Жидачівщина
Жидачівщина — умовне поняття на позначення сукупності територій, які належали до історичних адміністративних одиниць, центром яких було місто Жидачів.
Серед основних таких адміністративних одиниць можна виділити давній Жидачівський повіт у складі Речі Посполитої, новітній Жидачівський повіт (1867—1939) у складі Австро-Угорської імперії та Польської республіки, Жидачівський район (1939—2020) та Жидачівську громаду (з 2020).
У вузькому значенні термін «Жидачівщина» означає територію Жидачева і навколишніх сіл.
Саму Жидачівщину можна умовно поділити на менші за розміром історичні території, такі як Ходорівщина, Журавенщина, Миколаївщина та Жидачівщина (у вузькому значенні). Тоді Жидачівський повіт буде складатися з Жидачівщини, Миколаївщини та Журавенщини, а Жидачівський район — з Жидачівщини, Ходорівщини та Журавенщини відповідно.
Географія
За різних адміністративних устроїв територія Жидачівщини перебували повністю або частково у складі Жидачівського, Миколаївського, Журавненського та Бібрського повітів, а пізніше — Жидачівського, Журавненського, Ходорівського та Миколаївського районів.
В контексті поточного адміністративного устрою Жидачівщина майже повністю лежить у межах новоствореного Стрийського району Львівської області і розкидається на територіях восьми територіальних громад:
- Гніздичівської
- Жидачівської
- Журавненської
- Ходорівської
- Новороздільської
- Миколаївської (частково)
- Розвадівської (частково)
- Бібрської (частково за рахунок входженяя до її складу колишньої Новострілищанської громади[1])