Регіональна валюта Жидачівщини

Регіональна валюта Жидачівщини — каталог регіональної замінної валюти, що була емітована та перебувала в обігу на території населених пунктів Жидачівщини у 1917—1919 рр. Складений на основі «Каталогу паперових замінних грошей земель польських 1914-1924» Анджея Подчаського.

Історія

Одна з перших ознак економічної та політичної нестабільності в державах, що беруть участь у війні — це зникнення з обігу грошей (особливо металевих) та пов'язаний з цим хаос. В таких ситуаціях, коли не можна було розраховувати на втручання державного монетного двору, першочерговим засобом боротьби з дефіцитом валюти ставала емісія власних платіжних засобів, що здійснювалася регіональною владою, інституціями, громадами а то й навіть приватними особами без дозволу центральної влади. Найчастіше такими платіжними засобами були бони — паперова, і рідше полотняна регіональна валюта.

Емісія регіональної валюти відбувалась і на території Жидачівського повіту. З початком Першої світової війни Австро-Угорщина ввійшла в період затяжної кризи, що особливо відчувалася в прикордонних областях імперії. Центробанк розпочав емісію банкнот, що мала покрити викликаний кризою дефіцит валюти. Проте не до всіх місцевостей банкноти достявлялися вчасно (через військові дії або інші причини), а тому єдиним порятунком для них була емісія власних грошей — бонів. Варто зазначити, що у випадках дефіциту валюти частіше всього бракувало купюр дрібного номіналу, і тому поширеною була практика розрізати одно- та дво-кронні банкноти на половини та четвертини і використовувати їх у якості банкнот дрібнішого номіналу.

Білше проблем з купюрами дрібного номіналу виникло вже з розпадом Австро-Угорської імперії та появою на її теренах нових держав. До прикладу у Польській Республіці 1919 року, де австо-угорська крона залишалася державною валютою.

Польща, за прикладом інших "поставстрійських" держав, захотіла вивести крону з обігу в Галичині використовуючи власні банкноти. Цей план провалився, але одно та дво-кронні банкноти все одно зникли з обігу — в результаті діяльності спекулянтів та контрабандистів, які вивозили та продавали їх в Чехословаччині, де обмінний курс був удвічі вищим аніж у Польщі. Це призвело до нового дефіциту валюти та потреби нової емісії регіональних замінних грошей. Ситуація стабілізувалась аж у 1920 році, коли на всій території країни була встановлена платіжним засобом польська марка.

Каталог

Австро-Угорська імперія

У 1917—1918 рр. замінну валюту Австро-Угорщини (бон) у Жидачівському повіті емітували під назвою «Акція допомоги держави для незаможного населення» (пол. «Akcja pomocy państw dla niezamożnej ludności»). Емісія здійснювалася цісарсько-королівським староством в Жидачеві.

Для маркування бонів використовувався набір штемпелів:

Штемпелі

Вигляд	Напис	Умовне позначення
Округлий, діаметром 28.5 мм	"ZWIERZCHNOŚĆ GMINNA MIASTA / ŻURAWNA"	SA
Округлий, діаметром 32 мм	"ZWIERZCHNOŚĆ GMINNA MIASTA / Żurawna"	SB
Округлий, діаметром ~36 мм	"KOMISYA APROWIZACYJNA / MIASTA / ŻURAWNA"	SC
Овальний	"ŻURAWNO"	SD
Овальний	"Mikołajów n / Dn."	SE
Овальний, 16 мм	"Żydaczów"	SF
Овальний, 43 мм	"ŻYDACZÓW"	SG
Овальний, 11 мм	"Rozdól"	SH
Овальний, 32 мм	"ROZDÓL"	SI

Окрім цього, бони містили геральдичне зображення орла у чотирьох варіаціях:

Тип орла	Приклад
A
B
B1
C

Емісії

Серія D (без року емісії, ймовірно 1917)

Номінал	Тип орла	Населений пунк	Штемпелі	Серійний номер	Аверс	Реверс
10 геллерів	A	Журавно	Аверс і реверс - SB	#29-561
10 геллерів	B	Журавно	Аверс - SA, реверс - SB	#40
10 геллерів	B1	Журавно	Аверс - SB, реверс пустий	#87
			Аверс і реверс - SB
1 крона	A	Журавно	Аверс - SA, реверс - SB	#40
			Аверс - SC, реверс - SB	#404-650
1 крона	B	Журавно	Аверс - SA, реверс - SB	#13-479
1 крона	B1	Журавно	Аверс і реверс - SB	#113-254
			Аверс - SC, реверс - SB
5 крон	A	Журавно	Аверс і реверс - SA	#26-213
			Аверс - SA, реверс - SB	#250
5 крон	B	Журавно	Аверс - SC, реверс - SB	#612
5 крон	B1	Журавно	Аверс - SA, реверс - SB	#291
			Аверс - SA, реверс пустий