Костирка Олександра
Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
Версія від 22:44, 9 грудня 2021, створена Dinamicandriy (обговорення | внесок)
Олександра Костирка (1897, село Гніздичів Жидачівського повіту — 3 березня 1942, Рівне) — український педагог, директорка Фахової школи в Рівному.
Життєпис
Народилася у 1897 році в Гніздичеві Жидачівського повіту в священичій родині Мартинців. Початкову освіту одержала в Стрию, а середню і фахові студії закінчила в Станіславові (Івано-Франківську) та Львові.
З 1941 року працювала на посаді директорки Фахової школи у Рівному.
Померла 3 березня 1942 року у Рівненському шпиталі.[1]
Некролог
У некролозі з приводу її смерті у часописі Волинь від 15 березня 1931 cказано[1]:
У вівторок 3 березня 1942 року о год. 14:30 хвил. в Рівненському шпиталі ч.1, по довгих і тяжких терпіннях упокоїлась в Бозі на 45-му році життя Олександра Костирка, б. Директорка Фахової школи в Рівному. В середу 4 березня о год. 10-й рано місцевий греко-католицький парох о. В. Грош відправив Заупокійне Богослуження, а по 16 год. тогож дня відбулися похорони на римо-католицькому кладовищі в Рівному, при участі друзів, знайомих і учнів покійної. Чин похорону відправив вище згаданий парх. Олександра Костирка народилася 1897 року в с. Гніздичеві Жидачівського повіту, в священичій родині Мартинців. Початкову освіту одержала в Стрию, а середню й фахові студії закінчила в Станиславові та Львові. Ціле життя своє Покійна віддала на службу своїй Нації, а також щиро піклувалася про родину, прагнучи дати Батьківщині добре вихованих національно дітей. Від 1941 року, будучи на становищі Директорки Фахової Школи, Покійна цілою душею віддалася учням, часто зі шкодою для своїх особистих і родинних справ. Завдяки невтомної праці Олександри Костирки, ця перша па Волині культурна установа, має все потрібне для успішного навчання молоді. Покійна всі злидні поневоленого життя зносила з великим героїзмом і гідністю. Зійшла зі світа скромно, як і жила. Рівне 10.III.42 р. (Константин Білиця) |
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 Світлій пам'яті Олександри Костиркової, Часопис "Волинь" від 15 березня 1942