Відмінності між версіями «Партицький Омелян Йосипович»
(Створена сторінка: '''Омелян Йосипович Партицький''' (28 травня 1840, с. Тейсарів {{тире}} 1 лютого 1895, Л...) |
|||
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Омелян Йосипович Партицький''' ([[28 травня]] [[1840]], с. [[Тейсарів]] {{тире}} [[1 лютого]] [[1895]], Львів) {{тире}} український вчений-мовознавець, етнограф, історик, педагог, громадський діяч. | '''Омелян Йосипович Партицький''' ([[28 травня]] [[1840]], с. [[Тейсарів]] {{тире}} [[1 лютого]] [[1895]], Львів) {{тире}} український вчений-мовознавець, редактор, етнограф, історик, педагог, громадський та політичний діяч. | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
Народився в селі [[Тейсарів]] (пізніше [[Жидачівський повіт|Жидачівського повіту]]) в сім'ї священника о. Йосипа Партицького. Батько Омеляна був парохом Тейсарова з 1825 до 1879 року. | |||
== | Початкову освіту здобув у Стрию. Вчився в Бернандинській гімназії, Львівській духовній семінарії, та Львівському університеті, який закінчив у 1863 році. Іспити склав на відмінно, одержавши при цьому три дипломи: етнографа, історика, педагога і мовознавця української літератури. | ||
Після закінчення університету вчителював майже до кінця життя У 1864{{тире}}1868 рр. викладав у цісарсько-королівській Тернопільській гімназії (вчитель української та класичних мов), у 1868{{тире}}1871 рр. {{тире}} у Академічній гімназії у Львові, у 1871{{тире}}1895 {{тире}} у Львівській учительській семінарії. | |||
Власним коштом у 1875{{тире}}1879 рр. редактував і видавав {{bquotes|Газету шкільну}}. Заснував та видавав часопис-двотижневик {{bquotes|Зоря}} (видавав його власним коштом у 1880{{тире}}1885 рр.). | |||
Автор підручників з мови, літератури, видав {{bquotes|Німецько-український словник}}, {{bquotes|Старинну історію Галичини}} (1894). Переклав українською {{bquotes|Слово о полку Ігоревім}} (1884). | |||
Один із лідерів народовецького руху в Галичині, співзасновник Львівського товариства {{bquotes|Просвіта}}. Заступник голови першого головного відділу товариства, 1874 року виконував його обов'язки. 1875 {{тире}} делегат від головного виділу на заснуванні першої філії {{bquotes|Просвіти}} в селі [[Бортники]]. | |||
Разом з Антоном Вахнянином видавав у 1877{{тире}}1879 рр. {{bquotes|Письмо з Просвіти}}. Матеріально підтримував студентську молось, зокрема Івана Франка. | |||
Раптово помер [[1 лютого]] [[1895]] року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі. | |||
== Вшанування пам'яті == | |||
* У рідному селі [[Тейсарів|Тейсарові]] коштом односельців перед школою було встановлено пам'ятник Омеляну Партицькому. Також одну з вулиць села названо його іменем. | |||
* Іменем Омеляна Партицького названий [[Жидачівський ЗЗСО I-III ступенів №3]] (колишня гімназія). | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
| Рядок 10: | Рядок 27: | ||
[[Категорія:Люди П]] | [[Категорія:Люди П]] | ||
[[Категорія:Уродженці Тейсарова]] | [[Категорія:Уродженці Тейсарова]] | ||
[[Категорія:Науковці]] | [[Категорія:Науковці]] | ||
[[Категорія:Педагоги]] | [[Категорія:Педагоги]] | ||
{{заготовка}} | |||
Поточна версія на 22:04, 2 травня 2022
Омелян Йосипович Партицький (28 травня 1840, с. Тейсарів — 1 лютого 1895, Львів) — український вчений-мовознавець, редактор, етнограф, історик, педагог, громадський та політичний діяч.
Життєпис
Народився в селі Тейсарів (пізніше Жидачівського повіту) в сім'ї священника о. Йосипа Партицького. Батько Омеляна був парохом Тейсарова з 1825 до 1879 року.
Початкову освіту здобув у Стрию. Вчився в Бернандинській гімназії, Львівській духовній семінарії, та Львівському університеті, який закінчив у 1863 році. Іспити склав на відмінно, одержавши при цьому три дипломи: етнографа, історика, педагога і мовознавця української літератури.
Після закінчення університету вчителював майже до кінця життя У 1864—1868 рр. викладав у цісарсько-королівській Тернопільській гімназії (вчитель української та класичних мов), у 1868—1871 рр. — у Академічній гімназії у Львові, у 1871—1895 — у Львівській учительській семінарії.
Власним коштом у 1875—1879 рр. редактував і видавав «Газету шкільну». Заснував та видавав часопис-двотижневик «Зоря» (видавав його власним коштом у 1880—1885 рр.).
Автор підручників з мови, літератури, видав «Німецько-український словник», «Старинну історію Галичини» (1894). Переклав українською «Слово о полку Ігоревім» (1884).
Один із лідерів народовецького руху в Галичині, співзасновник Львівського товариства «Просвіта». Заступник голови першого головного відділу товариства, 1874 року виконував його обов'язки. 1875 — делегат від головного виділу на заснуванні першої філії «Просвіти» в селі Бортники.
Разом з Антоном Вахнянином видавав у 1877—1879 рр. «Письмо з Просвіти». Матеріально підтримував студентську молось, зокрема Івана Франка.
Раптово помер 1 лютого 1895 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.
Вшанування пам'яті
- У рідному селі Тейсарові коштом односельців перед школою було встановлено пам'ятник Омеляну Партицькому. Також одну з вулиць села названо його іменем.
- Іменем Омеляна Партицького названий Жидачівський ЗЗСО I-III ступенів №3 (колишня гімназія).
