Перегляд вихідного коду сторінки Жидачів

'''Жида́чів''' ({{lang-pl|Żydaczów}}, {{lang-en|Zhydachiv}}, {{lang-ru|Жида́чов}}) - місто у Львівській області, колишній адміністративний центр [[Жидачівський район|Жидачівського району]], зараз - центр [[Жидачівська територіальна громада|Жидачівської територіальної громади]] Стрийського району.

== Назва ==

Вперше сучасний Жидачів згадується у 1164 році на сторінках Іпатіїївського літопису<ref name="psrl">{{Cite_Book|автор=колектив авторів|назва=Полное собрание русских летописей, том 2, сторінка 525|місце=Москва|рік=1962}}</ref> під назвою Удеч.
{{цитата|То же лето была поводъ велика в Галичи [...] Умножившуся дождю внезапну въ одинъ день и в нощь поиде вода изь Днестра велика в болоньє и взиде оли до Быковаго болота, и потопи человекъ боле 300 иже бяху пошли с солью из Удеча и многи челвекы снимаху съ древ и кола, иже бъ вода възметала, много же инии потопе|40}}
Деякі дослідники (М.Худаш, І.Крип'яткевич) припускають, що в наявних списках помилково записано "из Удеча" замість "из Зудеча". Такі припущення базуються на відомому у давній східнослов'янській писемності факті передачі на письмі  однією літерою збігу кінцевого й початкового приголосного в суцільнорядковому, нерозчленованому написанні тексту. Іпатіївський список був, ймовірно, переписаний з такого оригіналу - ''сольюизудєча'', яке копіїст міг помилково переписати як ''солью из Удеча'' замість ''солью из Зудеча''. За цією логікою, і етимологію сучасної назви потрібно з'ясовувати від назви ''Зудечь'' а не ''Удечь'' <ref name='oykonimy'>{{Cite_Book|автор=Ковтич В.|назва=ОЙКОНІМИ ГАЛИЦЬКОГО ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВ: ПОСЕСИВНІ АРХАЇЧНІ УТВОРЕННЯ НА -*jь|url=http://dspu.edu.ua/filol_gum/wp-content/uploads/2016/04/2014_9.pdf|рік=2014|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>. 

Також М.Худаш у своїй праці <ref name='khudash'>{{Cite_Book|автор=Худаш М.Л., Демчук М.О.|назва=Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення)|рік=1991|видавництво=Наукова Думка}}</ref> зазначає, що в давньоукраїнській антропонімії не виявлено утворень з основою ''Зуд-'', а отже, первісна назва скоріше всього звучала не ''Зудечь'', а ''*Судьчь'' > ''*Cудечь'' > ''Зудечь''. В такому випадку, реконструйований первісний варіант походить від чоловічого імені ''Судко'' (''Cудимирь'', ''Судиславь'')<ref name='oykonimy'></ref>.

Альтернативна гіпотеза, запропонована Д.Бучком <ref name='buchko'>{{Cite_Book|автор=Бучко Г., Бучко Д|назва=Історична та сучасна українська ономастика: Вибрані праці|рік=2013|видавництво=Букрек|місце=Чернівці}}</ref>, стверджує, що первісною назвою все ж була ''Удечь'', утворена від особової назви ''Удько''. І якраз виникнення пізнішої форми ''Зудечь'' спричинене, можливо, неправильним членуванням писарями пізніших віків нероздільного написання слів у давніх літописах. Саме тому, на думку дослідника,  із кінця XIV – на початку XV ст. у пам’ятках починає вживатися варіант цього топоніма з протетичним ''з-'': ''подъ зудечовом''. При цьому, виникнення ускладненого варіанта ''Удечев'' (> ''Зудечев'') пояснюється впливом продуктивних у XIV – XV ст. топонімів на '''-ов'''/'''-ев''', а зміна форми ''Зудечев'' > ''Жудечов'' > ''Жидачів'' – дією народної етимології, зближенням ойконіма з етнонімом ''жид''.

У документах XIV-XVII століть, писаних латинською і польською мовами, назва міста звучить по-різному: Зудачів, Судачів, Зідачів, Жидачів. В українському звучанні назва міста була Зудечів. Це підтверджується грамотою 1424 року, писаною староукраїнською мовою, де згадується зудечівський староста. Вважається, що сучасна назва закріпилася з XVII століття <ref name='istoria_mist'>{{Cite_Book|url=https://mistaua.com/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%97/%D0%B6%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2-%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82-%D1%96/435/?setcity=537|назва=Історії міст і сіл Української РСР|автор=M. М. Олексіенко, М. А. Швайка|рік=1968}}</ref>. 

