Капраль Мирон Миколайович

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
Версія від 16:08, 26 грудня 2021, створена Dinamicandriy (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Мирон Миколайович Капраль''' (29 березня 1968, c. Млиниська Жидачівського району) {{т...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Мирон Миколайович Капраль (29 березня 1968, c. Млиниська Жидачівського району) — український науковець, педагог, доктор історичних наук, керівник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, професор Львівського національного університету ім. І. Франка.

Життєпис

Народився 29 березня 1968 року в селі Млиниська Жидачівського району.

Закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка у 1994 році.

З 1 вересня 1992 року почав працювати у Львівському відділенні Інституту української археографії та джерелознавства НАН України на посаді археографа. У 1996 році під керівництвом професора Ярослава Дашкевича захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Тема дисертації - «Фінансові книги Львова другої чверті XVI ст. як джерело дослідження історичної демографії та соціотопографії»[1].

З 1998 року — асистент, а з 2000 — доцент кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін. У 2003 році захистив докторську дисертацію на тему «Національні громади Львова XVI-XVIII ст. (соціально-правові взаємини)»[1].

З 2006 року працює за сумісництвом на посаді професора кафедри давньої історії України та архівістики Львівського національного університету ім. І.Франка. З січня 2010 року — на посаді провідного наукового співробітника Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України. З 1 березня 2010 року призначений виконувачем обов’язків, а 18 липня 2012 затверджений керівником Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України[1].

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 Капраль Мирон, Інститут української археології та джерелознавства НАН України, переглянуто 26 грудня 2021