теофіл Копистинський. Урочисте посвячення храму здійснив митрополит Андрей Шептицький у [[1912]] році. Під час Першої Світової Війни церква була ушкоджена, але тодійшній настоятель о. Лев Скобельський разом з громадою швидко її відновив. У [[1946]] році храм перейшов у руки РПЦ. Із відродженням УГКЦ та утворенням незалежної Української держави святиню повернули УГКЦ. Зараз у храмі зберігається чудотворна ікона "Матері Божої Воплощення".		\|\| Муровану церкву на місці згорілої дерев'яної спорудили у [[1890]] році за проектом Василя Нагірного. Через неякісно виконані будівельні роботи у цієї церкви завалились куполи і її довелось повністю перебудувати у [[1901]] році за проектом того ж архітектора. У [[1907]] році на замовлення пароха о. Миколи Лужицького розписи цієї святині, її іконостата і бічних престолів виконав художник Теофіл Копистинський. Урочисте посвячення храму здійснив митрополит Андрей Шептицький у [[1912]] році. Під час Першої Світової Війни церква була ушкоджена, але тодійшній настоятель о. Лев Скобельський разом з громадою швидко її відновив. У [[1946]] році храм перейшов у руки РПЦ. Із відродженням УГКЦ та утворенням незалежної Української держави святиню повернули УГКЦ. Зараз у храмі зберігається чудотворна ікона "Матері Божої Воплощення".

Dinamicandriy в 11:11, 10 жовтня 2021

2021-10-10T11:11:57Z

← Попередня версія		Версія за 11:11, 10 жовтня 2021
Рядок 102:		Рядок 102:
	* Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів, Карта 2.5. Релігійні споруди Жидачева (XII - початок XXI ст.) / За наук. ред. Мирона Капраля — Львів, 2020 — 44 с. + 11 оригінальних карт, 5 карт-реконструкцій. — ISBN 978-966-02-9124-9		* Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів, Карта 2.5. Релігійні споруди Жидачева (XII - початок XXI ст.) / За наук. ред. Мирона Капраля — Львів, 2020 — 44 с. + 11 оригінальних карт, 5 карт-реконструкцій. — ISBN 978-966-02-9124-9

	[[Категорія:~~Споруди Жидачів~~]]		[[Категорія:Списки споруд]]

Dinamicandriy в 21:08, 9 жовтня 2021

2021-10-09T21:08:17Z

← Попередня версія		Версія за 21:08, 9 жовтня 2021
Рядок 101:		Рядок 101:

	* Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів, Карта 2.5. Релігійні споруди Жидачева (XII - початок XXI ст.) / За наук. ред. Мирона Капраля — Львів, 2020 — 44 с. + 11 оригінальних карт, 5 карт-реконструкцій. — ISBN 978-966-02-9124-9		* Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів, Карта 2.5. Релігійні споруди Жидачева (XII - початок XXI ст.) / За наук. ред. Мирона Капраля — Львів, 2020 — 44 с. + 11 оригінальних карт, 5 карт-реконструкцій. — ISBN 978-966-02-9124-9

			[[Категорія:Споруди Жидачів]]

