Історія Жидачева

Жидачів — одне з найдавніших міст на території Західної України. В найдавніші часи було важливим оборонним пунктом, у складі Австрійської імперії та Польської республіки було центром Жидачівьского повіту, в совіцькі часи та до 2020 року був центром Жидачівського району. З 2020 року — центр Жидачівської міської громади.

Перші поселення та заснування

Археологічні розкопки, здійснені в 1986—1987 роках, виявили сліди найдавніших поселення на території мису в урочищі Базиївка, що були датовані періодом пізнього палеоліту. Ці ж розкопки зафіксували ще два пізніших етапи заселення, датовані періодами пізнього палеоліту та мезоліту відповідно.

На основі знахідок у верхніх шарах грунту на території Базиївки було ідентифіковано поселення неолітичного періоду, доби бронзи, раннього заліза та перших століть нашої ери. Також у південно-східній околиці міста було виявлено поселення черняхівської культури III-IV ст. н.е. Ці археологічні дослідження доводять, що територія Жидачева була місцем компактного поселення людей задовго до своєї першої літописної згадки під назвою Зудеч у Іпатіївському літописі, датованої 1164 роком.

То же лето была поводъ велика в Галичи [...] Умножившуся дождю внезапну въ одинъ день и в нощь поиде вода изь Днестра велика в болоньє и взиде оли до Быковаго болота, и потопи человекъ боле 300 иже бяху пошли с солью из Удеча и многи челвекы снимаху съ древ и кола, иже бъ вода възметала, много же инии потопе

Причиною такого раннього заселення, ймовірно, було унікальні фізико-географічні характеристики території, на якій розкинулось місто. З півночі, заходу та півдня його омиває повноводна річка Стрий, забезпечуючи поселення надійним захистом від ворожого нападу. Зі сходу ж доступ до міста утруднювали обширні болота. Оскільки за 5 км від Жидачева річка Стрий впадає в Дністер, ця водна магістраль також відігравала надзвичайно важливу роль у сполученні давнього Зудеча як із столицею Галицько-Волинського князівства, так і з іншими містами князівства, а також міськими поселеннями Північного Причорномор'я.

Про залученість поселення у річковій торгівлі свідчать також мікротопоніми Кораблище, Болонє і Червен. Перше розташовується у старій заплаві річки Стрий, між двома городищами в урочищах Базиївка та Замок. Вірогідно, що його назва вказує на місце розміщення давньої гавані, а також місце, де будували, і, можливо, ремонтували річкові судна.

Археологічний матеріал, отриманий під час розкопок земляних валів на території урочища Базиївка, вказує на те, що перші укріплення давнього міста Зудеча в урочищі Базиївка було споруджено не пізніше початку — середини IX ст. Вважається, що ці укріплення (неодноразово відбудовані) проіснувули ще щонайменше до середини XIV ст.

На північній околиці міста на мисоподібному виступі правого берега річки Стрий базувалось інше городище, оточене з півночі, заходу та сходу урочищем Кораблище. Приблизно у XIV ст. майдан городища було перебудовано під замчище, на якому було споруджено замок. Для ускладнення доступу до замку північні та південні схили мису були додатково ескарповані.

Артефакти, знайдені в результаті розкопок в городищах на території урочищ Базиївка та Замок вказують на те, що на момент літописної згадки місто вже мало властиву для того часу урбаністичну структуру, а городяни древнього мали досить високий рівень духовної культури (про це свідчать писала та бронзові завісики від книжок, знайдені на території урочища Замок).

Археолог О. Корчинський, що брав участь у розкопках в урочищі Замок вважає, що розквіт міста припав на кінець XI — початок XIV століття. У цей час місто сформувалося як потужний торгівельний центр, який проте не мав значного політичного впливу на теренах Русі.