Відмінності між версіями «Шаблон:1669»
Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
(Створена сторінка: * Новий дозвіл сеймику у Львові використати податок (чоповий) для поновлення Жидачівськ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
* Львівський архієпіскоп Іван Тарновський повідомляє, що суддя Галицької землі, власник с. Млинищів Станіслав Гловинський з Глувна подарував і записав для утворення при львівському кафедральному костьолі прелатури кантора та канонікату свої села — Млинища з фільварком та укріпленнями, Заболотівці з фільварком Жидачівського повіту Руського воєводства. Іван Тарновський призначає відповідні кошти канторові й канонікові з ц ієї ф ундації, а також дає вказівки про право патронату над цими посадами і зобов’язує відправляти богослуження за фундатора<ref>{{Cite_Book|назва=Каталог пергаментних документів Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові: 1233-1799|url=http://history.org.ua/LiberUA/KatPergDoc_1972/KatPergDoc_1972.pdf|автор=Колектив авторів|місце=Київ|рік=1972|видавництво=Наукова думка}}</ref>. | |||
* Новий дозвіл сеймику у Львові використати податок (чоповий) для поновлення Жидачівського замку<ref name="lyusak_broshura">{{Cite_Book|автор=А.Люсак, М.Люсак|назва=Жидачів: історія міста у датах і фактах від найдавніших часів до середини XX століття}}</ref>. | * Новий дозвіл сеймику у Львові використати податок (чоповий) для поновлення Жидачівського замку<ref name="lyusak_broshura">{{Cite_Book|автор=А.Люсак, М.Люсак|назва=Жидачів: історія міста у датах і фактах від найдавніших часів до середини XX століття}}</ref>. | ||
Версія за 08:31, 6 січня 2022
- Львівський архієпіскоп Іван Тарновський повідомляє, що суддя Галицької землі, власник с. Млинищів Станіслав Гловинський з Глувна подарував і записав для утворення при львівському кафедральному костьолі прелатури кантора та канонікату свої села — Млинища з фільварком та укріпленнями, Заболотівці з фільварком Жидачівського повіту Руського воєводства. Іван Тарновський призначає відповідні кошти канторові й канонікові з ц ієї ф ундації, а також дає вказівки про право патронату над цими посадами і зобов’язує відправляти богослуження за фундатора[1].
- Новий дозвіл сеймику у Львові використати податок (чоповий) для поновлення Жидачівського замку[2].
- ↑ Колектив авторів: Каталог пергаментних документів Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові: 1233-1799 — Київ : Наукова думка, 1972.
- ↑ А.Люсак, М.Люсак: Жидачів: історія міста у датах і фактах від найдавніших часів до середини XX століття
