Відмінності між версіями «Жидачівщина в публікаціях»

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
Рядок 37: Рядок 37:
| [[2020]]
| [[2020]]
| В основу книги покладені події і факти національно-визвольної боротьби, що стосуються одного лише Жидачівського краю Львівської області. Ці матеріали автор почерпнув із власної пам'яті — як учасника визвольних змагань і в'язня радянських таборів, зі спогадів учасників і свідків тих подій, з архівних документів та інших джерел. У книзі охоплено увагою понад 2500 осіб — членів ОУН, вояків УПА та інших жертв, котрі зі зброєю в руках полягли за свободу на полі бою або ж були страчені — повішені, закатовані чи розстріляні — без суду і слідства від рук «коричневих» або «червоних» окупантів<ref name="stezhkamy_2020">{{Cite_Book|автор=О. Данилишин|назва=Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої|рік=2020|місце=Львів|видавництво=Астролябія}}</ref>.
| В основу книги покладені події і факти національно-визвольної боротьби, що стосуються одного лише Жидачівського краю Львівської області. Ці матеріали автор почерпнув із власної пам'яті — як учасника визвольних змагань і в'язня радянських таборів, зі спогадів учасників і свідків тих подій, з архівних документів та інших джерел. У книзі охоплено увагою понад 2500 осіб — членів ОУН, вояків УПА та інших жертв, котрі зі зброєю в руках полягли за свободу на полі бою або ж були страчені — повішені, закатовані чи розстріляні — без суду і слідства від рук «коричневих» або «червоних» окупантів<ref name="stezhkamy_2020">{{Cite_Book|автор=О. Данилишин|назва=Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої|рік=2020|місце=Львів|видавництво=Астролябія}}</ref>.
| +
|-
| Історія села Пісочна від найдавніших часів до 1939 року
| [[Василь Лаба]]
| [[2020]]
| У дослідженні вперше подається історія села Пісочне на Львівщині, написана у форматі наукової монографії<ref name="laba_pisochna">{{Cite_Book|назва=Історія села Пісочна від найдавніших часів до 1939 року|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2020}}</ref>.
| +
| +
|-
|-
Рядок 43: Рядок 49:
| [[2020]]
| [[2020]]
| У дослідженні вивчена на основі архівних документів історія розвитку села Буянів Жидачівського району Львівської області<ref name="laba_buyaniv">{{Cite_Book|назва=Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року|місце=Львів|рік=2020|автор=В. Лаба}}</ref>.
| У дослідженні вивчена на основі архівних документів історія розвитку села Буянів Жидачівського району Львівської області<ref name="laba_buyaniv">{{Cite_Book|назва=Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року|місце=Львів|рік=2020|автор=В. Лаба}}</ref>.
| +
|-
| Хроніка життя села Рудники від давніх часів до 1939 року
| [[Василь Лаба]]
| [[2019]]
| У дослідженні подається історія життя села Рудники Миколаївського району Львівської області, зроблене на основі архівних документів<ref name="laba_rudnyky">{{Cite_Book|назва=Хроніка життя села Рудники від давніх часів до 1939 року|автор=В. Лаба|рік=2019|місце=Львів}}</ref>.
| +
| +
|-
|-
Рядок 97: Рядок 109:
| [[2015]]
| [[2015]]
| У книжці подається у стислому вигляді історія села Бориничі на Львівщині (без опису церковного життя), написана у формі наукової монографії<ref name="laba_boryniczhe">{{Cite_Book|назва=Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2015}}</ref>.
| У книжці подається у стислому вигляді історія села Бориничі на Львівщині (без опису церковного життя), написана у формі наукової монографії<ref name="laba_boryniczhe">{{Cite_Book|назва=Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2015}}</ref>.
| +
|-
| Історія сіл Держів та Київець: від давніх часів до 1939 року
| [[Василь Лаба]]
| [[2015]]
| У книжці подається у стислому вигляді історія сіл Держів та Київець Миколаївського району Львівської області, написана у форматі наукової монографії<ref name="laba_derzhiv">{{Cite_Book|назва=Історія сіл Держів та Київець: від давніх часів до 1939 року|автор=В. Лаба|місце=Львів|рік=2015|}}</ref>.
| +
| +
|-
|-
Рядок 145: Рядок 163:
| [[2008]]
| [[2008]]
| У книжці подана історія села Отиневичі Жидачівського району Львівської області, написана у форматі наукової монографії<ref name="laba_otynevychi">{{Cite_Book|назва=Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2008|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>.  
| У книжці подана історія села Отиневичі Жидачівського району Львівської області, написана у форматі наукової монографії<ref name="laba_otynevychi">{{Cite_Book|назва=Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2008|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>.  
| +
|-
| Історія села Крупсько: від найдавніших часів до 1939 року
| [[Василь Лаба]]
| [[2008]]
| У книжці вперше подається в стислому вигляді історія села Крупсько Миколаївського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії<ref name="laba_krupsko">{{Cite_Web|назва=Історія села Крупсько: від найдавніших часів до 1939 року|рік=2008|автор=В. Лаба|місце=Львів}}</ref>.
| +
| +
|-
|-

