Відмінності між версіями «Жидачівщина в публікаціях»
Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
! class="unsortable" width="20%" | Автор | ! class="unsortable" width="20%" | Автор | ||
! class="sortable" width="5%" | Рік | ! class="sortable" width="5%" | Рік | ||
! class="unsortable" width=" | ! class="unsortable" width="50%" | Опис | ||
! class="unsortable" width="5%" | Наявність<ref>Фізичний примірник книги наявний у збірці Енциклопедії Жидачівщини</ref> | |||
|- | |- | ||
| Стільське (городище горбогір'я) | | Стільське (городище горбогір'я) | ||
Рядок 12: | Рядок 13: | ||
| [[2021]] | | [[2021]] | ||
| Видання що презентує результати проєкту {{bquotes|В об'єктиві - культурна спадщина}}. В рамках цього проекту група фотографів досліджувала історичні, природні та археологічні пам'ятки Стільська<ref name="stilsko_2021">{{Cite_Book|назва=Стільське (городище горбогір'я)|рік=2021|автор=Колектив авторів|видавництво=Растр-7|місце=Львів}}</ref>. | | Видання що презентує результати проєкту {{bquotes|В об'єктиві - культурна спадщина}}. В рамках цього проекту група фотографів досліджувала історичні, природні та археологічні пам'ятки Стільська<ref name="stilsko_2021">{{Cite_Book|назва=Стільське (городище горбогір'я)|рік=2021|автор=Колектив авторів|видавництво=Растр-7|місце=Львів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Історія села Мельнич: від найдавніших часів до 1939 року | | Історія села Мельнич: від найдавніших часів до 1939 року | ||
Рядок 17: | Рядок 19: | ||
| [[2021]] | | [[2021]] | ||
| У дослідженні подається історія села Мельнич теперішнього Стрийського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії<ref name="laba_melnych">{{Cite_Book|назва=Історія села Мельнич: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2021|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>. | | У дослідженні подається історія села Мельнич теперішнього Стрийського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії<ref name="laba_melnych">{{Cite_Book|назва=Історія села Мельнич: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2021|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Na styku kultur i narodów, Tom XXXV: Brzozdowce i Knihynicze | | Na styku kultur i narodów, Tom XXXV: Brzozdowce i Knihynicze | ||
Рядок 22: | Рядок 25: | ||
| [[2020]] | | [[2020]] | ||
| Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення, міського, публічно-політичного та соціального середовища містечок Берездівці та Княгиничі<ref name="kultur_narodow_XXXV">{{Cite_Book|назва=Na styku kultur i narodów, Tom XXXV: Brzozdowce i Knihynicze|видавництво=Historia Iagellonica|рік=2020|місце=Kraków|автор=Volodymyr Dolinovskyi, Ivanna Stadnyk|url=http://www.miasta-galicji.pl/assets/materialy/Tom_35_sz.pdf}}</ref>. | | Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення, міського, публічно-політичного та соціального середовища містечок Берездівці та Княгиничі<ref name="kultur_narodow_XXXV">{{Cite_Book|назва=Na styku kultur i narodów, Tom XXXV: Brzozdowce i Knihynicze|видавництво=Historia Iagellonica|рік=2020|місце=Kraków|автор=Volodymyr Dolinovskyi, Ivanna Stadnyk|url=http://www.miasta-galicji.pl/assets/materialy/Tom_35_sz.pdf}}</ref>. | ||
| | |||
|- | |- | ||
| Na styku kultur i narodów, Tom XXXIII: Chodorów i Rozdół | | Na styku kultur i narodów, Tom XXXIII: Chodorów i Rozdół | ||
Рядок 27: | Рядок 31: | ||
| [[2020]] | | [[2020]] | ||
| Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення та структури власності Ходорова, Роздолу та Бережан. Ці дослідження базуються на архівних документах 1880-х років: Йозефінської земельної метрики, створеної в 1785{{тире}}1788 рр. а також так званими "міськими записами", створеними з метою оподаткування у 1789 році<ref>{{Cite_Book|назва=Na styku kultur i narodów, Tom XXXIII: Chodorów i Rozdół|видавництво=Historia Iagellonica|рік=2020|місце=Kraków|автор=Volodymyr Dolinovskyi|url=http://www.miasta-galicji.pl/assets/materialy/Tom_33_sz.pdf}}</ref>. | | Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення та структури власності Ходорова, Роздолу та Бережан. Ці дослідження базуються на архівних документах 1880-х років: Йозефінської земельної метрики, створеної в 1785{{тире}}1788 рр. а також так званими "міськими записами", створеними з метою оподаткування у 1789 році<ref>{{Cite_Book|назва=Na styku kultur i narodów, Tom XXXIII: Chodorów i Rozdół|видавництво=Historia Iagellonica|рік=2020|місце=Kraków|автор=Volodymyr Dolinovskyi|url=http://www.miasta-galicji.pl/assets/materialy/Tom_33_sz.pdf}}</ref>. | ||
| | |||
|- | |- | ||
| Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої | | Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої | ||
Рядок 32: | Рядок 37: | ||
| [[2020]] | | [[2020]] | ||
| В основу книги покладені події і факти національно-визвольної боротьби, що стосуються одного лише Жидачівського краю Львівської області. Ці матеріали автор почерпнув із власної пам'яті — як учасника визвольних змагань і в'язня радянських таборів, зі спогадів учасників і свідків тих подій, з архівних документів та інших джерел. У книзі охоплено увагою понад 2500 осіб — членів ОУН, вояків УПА та інших жертв, котрі зі зброєю в руках полягли за свободу на полі бою або ж були страчені — повішені, закатовані чи розстріляні — без суду і слідства від рук «коричневих» або «червоних» окупантів<ref name="stezhkamy_2020">{{Cite_Book|автор=О. Данилишин|назва=Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої|рік=2020|місце=Львів|видавництво=Астролябія}}</ref>. | | В основу книги покладені події і факти національно-визвольної боротьби, що стосуються одного лише Жидачівського краю Львівської області. Ці матеріали автор почерпнув із власної пам'яті — як учасника визвольних змагань і в'язня радянських таборів, зі спогадів учасників і свідків тих подій, з архівних документів та інших джерел. У книзі охоплено увагою понад 2500 осіб — членів ОУН, вояків УПА та інших жертв, котрі зі зброєю в руках полягли за свободу на полі бою або ж були страчені — повішені, закатовані чи розстріляні — без суду і слідства від рук «коричневих» або «червоних» окупантів<ref name="stezhkamy_2020">{{Cite_Book|автор=О. Данилишин|назва=Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої|рік=2020|місце=Львів|видавництво=Астролябія}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року | | Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року | ||
Рядок 37: | Рядок 43: | ||
| [[2020]] | | [[2020]] | ||
| У дослідженні вивчена на основі архівних документів історія розвитку села Буянів Жидачівського району Львівської області<ref name="laba_buyaniv">{{Cite_Book|назва=Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року|місце=Львів|рік=2020|автор=В. Лаба}}</ref>. | | У дослідженні вивчена на основі архівних документів історія розвитку села Буянів Жидачівського району Львівської області<ref name="laba_buyaniv">{{Cite_Book|назва=Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року|місце=Львів|рік=2020|автор=В. Лаба}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Історія села Голдовичі | | Історія села Голдовичі | ||
Рядок 42: | Рядок 49: | ||
| [[2019]] | | [[2019]] | ||
| У виданні подається історія села Голдовичі Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії<ref name="laba_holdovychi">{{Cite_Book|назва=Історія села Голдовичі|місце=Львів|рік=2019|автор=В. Лаба, Л. Кізіль}}</ref>. | | У виданні подається історія села Голдовичі Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії<ref name="laba_holdovychi">{{Cite_Book|назва=Історія села Голдовичі|місце=Львів|рік=2019|автор=В. Лаба, Л. Кізіль}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Історія села Бережниця Королівська: від давніх часів до 1939 року | | Історія села Бережниця Королівська: від давніх часів до 1939 року | ||
Рядок 47: | Рядок 55: | ||
| [[2019]] | | [[2019]] | ||
| У дослідженні подається у стислому вигляді історія села Бережниця Королівська (тепер Бережниця) Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії.<ref name="laba_berezhnytsia">{{Cite_Book|автор=В. Лаба|назва=Історія села Бережниця Королівська: від давніх часів до 1939 року|рік=2019|місце=Львів}}</ref> | | У дослідженні подається у стислому вигляді історія села Бережниця Королівська (тепер Бережниця) Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії.<ref name="laba_berezhnytsia">{{Cite_Book|автор=В. Лаба|назва=Історія села Бережниця Королівська: від давніх часів до 1939 року|рік=2019|місце=Львів}}</ref> | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Вишивка Жидачівщини: з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1 | | Вишивка Жидачівщини: з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1 | ||
