Відмінності між версіями «Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Жидачів)»

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
Рядок 5: Рядок 5:
== Історія ==
== Історія ==


Теперішня будівля костелу була збудована ще у [[1577]] році на кошти жидачівського старости Миколи Лігензи. Будівельні-здоблювалні роботи у [[1603]]{{Тире}}[[1620]] роках фінансувалися жидачівським старостою Єжи Жолчинським. Храм було освячено у [[1612]] році баківським єпископом Валеріаном Любенецьким.  
Теперішня будівля костелу була збудована ще у [[1577]] році на кошти жидачівського старости Миколи Лігензи. Будівельні-здоблювалні роботи у [[1603]]{{Тире}}[[1620]] роках фінансувалися жидачівським старостою Єжи Жолчинським. Храм було консекровано [[12 жовтня]] [[1612]] року Баковським єпископом Валеріаном Любенецьким<ref name="rkc.in.ua">{{Cite_Web|назва=ЖИДАЧІВ. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії|url=https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=v159&p=lvzyzyud&l=u&n=1|видавець=Костели і каплиці України}}</ref>.  


Святиня зазнала великих ушкоджень під час турецько-татарського набігу [[1620]]-[[1621]], а також під час Визвольної війни українського народу [[1649]] року.  
Святиня зазнала великих ушкоджень під час турецько-татарського набігу [[1620]]-[[1621]], а також під час Визвольної війни українського народу [[1649]] року.  


Костел неодноразово ремонтувала, прикрашали новими вівтарями і розписами. У [[1895]] році він згрів, однак уже наступного року був відновлений.  
Костел неодноразово ремонтувала, прикрашали новими вівтарями і розписами.  


У [[1933]] році храм відреставрували зовні, а [[1938]] - виконали розписи. У [[1946]]] році польські мешканці покинули [[Жидачів]], забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині. Рештки інтер'єру були частково понищені радянською владою, що використовувала споруду як автовокзал та музей. Зараз святиня перебуває у власності римо-католицької громади міста.
У [[1867]]{{Тире}}[[1877]] роках тут працював адміністратором майбутній святий о. Зигмунт Гораздовський<ref name="rkc.in.ua"></ref>.
 
У [[1895]] роціname="rkc.in.ua" він згрів, однак уже наступного року був відновлений.
 
У [[1933]] році храм відреставрували зовні, а [[1938]] - виконали розписи. У [[1946]] році польські мешканці покинули [[Жидачів]], забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині.
 
У [[1963]]{{Тире}}[[1989]] роках храм був закритий. Совєцька влада, в чиєму підпорядкуванні була будівля костелу в цей час, використовували її спочатку як складське приміщення, а згодом - як приміщення автовоклзалу з буфетом. У [[1979]] році у будівлі костелу було відкрито краєзнавчий музей. За роки совєцької влади, рештки оригінального інтер'єру були частково понищені.
 
У [[1989]] році костел було повернуто римо-католицькій громаді міста. [[4 вересня]] [[1989]] року його освятив єпископ Мар'ян Яворський, а [[20 листопада]] [[1999]] року було освячено новий парафіяльний будинок. Парафію обслуговують дієцезіальні священники<ref name="rkc.in.ua"></ref>.


== Галерея ==
== Галерея ==

Версія за 05:16, 18 вересня 2021

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (2019).jpg

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії - римо-католицький храм у місті Жидачеві, збудований у 1577 році. Найдавніша мурована споруда міста.

Історія

Теперішня будівля костелу була збудована ще у 1577 році на кошти жидачівського старости Миколи Лігензи. Будівельні-здоблювалні роботи у 16031620 роках фінансувалися жидачівським старостою Єжи Жолчинським. Храм було консекровано 12 жовтня 1612 року Баковським єпископом Валеріаном Любенецьким[1].

Святиня зазнала великих ушкоджень під час турецько-татарського набігу 1620-1621, а також під час Визвольної війни українського народу 1649 року.

Костел неодноразово ремонтувала, прикрашали новими вівтарями і розписами.

У 18671877 роках тут працював адміністратором майбутній святий о. Зигмунт Гораздовський[1].

У 1895 роціname="rkc.in.ua" він згрів, однак уже наступного року був відновлений.

У 1933 році храм відреставрували зовні, а 1938 - виконали розписи. У 1946 році польські мешканці покинули Жидачів, забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині.

У 19631989 роках храм був закритий. Совєцька влада, в чиєму підпорядкуванні була будівля костелу в цей час, використовували її спочатку як складське приміщення, а згодом - як приміщення автовоклзалу з буфетом. У 1979 році у будівлі костелу було відкрито краєзнавчий музей. За роки совєцької влади, рештки оригінального інтер'єру були частково понищені.

У 1989 році костел було повернуто римо-католицькій громаді міста. 4 вересня 1989 року його освятив єпископ Мар'ян Яворський, а 20 листопада 1999 року було освячено новий парафіяльний будинок. Парафію обслуговують дієцезіальні священники[1].

Галерея

Примітки