← Попередня версія		Версія за 23:55, 16 жовтня 2021
Рядок 72:		Рядок 72:
	\|\| вул. Шашкевича, 44		\|\| вул. Шашкевича, 44
	\|-		\|-
	\|\| '''[[Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Жидачів)]]'''		\|\| '''[[Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Жидачів)\|Костел Успіння Пресвятої Діви Марії]]'''
	\|\| [[1577]]		\|\| [[1577]]
	\|\| Теперішня будівля костелу була збудована ще у [[1577]] році на кошти жидачівського старости [[Микола Лігенза\|Миколи Лігензи]]. Будівельні-здоблювалні роботи у [[1603]]-[[1620]] роках фінансувалися жидачівським старостою [[Єжи Жолчинський\|Єжи Жолчинським]]. Храм було освячено у [[1612]] році баківським єпископом Валеріаном Любенецьким. Святиня зазнала великих ушкоджень під час турецько-татарського набігу [[1620]]-[[1621]], а також під час Визвольної війни українського народу [[1949]] року. Костел неодноразово ремонтувала, прикрашали новими вівтарями і розписами. У [[1895]] році він згрів, однак уже наступного року був відновлений. У [[1933]] році храм відреставрували зовні, а [[1938]] - виконали розписи. У [[1946]] році польські мешканці покинули [[Жидачів]], забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині. Рештки інтер'єру були частково понищені радянською владою, що використовувала споруду як автовокзал та музей. Зараз святиня перебуває у власності римо-католицької громади міста.		\|\| Теперішня будівля костелу була збудована ще у [[1577]] році на кошти жидачівського старости [[Микола Лігенза\|Миколи Лігензи]]. Будівельні-здоблювалні роботи у [[1603]]-[[1620]] роках фінансувалися жидачівським старостою [[Єжи Жолчинський\|Єжи Жолчинським]]. Храм було освячено у [[1612]] році баківським єпископом Валеріаном Любенецьким. Святиня зазнала великих ушкоджень під час турецько-татарського набігу [[1620]]-[[1621]], а також під час Визвольної війни українського народу [[1949]] року. Костел неодноразово ремонтувала, прикрашали новими вівтарями і розписами. У [[1895]] році він згрів, однак уже наступного року був відновлений. У [[1933]] році храм відреставрували зовні, а [[1938]] - виконали розписи. У [[1946]] році польські мешканці покинули [[Жидачів]], забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині. Рештки інтер'єру були частково понищені радянською владою, що використовувала споруду як автовокзал та музей. Зараз святиня перебуває у власності римо-католицької громади міста.

← Попередня версія		Версія за 23:54, 16 жовтня 2021
Рядок 72:		Рядок 72:
	\|\| вул. Шашкевича, 44		\|\| вул. Шашкевича, 44
	\|-		\|-
	\|\| '''[[Костел Успіння Пресвятої Діви Марії]]'''		\|\| '''[[Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Жидачів)]]'''
	\|\| [[1577]]		\|\| [[1577]]
	\|\| Теперішня будівля костелу була збудована ще у [[1577]] році на кошти жидачівського старости [[Микола Лігенза\|Миколи Лігензи]]. Будівельні-здоблювалні роботи у [[1603]]-[[1620]] роках фінансувалися жидачівським старостою [[Єжи Жолчинський\|Єжи Жолчинським]]. Храм було освячено у [[1612]] році баківським єпископом Валеріаном Любенецьким. Святиня зазнала великих ушкоджень під час турецько-татарського набігу [[1620]]-[[1621]], а також під час Визвольної війни українського народу [[1949]] року. Костел неодноразово ремонтувала, прикрашали новими вівтарями і розписами. У [[1895]] році він згрів, однак уже наступного року був відновлений. У [[1933]] році храм відреставрували зовні, а [[1938]] - виконали розписи. У [[1946]] році польські мешканці покинули [[Жидачів]], забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині. Рештки інтер'єру були частково понищені радянською владою, що використовувала споруду як автовокзал та музей. Зараз святиня перебуває у власності римо-католицької громади міста.		\|\| Теперішня будівля костелу була збудована ще у [[1577]] році на кошти жидачівського старости [[Микола Лігенза\|Миколи Лігензи]]. Будівельні-здоблювалні роботи у [[1603]]-[[1620]] роках фінансувалися жидачівським старостою [[Єжи Жолчинський\|Єжи Жолчинським]]. Храм було освячено у [[1612]] році баківським єпископом Валеріаном Любенецьким. Святиня зазнала великих ушкоджень під час турецько-татарського набігу [[1620]]-[[1621]], а також під час Визвольної війни українського народу [[1949]] року. Костел неодноразово ремонтувала, прикрашали новими вівтарями і розписами. У [[1895]] році він згрів, однак уже наступного року був відновлений. У [[1933]] році храм відреставрували зовні, а [[1938]] - виконали розписи. У [[1946]] році польські мешканці покинули [[Жидачів]], забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині. Рештки інтер'єру були частково понищені радянською владою, що використовувала споруду як автовокзал та музей. Зараз святиня перебуває у власності римо-католицької громади міста.