А. Коваль у своїй книзі про походження назв поселень України наводить два перекази про появу сучасної назви міста. За першим переказом, через поселення проходив торговий шлях із Сходу на Захід. Торговий люд інколи тижнями ''ждав'' тут перевозу свого товару через річки Стрий і Дністер. Звідси ніби й пішла назва: ''ждати'' - ''Ждачів'', яка пізніше почала вимовлятись як Жидачів. За другим переказом, назва міста походить від румунського слова ''жудечів'' - "район", "префектура", "адміністративна одиниця"<ref name="koval_znayomi">{{Cite_Book|автор=Коваль А.П.|назва=Знайомі незнайомці: походження назв поселень України|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008433|місце=Київ|видавництво=Либідь|рік=2001|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>.

Загалом, серед дослідників і лінгвістів досі немає консенсусу щодо того, від чого походить сучасна назва міста. Дослідження ускладнює ще й те, що протягом свого існування назва міста неодноразово змінювалася. Було підраховано, що за свою історію Жидачів мав близько 25 різних назв.

[[Файл:Zhydachiv_metric_book_1785.png|center|400px|Напис назви міста у метриці 1785 року]]

== Географія ==

Жидачів розташований на півдні Львівської області на межі Подільської височини (а точніше її найбільш горбистої частитини - Опілля), та угловини Передкарпаття. Навколишні землі мають плоский рівнинний рельєф, будучи заплавами річок або низькими надзаплавними терасами (до 10м). На півночі і на заході місто огинає річка Стрий. Вона є притокою річки Дністер у впадає у нього за 5 кілометрів на схід від Жидачева. Площа міста - близько 13 км². Середня висота міста над рівнем моря - 261 м. Найвищою точкою міста є [[Базиївка (гора)|гора Базиївка]] на південно-східній стороні якої розташований житловий масив "Гора".

На сході міста є велике болото, що називають "[[Чермінь]]". Заболоченими також є землі на північ від [[Замкова гора|Замкової гори]]. Ці болота утворилися на місці колишнього русла річки Стрий, а їх частина, що прилягає до гори носить назву "[[Кораблище]]".

Жидачів має декілька парків та велику кількість зелених зон. У межах міста знаходиться ланшафтний заказник місцевого значення "Базиївка" - природоохоронна територія площею 20 га. Заказник займає частину [[гора Базиївка|гори Базиївка]] та її схили, що спростягаються на захід до річки Стрий.

У межах міста також є два озера штучного походження: [[озеро Промінь|оз. Промінь]] та [[озеро Гребний Канал|оз. Гребний Канал]].

== Історія ==
{{Main|Історія Жидачева}}

== Демографія ==

=== Населення ===

Жидачів - найбільший населений пункт колишнього [[Жидачівський район|Жидачівського району]] та теперішньої [[Жидачівська територіальна громада|Жидачівської громади]]. Станом на 2017 рік наявне населення становило 10962 особи. За останні роки населення міста мало тенденцію до скорочення. Так, згідно з переписом населення 2001 року, населення Жидачева становило 11683 особи. 

Найбільшого розквіту місто досягло у 14 столітті.  За оцінками деяких сториків, в цей час кількість жителів могла становити 30  тисяч. До середини 17 століття місто поступово занепадає, перетворюючись, по суті, у селище.

Загалом, історична динаміка зміни кількості населення виглядає наступним чином:

