Відмінності між версіями «Молотівський скарб»
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Молотівський_скарб_прикраси.jpg|міні|справа|250px|Частина прикрас з молотівського скарбу]] | [[Файл:Молотівський_скарб_прикраси.jpg|міні|справа|250px|Частина прикрас з молотівського скарбу]] | ||
'''Молотівський скарб''' {{тире}} срібні предмети, знайдені у [[1896]] році на новому цвинтарі у селі Демидів, філії села Молотів (зараз Демидів Ходорівської громади). | '''Молотівський скарб''' {{тире}} срібні предмети, знайдені у [[1896]] році на новому цвинтарі у селі [[Демидів]], філії села [[Молотів]] (зараз [[Демидів]] [[Ходорівська громада|Ходорівської громади]]). | ||
== Історія == | == Історія == | ||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
У [[1898]] році була видана археологічна замітка з описом скарбу авторства Михайла Грушевського. | У [[1898]] році була видана археологічна замітка з описом скарбу авторства Михайла Грушевського. | ||
Скарб складався з 15 срібних прикрас (наручників, перстнів, кульчиків) та 65 срібних чеських монет В'ячеслава II ([[1278]]{{тире}}[[1305]]) і Іоана І Люксембурзького ([[1311]]{{тире}}[[1346]]). | Скарб складався з 15 срібних прикрас (наручників, перстнів, кульчиків) та 65 срібних чеських монет В'ячеслава II ([[1278]]{{тире}}[[1305]]) і Іоана І Люксембурзького ([[1311]]{{тире}}[[1346]]). Монети вказують на те, що скарб був, найбільш ймовірно, захований в середині XIV ст. | ||
На сьогодні речі зі скарбу знаходяться у фондах Львівського історичного музею. | На сьогодні речі зі скарбу знаходяться у фондах Львівського історичного музею. |
Поточна версія на 14:40, 6 січня 2023
Молотівський скарб — срібні предмети, знайдені у 1896 році на новому цвинтарі у селі Демидів, філії села Молотів (зараз Демидів Ходорівської громади).
Історія
Скарб був знайдений у 1896 році на території новго цвинтару села Демидів, філії села Молотів (нині Ходорівської громади), ймовірно, під час копання могили. Обставини знахідки і її місце вказували, що це був власне скарб і давнішої могили на тому місці не було. Розташований був на глибині близько метра у невеликому (півлітровіму) глиняному горшку[1].
Горшок при копанні був зруйнований, а знайдений скарб було передано до музею львівської Ставропігії.
У 1898 році була видана археологічна замітка з описом скарбу авторства Михайла Грушевського.
Скарб складався з 15 срібних прикрас (наручників, перстнів, кульчиків) та 65 срібних чеських монет В'ячеслава II (1278—1305) і Іоана І Люксембурзького (1311—1346). Монети вказують на те, що скарб був, найбільш ймовірно, захований в середині XIV ст.
На сьогодні речі зі скарбу знаходяться у фондах Львівського історичного музею.
Опис скарбу
За описом Грушевського[1], скарб скаладвся з наступних (виключно срібних речей):
- (1) з одного наручника (бранзолетки), складеного з двох частин, з'єднаних рядом обручів.
- (2-3) з пари наручників, зроблених зі срібної стяжки, три рази зігнутої спірально.
- (4-5) з менших наручників, подібно зроблених зі срібної стяжки, зігнутої в 2.5 круга.
- (6-7) з пари подібних (але не однакових) кульчиків (каблучок) до висків з трьома галочками.
- (8-9) з пари однакових кульчиків до вух, теж з трьома галочками.
- (10-12) з трьох перстнів з печатками.
- (13) одного перстня з скрученого дрота.
- (14) одного перстня з геометричним черненим рисунком на щитку.
- (15) одного перстня, що мав камінець (на виробі камінець відсутній).
- (16-80) 65 чеських монет — грошей, широких і малих, з них 3 менших — В'ячеслава II (1278—1305), а 21 більший і 38 менших короля Іоана I Люксембурзького (1311—1346), за означенням Віденської центральної археологічної комісії, яка оглядала скарб; 3 монети не прочитано.
На двох перстнях з печатками вміщено рисунки птахів, довкола яких кирилицею нанесено написи: «ПЕЧАТ ВАНОВА», «ПЕЧАТ СКОЧКОВА», на 3-му напис не прочитаний[2]. Браслет (1) є першим і одним з найкращих виробів галицької школи художнього металооброблення княжої доби.
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 М. Грушевський: Молотівське срібло: археологічна замітка — 1898.
- ↑ Молотівський скарб, Енциклопедія сучасної України, переглянуто 20 жовтня 2021