Рядок 52: | Рядок 61: | ||
| [[2019]] | | [[2019]] | ||
| У виданні представлений вишитий давній одяг та строї етнорайону Жидачівщини зі збірки Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького<ref>{{Cite_Book|назва=Вишивка Жидачівщини: з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1|автор=І. Вачкова|рік=2019|видавництво=Артклас|місце=Львів}}</ref>. | | У виданні представлений вишитий давній одяг та строї етнорайону Жидачівщини зі збірки Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького<ref>{{Cite_Book|назва=Вишивка Жидачівщини: з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1|автор=І. Вачкова|рік=2019|видавництво=Артклас|місце=Львів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Реабілітовані історією. Львівська область, Книга п'ята: м. Жидачів, Жидачівськи район | | Реабілітовані історією. Львівська область, Книга п'ята: м. Жидачів, Жидачівськи район | ||
Рядок 57: | Рядок 67: | ||
| [[2019]] | | [[2019]] | ||
| До Книги п'ятої видання "Реабілітовані історією. Львівська область" увійшли персоналії репресованих мешканців м. Жидачева та Жидачівського району (8112 осіб). Книга висвітлює процес політичних репресій радянської влади у Львівській області впродовж 1939-1980-х років. Архівні документи, біографічні відомості про репресованих розкривають політичну та соціально психологічну атмосферу тих років, механізми терору і насильства комуністичної тоталітарної системи. Спогади жертв репресій відтворюють картини їх каторжного життя у таборах ГУЛАГу, в місцях заслання і депортацій, нескореність їх духу, незламність у боротьбі за незалежність Української держави.<ref name="reabilitovani_zhydachiv_2019">{{Cite_Book|автор=колектив упорядників|назва=Реабілітовані історією. Львівська область, Книга п'ята: м. Жидачів, Жидачівськи район|рік=2012|місце=Львів|видавництво=Видавничий центр "Пам'ять"|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0014897}}</ref>. | | До Книги п'ятої видання "Реабілітовані історією. Львівська область" увійшли персоналії репресованих мешканців м. Жидачева та Жидачівського району (8112 осіб). Книга висвітлює процес політичних репресій радянської влади у Львівській області впродовж 1939-1980-х років. Архівні документи, біографічні відомості про репресованих розкривають політичну та соціально психологічну атмосферу тих років, механізми терору і насильства комуністичної тоталітарної системи. Спогади жертв репресій відтворюють картини їх каторжного життя у таборах ГУЛАГу, в місцях заслання і депортацій, нескореність їх духу, незламність у боротьбі за незалежність Української держави.<ref name="reabilitovani_zhydachiv_2019">{{Cite_Book|автор=колектив упорядників|назва=Реабілітовані історією. Львівська область, Книга п'ята: м. Жидачів, Жидачівськи район|рік=2012|місце=Львів|видавництво=Видавничий центр "Пам'ять"|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0014897}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Історія села Заболотівці: від давніх часів до 1939 року | | Історія села Заболотівці: від давніх часів до 1939 року | ||
Рядок 62: | Рядок 73: | ||
| [[2018]] | | [[2018]] | ||
| У дослідженні простежується історія села Заболотівці Жидачівського району Львівської області на основі вивчених архівних документів від найдавніших часів до 1939 року<ref name="laba_zabolotivtsi">{{Cite_Book|назва=Історія села Заболотівці: від давніх часів до 1939 року|рік=2018|автор=В. Лаба|місце=Львів|}}</ref>. | | У дослідженні простежується історія села Заболотівці Жидачівського району Львівської області на основі вивчених архівних документів від найдавніших часів до 1939 року<ref name="laba_zabolotivtsi">{{Cite_Book|назва=Історія села Заболотівці: від давніх часів до 1939 року|рік=2018|автор=В. Лаба|місце=Львів|}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Із далечі віків древній Жидачів | | Із далечі віків древній Жидачів | ||
Рядок 67: | Рядок 79: | ||
| [[2018]] | | [[2018]] | ||
| У книзі розповідається про розвиток міста Жидачева від давніх часів до сьогодення, минуле і сучасне життя міщан. Описано події Першої та Другої світових воєн, Помаранчевої революції та Революції Гідності, подвиги Героїв Майдану та АТО, культурне життя древнього Удеча<ref name="turcheniak_2018">{{Cite_Book|автор=М. Турченяк|назва=Із далеків віків древній Жидачів|рік=2018|місце=Львів|видавництво=Манускрипт}}</ref>. | | У книзі розповідається про розвиток міста Жидачева від давніх часів до сьогодення, минуле і сучасне життя міщан. Описано події Першої та Другої світових воєн, Помаранчевої революції та Революції Гідності, подвиги Героїв Майдану та АТО, культурне життя древнього Удеча<ref name="turcheniak_2018">{{Cite_Book|автор=М. Турченяк|назва=Із далеків віків древній Жидачів|рік=2018|місце=Львів|видавництво=Манускрипт}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Palac w Cuculowcach w swietle inwentarza pośmiertnego jerzego stanisława dzieduszyckiego z 1731 roku | | Palac w Cuculowcach w swietle inwentarza pośmiertnego jerzego stanisława dzieduszyckiego z 1731 roku | ||
Рядок 72: | Рядок 85: | ||
| [[2016]] | | [[2016]] | ||
| Опис вільхівецького палацу Дідушицьких та його культурних скарбів на основі інвентаря 1731 року<ref name="palac_cuculowce">{{Cite_Book|назва=Palac w Cuculowcach w swietle inwentarza pośmiertnego jerzego stanisława dzieduszyckiego z 1731 roku|автор=Andrzej Betlej, Anna Markiewicz|url=http://archiv.ub.uni-heidelberg.de/artdok/4796/1/Betlej_Markiewicz_Palac_w_Cuculowcach_2016.pdf|видавець=Attyka|рік=2016|місце=Kraków}}</ref>. | | Опис вільхівецького палацу Дідушицьких та його культурних скарбів на основі інвентаря 1731 року<ref name="palac_cuculowce">{{Cite_Book|назва=Palac w Cuculowcach w swietle inwentarza pośmiertnego jerzego stanisława dzieduszyckiego z 1731 roku|автор=Andrzej Betlej, Anna Markiewicz|url=http://archiv.ub.uni-heidelberg.de/artdok/4796/1/Betlej_Markiewicz_Palac_w_Cuculowcach_2016.pdf|видавець=Attyka|рік=2016|місце=Kraków}}</ref>. | ||
| | |||
|- | |- | ||
| Історія села Смогів від найдавніших часів | | Історія села Смогів від найдавніших часів | ||
Рядок 77: | Рядок 91: | ||
| [[2015]] | | [[2015]] | ||
| У дослідженні вперше подається в стислому вигляді історія села Смогів Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії<ref name="laba_smogyv">{{Cite_Book|назва=Історія села Смогів від найдавніших часів|рік=2015|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>. | | У дослідженні вперше подається в стислому вигляді історія села Смогів Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії<ref name="laba_smogyv">{{Cite_Book|назва=Історія села Смогів від найдавніших часів|рік=2015|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року | | Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року | ||
Рядок 82: | Рядок 97: | ||
| [[2015]] | | [[2015]] | ||
| У книжці подається у стислому вигляді історія села Бориничі на Львівщині (без опису церковного життя), написана у формі наукової монографії<ref name="laba_boryniczhe">{{Cite_Book|назва=Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2015}}</ref>. | | У книжці подається у стислому вигляді історія села Бориничі на Львівщині (без опису церковного життя), написана у формі наукової монографії<ref name="laba_boryniczhe">{{Cite_Book|назва=Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2015}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Повстанськими стежками Жидачівщини | | Повстанськими стежками Жидачівщини | ||
Рядок 87: | Рядок 103: | ||
| [[2012]] | | [[2012]] | ||
