Партицький Омелян Йосипович

Омелян Йосипович Партицький (28 травня 1840, с. Тейсарів — 1 лютого 1895, Львів) — український вчений-мовознавець, редактор, етнограф, історик, педагог, громадський та політичний діяч.

Життєпис

Народився в селі Тейсарів (пізніше Жидачівського повіту) в сім'ї священника о. Йосипа Партицького. Батько Омеляна був парохом Тейсарова з 1825 до 1879 року.

Початкову освіту здобув у Стрию. Вчився в Бернандинській гімназії, Львівській духовній семінарії, та Львівському університеті, який закінчив у 1863 році. Іспити склав на відмінно, одержавши при цьому три дипломи: етнографа, історика, педагога і мовознавця української літератури.

Після закінчення університету вчителював майже до кінця життя У 1864—1868 рр. викладав у цісарсько-королівській Тернопільській гімназії (вчитель української та класичних мов), у 1868—1871 рр. — у Академічній гімназії у Львові, у 1871—1895 — у Львівській учительській семінарії.

Власним коштом у 1875—1879 рр. редактував і видавав «Газету шкільну». Заснував та видавав часопис-двотижневик «Зоря» (видавав його власним коштом у 1880—1885 рр.).

Автор підручників з мови, літератури, видав «Німецько-український словник», «Старинну історію Галичини» (1894). Переклав українською «Слово о полку Ігоревім» (1884).

Один із лідерів народовецького руху в Галичині, співзасновник Львівського товариства «Просвіта». Заступник голови першого головного відділу товариства, 1874 року виконував його обов'язки. 1875 — делегат від головного виділу на заснуванні першої філії «Просвіти» в селі Бортники.

Разом з Антоном Вахнянином видавав у 1877—1879 рр. «Письмо з Просвіти». Матеріально підтримував студентську молось, зокрема Івана Франка.

Раптово помер 1 лютого 1895 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Вшанування пам'яті

• У рідному селі Тейсарові коштом односельців перед школою було встановлено пам'ятник Омеляну Партицькому. Також одну з вулиць села названо його іменем.
• Іменем Омеляна Партицького названий Жидачівський ЗЗСО I-III ступенів №3 (колишня гімназія).