{| class="wikitable"
|-
!scope="col"| Рік
!scope="col"| Населення
|-
!scope="row"|14 ст.
|до 30 тис.<ref name="lyusak_broshura"></ref>
|-
!scope="row"|1662
|близько 1 тис.<ref name="parafii_1673">{{Cite_Book|автор=М.Капраль|назва=Парафії міста Жидачева
за даними поголовного податку 1673 р., Науковий щорічник “Історія релігій в Україні”. 2021. Вип. 31|місце=Львів|рік=2021}}</ref>.
|-
!scope="row"|1881
|2207<ref name="lyusak_broshura"></ref>
|-
!scope="row"|1890
|2647<ref name="lyusak_broshura">{{Cite_Book|автор=А.Люсак, М.Люсак|назва=Жидачів: історія міста у датах і фактах від найдавніших часів до середини XX століття}}</ref>
|-
!scope="row"|1909
|3669<ref name="turcheniak_2018">{{Cite_Book|автор=М.Турченяк|назва=Із далеків віків древній Жидачів|рік=2018|місце=Львів|видавництво=Манускрипт}}</ref>
|-
!scope="row"|1914
|3803<ref name="turcheniak_2018"></ref>
|-
!scope="row"|1924
|4118<ref name="turcheniak_2018"></ref>
|-
!scope="row"|1931
|4534<ref name='istoria_mist'></ref>
|-
!scope="row"|1991
|11500<ref name="population_1991">{{Cite_Book|name=Численность населения союзных республик по городским поселениям и районам на 1 января 1991 г|рік=1991|автор=Информцентр Госкомстата СССР|url=https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=2H4UAQAAMAAJ&dq=%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BE%D0%B2+%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&focus=searchwithinvolume&q=%D0%96%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BE%D0%B2+}}</ref>
|-
!scope="row"|2001
|11798<ref name="datatowel">{{Cite_Web|url=https://datatowel.in.ua/pop-composition/languages-cities|назва=Рідна мова населення міст за переписом 2001 року|дата-доступу=15 липня 2021}}</ref>
|-
!scope="row"|2009
|11200<ref name="lviv_population_2011">{{Cite_Book|автор=Державний Комітет Статистики України|назва=Кількість населення
Львівської області: СТАТИСТИЧНИЙ ЗБІРНИК|рік=2011|url=https://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/publ/2011/ZB192010Y11_1.pdf}}</ref>
|-
!scope="row"|2015
|11100<ref name="chyselnist_2017">{{Cite_Book|автор=Державна служба статистики|назва=ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО
НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ|місце=Київ|рік=2017}}</ref>
|-
!scope="row"|2016
|11017<ref name="chyselnist_2017"></ref>
|-
!scope="row"|2017
|10962<ref name="chyselnist_2017"></ref>
|-
!scope="row"|2018
|10917<ref name="population_2020">{{Cite_Book|автор=Державна служба статистики України|назва=ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО
НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ|місце=Київ|рік=2020}}</ref>
|-
!scope="row"|2019
|10773<ref name="population_2020"></ref>
|}

Жителі Жидачева називають себе '''жидачівча́нами'''.

=== Мова ===

Згідно з переписом населення [[2001]] року, українську мову рідною назвали 97.55% респондентів. 1.94% рідною назвали російську, 0.28% - польську, 0.11% - білоруську, вірменську - 0.04%, угорську - 0.02%, молдовську - 0.01%.

=== Релігія ===

Протягом значної частини історії міста в ньому співіснували три релігійні громади: католицька, греко-католицька (давніше - православна) та єврейська. Перша католицька парафія була заснована у Жидачеві ще у [[1301]]. Перша згадка про побут євреїв у Жидачеві датується [[1450]] роком. Перепис населення Жидачева за поголовним податком [[1662]] року вказує, що у середмісті та передмісті проживало 637 міщан: 490 православних та 147 католиків. Окреме передмістя утворювали Фільварки, що підлягали владі католицького пароха і де мешкало 126 осіб<ref name="parafii_1673"></ref>.

Друга світова війна стала останньою подією в довгій історії Жидачівської єврейської громади, що в 1934 році налічувала 980 людей<ref name="brama_zhydachiv">{{Cite_Book|name=Галицька Брама: Жидачів № 3-4(51-52)|рік=1999|видавництво=Вільна Україна}}</ref>. Католицька та греко-католицькі громади після короткочасного занепаду у совіцькі часи продовжують активно діяти. У 20 столітті в Жидачеві з'явилася парафія Православної Церкви Київського Патріархату, що у 2019 році перейшла до складу новоутвореної Православної Церкви України.

Динаміка розподілу населення за релігійною приналежністю виглядає наступним чином

{| class="wikitable"
|-
! scope="col"| Рік
! scope="col"| греко-католиків
! scope="col"| католиків
! scope="col"| євреїв
|-
! scope="row"| 1909<ref name="turcheniak_2018"></ref>
| 1700
| 1090
| 879
|-
! scope="row"| 1914<ref name="turcheniak_2018"></ref>
| 1745
| 1236
| 822
|-
! scope="row"| 1924<ref name="turcheniak_2018"></ref>
| 1908
| 1280
| 930
|-
! scope="row"| 1934
|
|
| 980<ref name="brama_zhydachiv"></ref>
|}

=== Національний склад ===


Згідно з Переписом населення України 2001 року, національний склад міста виглядав наступним чином:

== Архітектура ==

== Культура ==

== Освіта ==

== Джерела ==

== Примітки == 

{{примітки}}