| У новій книзі Олексій Данилишин намагається подати структуру ОУН І УПА, повстанські бої та терор й каральні операції радянських спецслужб, будівництво криївок і подальша їх конспірація, короткі інформації понад 2 тисячі членів УПА х 117 населених пунктів, нариси про чільних діячів визвольного руху( Миколу Лебедя, Ярослава Дякона, Дмитра Слюзара, Петра Олійника, Петра Гудзоватого та ін.)<ref name="danylyshyn_2012">{{Cite_Book|назва=Повстанськими стежками Жидачівщини|автор=О. Данилишин|видавництво=Коло|місце=Дрогобич|рік=2012}}</ref> | | У новій книзі Олексій Данилишин намагається подати структуру ОУН І УПА, повстанські бої та терор й каральні операції радянських спецслужб, будівництво криївок і подальша їх конспірація, короткі інформації понад 2 тисячі членів УПА х 117 населених пунктів, нариси про чільних діячів визвольного руху( Миколу Лебедя, Ярослава Дякона, Дмитра Слюзара, Петра Олійника, Петра Гудзоватого та ін.)<ref name="danylyshyn_2012">{{Cite_Book|назва=Повстанськими стежками Жидачівщини|автор=О. Данилишин|видавництво=Коло|місце=Дрогобич|рік=2012}}</ref> | ||
| | |||
|- | |- | ||
| Історія села Юшківці | | Історія села Юшківці | ||
Рядок 92: | Рядок 109: | ||
| [[2010]] | | [[2010]] | ||
| У книжці вперше подається історія села Юшківці Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії<ref name="laba_yushkivtsi">{{Cite_Book|назва=Історія села Юшківці|автор=В. Лаба|рік=2010|місце=Львів}}</ref>. | | У книжці вперше подається історія села Юшківці Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії<ref name="laba_yushkivtsi">{{Cite_Book|назва=Історія села Юшківці|автор=В. Лаба|рік=2010|місце=Львів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Історія села Піддністряни | | Історія села Піддністряни | ||
Рядок 97: | Рядок 115: | ||
| [[2010]] | | [[2010]] | ||
| У книжці подається історія села Піддністряни Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії<ref name="laba_piddnistryany">{{Cite_Book|назва=Історія села Піддністряни|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2010}}</ref>. | | У книжці подається історія села Піддністряни Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії<ref name="laba_piddnistryany">{{Cite_Book|назва=Історія села Піддністряни|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2010}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Жертви за незалежність | | Жертви за незалежність | ||
Рядок 102: | Рядок 121: | ||
| [[2009]] | | [[2009]] | ||
| Cпогади учасниці підпілля УПА Анни Ґошко-Кіт про репресії, яких зазнала вона та її родина як покарання за участь у національно-визвольній боротьбі. Авторка також робить короткий екскурс у історію діяльності УПА на Ходорівщині з кінця 1930-х до 1951 рр<ref name="goshko">{{Cite_Book|назва=Жертви за незалежність|рік=2009|видавництво=Українські технології|автор=Анна Ґошко-Кіт|місце=Львів}}</ref>. | | Cпогади учасниці підпілля УПА Анни Ґошко-Кіт про репресії, яких зазнала вона та її родина як покарання за участь у національно-визвольній боротьбі. Авторка також робить короткий екскурс у історію діяльності УПА на Ходорівщині з кінця 1930-х до 1951 рр<ref name="goshko">{{Cite_Book|назва=Жертви за незалежність|рік=2009|видавництво=Українські технології|автор=Анна Ґошко-Кіт|місце=Львів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Історична топоніміка Жидачівського району Львівської області | | Історична топоніміка Жидачівського району Львівської області | ||
Рядок 107: | Рядок 127: | ||
| [[2009]] | | [[2009]] | ||
| У книжці подається аналіз походження стародавніх і сучасних назв Жидачівського району Львівської області. Дослідження охоплює всі поселення району<ref name="laba_toponimika">{{Cite_Book|назва=Історична топоніміка Жидачівського району Львівської області|рік=2009|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>. | | У книжці подається аналіз походження стародавніх і сучасних назв Жидачівського району Львівської області. Дослідження охоплює всі поселення району<ref name="laba_toponimika">{{Cite_Book|назва=Історична топоніміка Жидачівського району Львівської області|рік=2009|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Історія села Заріччя | | Історія села Заріччя | ||
Рядок 112: | Рядок 133: | ||
| [[2009]] | | [[2009]] | ||
| У книжці вперше подається у стислому вигляді історія села Заріччя (давня назва Вовцнів) Жидачівського району Львівської області, написана у формі наукової монографії<ref name="laba_zarichchya">{{Cite_Book|назва=Історія села Заріччя|рік=2009|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>. | | У книжці вперше подається у стислому вигляді історія села Заріччя (давня назва Вовцнів) Жидачівського району Львівської області, написана у формі наукової монографії<ref name="laba_zarichchya">{{Cite_Book|назва=Історія села Заріччя|рік=2009|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Історія села Добрівляни | | Історія села Добрівляни | ||
Рядок 117: | Рядок 139: | ||
| [[2009]] | | [[2009]] | ||
| У книжці подається огляд розвитку села Добрівляни Жидачівського району Львівської області, написаний у формі наукової монографії<ref name="laba_dobryvliany">{{Cite_Book|назва=Історія села Добрівляни|рік=2009|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>. | | У книжці подається огляд розвитку села Добрівляни Жидачівського району Львівської області, написаний у формі наукової монографії<ref name="laba_dobryvliany">{{Cite_Book|назва=Історія села Добрівляни|рік=2009|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року | | Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року | ||
Рядок 122: | Рядок 145: | ||
| [[2008]] | | [[2008]] | ||
| У книжці подана історія села Отиневичі Жидачівського району Львівської області, написана у форматі наукової монографії<ref name="laba_otynevychi">{{Cite_Book|назва=Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2008|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>. | | У книжці подана історія села Отиневичі Жидачівського району Львівської області, написана у форматі наукової монографії<ref name="laba_otynevychi">{{Cite_Book|назва=Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2008|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Наддністрянський реґіональний словник | | Наддністрянський реґіональний словник | ||
Рядок 127: | Рядок 151: | ||
| [[2008]] | | [[2008]] | ||
| Словник фіксує різноманіття лексики та фразеології (близько 10 000 одиниць) наддністрянського говору, зібраних у понад 500 населених пунктах Львівської, Тернопільської та північних районах Івано-Франківської областей. Це багаторічна праця доктора філологічних наук, професора Гаврила Федоровича Шила<ref name="slovnyk_shylo">{{Cite_Book|автор=Г. Шило|назва=Наддністрянський реґіональний словник|url=https://chtyvo.org.ua/authors/Shylo_Havrylo/Naddnistrianskyi_rehionalnyi_slovnyk/|рік=2008|видавництво=Інститут українознавства ім. Крипякевича|місце=Львів, Нью-Йорк}}</ref>. | | Словник фіксує різноманіття лексики та фразеології (близько 10 000 одиниць) наддністрянського говору, зібраних у понад 500 населених пунктах Львівської, Тернопільської та північних районах Івано-Франківської областей. Це багаторічна праця доктора філологічних наук, професора Гаврила Федоровича Шила<ref name="slovnyk_shylo">{{Cite_Book|автор=Г. Шило|назва=Наддністрянський реґіональний словник|url=https://chtyvo.org.ua/authors/Shylo_Havrylo/Naddnistrianskyi_rehionalnyi_slovnyk/|рік=2008|видавництво=Інститут українознавства ім. Крипякевича|місце=Львів, Нью-Йорк}}</ref>. | ||
| | |||
|- | |- | ||
| Дзвони пам'яті: штрихи національно-визвольної боротьби Жидачівщини 1939-1950-ті рр | | Дзвони пам'яті: штрихи національно-визвольної боротьби Жидачівщини 1939-1950-ті рр | ||
Рядок 132: | Рядок 157: | ||
| [[2007]] | | [[2007]] | ||
| В основу книги покладено відомості про учасників національно-визвольної боротьби мешканців лише одного району — Жидачівського — Львівської області під час і після Другої світової війни. Книга подає короткі відомості про членів Організації Українських Націоналістів, бійців Української Повстанської Армії, а також простих громадян, одні з яких полягли в боях, або ж були вбиті без суду і слідства чи страчені за вироком контрольованої тоталітарним режимом судової системи, інші — зазнали нестерпних знущань і поневірянь у тюрмах та концентраційних таборах, або були депортовані на Сибір, Північ, Далекий Схід чи Казахстан. Відомості подаються у тій повноті, у якій вдалося зібрати авторові.<ref name="dzvony_2007">{{Cite_Book|автор=О. Данилишин|назва=Дзвони пам'яті: штрихи національно-визвольної боротьби Жидачівщини 1939-1950-ті рр|рік=2007|місце=Львів|видавництво=Астролябія}}</ref>. | | В основу книги покладено відомості про учасників національно-визвольної боротьби мешканців лише одного району — Жидачівського — Львівської області під час і після Другої світової війни. Книга подає короткі відомості про членів Організації Українських Націоналістів, бійців Української Повстанської Армії, а також простих громадян, одні з яких полягли в боях, або ж були вбиті без суду і слідства чи страчені за вироком контрольованої тоталітарним режимом судової системи, інші — зазнали нестерпних знущань і поневірянь у тюрмах та концентраційних таборах, або були депортовані на Сибір, Північ, Далекий Схід чи Казахстан. Відомості подаються у тій повноті, у якій вдалося зібрати авторові.<ref name="dzvony_2007">{{Cite_Book|автор=О. Данилишин|назва=Дзвони пам'яті: штрихи національно-визвольної боротьби Жидачівщини 1939-1950-ті рр|рік=2007|місце=Львів|видавництво=Астролябія}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Поки горітиме свічка | | Поки горітиме свічка | ||
