Відмінності між версіями «Спогади Бережниці Королівської»

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
 
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Спогади_Бережниці_Королівської.jpg|міні|праворуч|300px|Титульний аркуш видання]]
[[Файл:Полонез_Спогади_Бережниці_Королівської_(1875).pdf|page=1|міні|праворуч|300px|Титульний аркуш видання]]
 
'''«Спогади Бережниці Королівської»''' ({{lang-pl|«Wspomnienia Bereźnicy Królewskiej»}}) — перший полонез львівського композитора Ромуальда Макаревича. Опублікована у «Крайовій друкарні» Міхала Францішека Поремби у [[1875]] році.  
'''«Спогади Бережниці Королівської»''' ({{lang-pl|«Wspomnienia Bereźnicy Królewskiej»}}) — перший полонез львівського композитора Ромуальда Макаревича. Опублікована у «Крайовій друкарні» Міхала Францішека Поремби у [[1875]] році.  


Рядок 11: Рядок 10:
Відомо, що він членом правління Товариства Інструментальної Музики "Гармонія", заснованого [[19 вересня]] [[1875]] року у Львові.
Відомо, що він членом правління Товариства Інструментальної Музики "Гармонія", заснованого [[19 вересня]] [[1875]] року у Львові.


Також Макаревич також був першим головою Співочого Товариства "Лютня", зареєстрованого [[15 листопада]] [[1880]] року як Львівський Чоловічий Хор. Серед програмних засад товариства було визначено його національну толерантність, що дало змогу створити колектив із українців та поляків. За перший рік хор виступив у 33 самостійних та спільних концертах у Львові, Тернополі, Стрию, Бродах та Дублянах. В програмах концертів, разом із творами польських та зарубіжних композиторів також була музика українських композиторів, українські пісні.<ref>{{Cite_Book|назва=ГАЛИЦЬКЕ МУЗИЧНЕ ТОВАРИСТВО У КУЛЬТУРНОМИСТЕЦЬКОМУ ПРОЦЕСІ XIХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ|автор=Мазепа Тереса|рік=2018|місце=Київ|url=https://nakkkim.edu.ua/images/Special-Science-Council/Materialy-Dysertaciy/2018-Mazepa/Disser-T.Mazepa.pdf}}</ref>
Також Макаревич був першим головою Співочого Товариства "Лютня", зареєстрованого [[15 листопада]] [[1880]] року як Львівський Чоловічий Хор. Серед програмних засад товариства було визначено його національну толерантність, що дало змогу створити колектив із українців та поляків. За перший рік хор виступив у 33 самостійних та спільних концертах у Львові, Тернополі, Стрию, Бродах та Дублянах. В програмах концертів, разом із творами польських та зарубіжних композиторів також була музика українських композиторів, українські пісні.<ref>{{Cite_Book|назва=ГАЛИЦЬКЕ МУЗИЧНЕ ТОВАРИСТВО У КУЛЬТУРНОМИСТЕЦЬКОМУ ПРОЦЕСІ XIХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ|автор=Мазепа Тереса|рік=2018|місце=Київ|url=https://nakkkim.edu.ua/images/Special-Science-Council/Materialy-Dysertaciy/2018-Mazepa/Disser-T.Mazepa.pdf}}</ref>


== Ноти ==
== Посилання ==
* [https://zhydachiv.wiki/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%B7_%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_(1875).pdf Ноти]


<gallery heights=300px widths=200px>
== Примітки ==
Файл:Спогади_Бережниці_Королівської_2.jpg
{{примітки}}
Файл:Спогади_Бережниці_Королівської_3.jpg
Файл:Спогади_Бережниці_Королівської_4.jpg
</gallery>


== Примітки ==
[[Категорія:Музичні твори]]

Поточна версія на 14:46, 18 червня 2022

Титульний аркуш видання

«Спогади Бережниці Королівської» (пол. «Wspomnienia Bereźnicy Królewskiej») — перший полонез львівського композитора Ромуальда Макаревича. Опублікована у «Крайовій друкарні» Міхала Францішека Поремби у 1875 році.

Твір присвячений селу Бережниця Жидачівської громади, проте невідомо, яке відношення до нього мав композитор та чому обрав саме таку назву для свого полонезу.

Композитор

Про життя Ромуальда Макаревича відомо дуже мало, проте збереглося декілька згадок про його музичну діяльність у Львові.

Відомо, що він членом правління Товариства Інструментальної Музики "Гармонія", заснованого 19 вересня 1875 року у Львові.

Також Макаревич був першим головою Співочого Товариства "Лютня", зареєстрованого 15 листопада 1880 року як Львівський Чоловічий Хор. Серед програмних засад товариства було визначено його національну толерантність, що дало змогу створити колектив із українців та поляків. За перший рік хор виступив у 33 самостійних та спільних концертах у Львові, Тернополі, Стрию, Бродах та Дублянах. В програмах концертів, разом із творами польських та зарубіжних композиторів також була музика українських композиторів, українські пісні.[1]

Посилання

Примітки