Відмінності між версіями «Заставний Василь Миколайович»

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
Рядок 20: Рядок 20:


[[Категорія:Люди З]]
[[Категорія:Люди З]]
[[Категорія:Уродженці Чижичів]]

Версія за 22:41, 9 грудня 2021

Василь Заставний

Василь Миколайович Заставний («Лис», «Шершень»; 1907, с. Чижичі Жидачівського повіту10 травня 1946, в лісі біля с. Кологори Жидачівського району) — кущовий провідник УПА, двічі лицар Бронзового хреста заслуг УПА, автор музики до пісні «Лента за лентою».

Життєпис

Василь Заставний народився 1907 року у селі Чижичі Жидачівського повіту. У 30-х роках XX ст. вступив до лав ОУН. З приходом радянської влади у 1944 році став кущовим провідником ОУН, керуючи підпільною роботою на території кількох сіл тодіщнього Новострілищанського району[1].

Саме тоді підлеглий йому самооборонний кущовий відділ та боївка служби безпеки, якою командував Микола Сорокаліта, провели бій з енкаведистами, який надихнув до написання відомої повстанської пісні «Лента за лентою». На посту в лісі біля села Дев’ятники Микола Сорокаліта написав текст, до якого Василь Заставний підібрав мелодію.

У 1946 році Василь Заставний коротко працював на посту районного референта Служби безпеки, а відтак був переведений на пост організаційного референта районного проводу ОУН Новострілищанщини. При цьому також виконував обов’язки референта пропаганди. Відзначався працьовитістю і активністю в праці, отримав військовий ступінь старшого вістуна УПА. З того часу залишився його опис: "Середнього зросту, міцної статури, волосся чорне, обличчя видовжене, овальне"[1].

Крім цього, «Шершень» виконував обов’язки кур’єра на лінії зв’язку крайового проводу ОУН Львівського краю.

10 травня Василь Заставний попав засідку НКВД. При спробі затримання живим він відкрив сильний вогонь з автомата і в перестрілці загинув. У вбитого вилучено автомат і пістолет "Маузер"[1].

Посмертно керівництво Рогатинської округи ОУН представило В. Заставного до нагородження Бронзовим Хрестом Заслуги УПА. Цю нагороду йому надано наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/50 від 30.07.1950 р. за підписом головного командира Василя Кука-«Коваля»[1].

Примітки