Рядок 137: | Рядок 163: | ||
| [[2006]] | | [[2006]] | ||
| Краєзнавчий нарис з історіями визначних постатей, що проживали у Жидачеві та поховані на старому кладовищі міста<ref name="svichka_2006">{{Cite_Book|назва=Поки горітиме свічка|рік=2006|видавництво=Жидачівська районна друкарня|автор=Колектив авторів|місце=Жидачів}}</ref>. | | Краєзнавчий нарис з історіями визначних постатей, що проживали у Жидачеві та поховані на старому кладовищі міста<ref name="svichka_2006">{{Cite_Book|назва=Поки горітиме свічка|рік=2006|видавництво=Жидачівська районна друкарня|автор=Колектив авторів|місце=Жидачів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Chodorów i Chodorowianie | | Chodorów i Chodorowianie | ||
Рядок 142: | Рядок 169: | ||
| [[2005]] | | [[2005]] | ||
| Книга, присвячена історії міста Ходорів та його мешканців<ref name="dancewicz_chodorow">{{Cite_Web|назва=Chodorów i Chodorowianie|рік=2005|автор=Antoni Mieczysław Dancewicz|видавництво=DANTA|місце=Warszawa}}</ref>. | | Книга, присвячена історії міста Ходорів та його мешканців<ref name="dancewicz_chodorow">{{Cite_Web|назва=Chodorów i Chodorowianie|рік=2005|автор=Antoni Mieczysław Dancewicz|видавництво=DANTA|місце=Warszawa}}</ref>. | ||
| | |||
|- | |- | ||
| Вишивка рідного краю. Ходорівщина | | Вишивка рідного краю. Ходорівщина | ||
Рядок 147: | Рядок 175: | ||
| [[2005]] | | [[2005]] | ||
| В альбомі розміщені зразки української вишивки, зібрані у м. Ходорові та навколишніх селах. Світлини вишивок, різноманітних за кольоровою гамою, виконані хрестиком, дають можливість ознайомитися з самобутнім національним мистецтвом цього регіону<ref name="voznytsia">{{Cite_Web|назва=Вишивка рідного краю. Ходорівщина|автор=О. Возниця|url=https://ua1lib.org/book/3290056/f777e8|рік=2005|місце=Дрогобич|видавництво=Коло}}</ref>. | | В альбомі розміщені зразки української вишивки, зібрані у м. Ходорові та навколишніх селах. Світлини вишивок, різноманітних за кольоровою гамою, виконані хрестиком, дають можливість ознайомитися з самобутнім національним мистецтвом цього регіону<ref name="voznytsia">{{Cite_Web|назва=Вишивка рідного краю. Ходорівщина|автор=О. Возниця|url=https://ua1lib.org/book/3290056/f777e8|рік=2005|місце=Дрогобич|видавництво=Коло}}</ref>. | ||
| | |||
|- | |- | ||
| Історія сіл Заліски та Чортория: від найдавніших часів до 1939 року | | Історія сіл Заліски та Чортория: від найдавніших часів до 1939 року | ||
Рядок 152: | Рядок 181: | ||
| [[2004]] | | [[2004]] | ||
| У книзі вперше подається у стислому вигляді історія двох сусідніх сіл Жидачівського району на Львівщині {{тире}} Заліски та Чорториї (тепер Кам'яне), написана у формі наукової монографії<ref name="laba_zalisky">{{Cite_Book|назва=Історія сіл Заліски та Чортория: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2004|місце=Львів|автор=В. Лаба}}</ref>. | | У книзі вперше подається у стислому вигляді історія двох сусідніх сіл Жидачівського району на Львівщині {{тире}} Заліски та Чорториї (тепер Кам'яне), написана у формі наукової монографії<ref name="laba_zalisky">{{Cite_Book|назва=Історія сіл Заліски та Чортория: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2004|місце=Львів|автор=В. Лаба}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Бережниця Королівська: Штрихи історії та сьогодення | | Бережниця Королівська: Штрихи історії та сьогодення | ||
Рядок 157: | Рядок 187: | ||
| [[2000]] | | [[2000]] | ||
| У книзі подано сторінки історії і сьогодення прикарпатського села Бережниця (у недалекому минулому - Бережниця Королівська) Жидачівського району Львівської області. Окреслено розвиток його матеріальної і духовної культури, детально показано процес відродження в останнє десятиліття сільської греко-католицької церковної громади, спорудження і функціонування нового сільського храму святих апостолів Петра і Павла<ref name="berezhnytsya_2000">{{Cite_Book|автор=Й. Вайда|назва=Бережниця Королівська: Штрихи історії та сьогодення|рік=2000|місцe=Ужгород|видавництво=Закарпаття}}</ref>. | | У книзі подано сторінки історії і сьогодення прикарпатського села Бережниця (у недалекому минулому - Бережниця Королівська) Жидачівського району Львівської області. Окреслено розвиток його матеріальної і духовної культури, детально показано процес відродження в останнє десятиліття сільської греко-католицької церковної громади, спорудження і функціонування нового сільського храму святих апостолів Петра і Павла<ref name="berezhnytsya_2000">{{Cite_Book|автор=Й. Вайда|назва=Бережниця Королівська: Штрихи історії та сьогодення|рік=2000|місцe=Ужгород|видавництво=Закарпаття}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Галицька брама №68: Алебастр | | Галицька брама №68: Алебастр | ||
Рядок 162: | Рядок 193: | ||
| [[2000]] | | [[2000]] | ||
| Окремий випуск часопису, присвячений алебастровій промисловості містечка Журавно<ref name="brama_alebastr">{{Cite_Book|назва=Галицька брама №68: Алебастр|видавництво=Центр Європи|автор=Колектив авторів|місце=Львів|рік=2000}}</ref>. | | Окремий випуск часопису, присвячений алебастровій промисловості містечка Журавно<ref name="brama_alebastr">{{Cite_Book|назва=Галицька брама №68: Алебастр|видавництво=Центр Європи|автор=Колектив авторів|місце=Львів|рік=2000}}</ref>. | ||
| | |||
|- | |- | ||
| Галицька брама №51-52: Жидачів | | Галицька брама №51-52: Жидачів | ||
Рядок 167: | Рядок 199: | ||
| [[1999]] | | [[1999]] | ||
| Окремий випуск часопису, присвячений місту Жидачеву надає детальний екскурс в кілька важливих тем історії та розвитку міста<ref>{{Cite_Book|назва=Галицька брама №51-52: Жидачів|видавництво=Центр Європи|автор=Колектив авторів|місце=Львів|рік=1999}}</ref>. | | Окремий випуск часопису, присвячений місту Жидачеву надає детальний екскурс в кілька важливих тем історії та розвитку міста<ref>{{Cite_Book|назва=Галицька брама №51-52: Жидачів|видавництво=Центр Європи|автор=Колектив авторів|місце=Львів|рік=1999}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Місто над ставом | | Місто над ставом | ||
Рядок 172: | Рядок 205: | ||
| [[1997]] | | [[1997]] | ||
| Історично-краєзнавчий нарис міста Ходорів<ref name="kalynets">{{Cite_Book|назва=Місто над ставом|рік=1997|видавництво=Брук ЛТД|місце=Львів|автор=Л. Калинець}}</ref>. | | Історично-краєзнавчий нарис міста Ходорів<ref name="kalynets">{{Cite_Book|назва=Місто над ставом|рік=1997|видавництво=Брук ЛТД|місце=Львів|автор=Л. Калинець}}</ref>. | ||
| | |||
|- | |- | ||
| Галицька брама №13: Журавно | | Галицька брама №13: Журавно | ||
Рядок 177: | Рядок 211: | ||
| [[1996]] | | [[1996]] | ||
| Окремий випуск часопису, присвячений містечку Журавно<ref name="brama_zhuravno">{{Cite_Book|назва=Галицька брама №13: Журавно|видавництво=Центр Європи|автор=Колектив авторів|місце=Львів|рік=1996}}</ref>. | | Окремий випуск часопису, присвячений містечку Журавно<ref name="brama_zhuravno">{{Cite_Book|назва=Галицька брама №13: Журавно|видавництво=Центр Європи|автор=Колектив авторів|місце=Львів|рік=1996}}</ref>. | ||
| | |||
|- | |- | ||
| Краєзнавчі пам'ятки Жидачівщини (II частина) | | Краєзнавчі пам'ятки Жидачівщини (II частина) | ||
Рядок 182: | Рядок 217: | ||
| [[1994]] | | [[1994]] | ||
| Краєзнавчий нарис, що розглядає низку пам'яток історії, культури та археології на території Жидачівщини разом з екскурсом у історії визнчаних діячів літератури та мистецтва що є вихідцями з регіону<ref name="kpz_II">{{Cite_Book|назва=Краєзнавчі пам'ятки Жидачівщини (II частина)|рік=1994|видавництво=Жидачівська районна друкарня|автор=Колектив авторів|місце=Жидачів}}</ref>. | | Краєзнавчий нарис, що розглядає низку пам'яток історії, культури та археології на території Жидачівщини разом з екскурсом у історії визнчаних діячів літератури та мистецтва що є вихідцями з регіону<ref name="kpz_II">{{Cite_Book|назва=Краєзнавчі пам'ятки Жидачівщини (II частина)|рік=1994|видавництво=Жидачівська районна друкарня|автор=Колектив авторів|місце=Жидачів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Kochawina - Sanktuarium Maryjne | | Kochawina - Sanktuarium Maryjne | ||
