Кецало Зеновій Євстахійович

Кецало Зеновій Євстахійович (12 лютого 1919, село Добрівляни, нині Ходорівської громади Стрийського району — 14 серпня 2010, Львів) — український графік та живописець. Народний художник України, член НСХУ.

Життєпис

Народився в селі Добрівляни у сім'ї залізничника. У 1938 році закінчив Львівську художньо-промислову школу. У 1938—1939 роках навчався у Краківській академії мистецтв. Його викладачами були К. Дуніковський, Ю.Сіхульський та Л.Тирович. Викладав креслення та малювання у середній школі міста Ходорів.

У 1941 році був призваний до армії. За «антирадянську пропаганду» переведений до штрафбату, заарештований 9 лютого 1944, засуджений 28 травня 1944 до 8-ми років таборів на Уралі та 3-х років позбавлення громадянських прав. Звільнений у 1953 році.

Після звільнення повернувся до Львова.

Похований на Личаківському кладовищі.

Родина

Одружився 1953 року. Дружина Наталія — лікар за фахом. Діти: донька Оксана та син Андріан.

Творчість

Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних художніх виставок починаючи з 1957 року. Основні жанри - станковий живопис і графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. Автор портретів, пейзажів Полісся, Прикарпаття та Криму, натюрмортів, тематичних композицій. Основні техніки – дереворит, лінорит, офорт, аква- і мецотинто, літографія, естамп.

Створив ілюстрації до творів Лесі Українки, українських народних казок; 180 замальовок національного українського одягу; монументальні роботи у техніках мозаїки, сграфіто, майоліки в церквах та громадських будівлях міст і сіл України. Для творчості Зеновія Кецала характерні динамічність, життєрадісність та злободенність, надання буденним мотивам філософського змісту.

Галерея

• 
  "На озері в Роздолі", 1968