Відмінності між версіями «Жидачівщина»
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
За різних адміністративних устроїв територія Жидачівщини перебували повністю або частково у складі [[Жидачівський повіт|Жидачівського]], [[Ходорівський повіт|Ходорівського]], [[Миколаївський повіт|Миколаївського]], [[Журавнівський повіт|Журавнівського]] та Бібрського повітів, а пізніше {{тире}} [[Жидачівський район|Жидачівського]], [[Журавнівський район|Журавнівського]], [[Ходорівський район|Ходорівського]] та [[Миколаївський район|Миколаївського]] районів. | За різних адміністративних устроїв територія Жидачівщини перебували повністю або частково у складі [[Жидачівський повіт|Жидачівського]], [[Ходорівський повіт|Ходорівського]], [[Миколаївський повіт|Миколаївського]], [[Журавнівський повіт|Журавнівського]] та Бібрського повітів, а пізніше {{тире}} [[Жидачівський район|Жидачівського]], [[Журавнівський район|Журавнівського]], [[Ходорівський район|Ходорівського]] та [[Миколаївський район|Миколаївського]] районів. | ||
В контексті поточного адміністративного устрою Жидачівщина майже повністю лежить у межах новоствореного Стрийського району Львівської області і розкидається на територіях | В контексті поточного адміністративного устрою Жидачівщина майже повністю лежить у межах новоствореного Стрийського району Львівської області і розкидається на територіях дев'яти територіальних громад: | ||
* [[Гніздичівська селищна громада|Гніздичівської]] | * [[Гніздичівська селищна громада|Гніздичівської]] | ||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
* [[Миколаївська міська громада|Миколаївської]] (частково) | * [[Миколаївська міська громада|Миколаївської]] (частково) | ||
* [[Розвадівська міська громада|Розвадівської]] (частково) | * [[Розвадівська міська громада|Розвадівської]] (частково) | ||
* [[Тростянецька сільська громада|Тростянецької]] (частково) | |||
* Бібрської (частково за рахунок входженяя до її складу колишньої [[Новострілищанська селищна громада|Новострілищанської громади]]<ref>{{Cite_Web|назва=|url=https://nstril-gromada.gov.ua/|видавець=Новострілищанська громада|дата-доступу=28 квітня 2022}}</ref>) | * Бібрської (частково за рахунок входженяя до її складу колишньої [[Новострілищанська селищна громада|Новострілищанської громади]]<ref>{{Cite_Web|назва=|url=https://nstril-gromada.gov.ua/|видавець=Новострілищанська громада|дата-доступу=28 квітня 2022}}</ref>) | ||
Версія за 17:52, 8 лютого 2023
Жидачівщина — історико-географічний регіон, що охоплює території, які належали до історичних адміністративних одиниць, центром яких було місто Жидачів.
Серед основних таких адміністративних одиниць можна виділити давній Жидачівський повіт у складі Речі Посполитої, новітній Жидачівський повіт (1867—1939) у складі Австро-Угорської імперії та Польської республіки, Жидачівський район (1939—2020) та Жидачівську громаду (з 2020).
У вузькому значенні термін «Жидачівщина» означає територію Жидачева і навколишніх сіл.
Саму Жидачівщину можна умовно поділити на менші за розміром історичні території, такі як Ходорівщина, Журавенщина, Миколаївщина та Жидачівщина (у вузькому значенні). Тоді Жидачівський повіт буде складатися з Жидачівщини, Миколаївщини та Журавенщини, а Жидачівський район — з Жидачівщини, Ходорівщини та Журавенщини відповідно.
Географія
За різних адміністративних устроїв територія Жидачівщини перебували повністю або частково у складі Жидачівського, Ходорівського, Миколаївського, Журавнівського та Бібрського повітів, а пізніше — Жидачівського, Журавнівського, Ходорівського та Миколаївського районів.
В контексті поточного адміністративного устрою Жидачівщина майже повністю лежить у межах новоствореного Стрийського району Львівської області і розкидається на територіях дев'яти територіальних громад:
- Гніздичівської
- Жидачівської
- Журавненської
- Ходорівської
- Новороздільської
- Миколаївської (частково)
- Розвадівської (частково)
- Тростянецької (частково)
- Бібрської (частково за рахунок входженяя до її складу колишньої Новострілищанської громади[1])
Цікаві факти
.png)
- Герб Жидачівщини був зображений геральдистом Миколою Битинським на Великому державному гербі Української соборної держави, розробленому у 1939 році на замовлення уряду УНР в екзилі. На маломі щиті із гербами Галичини-Буковини також розміщені гербові знаки Галичини, Перемишлянщини, Буковини, Белзщини, Сяноччини та Львівщини (в центрі)[2].
Див. також
Примітки
- ↑ [1], Новострілищанська громада, переглянуто 28 квітня 2022
- ↑ Великий герб України, Вікіпедія
