Відмінності між версіями «Ходорівська цукроварня»

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
(Створена сторінка: '''Ходорівська цукроварня''' - колишнє підприємство у місті Ходорів, засноване у 1913 р...)
 
 
(Не показано 19 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Ходорівська цукроварня''' - колишнє підприємство у місті [[Ходорів]], засноване у [[1913]] році.
[[Файл:Ходорівська_цукроварня_поштівка.jpg|зліва|міні|Поштівка з зображенням ходорівської цукроварні]]
 
'''Ходорівська цукроварня''' {{тире}} колишнє підприємство з виготовлення цукру та рафінаду, засноване у [[1913]] році у місті [[Ходорів]].


== Історія ==
== Історія ==


Історія ходорівської цукроварні розпочалася весною 1912 року, коли барон Казімеж де Во ініціював заснування акціонерного товариства "Ходорів" для створення цукрового заводу за участі Польського промислового банку у Львові.
=== Заснування ===
[[Файл:Казімеж_де_Во.jpg|справа|міні|Казімеж де Во|200px]]
 
Історія ходорівської цукроварні розпочалася весною [[1912]] року, коли барон Казімеж де Во ініціював заснування акціонерного товариства "Ходорів" для створення цукрового заводу за участі Польського промислового банку у Львові.


На посаду директора товариства висунули Станіслава Кремера - досвідченого інженера з виробництва цукру.
На посаду директора товариства висунули Станіслава Кремера - досвідченого інженера з виробництва цукру.


Протягом травня-червня 1912 року було розроблено проєкт цукрової фабрики, що в день мала переробляти 80 тонн цукрового буряку і 12.5 тонн рафінаду.
Протягом травня-червня [[1912]] року було розроблено проєкт цукрової фабрики, що в день мала переробляти 80 тонн цукрового буряку і 12.5 тонн рафінаду.


З початку липня 1912 року проєктно-будівельні роботи були передані празькому зодчому Матвію Блеше. Він гарантував швидке і якісне будівництво, адже до цього збудував кільканадцять фабрик у Румунії, Болгарії та Італії. Устаткування було замовлено у найбільшої машинобудівної фабрики колишньої Австро-Угорської імперії - чеського заводу "Skoda".
З початку липня [[1912]] року проєктно-будівельні роботи були передані празькому зодчому Матвію Блеше. Він гарантував швидке і якісне будівництво, адже до цього збудував кільканадцять фабрик у Румунії, Болгарії та Італії. Устаткування було замовлено у найбільшої машинобудівної фабрики колишньої Австро-Угорської імперії - чеського заводу "Skoda".


Фабрика розпочала виробництво 10 листопада 1914 року, а вже 4 грудня завершила обробку першої партії цукрового буряку. Проте, проблеми почались у заводу задовго до цього.
Фабрика розпочала виробництво [[10 листопада]] [[1914]] року, а вже [[4 грудня]] завершила обробку першої партії цукрового буряку. Проте, проблеми почались у заводу задовго до цього.


Від моменту свого заснування і під час будівництва заводу,  товариство "Ходорів" зазнавало жорстких нападів зі сторони конкурента - товариства "Пшеворськ", що володіло першою на Галичині цукроварнею. До прикладу, власники "Пшеворська" впливали на австрійський картель у Відні, аби той прийняв ходорівське товариство на найгірших умовах.
Від моменту свого заснування і під час будівництва заводу,  товариство "Ходорів" зазнавало жорстких нападів зі сторони конкурента - товариства "Пшеворськ", що володіло першою на Галичині цукроварнею. До прикладу, власники "Пшеворська" впливали на австрійський картель у Відні, аби той прийняв ходорівське товариство на найгірших умовах.


