Відмінності між версіями «Точин Роман Петрович»

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
Рядок 2: Рядок 2:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народився [[6 серпня]] [[1970]] року в м. [[Ходорів]] [[Жидачівський район|Жидачівського району]].
Навчався у Ходоровіській ЗОШ №3. У дорослому віці займався підприємницькою діяльністю у сфері будівельних робіт, їздив на роботу закордон<ref name="ukrgeroes.com.ua">{{Cite_Web|назва= Точин Роман Петрович|url=http://www.ukrgeroes.com.ua/TochynRP.html|видавець=Герої України|дата-доступу=12 травня 2022}}</ref>.
На Майдан приїхав 1 грудня після побитят студентів силовиками. Від цього часу і до загибелі тільки раз навідувався додому<ref>{{Cite_Web|назва=Точин Роман Петрович|url=http://heavenly-hundred.org.ua/dream-heaven/tochyn-roman-petrovych/|видавець=Небесна Сотня|дата-доступу=12 травня 2022}}</ref>. Належав до сотні, що охороняла пеошу барикаду на вулиці Інституцькій<ref name="ukrgeroes.com.ua"></ref>.
Загинув в результаті вогнепального поранення в скроню від кулі снайпера [[20 лютого]] [[2014]] року, коли намагався витягнути з-під обстрілу поранених побратимів під час контратаки на вулиці Інститутській<ref>{{Cite_Web|назва=}}</ref>.
Похований у рідному місті Ходорів.
== Сім'я ==
Дружина Точин Лілія Любомирівна, доньки Олександра та Наталія.


== Нагороди ==
== Нагороди ==

Версія за 12:51, 12 травня 2022

Роман Петрович Точин (6 серпня 1970, м. Ходорів20 лютого 2014, м. Київ) — учасник Революції Гідності, боєць Небесної Сотні, Герой України.

Життєпис

Народився 6 серпня 1970 року в м. Ходорів Жидачівського району.

Навчався у Ходоровіській ЗОШ №3. У дорослому віці займався підприємницькою діяльністю у сфері будівельних робіт, їздив на роботу закордон[1].

На Майдан приїхав 1 грудня після побитят студентів силовиками. Від цього часу і до загибелі тільки раз навідувався додому[2]. Належав до сотні, що охороняла пеошу барикаду на вулиці Інституцькій[1].

Загинув в результаті вогнепального поранення в скроню від кулі снайпера 20 лютого 2014 року, коли намагався витягнути з-під обстрілу поранених побратимів під час контратаки на вулиці Інститутській[3].

Похований у рідному місті Ходорів.

Сім'я

Дружина Точин Лілія Любомирівна, доньки Олександра та Наталія.

Нагороди

  • Указом Президента України №890/2014 від 21 листопада 2014, "за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності" присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно)[4].
  • Медаль «За жертовність і любов до України» (посмертно)[5].

Вшанування пам'яті

  • 3 березня 2014 року на позачерговій сесії Ходорівської міської ради було прийняте рішення про про присвоєння Ходорівській ЗОШ №3 імені Романа Точина, а також про перейменування частини вулиці Стрийської на його честь[6].
  • 22 лютого 2015 року в Ходорові на будівлі ЗОШ №3 було встановлено меморіальну дошку Героєві України Роману Точину[7].

Примітки

  1. 1,0 1,1 Точин Роман Петрович, Герої України, переглянуто 12 травня 2022
  2. Точин Роман Петрович, Небесна Сотня, переглянуто 12 травня 2022
  3. [{{{url}}} ]
  4. Указ Президента України №890/2014, Верховна Рада, переглянуто 12 травня 2022
  5. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв "Небесної сотні", ТСН, переглянуто 12 травня 2022
  6. У Ходорові школа та вулиця носитимуть ім’я Романа Точина, Новий Час, переглянуто 12 травня 2022
  7. Відкриття меморіальної дошки Романа Точина, Ходорів Сьогодні, переглянуто 12 травня 2022