Відмінності між версіями «Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Антонівка)»
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
<gallery mode="packed" heights="150px"> | <gallery mode="packed" heights="150px"> | ||
Файл:Поштівка_вітання_з_Галичини_(церква_Яйківці).jpg|Поштівка 1915 року з зображенням церкви | |||
Файл:Церква_Введення_у_храм_Пресвятої_Богородиці_(Яйківці)_(1938).jpg|1 | Файл:Церква_Введення_у_храм_Пресвятої_Богородиці_(Яйківці)_(1938).jpg|1 | ||
Файл:Церква_Введення_у_храм_Пресвятої_Богородиці_(Яйківці)_(1938)_(2).jpg|2 | Файл:Церква_Введення_у_храм_Пресвятої_Богородиці_(Яйківці)_(1938)_(2).jpg|2 |
Поточна версія на 13:16, 11 лютого 2022
Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці — дерев'яна церква, розташована в селі Антонівка Журавнівської громади. Збудована коштом місцевих жителів у 1867 році.
Історія
Будівництво церкви було розпочато у 1862 році. Спочатку на місці майбутньої церкви стояла капличка. Головував при будівництві п. Гілецький з хутора Дунаєць, а керували будівництвом Петро Гуменчук та війт села Дмитро Семчишин. Дерево для будівництва привозили волами з с. Корчівка. Фінансувалося будівництво за рахунок пожертвувань жителів села[1].
Будівництво було завершене у 1867 році, а 6 грудня 1867 року церкву освятили. Першим настоятелем храму став о. Сиверин Борачок[1].
Відомо, що під час одного зі своїх візитів до села Іван Франко знайшов у храмі частину Острозької біблії, про яку пізніше написав у записках НТШ[1].
У травні 1905 року в Яйківці (стара назва села) на запрошення Івана Франка відзначати Великдень приїхали Михайло Коцюбинський та етнограф Володимир Гнатюк[2].
У 1938 церкву відвідав і детально пофотографував польський фотограф-краєзнавець Генрик Поддембський.
За часів совіцької влади була тимчасово закрита.
Архітектура та оздоблення[1]
Стоїть у західній частині села, при дорозі, серед житлової забудови. Хрещата в плані, п'ятиверха. Складається з квадратового в плані зрубу нави, до якого з півночі та півдня прибудовані рівноширокі квадратові зруби бокових рамен, а зі сходу та заходу відповідно прямокутні вівтар і бабинець.
Вівтар розбудований у східному напрямку, при його північній стіні знаходиться ризниця. Церква оточена піддашшям на фігурних випустах вінців зрубів, яке біля західної стіни бабинця переходить в опасання.
Стіни підопасання з відкритого зрубу, надопасання - кожуховані гонтами. Середхрестя нави завершує світловий восьмерик з одним заломом, вкритий низьким наметовим верхом з ліхтарем і маківкою.
На трисхилі дахи бабинця, вівтаря і бокових рамен поставлені низькі восьмерики також накриті наметовими верхами, які вінчають маківки. На захід від церкви розташована деревяна двоярусна квадратова в плані дзвіниця, вкрита пірамідальним дахом.
Історичні фото
Світлини 1-8 — з експедиції Генрика Поддембського 1938 року.