← Попередня версія		Версія за 11:19, 10 жовтня 2021
Рядок 67:		Рядок 67:
	!Назва !! class="unsortable" \| Збудована !! class="unsortable" \| Опис !! class="unsortable" \| Розташування		!Назва !! class="unsortable" \| Збудована !! class="unsortable" \| Опис !! class="unsortable" \| Розташування
	\|-		\|-
	\|\| '''[[Церква Воскресіння Господнього\|Церква Воскресіння Господнього (3)]]'''		\|\| '''[[Церква Воскресіння Господнього (Жидачів)\|Церква Воскресіння Господнього (3)]]'''
	\|\| [[1901]]		\|\| [[1901]]
	\|\| Муровану церкву на місці згорілої дерев'яної спорудили у [[1890]] році за проектом Василя Нагірного. Через неякісно виконані будівельні роботи у цієї церкви завалились куполи і її довелось повністю перебудувати у [[1901]] році за проектом того ж архітектора. У [[1907]] році на замовлення пароха о. Миколи Лужицького розписи цієї святині, її іконостата і бічних престолів виконав художник Теофіл Копистинський. Урочисте посвячення храму здійснив митрополит Андрей Шептицький у [[1912]] році. Під час Першої Світової Війни церква була ушкоджена, але тодійшній настоятель о. Лев Скобельський разом з громадою швидко її відновив. У [[1946]] році храм перейшов у руки РПЦ. Із відродженням УГКЦ та утворенням незалежної Української держави святиню повернули УГКЦ. Зараз у храмі зберігається чудотворна ікона "Матері Божої Воплощення".		\|\| Муровану церкву на місці згорілої дерев'яної спорудили у [[1890]] році за проектом Василя Нагірного. Через неякісно виконані будівельні роботи у цієї церкви завалились куполи і її довелось повністю перебудувати у [[1901]] році за проектом того ж архітектора. У [[1907]] році на замовлення пароха о. Миколи Лужицького розписи цієї святині, її іконостата і бічних престолів виконав художник Теофіл Копистинський. Урочисте посвячення храму здійснив митрополит Андрей Шептицький у [[1912]] році. Під час Першої Світової Війни церква була ушкоджена, але тодійшній настоятель о. Лев Скобельський разом з громадою швидко її відновив. У [[1946]] році храм перейшов у руки РПЦ. Із відродженням УГКЦ та утворенням незалежної Української держави святиню повернули УГКЦ. Зараз у храмі зберігається чудотворна ікона "Матері Божої Воплощення".

