Жидачівщина

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
Герб давнього Жидачівського повіту

Жидачівщина — умовне поняття на позначення сукупності територій, які належали до історичних адміністративних одиниць, центром яких було місто Жидачів.

Серед основних таких адміністративних одиниць можна виділити давній Жидачівський повіт у складі Речі Посполитої, новітній Жидачівський повіт (18671939) у складі Австро-Угорської імперії та Польської республіки, Жидачівський район (19392020) та Жидачівську громаду2020).

У вузькому значенні термін «Жидачівщина» означає територію Жидачева і навколишніх сіл.

Саму Жидачівщину можна умовно поділити на менші за розміром історичні території, такі як Ходорівщина, Журавенщина, Миколаївщина та Жидачівщина (у вузькому значенні). Тоді Жидачівський повіт буде складатися з Жидачівщини, Миколаївщини та Журавенщини, а Жидачівський район — з Жидачівщини, Ходорівщини та Журавенщини відповідно.

Географія

За різних адміністративних устроїв територія Жидачівщини перебували повністю або частково у складі Жидачівського, Миколаївського, Журавненського та Бібрського повітів, а пізніше — Жидачівського, Журавненського, Ходорівського та Миколаївського районів.

В контексті поточного адміністративного устрою Жидачівщина майже повністю лежить у межах новоствореного Стрийського району Львівської області і розкидається на територіях восьми територіальних громад:

Цікаві факти

Великий герб Української соборної держави Миколи Битинського (1939).png
  • Герб Жидачівщини був зображений геральдистом Миколою Битинським на Великому державному гербі Української соборної держави, розробленому у 1939 році на замовлення уряду УНР в екзилі. На маломі щиті із гербами Галичини-Буковини також розміщені гербові знаки Галичини, Перемишлянщини, Буковини, Белзщини, Сяноччини та Львівщини (в центрі)[2].

Див. також

Примітки

  1. [1], Новострілищанська громада, переглянуто 28 квітня 2022
  2. Великий герб України, Вікіпедія