| Назва |
Автор |
Рік |
Опис
|
| Na styku kultur i narodów, Tom XXXV: Brzozdowce i Knihynicze
|
Volodymyr Dolinovskyi, Ivanna Stadnyk
|
2020
|
Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення, міського, публічно-політичного та соціального середовища містечок Берездівці та Княгиничі[1].
|
| Na styku kultur i narodów, Tom XXXIII: Chodorów i Rozdół
|
Volodymyr Dolinovskyi
|
2020
|
Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення та структури власності Ходорова, Роздолу та Бережан. Ці дослідження базуються на архівних документах 1880-х років: Йозефінської земельної метрики, створеної в 1785—1788 рр. а також так званими "міськими записами", створеними з метою оподаткування у 1789 році[2].
|
| Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої
|
Олексій Данилишин
|
2020
|
В основу книги покладені події і факти національно-визвольної боротьби, що стосуються одного лише Жидачівського краю Львівської області. Ці матеріали автор почерпнув із власної пам'яті — як учасника визвольних змагань і в'язня радянських таборів, зі спогадів учасників і свідків тих подій, з архівних документів та інших джерел. У книзі охоплено увагою понад 2500 осіб — членів ОУН, вояків УПА та інших жертв, котрі зі зброєю в руках полягли за свободу на полі бою або ж були страчені — повішені, закатовані чи розстріляні — без суду і слідства від рук «коричневих» або «червоних» окупантів[3].
|
| Вишивка Жидачівщини: з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1
|
Ірина Вачкова
|
2019
|
У виданні представлений вишитий давній одяг та строї етнорайону Жидачівщини зі збірки Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького[4].
|
| Реабілітовані історією. Львівська область, Книга п'ята: м. Жидачів, Жидачівськи район
|
Упорядник - Видавничий центр "Пам'ять": Савчак В.М., Бегляров Г.Л., Герасимчук О.Д., Іванова К.І.
|
2019
|
До Книги п'ятої видання "Реабілітовані історією. Львівська область" увійшли персоналії репресованих мешканців м. Жидачева та Жидачівського району (8112 осіб). Книга висвітлює процес політичних репресій радянської влади у Львівській області впродовж 1939-1980-х років. Архівні документи, біографічні відомості про репресованих розкривають політичну та соціально психологічну атмосферу тих років, механізми терору і насильства комуністичної тоталітарної системи. Спогади жертв репресій відтворюють картини їх каторжного життя у таборах ГУЛАГу, в місцях заслання і депортацій, нескореність їх духу, незламність у боротьбі за незалежність Української держави.[5].
|
| Із далечі віків древній Жидачів
|
Марія Турченяк
|
2018
|
У книзі розповідається про розвиток міста Жидачева від давніх часів до сьогодення, минуле і сучасне життя міщан. Описано події Першої та Другої світових воєн, Помаранчевої революції та Революції Гідності, подвиги Героїв Майдану та АТО, культурне життя древнього Удеча[6].
|
| Palac w Cuculowcach w swietle inwentarza pośmiertnego jerzego stanisława dzieduszyckiego z 1731 roku
|
Andrzej Betlej, Anna Markiewicz
|
2016
|
Опис вільхівецького палацу Дідушицьких та його культурних скарбів на основі інвентаря 1731 року[7].
|
| Наддністрянський реґіональний словник
|
Гаврило Шило
|
2008
|
Словник фіксує різноманіття лексики та фразеології (близько 10 000 одиниць) наддністрянського говору, зібраних у понад 500 населених пунктах Львівської, Тернопільської та північних районах Івано-Франківської областей. Це багаторічна праця доктора філологічних наук, професора Гаврила Федоровича Шила[8].
|
| Дзвони пам'яті: штрихи національно-визвольної боротьби Жидачівщини 1939-1950-ті рр
|
Олексій Данилишин
|
2007
|
В основу книги покладено відомості про учасників національно-визвольної боротьби мешканців лише одного району — Жидачівського — Львівської області під час і після Другої світової війни. Книга подає короткі відомості про членів Організації Українських Націоналістів, бійців Української Повстанської Армії, а також простих громадян, одні з яких полягли в боях, або ж були вбиті без суду і слідства чи страчені за вироком контрольованої тоталітарним режимом судової системи, інші — зазнали нестерпних знущань і поневірянь у тюрмах та концентраційних таборах, або були депортовані на Сибір, Північ, Далекий Схід чи Казахстан. Відомості подаються у тій повноті, у якій вдалося зібрати авторові.[9].
|
| Вишивка рідного краю. Ходорівщина
|
Ольга Возниця
|
2005
|
В альбомі розміщені зразки української вишивки, зібрані у м. Ходорові та навколишніх селах. Світлини вишивок, різноманітних за кольоровою гамою, виконані хрестиком, дають можливість ознайомитися з самобутнім національним мистецтвом цього регіону[10].
|
| Бережниця Королівська: Штрихи історії та сьогодення
|
Йосип Вайда
|
2000
|
У книзі подано сторінки історії і сьогодення прикарпатського села Бережниця (у недалекому минулому - Бережниця Королівська) Жидачівського району Львівської області. Окреслено розвиток його матеріальної і духовної культури, детально показано процес відродження в останнє десятиліття сільської греко-католицької церковної громади, спорудження і функціонування нового сільського храму святих апостолів Петра і Павла[11].
|
| Галицька брама №34: Жидачів
|
Колектив авторів
|
1999
|
Окремий випуск часопису, присвячений місту Жидачеву надає детальний екскурс в кілька важливих тем історії та розвитку міста[12].
|
| Стрийщина: історично-мемуарний збірник, Том III
|
Колектив авторів
|
1993
|
Містить колекцію статей та матеріалів з інформацією про міста та села Стрийського регіону. Окремі розділи присвячені Жидачівщині та Журавенщині[13].
|
| Довідник Жидачівської міської та сільської телефонної мережі
|
Жидачівський районний відділ зв'язку
|
1991
|
Довідник містить телефонні номери телефонних абонентів населених пунктів Жидачівського району - фізичних осіб, організацій, підприємств, закладів тощо[14].
|
| Z przeszłości Rudy i Kochawiny (З минулого Руди і Кохавини)
|
Przemyslaw Dabkowski
|
1928
|
Містить короткий огляд історії сіл Руда і Кохавина[15].
|
| O kosciele i cudownym obraze pana Jezusa w Brzozdowcach
|
Ks. W. Mrowinski
|
1886
|
Книга містить короткі відмості про містечко Берездівці, костел Воздвиження Чесного Хреста та чудотворну ікону Ісуса Христа[16].
|