Відмінності між версіями «Жидачів»

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
(+ Жидачів/Назва)
Рядок 4: Рядок 4:


Вперше сучасний Жидачів згадується у 1164 році на сторінках Іпатіїївського літопису<ref name="psrl">{{Cite_Book|автор=колектив авторів|назва=Полное собрание русских летописей, том 2, сторінка 525|місце=Москва|рік=1962}}</ref> під назвою Удеч.
Вперше сучасний Жидачів згадується у 1164 році на сторінках Іпатіїївського літопису<ref name="psrl">{{Cite_Book|автор=колектив авторів|назва=Полное собрание русских летописей, том 2, сторінка 525|місце=Москва|рік=1962}}</ref> під назвою Удеч.
{{цитата|То же лето была поводъ велика в Галичи [...] Умножившуся дождю внезапну въ одинъ день и в нощь поиде вода изь Днестра велика в болоньє и взиде оли до Быковаго болота, и потопи человекъ боле 300 иже бяху пошли с солью из Удеча и многи челвекы снимаху съ древ и кола, иже бъ вода възметала, много же инии потопе|40}}
Деякі дослідники (М.Худаш, І.Крип'яткевич) припускають, що в наявних списках помилково записано "из Удеча" замість "из Зудеча". Такі припущення базуються на відомий у давній східнослов'янській писемності факт передачі на письмі  однією літерою збігу кінцевого й початкового приголосного в суцільнорядковому, нерозчленованому написанні тексту. Іпатіївський список був, ймовірно, переписаний з такого оригіналу - ''сольюизудєча'', яке копіїст міг помилково переписати як ''солью из Удеча'' замість ''солью из Зудеча''. За цією логікою, і етимологію сучасної назви потрібно з'ясовувати від назви ''Зудечь'' а не ''Удечь'' <ref name='oykonimy'>{{Cite_Book|автор=Ковтич В.|назва=ОЙКОНІМИ ГАЛИЦЬКОГО ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВ: ПОСЕСИВНІ АРХАЇЧНІ УТВОРЕННЯ НА -*jь|url=http://dspu.edu.ua/filol_gum/wp-content/uploads/2016/04/2014_9.pdf|рік=2014|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>.


{{цитата|То же лето была поводъ велика в Галичи [...] Умножившуся дождю внезапну въ одинъ день и в нощь поиде вода изь Днестра велика в болоньє и взиде оли до Быковаго болота, и потопи человекъ боле 300 иже бяху пошли с солью из Удеча и многи челвекы снимаху съ древ и кола, иже бъ вода възметала, много же инии потопе|40|Іпатііївський Літопис}}
Також М.Худаш у своїй праці <ref name='khudash'>{{Cite_Book|автор=Худаш М.Л., Демчук М.О.|назва=Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення)|рік=1991|видавництво=Наукова Думка}}</ref> зазначає, що в давньоукраїнській антропонімії не виявлено утворень з основою ''Зуд-'', а отже, первісна назва скоріше всього звучала не ''Зудечь'', а ''*Судьчь'' > ''*Cудечь'' > ''Зудечь''. В такому випадку, реконструйований первісний варіант походить від чоловічого імені ''Судко'' (''Cудимирь'', ''Судиславь'')<ref name='oykonimy'></ref>.


Деякі дослідники припускають, що в наявних списках помилково записано "из Удеча" замість
Альтернативна гіпотеза, запропонована Д.Бучком <ref name='buchko'>{{Cite_Book|автор=Бучко Г., Бучко Д|назва=Історична та сучасна українська ономастика: Вибрані праці|рік=2013|видавництво=Букрек|місце=Чернівці}}</ref>, стверджує, що первісною назвою все ж була ''Удечь'', утворена від особової назви ''Удько''. І якраз виникнення пізнішої форми ''Зудечь'' спричинене, можливо, неправильним членуванням писарями пізніших віків нероздільного написання слів у давніх літописах. Саме тому, на думку дослідника,  із кінця XIV – на початку XV ст. у пам’ятках починає вживатися варіант цього топоніма з протетичним ''з-'': ''подъ зудечовом''. При цьому, виникнення ускладненого варіанта ''Удечев'' (> ''Зудечев'') пояснюється впливом продуктивних у XIV – XV ст. топонімів на '''-ов'''/'''-ев''', а зміна форми ''Зудечев'' > ''Жудечов'' > ''Жидачів'' – дією народної етимології, зближенням ойконіма з етнонімом ''жид''.


У документах XIV-XVII ст. назва міста варіюється: Судачів, Зудачів, Зідачів, Жидачів. Сучасна назва закріпилася з XVII століття.  
У документах XIV-XVII століть, писаних латинською і польською мовами, назва міста звучить по-різному: Зудачів, Судачів, Зідачів, Жидачів. В українському звучанні назва міста була Зудечів. Це підтверджується грамотою 1424 року, писаною староукраїнською мовою, де згадується зудечівський староста. Вважається, що сучасна назва закріпилася з XVII століття.  


А. Коваль у своїй книзі про походження назв поселень України наводить два перекази про появу сучасної назви міста. За першим переказом, через поселення проходив торговий шлях із Сходу на Захід. Торговий люд інколи тижнями ''ждав'' тут перевозу свого товару через річки Стрий і Дністер. Звідси ніби й пішла назва: ''ждати'' - ''Ждачів'', яка пізніше почала вимовлятись як Жидачів. За другим переказом, назва міста походить від румунського слова ''жудечів'' - "район", "префектура", "адміністративна одиниця"<ref name="koval_znayomi">{{Cite_Book|автор=Коваль А.П.|назва=Знайомі незнайомці: походження назв поселень України|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008433|місце=Київ|видавництво=Либідь|рік=2001|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>.


