Відмінності між версіями «Журавнівський повіт»

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
 
(Не показано 8 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Журавнівський повіт''' {{тире}} історична адміністративна одиниця на українських землях, що існувала у 1854{{тире}}1867 рр. як частина округу Стрий Львівського адміністративного району<ref name="gesher">{{Cite_Web|назва=A Guide to Galician Districts|видавець=Gesher Galicia|url=https://www.geshergalicia.org/about-galicia/a-guide-to-galician-districts/}}</ref>.
'''Журавнівський повіт''' ({{lang-de|Bezirk Żurawno}}) {{тире}} історична адміністративна одиниця на теренах [[Жидачівщина|Жидачівщини]], що існувала у [[1854]]{{тире}}[[1867]] рр. як частина округу Стрий Львівського адміністративного району<ref name="gesher">{{Cite_Web|назва=A Guide to Galician Districts|видавець=Gesher Galicia|url=https://www.geshergalicia.org/about-galicia/a-guide-to-galician-districts/}}</ref>.


== Історія ==
== Історія ==
Рядок 6: Рядок 6:
Журавнівський повіт був утворений як частина Стрийського округу Львівського адміністративного району.
Журавнівський повіт був утворений як частина Стрийського округу Львівського адміністративного району.


У [[1867]] році повіт було розформовано, а більшість сіл що входили до його складу стали частиною новоутвореного [[Жидачівський повіт|Жидачівського повіту]]. Невелика кількість сіл перейшли до Бібрського, Калуського та Рогатинського повітів (див. таблицю)<ref name="doc">{{Cite_Web|назва=|видавець=Ostereichische Nationalbibliothek|url=https://alex.onb.ac.at/cgi-content/alex?aid=rgb&datum=1867&page=74&size=45}}</ref>.
У [[1867]] році повіт було розформовано, а більшість сіл що входили до його складу стали частиною новоутвореного [[Жидачівський повіт|Жидачівського повіту]] Станіславського воєводства. Невелика кількість сіл перейшли до Бібрського, Калуського та Рогатинського повітів (див. таблицю)<ref name="doc">{{Cite_Web|назва=|видавець=Ostereichische Nationalbibliothek|url=https://alex.onb.ac.at/cgi-content/alex?aid=rgb&datum=1867&page=74&size=45}}</ref>.


== Населені пункти ==
== Населені пункти ==
Рядок 13: Рядок 13:
{|class="wikitable sortable" width="100%"
{|class="wikitable sortable" width="100%"
! #
! #
! class="sortable" | Назва
! class="sortable" width="20%" | Назва
! class="sortable" | Сучасна назва  
! class="sortable" width="20%" | Сучасна назва  
! class="unsortable" | Коментар
! class="unsortable" width="57%" | Коментар
|-
|-
|_row_count || Balicze podrozne || Подорожнє || зараз Стрийської громади
|_row_count || Balicze podrozne || Подорожнє || зараз Стрийської громади
Рядок 35: Рядок 35:
|_row_count || Hanowce || [[Ганнівці]] ||
|_row_count || Hanowce || [[Ганнівці]] ||
|-
|-
|_row_count || Holeszow mit Lapszyn || [[Голешів]] і [[Лапшин]]  
|_row_count || Holeszow mit Lapszyn || [[Голешів]] і [[Лапшин]] || у 1867 році перейшли до Бібрського повіту
|-
|-
|_row_count || Hrehorow mit Ostrow || || у 1867 році перейшли до Рогатинського повіту
|_row_count || Hrehorow mit Ostrow || || у 1867 році перейшли до Рогатинського повіту
Рядок 93: Рядок 93:
|_row_count || Tarnawka || [[Тернавка]] ||  
|_row_count || Tarnawka || [[Тернавка]] ||  
|-
|-
|_row_count || Uruskie ||  || ?
|_row_count || Uruskie ||  || у 1867 перейшло до Бібрського повіту
|-
|-
|_row_count || Wierzbica || [[Вербиця]] || у 1867 перейшло до Бібрського повіту
|_row_count || Wierzbica || [[Вербиця]] || у 1867 перейшло до Бібрського повіту
Рядок 115: Рядок 115:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
{{примітки}}
[[Категорія:Повіти]]

Поточна версія на 00:39, 11 лютого 2023

Журавнівський повіт (нім. Bezirk Żurawno) — історична адміністративна одиниця на теренах Жидачівщини, що існувала у 18541867 рр. як частина округу Стрий Львівського адміністративного району[1].

Історія

У квітні 1854 року Галичина була поділена на Східну Галичину (Львівський адміністративний район) та Західну Галичину (Краківський адміністративний район). Кожен район був поділений на округи, а кожен округ — на повіти[1].

Журавнівський повіт був утворений як частина Стрийського округу Львівського адміністративного району.

У 1867 році повіт було розформовано, а більшість сіл що входили до його складу стали частиною новоутвореного Жидачівського повіту Станіславського воєводства. Невелика кількість сіл перейшли до Бібрського, Калуського та Рогатинського повітів (див. таблицю)[2].

Населені пункти

Населені пункти що входили до складу Журавнівського повіту до його реорганізації у 1867 р[2].

# Назва Сучасна назва Коментар
1 Balicze podrozne Подорожнє зараз Стрийської громади
2 Balicze zarzeczne Зарічне зараз Стрийської громади
3 Bortniki Бортники у 1867 перейшло до Бібрського повіту
4 Bujanow Буянів
5 Czeremchow Черемхів у 1867 перейшло до Бібрського повіту
6 Czertez Чертіж
7 Dubrawka Дубравка
8 Dzieduszyce male ?
9 Hanowce Ганнівці
10 Holeszow mit Lapszyn Голешів і Лапшин у 1867 році перейшли до Бібрського повіту
11 Hrehorow mit Ostrow у 1867 році перейшли до Рогатинського повіту
12 Izydorowka Сидорівка
13 Jajkowce Антонівка
14 Juseptycze Йосиповичі зараз Стрийської громади
15 Korczowka Корчівка
16 Koturyny Которини
17 Krechow Крехів
18 Lachowice podrozne und Marynka Подорожнє та Маринка
19 Lachowice zarzeczne Зарічне
20 Lubsza Любша
21 Lutynka Лютинка
22 Lowczyce Лівчиці
23 Lyskow Лисків
24 Manasterzec and Starawies Монастирець і Старе Село
25 Mazurowka Мазурівка
26 Mielnicz Мельнич
27 Międzyrzecze Межиріччя
28 Mlyniska Млиниська
29 Nowesiolo Нове Село
30 M. mit Kornelowka Корнелівка
31 Oblaznica Облазниця
32 Poberez mit Adamowka ?
33 Protesy Протеси
34 Ruda M. mit Kochawina Руда та Кохавина
35 Smuchow Смогів
36 Stankowa mit Kulinki Станькова та Кулинка зараз Верхнянської громади
37 Sulatycze Сулятичі
38 Tarnawka Тернавка
39 Uruskie у 1867 перейшло до Бібрського повіту
40 Wierzbica Вербиця у 1867 перейшло до Бібрського повіту
41 Wierzchnia у 1867 перейшло до Калуського повіту
42 Wlodzimirce Володимирці
43 Zablotowce Заболотівці
44 Zawadka у 1867 перейшло до Калуського повіту
45 Zbora у 1867 перейшло до Калуського повіту
46 Zurawno M. Журавно
47 Zyrawa Жирівське


Примітки

  1. 1,0 1,1 A Guide to Galician Districts, Gesher Galicia
  2. 2,0 2,1 [1], Ostereichische Nationalbibliothek