Сидор-Чарторийський Микола

Микола Сидор-Чарторийський

Микола Сидор-Чарторийський (1 липня 1913, с. Чартория Бібрського повіту (зараз Кам'яне Ходорівської громади) — 1993) — член ОУНР, член підгрупи «А-I» похідної групи «Південь». Діловий секретар Українського Національного Об'єднання. Письменник.

Життєпис

Народився у 1913 році в селі Чартория Бібрського повіту (нині с. Кам'яне Ходорівської громади). Після закінчення сільської школи продовжив навчання в Рогатинській малій духовній семінарії.

У 1934 році був заарештований польською поліцією за членство в ОУН. У 1935 році емігрував до Чехословаччини, де став студентом Українського Університету у Празі. Після успішного завершення навчання там, продовжив студіювати у Чеському Карловому університеті.

З проголошенням Карпатської України в 1938—1939 рр. стає членом Карпатської Січі та бере участь в боротьбі з чехами та мадярами. Працює діловим секретарем Українського Національного Об'єднання. Після падіння Карпатської України переїжджає на Лемківщину, де організовує в містечку Яслиська першу Українську народну семикласну школу і стає її першим директором.

В цьому ж році виїжджає до Австрії і проходить військовий вишкіл в легіоні ДУН, в місті Леобен.

З початком німецько-більшовицької війни та проголошенням відновлення Української Державності в липні 1941 року як учасник і один і провідників Похіної групи «Південь» відправляється на схід України.

В 1942 році повертається на Львівщину, співпрацює з Ростиславом Волошиним. Згодом його переводять ідеологічним вишкільником ОУН цілої округи, куди входила Жидачівщина, Миколаївщина та Ходорівщина.

У листопаді 1942 року переведений окружним проводом ОУН на Поділля, де він займає становище адміністративного посадника волосного старшини громади Дарахів. Там організовує матеріальну базу для УПА: сховища, склади, майстерні для пошиття одягу.

Згодом був переведений на посаду політвиховника Львівської області. Базувався у селя Поляна.

У 1944 році за вказівкою Проводу ОУН емігрує на Захід.

У 1947 році захищає докторську дисертацію у Франкфурті і переїжджає в США. В 1950 році в Нью-Йорку заснував українське видавництво «Говерла», яке очолював 30 років. Видав і перевидав понад 500 українських книг, друкував квартальник «Біблос», був головним редактором газети «Народне слово», вів радіопрограму "Гомін України”. Написав понад 40 літературних творів.

Творчість

Книги

• «Від Сяну до Криму» (1941)
• «Inter Arma» (1949)
• «Що читати нашим дітям» (1958)
• «Між молотом і ковадлом» (1970)
• «На зеленій Лемківщині» (1971)
• «Проблеми успішного виховання» (1971)
• «Мандри життя Том 1» (1974)
• «Мандри життя Том 2» (1974)
• «Мандри життя Том 3» (1975)
• «Діти і школа» (1975)
• «Проща до Святих місць» (1975)
• «Пізнаймо краще своїх дітей» (1976)