 
Загалом, серед дослідників і лінгвістів досі немає консенсусу щодо того, від чого походить сучасна назва міста. Дослідження ускладнює ще й те, що протягом свого існування назва міста неодноразово змінювалася. Було підраховано, що за свою історію Жидачів мав близько 25 різних назв.
Існує 2 перекази про появу сучасної назви міста. За першим переказом, через поселення проходив торговий шлях із Сходу на Захід. Торговий люд інколи тижнями ''ждав'' тут перевозу свого товару через річки Стрий і Дністер. Звідси ніби й пішла назва: ''ждати'' - ''Ждачів'', яка пізніше почала вимовлятись як Жидачів. За другим переказом, назва міста походить від румунського слова ''жудечів'' - "район", "префектура", "адміністративна одиниця"<ref name="koval_znayomi">{{Cite_Book|автор=Коваль А.П.|назва=Знайомі незнайомці: походження назв поселень України|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008433|місце=Київ|видавництво=Либідь|рік=2001|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>.


== Географія ==
== Географія ==

Версія за 20:01, 6 липня 2021

Жида́чів (пол. Żydaczów, англ. Zhydachiv, рос. Жида́чов) - місто у Львівській області, колишній адміністративний центр Жидачівського району, зараз - центр Жидачівської територіальної громади Стрийського району.

Назва

Вперше сучасний Жидачів згадується у 1164 році на сторінках Іпатіїївського літопису[1] під назвою Удеч.

« То же лето была поводъ велика в Галичи [...] Умножившуся дождю внезапну въ одинъ день и в нощь поиде вода изь Днестра велика в болоньє и взиде оли до Быковаго болота, и потопи человекъ боле 300 иже бяху пошли с солью из Удеча и многи челвекы снимаху съ древ и кола, иже бъ вода възметала, много же инии потопе «

Деякі дослідники (М.Худаш, І.Крип'яткевич) припускають, що в наявних списках помилково записано "из Удеча" замість "из Зудеча". Такі припущення базуються на відомий у давній східнослов'янській писемності факт передачі на письмі однією літерою збігу кінцевого й початкового приголосного в суцільнорядковому, нерозчленованому написанні тексту. Іпатіївський список був, ймовірно, переписаний з такого оригіналу - сольюизудєча, яке копіїст міг помилково переписати як солью из Удеча замість солью из Зудеча. За цією логікою, і етимологію сучасної назви потрібно з'ясовувати від назви Зудечь а не Удечь [2].

Також М.Худаш у своїй праці [3] зазначає, що в давньоукраїнській антропонімії не виявлено утворень з основою Зуд-, а отже, первісна назва скоріше всього звучала не Зудечь, а *Судьчь > *Cудечь > Зудечь. В такому випадку, реконструйований первісний варіант походить від чоловічого імені Судко (Cудимирь, Судиславь)[2].

Альтернативна гіпотеза, запропонована Д.Бучком [4], стверджує, що первісною назвою все ж була Удечь, утворена від особової назви Удько. І якраз виникнення пізнішої форми Зудечь спричинене, можливо, неправильним членуванням писарями пізніших віків нероздільного написання слів у давніх літописах. Саме тому, на думку дослідника, із кінця XIV – на початку XV ст. у пам’ятках починає вживатися варіант цього топоніма з протетичним з-: подъ зудечовом. При цьому, виникнення ускладненого варіанта Удечев (> Зудечев) пояснюється впливом продуктивних у XIV – XV ст. топонімів на -ов/-ев, а зміна форми Зудечев > Жудечов > Жидачів – дією народної етимології, зближенням ойконіма з етнонімом жид.

У документах XIV-XVII століть, писаних латинською і польською мовами, назва міста звучить по-різному: Зудачів, Судачів, Зідачів, Жидачів. В українському звучанні назва міста була Зудечів. Це підтверджується грамотою 1424 року, писаною староукраїнською мовою, де згадується зудечівський староста. Вважається, що сучасна назва закріпилася з XVII століття.

А. Коваль у своїй книзі про походження назв поселень України наводить два перекази про появу сучасної назви міста. За першим переказом, через поселення проходив торговий шлях із Сходу на Захід. Торговий люд інколи тижнями ждав тут перевозу свого товару через річки Стрий і Дністер. Звідси ніби й пішла назва: ждати - Ждачів, яка пізніше почала вимовлятись як Жидачів. За другим переказом, назва міста походить від румунського слова жудечів - "район", "префектура", "адміністративна одиниця"[5].

Загалом, серед дослідників і лінгвістів досі немає консенсусу щодо того, від чого походить сучасна назва міста. Дослідження ускладнює ще й те, що протягом свого існування назва міста неодноразово змінювалася. Було підраховано, що за свою історію Жидачів мав близько 25 різних назв.

Географія

Історія

Демографія

Архітектура

Культура

Освіта

Джерела

Примітки

  1. ↑ колектив авторів: Полное собрание русских летописей, том 2, сторінка 525 — Москва, 1962.
  2. ↑ 2,0 2,1 Ковтич В.: ОЙКОНІМИ ГАЛИЦЬКОГО ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВ: ПОСЕСИВНІ АРХАЇЧНІ УТВОРЕННЯ НА -*jь — 2014., переглянуто 6 червня 2021
  3. ↑ Худаш М.Л., Демчук М.О.: Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення) — Наукова Думка, 1991.
  4. ↑ Бучко Г., Бучко Д: Історична та сучасна українська ономастика: Вибрані праці — Чернівці : Букрек, 2013.
  5. ↑ Коваль А.П.: Знайомі незнайомці: походження назв поселень України — Київ : Либідь, 2001., переглянуто 6 червня 2021
Отримано з https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=Жидачів&oldid=60