Рядок 187: | Рядок 223: | ||
| [[1993]] | | [[1993]] | ||
| Книга про історію чудотворного обраху Богородиці та санктуаріуму Божої Матері в Коахавині. Містить детальну хронологію містечка польською, українською та німецькою мовами<ref name="kochawina_sank_1993">{{Cite_Web|назва=Kochawina - Sanktuarium Maryjne|автор=Anna Wojciechowska|рік=1993|видавництво=Pozapol|місце=Wroclaw}}</ref>. | | Книга про історію чудотворного обраху Богородиці та санктуаріуму Божої Матері в Коахавині. Містить детальну хронологію містечка польською, українською та німецькою мовами<ref name="kochawina_sank_1993">{{Cite_Web|назва=Kochawina - Sanktuarium Maryjne|автор=Anna Wojciechowska|рік=1993|видавництво=Pozapol|місце=Wroclaw}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Стрийщина: історично-мемуарний збірник, Том III | | Стрийщина: історично-мемуарний збірник, Том III | ||
Рядок 192: | Рядок 229: | ||
| [[1993]] | | [[1993]] | ||
| Містить колекцію статей та матеріалів з інформацією про міста та села Стрийського регіону. Окремі розділи присвячені Жидачівщині та Журавенщині<ref name="stryyshchyna_3">{{Cite_Book|назва=Стрийщина: історично-мемуарний збірник, Том 3|автор=Колектив авторів|місце=Нью Йорк|url=https://ua1lib.org/book/3282852/41416c|рік=1993|видавництво=Комітет Стрийщини}}</ref>. | | Містить колекцію статей та матеріалів з інформацією про міста та села Стрийського регіону. Окремі розділи присвячені Жидачівщині та Журавенщині<ref name="stryyshchyna_3">{{Cite_Book|назва=Стрийщина: історично-мемуарний збірник, Том 3|автор=Колектив авторів|місце=Нью Йорк|url=https://ua1lib.org/book/3282852/41416c|рік=1993|видавництво=Комітет Стрийщини}}</ref>. | ||
| | |||
|- | |- | ||
| Ksiądz prałat Jan Trzopiński twórca Kochawiny | | Ksiądz prałat Jan Trzopiński twórca Kochawiny | ||
Рядок 197: | Рядок 235: | ||
| [[1992]] | | [[1992]] | ||
| Книга про визнчаного кохавинського душпастира Яна Тропінського<ref name="trzopinski_1992">{{Cite_Book|назва=Ksiądz prałat Jan Trzopiński twórca Kochawiny|рік=1992|автор=Stanislaw Migas|місце=Krakow}}</ref>. | | Книга про визнчаного кохавинського душпастира Яна Тропінського<ref name="trzopinski_1992">{{Cite_Book|назва=Ksiądz prałat Jan Trzopiński twórca Kochawiny|рік=1992|автор=Stanislaw Migas|місце=Krakow}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Довідник Жидачівської міської та сільської телефонної мережі | | Довідник Жидачівської міської та сільської телефонної мережі | ||
Рядок 202: | Рядок 241: | ||
| [[1991]] | | [[1991]] | ||
| Довідник містить телефонні номери телефонних абонентів населених пунктів Жидачівського району - фізичних осіб, організацій, підприємств, закладів тощо<ref name="phonebook_1991">{{Cite_Book|назва=Довідник Жидачівської міської та сільської телефонної мережі|рік=1991|місце=Львів}}</ref>. | | Довідник містить телефонні номери телефонних абонентів населених пунктів Жидачівського району - фізичних осіб, організацій, підприємств, закладів тощо<ref name="phonebook_1991">{{Cite_Book|назва=Довідник Жидачівської міської та сільської телефонної мережі|рік=1991|місце=Львів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Условия образования серных руд Роздольского месторождения | | Условия образования серных руд Роздольского месторождения | ||
Рядок 207: | Рядок 247: | ||
| [[1976]] | | [[1976]] | ||
| Праця присвячена детальному вивченню речовинного вмісту сірчаних руд, їх структур та текстур, морфологічних та структурних особливостей агрегатних різновидів сікри і геохімії надр<ref name="rozdol_sirka">{{Cite_Book|назва=Условия образования серных руд Роздольского месторождения|рік=1976|видавництво=Вища Школа|місце=Львів|автор=Б. Мерлич, Н. Даценко}}</ref>. | | Праця присвячена детальному вивченню речовинного вмісту сірчаних руд, їх структур та текстур, морфологічних та структурних особливостей агрегатних різновидів сікри і геохімії надр<ref name="rozdol_sirka">{{Cite_Book|назва=Условия образования серных руд Роздольского месторождения|рік=1976|видавництво=Вища Школа|місце=Львів|автор=Б. Мерлич, Н. Даценко}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Миколаїв над Дністром | | Миколаїв над Дністром | ||
Рядок 212: | Рядок 253: | ||
| [[1973]] | | [[1973]] | ||
| Краєзнавчий нарис, присвячений місту Миколаїв. Розповідає про минуле та сучасність міста у яскраво вираженому совіцькому стилі<ref name="mykolajiw_1973">{{Cite_Web|назва=Миколаїв над Дністром|рік=1973|місце=Львів|видавництво=Каменяр|автор=Г. Шрамко}}</ref>. | | Краєзнавчий нарис, присвячений місту Миколаїв. Розповідає про минуле та сучасність міста у яскраво вираженому совіцькому стилі<ref name="mykolajiw_1973">{{Cite_Web|назва=Миколаїв над Дністром|рік=1973|місце=Львів|видавництво=Каменяр|автор=Г. Шрамко}}</ref>. | ||
| | |||
|- | |- | ||
| Новий Роздол {{тире}} місто хіміків | | Новий Роздол {{тире}} місто хіміків | ||
Рядок 217: | Рядок 259: | ||
| [[1966]] | | [[1966]] | ||
| В цій ілюстрованій книжечці розповідається про одне з наймолодших міст Львівської області {{тире}} Новий Роздол, про будівництво й освоєння потужного гірничохімічного комбінату про життя і самовіддану працю дружної багатонаціональної сім'ї новороздільців<ref name="nr_mk">{{Cite_Book|назва=Новий Роздол {{тире}} місто хіміків|видавництво=Каменяр|рік=1966|автор=Федір Бевзенко|місце=Львів}}</ref>. | | В цій ілюстрованій книжечці розповідається про одне з наймолодших міст Львівської області {{тире}} Новий Роздол, про будівництво й освоєння потужного гірничохімічного комбінату про життя і самовіддану працю дружної багатонаціональної сім'ї новороздільців<ref name="nr_mk">{{Cite_Book|назва=Новий Роздол {{тире}} місто хіміків|видавництво=Каменяр|рік=1966|автор=Федір Бевзенко|місце=Львів}}</ref>. | ||
| + | |||
|- | |- | ||
| Z przeszłości Rudy i Kochawiny (З минулого Руди і Кохавини) | | Z przeszłości Rudy i Kochawiny (З минулого Руди і Кохавини) | ||
Рядок 222: | Рядок 265: | ||
| [[1928]] | | [[1928]] | ||
| Містить короткий огляд історії сіл Руда і Кохавина<ref name="dabkowski_kochawina">{{Cite_Book|назва=Z przeszłości Rudy i Kochawiny|автор=Przemyslaw Dabkowski|рік=1928|місце=Львів|url=https://www.bibliotekacyfrowa.pl/dlibra/doccontent?id=131240}}</ref>. | | Містить короткий огляд історії сіл Руда і Кохавина<ref name="dabkowski_kochawina">{{Cite_Book|назва=Z przeszłości Rudy i Kochawiny|автор=Przemyslaw Dabkowski|рік=1928|місце=Львів|url=https://www.bibliotekacyfrowa.pl/dlibra/doccontent?id=131240}}</ref>. | ||
| | |||
|- | |- | ||
| Żydzi ziemi lwowskiej i powiatu żydaczowskiego w r. 1765 | | Żydzi ziemi lwowskiej i powiatu żydaczowskiego w r. 1765 | ||
Рядок 227: | Рядок 271: | ||
| [[1891]] | | [[1891]] | ||
| Історія єврейства на території Львівської землі та Жидачівського повіту<ref name="zhydy_1891">{{Cite_Book|назва=Żydzi ziemi lwowskiej i powiatu żydaczowskiego w r. 1765|рік=1891|видавництво=Akademia Umiejętności|місце=Kraków|автор=Ferdynand Bostel|url=https://polona.pl/item/zydzi-ziemi-lwowskiej-i-powiatu-zydaczowskiego-w-r-1765,Njc4NTkyNjE}}</ref>. | | Історія єврейства на території Львівської землі та Жидачівського повіту<ref name="zhydy_1891">{{Cite_Book|назва=Żydzi ziemi lwowskiej i powiatu żydaczowskiego w r. 1765|рік=1891|видавництво=Akademia Umiejętności|місце=Kraków|автор=Ferdynand Bostel|url=https://polona.pl/item/zydzi-ziemi-lwowskiej-i-powiatu-zydaczowskiego-w-r-1765,Njc4NTkyNjE}}</ref>. | ||
| | |||
|- | |- | ||
| O kosciele i cudownym obraze pana Jezusa w Brzozdowcach | | O kosciele i cudownym obraze pana Jezusa w Brzozdowcach | ||
Рядок 232: | Рядок 277: | ||
| [[1886]] | | [[1886]] | ||
| Книга містить короткі відмості про містечко Берездівці, костел Воздвиження Чесного Хреста та чудотворну ікону Ісуса Христа<ref name="berezdivci_kostol">{{Cite_Book|назва=O kosciele i cudownym obraze pana Jezusa w Brzozdowcach|автор=W. Mrowinski|рік=1886|місце=Львів|url=https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/1462/edition/1157}}</ref>. | | Книга містить короткі відмості про містечко Берездівці, костел Воздвиження Чесного Хреста та чудотворну ікону Ісуса Христа<ref name="berezdivci_kostol">{{Cite_Book|назва=O kosciele i cudownym obraze pana Jezusa w Brzozdowcach|автор=W. Mrowinski|рік=1886|місце=Львів|url=https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/1462/edition/1157}}</ref>. | ||
