Ходорівська цукроварня

Поштівка з зображенням ходорівської цукроварні

Ходорівська цукроварня - колишнє підприємство з виготовлення цукру та рафінаду, засноване у 1913 році у місті Ходорів.

Історія

Заснування

Історія ходорівської цукроварні розпочалася весною 1912 року, коли барон Казімеж де Во ініціював заснування акціонерного товариства "Ходорів" для створення цукрового заводу за участі Польського промислового банку у Львові.

На посаду директора товариства висунули Станіслава Кремера - досвідченого інженера з виробництва цукру.

Протягом травня-червня 1912 року було розроблено проєкт цукрової фабрики, що в день мала переробляти 80 тонн цукрового буряку і 12.5 тонн рафінаду.

З початку липня 1912 року проєктно-будівельні роботи були передані празькому зодчому Матвію Блеше. Він гарантував швидке і якісне будівництво, адже до цього збудував кільканадцять фабрик у Румунії, Болгарії та Італії. Устаткування було замовлено у найбільшої машинобудівної фабрики колишньої Австро-Угорської імперії - чеського заводу "Skoda".

Фабрика розпочала виробництво 10 листопада 1914 року, а вже 4 грудня завершила обробку першої партії цукрового буряку. Проте, проблеми почались у заводу задовго до цього.

Від моменту свого заснування і під час будівництва заводу, товариство "Ходорів" зазнавало жорстких нападів зі сторони конкурента - товариства "Пшеворськ", що володіло першою на Галичині цукроварнею. До прикладу, власники "Пшеворська" впливали на австрійський картель у Відні, аби той прийняв ходорівське товариство на найгірших умовах.

Варто зазначити, що на момент відкриття, цукроварня у Ходорові була однією з найсучасніших у Європі.

Період I Світової війни

Весною 1914 року в рамках другої виробничої кампанії для потреб заводу було засіяно понад 3 тисячі гектарів цукрового буряку. Проте через початок Першої Світової війни 1 серпня 1914-го ця виробнича кампанія провалилась.

З того дня для ходорівської фабрики розпочинається найскладніший період її історії, і тривав цей період цілих 6 років. Знаходячись поблизу або на самій лінії фронту, завод сповна відчув на собі спустошливі наслідки війни.

Австрійська військова і політична влада з самого початку війни навмисно чи через необізнаність неправдиво інформувала населення про військову ситуацію. Через це акціонерне товариство "Ходорівське" зазнало колосальних збитків, не маючи змоги діяти на випередження в час війни.

В ніч з 31 серпня на 1 вересня 1914, за місяць після початку війни, була оголошена примусова евакуація всіх працівників цукроварні. А за декілька годин по тому Ходорів став жертвою російської окупації, що тривала понад 10 місяців - аж до 26 червня 1915 року.

За той час російськими військовими були вщент пограбовані помешкання робітників цукерні і всі запаси в магазинах фабрики, спалено будинок адміністрації разом з актами і документами. Машини і механічне обладнання демонтовано і відправлено до Російської імперії, а в кінці було підірвано фабричний комин висотою 65 метрів, уламки якого знищили дахи на фабричних будівлях.

Після цих подій фабрика була відновлена, проте так ніколи й не повернулась до масштабів виробництва які планували перші власники цього підприємства.

Період II Світової війни

=== Післявоєнні часи ==-