Відмінності між версіями «Барилюк Орест Олексійович»

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
Рядок 7: Рядок 7:
Початкову освіту здобув у Пчанській школі. Продовжив навчання у Тейсарівській ЗОШ. У [[2013]] році вступив до Дрогобицького музичного коледжу ім. Василя Барвінського<ref name="newtime"></ref>.
Початкову освіту здобув у Пчанській школі. Продовжив навчання у Тейсарівській ЗОШ. У [[2013]] році вступив до Дрогобицького музичного коледжу ім. Василя Барвінського<ref name="newtime"></ref>.


У січні [[2022]] року став професійним військовим.  
У січні [[2022]] року став професійним військовим. Проходив службу у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Був учаником ООС, з початком повномасштабної російської агресії брав участь у боях під Харковом.


[[5 квітня]] [[2022]] року загинув в результаті кульового ураження під час оборонної операції України від російського вторгнення<ref name="newtime"></ref>.
Загинув [[5 квітня]] [[2022]] визволяючи Херсонщину<ref name="rada">{{Cite_Web|назва=|видавець=Жидачівська Міська Рада|url=https://www.facebook.com/meriya.zhydachiv/posts/347755880721073|}}</ref>.
 
== Посилання ==
* [https://www.facebook.com/meriya.zhydachiv/posts/347755880721073 Прощання з Орестом Барилюком у рідному селі Пчани]


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 18:43, 12 квітня 2022

Орест Олексійович Барилюк (16 серпня 1998, c. Пчани Жидачівського району — 5 квітня 2022) — український військовий, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 16 серпня 1998 року в селі Пчани Жидачівського району[1].

Початкову освіту здобув у Пчанській школі. Продовжив навчання у Тейсарівській ЗОШ. У 2013 році вступив до Дрогобицького музичного коледжу ім. Василя Барвінського[1].

У січні 2022 року став професійним військовим. Проходив службу у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Був учаником ООС, з початком повномасштабної російської агресії брав участь у боях під Харковом.

Загинув 5 квітня 2022 визволяючи Херсонщину[2].

Посилання

Примітки

  1. 1,0 1,1 [1], Новий Час, переглянуто 12 квітня 2022
  2. [2], Жидачівська Міська Рада