| | |||
|} | |} | ||
Версія за 16:16, 21 січня 2023
Жидачівщина в публікаціях — збірка книг, брошур, атласів та наукових статей у яких частково або повністю фігурує Жидачівська земля або її мешканці.
Книги і журнали
Назва | Автор | Рік | Опис | Наявність[1] |
---|---|---|---|---|
Стільське (городище горбогір'я) | Колектив авторів | 2021 | Видання що презентує результати проєкту «В об'єктиві - культурна спадщина». В рамках цього проекту група фотографів досліджувала історичні, природні та археологічні пам'ятки Стільська[2]. | + |
Історія села Мельнич: від найдавніших часів до 1939 року | Василь Лаба | 2021 | У дослідженні подається історія села Мельнич теперішнього Стрийського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії[3]. | + |
Na styku kultur i narodów, Tom XXXV: Brzozdowce i Knihynicze | Volodymyr Dolinovskyi, Ivanna Stadnyk | 2020 | Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення, міського, публічно-політичного та соціального середовища містечок Берездівці та Княгиничі[4]. | |
Na styku kultur i narodów, Tom XXXIII: Chodorów i Rozdół | Volodymyr Dolinovskyi | 2020 | Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення та структури власності Ходорова, Роздолу та Бережан. Ці дослідження базуються на архівних документах 1880-х років: Йозефінської земельної метрики, створеної в 1785—1788 рр. а також так званими "міськими записами", створеними з метою оподаткування у 1789 році[5]. | |
Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої | Олексій Данилишин | 2020 | В основу книги покладені події і факти національно-визвольної боротьби, що стосуються одного лише Жидачівського краю Львівської області. Ці матеріали автор почерпнув із власної пам'яті — як учасника визвольних змагань і в'язня радянських таборів, зі спогадів учасників і свідків тих подій, з архівних документів та інших джерел. У книзі охоплено увагою понад 2500 осіб — членів ОУН, вояків УПА та інших жертв, котрі зі зброєю в руках полягли за свободу на полі бою або ж були страчені — повішені, закатовані чи розстріляні — без суду і слідства від рук «коричневих» або «червоних» окупантів[6]. | + |
Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року | Василь Лаба | 2020 | У дослідженні вивчена на основі архівних документів історія розвитку села Буянів Жидачівського району Львівської області[7]. | + |
Історія села Голдовичі | Василь Лаба, Ліда Кізіль | 2019 | У виданні подається історія села Голдовичі Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії[8]. | + |
Історія села Бережниця Королівська: від давніх часів до 1939 року | Василь Лаба | 2019 | У дослідженні подається у стислому вигляді історія села Бережниця Королівська (тепер Бережниця) Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії.[9] | + |
Вишивка Жидачівщини: з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1 | Ірина Вачкова | 2019 | У виданні представлений вишитий давній одяг та строї етнорайону Жидачівщини зі збірки Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького[10]. | + |
Реабілітовані історією. Львівська область, Книга п'ята: м. Жидачів, Жидачівськи район | Упорядник - Видавничий центр "Пам'ять": Савчак В.М., Бегляров Г.Л., Герасимчук О.Д., Іванова К.І. | 2019 | До Книги п'ятої видання "Реабілітовані історією. Львівська область" увійшли персоналії репресованих мешканців м. Жидачева та Жидачівського району (8112 осіб). Книга висвітлює процес політичних репресій радянської влади у Львівській області впродовж 1939-1980-х років. Архівні документи, біографічні відомості про репресованих розкривають політичну та соціально психологічну атмосферу тих років, механізми терору і насильства комуністичної тоталітарної системи. Спогади жертв репресій відтворюють картини їх каторжного життя у таборах ГУЛАГу, в місцях заслання і депортацій, нескореність їх духу, незламність у боротьбі за незалежність Української держави.[11]. | + |
Історія села Заболотівці: від давніх часів до 1939 року | Василь Лаба | 2018 | У дослідженні простежується історія села Заболотівці Жидачівського району Львівської області на основі вивчених архівних документів від найдавніших часів до 1939 року[12]. | + |
Із далечі віків древній Жидачів | Марія Турченяк | 2018 | У книзі розповідається про розвиток міста Жидачева від давніх часів до сьогодення, минуле і сучасне життя міщан. Описано події Першої та Другої світових воєн, Помаранчевої революції та Революції Гідності, подвиги Героїв Майдану та АТО, культурне життя древнього Удеча[13]. | + |
Palac w Cuculowcach w swietle inwentarza pośmiertnego jerzego stanisława dzieduszyckiego z 1731 roku | Andrzej Betlej, Anna Markiewicz | 2016 | Опис вільхівецького палацу Дідушицьких та його культурних скарбів на основі інвентаря 1731 року[14]. | |
Історія села Смогів від найдавніших часів | Василь Лаба | 2015 | У дослідженні вперше подається в стислому вигляді історія села Смогів Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії[15]. | + |
Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року | Василь Лаба | 2015 | У книжці подається у стислому вигляді історія села Бориничі на Львівщині (без опису церковного життя), написана у формі наукової монографії[16]. | + |
Повстанськими стежками Жидачівщини | Олексій Данилишин | 2012 | У новій книзі Олексій Данилишин намагається подати структуру ОУН І УПА, повстанські бої та терор й каральні операції радянських спецслужб, будівництво криївок і подальша їх конспірація, короткі інформації понад 2 тисячі членів УПА х 117 населених пунктів, нариси про чільних діячів визвольного руху( Миколу Лебедя, Ярослава Дякона, Дмитра Слюзара, Петра Олійника, Петра Гудзоватого та ін.)[17] | |
Історія села Юшківці | Василь Лаба | 2010 | У книжці вперше подається історія села Юшківці Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії[18]. | + |
Історія села Піддністряни | Василь Лаба | 2010 | У книжці подається історія села Піддністряни Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії[19]. | + |
Жертви за незалежність | Анна Ґошко-Кіт | 2009 | Cпогади учасниці підпілля УПА Анни Ґошко-Кіт про репресії, яких зазнала вона та її родина як покарання за участь у національно-визвольній боротьбі. Авторка також робить короткий екскурс у історію діяльності УПА на Ходорівщині з кінця 1930-х до 1951 рр[20]. | + |
Історична топоніміка Жидачівського району Львівської області | Василь Лаба | 2009 | У книжці подається аналіз походження стародавніх і сучасних назв Жидачівського району Львівської області. Дослідження охоплює всі поселення району[21]. | + |
Історія села Заріччя | Василь Лаба | 2009 | У книжці вперше подається у стислому вигляді історія села Заріччя (давня назва Вовцнів) Жидачівського району Львівської області, написана у формі наукової монографії[22]. | + |
Історія села Добрівляни | Василь Лаба | 2009 | У книжці подається огляд розвитку села Добрівляни Жидачівського району Львівської області, написаний у формі наукової монографії[23]. | + |
Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року | Василь Лаба | 2008 | У книжці подана історія села Отиневичі Жидачівського району Львівської області, написана у форматі наукової монографії[24]. | + |
Наддністрянський реґіональний словник | Гаврило Шило | 2008 | Словник фіксує різноманіття лексики та фразеології (близько 10 000 одиниць) наддністрянського говору, зібраних у понад 500 населених пунктах Львівської, Тернопільської та північних районах Івано-Франківської областей. Це багаторічна праця доктора філологічних наук, професора Гаврила Федоровича Шила[25]. | |
Дзвони пам'яті: штрихи національно-визвольної боротьби Жидачівщини 1939-1950-ті рр | Олексій Данилишин | 2007 | В основу книги покладено відомості про учасників національно-визвольної боротьби мешканців лише одного району — Жидачівського — Львівської області під час і після Другої світової війни. Книга подає короткі відомості про членів Організації Українських Націоналістів, бійців Української Повстанської Армії, а також простих громадян, одні з яких полягли в боях, або ж були вбиті без суду і слідства чи страчені за вироком контрольованої тоталітарним режимом судової системи, інші — зазнали нестерпних знущань і поневірянь у тюрмах та концентраційних таборах, або були депортовані на Сибір, Північ, Далекий Схід чи Казахстан. Відомості подаються у тій повноті, у якій вдалося зібрати авторові.[26]. | + |