Варто зазначити, що на момент відкриття, цукроварня у Ходорові була однією з найсучасніших  у Європі.
Варто зазначити, що на момент відкриття, цукроварня у Ходорові була однією з найсучасніших  у Європі.
=== Період I Світової війни ===
Весною [[1914]] року в рамках другої виробничої кампанії для потреб заводу було засіяно понад 3 тисячі гектарів цукрового буряку. Проте через початок Першої Світової війни [[1 серпня]] [[1914]]-го ця виробнича кампанія провалилась.
З того дня для ходорівської фабрики розпочинається найскладніший період її історії, і тривав цей період цілих 6 років. Знаходячись поблизу або на самій лінії фронту, завод сповна відчув на собі спустошливі наслідки війни.
Австрійська військова і політична влада з самого початку війни навмисно чи через необізнаність неправдиво інформувала населення про військову ситуацію. Через це акціонерне товариство "Ходорівське" зазнало колосальних збитків, не маючи змоги діяти на випередження в час війни.
В ніч з [[31 серпня]] на [[1 вересня]] [[1914]], за місяць після початку війни, була оголошена примусова евакуація всіх працівників цукроварні. А за декілька годин по тому Ходорів став жертвою російської окупації, що тривала понад 10 місяців - аж до [[26 червня]] [[1915]] року.
За той час російськими військовими були вщент пограбовані помешкання робітників цукерні і всі запаси в магазинах фабрики, спалено будинок адміністрації разом з актами і документами. Машини і механічне обладнання демонтовано і відправлено до Російської імперії, а в кінці було підірвано фабричний комин висотою 65 метрів, уламки якого знищили дахи на фабричних будівлях.
Після цих подій фабрика була відновлена, проте так ніколи й не повернулась до масштабів виробництва які планували перші власники цього підприємства.
=== Міжвоєнний період ===
[[Файл:Акція_Ходорівської_цукроварні_номіналом_100_злотих_(1928).jpg|міні|справа|300px|Акція акціонерного товариства Ходорів емісована 1928 року]]
=== Період II Світової війни ===
=== Післявоєнні часи ===
== Історичні фото ==
<gallery mode="packed" heights="150">
Файл:Ходорівська_цукроварня_(1938).jpg|1938 рік
</gallery>
== Фотоальбом (1913 року) ==
<gallery mode="packed" heights="100">
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_1.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_2.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_3.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_4.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_5.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_6.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_7.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_8.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_9.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_10.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_11.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_12.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_13.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_14.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_15.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_16.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_17.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_18.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_19.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_20.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_21.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_22.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_23.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_24.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_25.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_26.jpg
Файл:Ходорівська_цукроварня_фотоальбом_27.jpg
</gallery>


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
[[Категорія:Споруди Ходорів]]
[[Категорія:Промислові споруди]]
[[Категорія:Підприємства]]

Поточна версія на 20:11, 27 липня 2022

Поштівка з зображенням ходорівської цукроварні

Ходорівська цукроварня — колишнє підприємство з виготовлення цукру та рафінаду, засноване у 1913 році у місті Ходорів.

Історія

Заснування

Казімеж де Во

Історія ходорівської цукроварні розпочалася весною 1912 року, коли барон Казімеж де Во ініціював заснування акціонерного товариства "Ходорів" для створення цукрового заводу за участі Польського промислового банку у Львові.

На посаду директора товариства висунули Станіслава Кремера - досвідченого інженера з виробництва цукру.

Протягом травня-червня 1912 року було розроблено проєкт цукрової фабрики, що в день мала переробляти 80 тонн цукрового буряку і 12.5 тонн рафінаду.

З початку липня 1912 року проєктно-будівельні роботи були передані празькому зодчому Матвію Блеше. Він гарантував швидке і якісне будівництво, адже до цього збудував кільканадцять фабрик у Румунії, Болгарії та Італії. Устаткування було замовлено у найбільшої машинобудівної фабрики колишньої Австро-Угорської імперії - чеського заводу "Skoda".

Фабрика розпочала виробництво 10 листопада 1914 року, а вже 4 грудня завершила обробку першої партії цукрового буряку. Проте, проблеми почались у заводу задовго до цього.

Від моменту свого заснування і під час будівництва заводу, товариство "Ходорів" зазнавало жорстких нападів зі сторони конкурента - товариства "Пшеворськ", що володіло першою на Галичині цукроварнею. До прикладу, власники "Пшеворська" впливали на австрійський картель у Відні, аби той прийняв ходорівське товариство на найгірших умовах.

Варто зазначити, що на момент відкриття, цукроварня у Ходорові була однією з найсучасніших у Європі.

Період I Світової війни

Весною 1914 року в рамках другої виробничої кампанії для потреб заводу було засіяно понад 3 тисячі гектарів цукрового буряку. Проте через початок Першої Світової війни 1 серпня 1914-го ця виробнича кампанія провалилась.

З того дня для ходорівської фабрики розпочинається найскладніший період її історії, і тривав цей період цілих 6 років. Знаходячись поблизу або на самій лінії фронту, завод сповна відчув на собі спустошливі наслідки війни.

Австрійська військова і політична влада з самого початку війни навмисно чи через необізнаність неправдиво інформувала населення про військову ситуацію. Через це акціонерне товариство "Ходорівське" зазнало колосальних збитків, не маючи змоги діяти на випередження в час війни.

В ніч з 31 серпня на 1 вересня 1914, за місяць після початку війни, була оголошена примусова евакуація всіх працівників цукроварні. А за декілька годин по тому Ходорів став жертвою російської окупації, що тривала понад 10 місяців - аж до 26 червня 1915 року.

За той час російськими військовими були вщент пограбовані помешкання робітників цукерні і всі запаси в магазинах фабрики, спалено будинок адміністрації разом з актами і документами. Машини і механічне обладнання демонтовано і відправлено до Російської імперії, а в кінці було підірвано фабричний комин висотою 65 метрів, уламки якого знищили дахи на фабричних будівлях.

Після цих подій фабрика була відновлена, проте так ніколи й не повернулась до масштабів виробництва які планували перші власники цього підприємства.

Міжвоєнний період

Акція акціонерного товариства Ходорів емісована 1928 року

Період II Світової війни

Післявоєнні часи

Історичні фото

Фотоальбом (1913 року)

Примітки