← Попередня версія		Версія за 13:15, 10 січня 2022
Рядок 39:		Рядок 39:
	\|\| початок XVII ст. - середина XVIII ст.		\|\| початок XVII ст. - середина XVIII ст.
	\|\| За детальним описом, поданим у візитаційному протоколі о. Миколою Шадурським [[6 липня]] [[1762]] р., ця церква - тридільна, триверха, завершена трьома восьмериками, вкритими банями, із прибудованою зліва каплицею для окремого вівтаря з чудотворною іконою та забезпечена всім необхідним всередині, але потребувала ремонту. В результаті регуляції парафіяльної мережі, проведеною австрійською владою, цей храм признано парафіяльним (а отже йому підпорядковувались усі греко-католицькі церкви міста). У [[1832]] році під час візитації доповідали про її "злий стан". Невдовзі після цього вона згоріла.		\|\| За детальним описом, поданим у візитаційному протоколі о. Миколою Шадурським [[6 липня]] [[1762]] р., ця церква - тридільна, триверха, завершена трьома восьмериками, вкритими банями, із прибудованою зліва каплицею для окремого вівтаря з чудотворною іконою та забезпечена всім необхідним всередині, але потребувала ремонту. В результаті регуляції парафіяльної мережі, проведеною австрійською владою, цей храм признано парафіяльним (а отже йому підпорядковувались усі греко-католицькі церкви міста). У [[1832]] році під час візитації доповідали про її "злий стан". Невдовзі після цього вона згоріла.
	\|\| на місці сучасної церкви Воскресіння Господнього (вул. Шашкевича, 44)		\|\| на місці сучасної церкви Воскресіння Господнього ([[Вулиця_Шашкевича_(Жидачів)\|вул. Шашкевича]], 44)
	\|-		\|-
	\|\| '''Церква Воскресіння Господнього (2)'''		\|\| '''Церква Воскресіння Господнього (2)'''
	\|\| [[1848]] - [[1888]]		\|\| [[1848]] - [[1888]]
	\|\| На місці, де згоріла попередня церква Воскресіння Господнього, віряни звели новий дерев'яний храм. Це була, очевидно, будівля виконана за типовим австрійським проєктом у класицистичному стилі з однією банею над навою. Вона мала шість вікон - по два в стінах нави, один у стінах вівтаря і три півциркульні у стінах бабинця. Ця церква була знищена в результаті масштабної пожежі, що розпочалась [[14 травня]] [[1888]] року і поглинула 40 садиб і плебанію.		\|\| На місці, де згоріла попередня церква Воскресіння Господнього, віряни звели новий дерев'яний храм. Це була, очевидно, будівля виконана за типовим австрійським проєктом у класицистичному стилі з однією банею над навою. Вона мала шість вікон - по два в стінах нави, один у стінах вівтаря і три півциркульні у стінах бабинця. Ця церква була знищена в результаті масштабної пожежі, що розпочалась [[14 травня]] [[1888]] року і поглинула 40 садиб і плебанію.
	\|\| На місці сучасної церкви Воскресіння Господнього (вул. Шашкевича, 44)		\|\| На місці сучасної церкви Воскресіння Господнього ([[Вулиця_Шашкевича_(Жидачів)\|вул. Шашкевича]], 44)
	\|-		\|-
	\|\| '''Монастир з костелом Матері Божої Утішительки'''		\|\| '''Монастир з костелом Матері Божої Утішительки'''
Рядок 70:		Рядок 70:
	\|\| [[1901]]		\|\| [[1901]]
	\|\| Муровану церкву на місці згорілої дерев'яної спорудили у [[1890]] році за проектом Василя Нагірного. Через неякісно виконані будівельні роботи у цієї церкви завалились куполи і її довелось повністю перебудувати у [[1901]] році за проектом того ж архітектора. У [[1907]] році на замовлення пароха о. Миколи Лужицького розписи цієї святині, її іконостата і бічних престолів виконав художник Теофіл Копистинський. Урочисте посвячення храму здійснив митрополит Андрей Шептицький у [[1912]] році. Під час Першої Світової Війни церква була ушкоджена, але тодійшній настоятель о. Лев Скобельський разом з громадою швидко її відновив. У [[1946]] році храм перейшов у руки РПЦ. Із відродженням УГКЦ та утворенням незалежної Української держави святиню повернули УГКЦ. Зараз у храмі зберігається чудотворна ікона "Матері Божої Воплощення".		\|\| Муровану церкву на місці згорілої дерев'яної спорудили у [[1890]] році за проектом Василя Нагірного. Через неякісно виконані будівельні роботи у цієї церкви завалились куполи і її довелось повністю перебудувати у [[1901]] році за проектом того ж архітектора. У [[1907]] році на замовлення пароха о. Миколи Лужицького розписи цієї святині, її іконостата і бічних престолів виконав художник Теофіл Копистинський. Урочисте посвячення храму здійснив митрополит Андрей Шептицький у [[1912]] році. Під час Першої Світової Війни церква була ушкоджена, але тодійшній настоятель о. Лев Скобельський разом з громадою швидко її відновив. У [[1946]] році храм перейшов у руки РПЦ. Із відродженням УГКЦ та утворенням незалежної Української держави святиню повернули УГКЦ. Зараз у храмі зберігається чудотворна ікона "Матері Божої Воплощення".
	\|\| вул. Шашкевича, 44		\|\| [[Вулиця_Шашкевича_(Жидачів)\|вул. Шашкевича]], 44
	\|-		\|-
	\|\| '''[[Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Жидачів)\|Костел Успіння Пресвятої Діви Марії]]'''		\|\| '''[[Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Жидачів)\|Костел Успіння Пресвятої Діви Марії]]'''