Поки горітиме свічка | Колектив авторів | 2006 | Краєзнавчий нарис з історіями визначних постатей, що проживали у Жидачеві та поховані на старому кладовищі міста[27]. | + |
Chodorów i Chodorowianie | Antoni Mieczysław Dancewicz | 2005 | Книга, присвячена історії міста Ходорів та його мешканців[28]. | |
Вишивка рідного краю. Ходорівщина | Ольга Возниця | 2005 | В альбомі розміщені зразки української вишивки, зібрані у м. Ходорові та навколишніх селах. Світлини вишивок, різноманітних за кольоровою гамою, виконані хрестиком, дають можливість ознайомитися з самобутнім національним мистецтвом цього регіону[29]. | |
Історія сіл Заліски та Чортория: від найдавніших часів до 1939 року | Василь Лаба | 2004 | У книзі вперше подається у стислому вигляді історія двох сусідніх сіл Жидачівського району на Львівщині — Заліски та Чорториї (тепер Кам'яне), написана у формі наукової монографії[30]. | + |
Бережниця Королівська: Штрихи історії та сьогодення | Йосип Вайда | 2000 | У книзі подано сторінки історії і сьогодення прикарпатського села Бережниця (у недалекому минулому - Бережниця Королівська) Жидачівського району Львівської області. Окреслено розвиток його матеріальної і духовної культури, детально показано процес відродження в останнє десятиліття сільської греко-католицької церковної громади, спорудження і функціонування нового сільського храму святих апостолів Петра і Павла[31]. | + |
Галицька брама №68: Алебастр | Колектив авторів | 2000 | Окремий випуск часопису, присвячений алебастровій промисловості містечка Журавно[32]. | |
Галицька брама №51-52: Жидачів | Колектив авторів | 1999 | Окремий випуск часопису, присвячений місту Жидачеву надає детальний екскурс в кілька важливих тем історії та розвитку міста[33]. | + |
Місто над ставом | Любомир Калинець | 1997 | Історично-краєзнавчий нарис міста Ходорів[34]. | |
Галицька брама №13: Журавно | Колектив авторів | 1996 | Окремий випуск часопису, присвячений містечку Журавно[35]. | |
Краєзнавчі пам'ятки Жидачівщини (II частина) | Колектив авторів | 1994 | Краєзнавчий нарис, що розглядає низку пам'яток історії, культури та археології на території Жидачівщини разом з екскурсом у історії визнчаних діячів літератури та мистецтва що є вихідцями з регіону[36]. | + |
Kochawina - Sanktuarium Maryjne | Anna Wojciechowska | 1993 | Книга про історію чудотворного обраху Богородиці та санктуаріуму Божої Матері в Коахавині. Містить детальну хронологію містечка польською, українською та німецькою мовами[37]. | + |
Стрийщина: історично-мемуарний збірник, Том III | Колектив авторів | 1993 | Містить колекцію статей та матеріалів з інформацією про міста та села Стрийського регіону. Окремі розділи присвячені Жидачівщині та Журавенщині[38]. | |
Ksiądz prałat Jan Trzopiński twórca Kochawiny | Stanislaw Migas | 1992 | Книга про визнчаного кохавинського душпастира Яна Тропінського[39]. | + |
Довідник Жидачівської міської та сільської телефонної мережі | Жидачівський районний відділ зв'язку | 1991 | Довідник містить телефонні номери телефонних абонентів населених пунктів Жидачівського району - фізичних осіб, організацій, підприємств, закладів тощо[40]. | + |
Условия образования серных руд Роздольского месторождения | Б. Мерлич, Н. Даценко | 1976 | Праця присвячена детальному вивченню речовинного вмісту сірчаних руд, їх структур та текстур, морфологічних та структурних особливостей агрегатних різновидів сікри і геохімії надр[41]. | + |
Миколаїв над Дністром | Г. Шрамко | 1973 | Краєзнавчий нарис, присвячений місту Миколаїв. Розповідає про минуле та сучасність міста у яскраво вираженому совіцькому стилі[42]. | |
Новий Роздол — місто хіміків | Федір Бевзенко | 1966 | В цій ілюстрованій книжечці розповідається про одне з наймолодших міст Львівської області — Новий Роздол, про будівництво й освоєння потужного гірничохімічного комбінату про життя і самовіддану працю дружної багатонаціональної сім'ї новороздільців[43]. | + |
Z przeszłości Rudy i Kochawiny (З минулого Руди і Кохавини) | Przemyslaw Dabkowski | 1928 | Містить короткий огляд історії сіл Руда і Кохавина[44]. | |
Żydzi ziemi lwowskiej i powiatu żydaczowskiego w r. 1765 | Ferdynand Bostel | 1891 | Історія єврейства на території Львівської землі та Жидачівського повіту[45]. | |
O kosciele i cudownym obraze pana Jezusa w Brzozdowcach | Ks. W. Mrowinski | 1886 | Книга містить короткі відмості про містечко Берездівці, костел Воздвиження Чесного Хреста та чудотворну ікону Ісуса Христа[46]. |
Брошури
Назва | Автор | Рік | Опис |
---|---|---|---|
Жидачів: історія міста у датах і фактах від найдавніших часів до середини XX століття | Анатолій Люсак, Мирослава Люсак | 1997 | Брошура містить детальну історичну хронологію міста Жидачева разом з фактами, що у зрізах різних епох висвітлюють як формувалось соціальне, культурне та політичне життя міста[47]. |
Історія села Руда | Василь Лаба | 1996 | У брошурі подається у стислому вигляді історія села Руда Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії[48]. |
Від Удеча до Жидачева | колектив авторів | - | Брошура подає короткий екскурс у етапи соціального, архітектурного та культурного розвитку міста Жидачева. Написана за матеріалами науково-дослідної роботи "Дослідження етапів історичного розвитку і визначення меж історичного ареалу міста Жидачів" М.В. Бевза.[49] |
Наукові статті
Назва | Автор | Рік | Опис |
---|---|---|---|
Парафії міста Жидачева за даними поголовного податку 1673 р. | Мирон Капраль | 2021 | У статті досліджується парафіяльна структура Жидачева другої половини XVII ст. на підставі реєстрів поголовного податку 1673 р[50]. |
Міста Жидачівського повіту XIV—XVI ст. | Мирон Капраль | 2019 | У статті розглядається міська мережа Жидачівського повіту Львівської землі у Руському воєводстві в пізньому середньовіччі та початку ранньомодерного часу[51]. |
Нововідкритий "скарб" з Базиївки в контексті визначення етнокультурної приналежності "скарбів" неділиського типу у Верхньому Придністров'ї | Микола Бандрівський, Лариса Крушельницька, Михайло Білик | 2014 | Детальне дослідження "скарбу" неділиського типу, знайденого на території урочища Базиївка на околиці Жидачева[52]. |
Жидачівське князівство (1393–1442) і Гедиміновичі: спірні питання історії | Іванна Папа | 2012 | Авторка досліджує питання місця і значення Жидачівського князівства, його територіального і політичного статусу, персонального складу його правителів, приналежності їх до правлячої династії Гедиміновичів[53]. |
"Жидачівські грамоти" князя Федора Любартовича: проблема автентичності | Іванна Папа | 2012 | Стаття присвячена дискусії навколо автентичності так званих “жидачівських грамот” князя Федора Любартовича першої третини ХV ст. Її розглянуто в контексті актуальної у тогочасному науковому середовищі суперечки про витоки княжого роду Сангушків від князя Федора Ольгердовича, якому і приписувалося володіння жидачівськими землями в той час. У статті наведено тексти спірних грамот та проаналізовано аргументи учасників дискусії.[54]. |
До питання регенерації Ринкової площі Жидачева | О.В. Рибчинський, М.В. Каплінська | 2012 | У статті досліджено розвиток історико-архітектурного середовища ринкової площі Жидачева, висвітлено наявні та актуальні проблеми її регенерації[55]. |
Зудеч (короткий підсумок археологічних досліджень) | Орест Корчинський | 2007 | У статті наводиться підсумок серії довготривалих археологічних досліджень на території урочищ Базиївка та Замок[56]. |
Атласи
Назва | Автор | Рік | Опис |
---|---|---|---|
Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів | Юрій Дубик, Зоя Ільчишин, Мирон Капраль, Орест Корчинський, Олег Осаульчук, Олег Рибчинський, Олександр Сілаєв, Василь Слободян, Андрій Филипчук, Степан Ямелинець | 2020 | Атлас містить 11 оригінальних карт та 4 карти-репродукції, а також детальні описи до них. Текстова частина атласу зосереджена на історико-урбаністичному розвитку міста у контексті його політичного, соціального, демографічного та економічного розвитку[57]. |
Примітки
- ↑ Фізичний примірник книги наявний у збірці Енциклопедії Жидачівщини
- ↑ Колектив авторів: Стільське (городище горбогір'я) — Львів : Растр-7, 2021.
