Відмінності між версіями «Качараба Степан Петрович»

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
Рядок 6: Рядок 6:
У 1973 році закінчив Демидівську восьмирічну школу. З 1973{{тире}}1977 рр. навчався в Новороздільському технікумі. У 1977{{тире}}1979 рр. проходив службу у совіцькій армії. У 1979{{тире}}1980 рр. навчався на підготовчому відділенні, а у 1980{{тире}}1985 рр. {{тире}} на історичному факультеті Львівського університету ім. Івана Франка.
У 1973 році закінчив Демидівську восьмирічну школу. З 1973{{тире}}1977 рр. навчався в Новороздільському технікумі. У 1977{{тире}}1979 рр. проходив службу у совіцькій армії. У 1979{{тире}}1980 рр. навчався на підготовчому відділенні, а у 1980{{тире}}1985 рр. {{тире}} на історичному факультеті Львівського університету ім. Івана Франка.


З середини 1985 року Степан Качараба почав працювати у Львівському університеті на посаді старшого лаборанта кафедри історії СРСР. У 1987 році був переведений за конкурсом на посаду асистента кафедри історії УРСР. Паралельно працював в історичній секції Малої академії наук<ref name="lnu_necrolog">{{Cite_Web|назва=Відійшов у Вічність декан історичного факультету, професор Степан Качараба|url=https://lnu.edu.ua/vidiyshov-u-vichnist-dekan-istorychnoho-fakultetu-profesor-stepan-kacharaba/|видавець=ЛНУ ім. Івана Франка|дата-доступу=5 травня 2022}}</ref>.


У 1990 році захистив кандидатську дистертацію на тему {{bquotes|Українська трудова еміґрація із Східної Галичини і Північної Буковини наприкінці XIX {{тире}} початку XX ст. (1890{{тире}}1914 рр.)}}<ref name="lnu_necrolog"></ref>.


З 1990 по 1994 працював на посаді заступника декана історичного факультету. З 1992 {{тире}} на посаді доцента кафедри історії та етнографії України. У 1990-х став співавтором низки нових програм з історії України та всесвітньої історії для загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів<ref name="lnu_necrolog"></ref>.
У 1998{{тире}}2008 рр. займав посаду завідувача кафедри політичної історії<ref name="lnu_necrolog"></ref>.
У 2003 році Степан Качараба захистив докторську дистертацію, якій передувала публікація монографії {{bquotes|Еміґрація з Західної України}}<ref name="lnu_necrolog"></ref>.
У 2008 році науковець став завідувачем кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн. У лютому 2019 року очолив історичний факультет Львівського університету<ref name="lnu_necrolog"></ref>.


Помер [[3 травня]] [[2022]] року. Похований на Личаківському кладовищі.
Помер [[3 травня]] [[2022]] року. Похований на Личаківському кладовищі.
== Нагороди ==
* {{bquotes|За наукові досягнення}} (2008)
* Почесне звання {{bquotes|Заслужений професор національного університету імені Івана Франка}} (2017)


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 17:33, 5 травня 2022

Степан Петрович Качараба (9 січня 1958, c. Молотів Жидачівського району3 травня 2022, м. Львів) — український історик та краєзнавець, доктор історичних наук, професор.

Життєпис

Народився 9 січня 1958 року в селі Молотів Жидачівського району в робітничій сім'ї.

У 1973 році закінчив Демидівську восьмирічну школу. З 1973—1977 рр. навчався в Новороздільському технікумі. У 1977—1979 рр. проходив службу у совіцькій армії. У 1979—1980 рр. навчався на підготовчому відділенні, а у 1980—1985 рр. — на історичному факультеті Львівського університету ім. Івана Франка.

З середини 1985 року Степан Качараба почав працювати у Львівському університеті на посаді старшого лаборанта кафедри історії СРСР. У 1987 році був переведений за конкурсом на посаду асистента кафедри історії УРСР. Паралельно працював в історичній секції Малої академії наук[1].

У 1990 році захистив кандидатську дистертацію на тему «Українська трудова еміґрація із Східної Галичини і Північної Буковини наприкінці XIX — початку XX ст. (1890—1914 рр.)»[1].

З 1990 по 1994 працював на посаді заступника декана історичного факультету. З 1992 — на посаді доцента кафедри історії та етнографії України. У 1990-х став співавтором низки нових програм з історії України та всесвітньої історії для загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів[1].

У 1998—2008 рр. займав посаду завідувача кафедри політичної історії[1].

У 2003 році Степан Качараба захистив докторську дистертацію, якій передувала публікація монографії «Еміґрація з Західної України»[1].

У 2008 році науковець став завідувачем кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн. У лютому 2019 року очолив історичний факультет Львівського університету[1].

Помер 3 травня 2022 року. Похований на Личаківському кладовищі.

Нагороди

  • «За наукові досягнення» (2008)
  • Почесне звання «Заслужений професор національного університету імені Івана Франка» (2017)

Примітки