Відмінності між версіями «Роздільська броварня»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Броварня_в_Роздолі_(1930).jpg|міні|справа|400px|Роздільська броварня]] | [[Файл:Броварня_в_Роздолі_(1930).jpg|міні|справа|400px|Роздільська броварня]] | ||
'''Роздільська броварня''' {{тире}} колишнє підприємство з виготовлення пива, що функціонувало у містечку [[Розділ]] у XIX{{тире}}XX ст. | '''Роздільська броварня''' {{тире}} колишнє підприємство з виготовлення пива, що функціонувало у містечку [[Розділ]] у XIX{{тире}}XX ст. Протягом трьох поколінь перебувало у власності родини Лянцкоронських. | ||
== Історія == | == Історія == | ||
Версія за 21:55, 5 травня 2022
.jpg)
Роздільська броварня — колишнє підприємство з виготовлення пива, що функціонувало у містечку Розділ у XIX—XX ст. Протягом трьох поколінь перебувало у власності родини Лянцкоронських.
Історія
- На основі альбому «Rozdół-Browar Parowy Antoniego Hr Lanckorońskiego» в facebook-спільноті «Birofilistyka-Butelki»[1]
Історія роздільської броварні сягає XVIII ст — з перепису 1789 року відомо, що вона складалася з дерев'яних будівль.
На початку XIX ст. містечко Розділ перейшо у власність родини Лянцкоронських, які почали активно інвестувати в свої нові маєтності: було збудовано тартак, млини, оліярні, цегелні, викопано рибні стави. Ймовірно, саме у цей час дерев'яну броварню було замінено на муровану. Нова броварня працювала з використанням механічного кінного привіду (керату).
Хоча Лянцкоронські і були власниками броварні, виробництвом в ній займалися орендарі. При цьому сама пивоварня була невеликою і спочатку виробництва вистачало тільки на забезпечення довколишніх шинків, корчм та кнайп.
Згодом броварню взяв в оренду спеціаліст із водних ресурсів Альбін Коллорос з Скавіни, туди було закуплено паровий двигун і обсяги виробництва зросли до 10 тисяч гектолітрів на рік. Коллорос добре знався на пивоварінні, адже на той момент вже володів двома пивоварнями в Скавіні та Радзішуві.
Перед початком Першої світової керівником пивоварні став син Кароля Лянцкоронського Антоній. Таким чином він прагнув ближче ознайомитися із промисловістю, що перебувала у власності родини.
В час війни броварня не діяла, а по її завершенню відновила роботу у 1920 році. В цей час там працювало 35 людей, а завдяки паровому двигуну та водяній турбіні підприємство виробляло понад 35 тисяч гектолітрів пива на рік.
У 1933 році Антоній Лянцкоронський став повноправним власником броварні. Броварня ж увійшла в нову фазу свого розвитку, розвиваючись за межами місцевого ринку. Було відкрито представництва та склади в Ходорові, Стрию, Перемишлі, Ярославі та Львові. Розширився асортимент пива — тепер броварня варила також темне, портер, бок та березневе (Märzen).
Другу світову війну броварня не пережила, і ймовірно була знищена під час наступу російської армії.
Пакування
.jpg)
Примітки
- ↑ Rozdół-Browar Parowy Antoniego Hr Lanckorońskiego, Birofilistyka-Butelki, переглянуто 6 травня 2022