- ↑ В. Лаба: Історія села Мельнич: від найдавніших часів до 1939 року — Львів, 2021.
- ↑ Volodymyr Dolinovskyi, Ivanna Stadnyk: Na styku kultur i narodów, Tom XXXV: Brzozdowce i Knihynicze — Kraków : Historia Iagellonica, 2020.
- ↑ Volodymyr Dolinovskyi: Na styku kultur i narodów, Tom XXXIII: Chodorów i Rozdół — Kraków : Historia Iagellonica, 2020.
- ↑ О. Данилишин: Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої — Львів : Астролябія, 2020.
- ↑ В. Лаба: Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року — Львів, 2020.
- ↑ В. Лаба, Л. Кізіль: Історія села Голдовичі — Львів, 2019.
- ↑ В. Лаба: Історія села Бережниця Королівська: від давніх часів до 1939 року — Львів, 2019.
- ↑ І. Вачкова: Вишивка Жидачівщини: з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1 — Львів : Артклас, 2019.
- ↑ колектив упорядників: Реабілітовані історією. Львівська область, Книга п'ята: м. Жидачів, Жидачівськи район — Львів : Видавничий центр "Пам'ять", 2012.
- ↑ В. Лаба: Історія села Заболотівці: від давніх часів до 1939 року — Львів, 2018.
- ↑ М. Турченяк: Із далеків віків древній Жидачів — Львів : Манускрипт, 2018.
- ↑ Andrzej Betlej, Anna Markiewicz: Palac w Cuculowcach w swietle inwentarza pośmiertnego jerzego stanisława dzieduszyckiego z 1731 roku — Kraków, 2016.
- ↑ В. Лаба: Історія села Смогів від найдавніших часів — Львів, 2015.
- ↑ В. Лаба: Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року — Львів, 2015.
- ↑ О. Данилишин: Повстанськими стежками Жидачівщини — Дрогобич : Коло, 2012.
- ↑ В. Лаба: Історія села Юшківці — Львів, 2010.
- ↑ В. Лаба: Історія села Піддністряни — Львів, 2010.
- ↑ Анна Ґошко-Кіт: Жертви за незалежність — Львів : Українські технології, 2009.
- ↑ В. Лаба: Історична топоніміка Жидачівського району Львівської області — Львів, 2009.
- ↑ В. Лаба: Історія села Заріччя — Львів, 2009.
- ↑ В. Лаба: Історія села Добрівляни — Львів, 2009.
- ↑ В. Лаба: Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року — Львів, 2008.
- ↑ Г. Шило: Наддністрянський реґіональний словник — Львів, Нью-Йорк : Інститут українознавства ім. Крипякевича, 2008.
- ↑ О. Данилишин: Дзвони пам'яті: штрихи національно-визвольної боротьби Жидачівщини 1939-1950-ті рр — Львів : Астролябія, 2007.
- ↑ Колектив авторів: Поки горітиме свічка — Жидачів : Жидачівська районна друкарня, 2006.
- ↑ Antoni Mieczysław Dancewicz: [{{{url}}} Chodorów i Chodorowianie]
- ↑ О. Возниця: Вишивка рідного краю. Ходорівщина
- ↑ В. Лаба: Історія сіл Заліски та Чортория: від найдавніших часів до 1939 року — Львів, 2004.
- ↑ Й. Вайда: Бережниця Королівська: Штрихи історії та сьогодення — Закарпаття, 2000.
- ↑ Колектив авторів: Галицька брама №68: Алебастр — Львів : Центр Європи, 2000.
- ↑ Колектив авторів: Галицька брама №51-52: Жидачів — Львів : Центр Європи, 1999.
- ↑ Л. Калинець: Місто над ставом — Львів : Брук ЛТД, 1997.
- ↑ Колектив авторів: Галицька брама №13: Журавно — Львів : Центр Європи, 1996.
- ↑ Колектив авторів: Краєзнавчі пам'ятки Жидачівщини (II частина) — Жидачів : Жидачівська районна друкарня, 1994.
- ↑ Anna Wojciechowska: [{{{url}}} Kochawina - Sanktuarium Maryjne]
- ↑ Колектив авторів: Стрийщина: історично-мемуарний збірник, Том 3 — Нью Йорк : Комітет Стрийщини, 1993.
- ↑ Stanislaw Migas: Ksiądz prałat Jan Trzopiński twórca Kochawiny — Krakow, 1992.
- ↑ Довідник Жидачівської міської та сільської телефонної мережі — Львів, 1991.
- ↑ Б. Мерлич, Н. Даценко: Условия образования серных руд Роздольского месторождения — Львів : Вища Школа, 1976.
- ↑ Г. Шрамко: [{{{url}}} Миколаїв над Дністром]
- ↑ Федір Бевзенко: Новий Роздол — місто хіміків — Львів : Каменяр, 1966.
- ↑ Przemyslaw Dabkowski: Z przeszłości Rudy i Kochawiny — Львів, 1928.
- ↑ Ferdynand Bostel: Żydzi ziemi lwowskiej i powiatu żydaczowskiego w r. 1765 — Kraków : Akademia Umiejętności, 1891.
- ↑ W. Mrowinski: O kosciele i cudownym obraze pana Jezusa w Brzozdowcach — Львів, 1886.
- ↑ А.Люсак, М.Люсак: Жидачів: історія міста у датах і фактах від найдавніших часів до середини XX століття — Жидачів
- ↑ В. Лаба: Історія села Руда — Львів, 1996.
- ↑ колектив авторів: Від Удеча до Жидачева — Жидачів}
- ↑ Мирон Капраль: Науковий щорічник “Історія релігій в Україні”: Парафії міста Жидачева за даними поголовного податку 1673 р. — Львів : Логос, 2021.
- ↑ Мирон Капраль: Міста Жидачівського повіту XIV-XVI ст. — Київ : НАН України. Інститут історії України, 2019.
- ↑ М. Бандрівський, Л. Крушельницька, М. Білик: Нововідкритий "скарб" з Базиївки в контексті визначення етнокультурної приналежності "скарбів" неділиського типу у Верхньому Придністров'ї — 2014.
- ↑ Іванна Папа: Жидачівське князівство (1393–1442) і Гедиміновичі: спірні питання історії — Фортеця, 2012.
- ↑ Іванна Папа: "Жидачівські грамоти" князя Федора Любартовича: проблема автентичності — 2012.
- ↑ О.В. Рибчинський, М.В. Каплінська: До питання регенерації Ринкової площі Жидачева — 2012.
- ↑ О. Корчинський: Зудеч (короткий підсумок археологічних досліджень) — 2007.
- ↑ за наук. ред. Мирона Капраля: Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів — Львів, 2020.