Жидачівщина

Герб давнього Жидачівського повіту

Жидачівщина — історико-географічний регіон, що охоплює території, які належали до історичних адміністративних одиниць, центром яких було місто Жидачів.

Серед основних таких адміністративних одиниць можна виділити давній Жидачівський повіт у складі Речі Посполитої, новітній Жидачівський повіт (1867—1939) у складі Австро-Угорської імперії та Польської республіки, Жидачівський район (1939—2020) та Жидачівську громаду (з 2020).

У вузькому значенні термін «Жидачівщина» означає територію Жидачева і навколишніх сіл.

Саму Жидачівщину можна умовно поділити на менші за розміром історичні території, такі як Ходорівщина, Журавенщина, Миколаївщина та Жидачівщина (у вузькому значенні). Тоді Жидачівський повіт буде складатися з Жидачівщини, Миколаївщини та Журавенщини, а Жидачівський район — з Жидачівщини, Ходорівщини та Журавенщини відповідно.

Географія

За різних адміністративних устроїв територія Жидачівщини перебували повністю або частково у складі Жидачівського, Миколаївського, Журавненського та Бібрського повітів, а пізніше — Жидачівського, Журавненського, Ходорівського та Миколаївського районів.

В контексті поточного адміністративного устрою Жидачівщина майже повністю лежить у межах новоствореного Стрийського району Львівської області і розкидається на територіях восьми територіальних громад:

• Гніздичівської
• Жидачівської
• Журавненської
• Ходорівської
• Новороздільської
• Миколаївської (частково)
• Розвадівської (частково)
• Бібрської (частково за рахунок входженяя до її складу колишньої Новострілищанської громади)

Цікаві факти

• Герб Жидачівщини був зображений геральдистом Миколою Битинським на Великому державному гербі Української соборної держави, розробленому у 1939 році на замовлення уряду УНР в екзилі. На маломі щиті із гербами Галичини-Буковини також розміщені гербові знаки Галичини, Перемишлянщини, Буковини, Белзщини, Сяноччини та Львівщини (в центрі).

Див. також

• Населені пункти Жидачівщини
• Діалектизми Жидачівщини