Версія за 21:27, 25 березня 2023

Жидачівщина в публікаціях — збірка книг, брошур, атласів та наукових статей у яких частково або повністю фігурує Жидачівська земля або її мешканці.

Книги і журнали

Назва Автор Рік Опис Наявність[1]
Стільське (городище горбогір'я) Колектив авторів 2021 Видання що презентує результати проєкту «В об'єктиві - культурна спадщина». В рамках цього проекту група фотографів досліджувала історичні, природні та археологічні пам'ятки Стільська[2]. +
Історія села Мельнич: від найдавніших часів до 1939 року Василь Лаба 2021 У дослідженні подається історія села Мельнич теперішнього Стрийського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії[3]. +
Na styku kultur i narodów, Tom XXXV: Brzozdowce i Knihynicze Volodymyr Dolinovskyi, Ivanna Stadnyk 2020 Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення, міського, публічно-політичного та соціального середовища містечок Берездівці та Княгиничі[4].
Na styku kultur i narodów, Tom XXXIII: Chodorów i Rozdół Volodymyr Dolinovskyi 2020 Книга презентує дослідження юридичного статусу, географічного положення та структури власності Ходорова, Роздолу та Бережан. Ці дослідження базуються на архівних документах 1880-х років: Йозефінської земельної метрики, створеної в 1785—1788 рр. а також так званими "міськими записами", створеними з метою оподаткування у 1789 році[5].
Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої Олексій Данилишин 2020 В основу книги покладені події і факти національно-визвольної боротьби, що стосуються одного лише Жидачівського краю Львівської області. Ці матеріали автор почерпнув із власної пам'яті — як учасника визвольних змагань і в'язня радянських таборів, зі спогадів учасників і свідків тих подій, з архівних документів та інших джерел. У книзі охоплено увагою понад 2500 осіб — членів ОУН, вояків УПА та інших жертв, котрі зі зброєю в руках полягли за свободу на полі бою або ж були страчені — повішені, закатовані чи розстріляні — без суду і слідства від рук «коричневих» або «червоних» окупантів[6]. +
Історія села Пісочна від найдавніших часів до 1939 року Василь Лаба 2020 У дослідженні вперше подається історія села Пісочне на Львівщині, написана у форматі наукової монографії[7]. +
Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року Василь Лаба 2020 У дослідженні вивчена на основі архівних документів історія розвитку села Буянів Жидачівського району Львівської області[8]. +
Хроніка життя села Рудники від давніх часів до 1939 року Василь Лаба 2019 У дослідженні подається історія життя села Рудники Миколаївського району Львівської області, зроблене на основі архівних документів[9]. +
Історія села Голдовичі Василь Лаба, Ліда Кізіль 2019 У виданні подається історія села Голдовичі Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії[10]. +
Історія села Бережниця Королівська: від давніх часів до 1939 року Василь Лаба 2019 У дослідженні подається у стислому вигляді історія села Бережниця Королівська (тепер Бережниця) Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії.[11] +
Вишивка Жидачівщини: з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1 Ірина Вачкова 2019 У виданні представлений вишитий давній одяг та строї етнорайону Жидачівщини зі збірки Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького[12]. +
Реабілітовані історією. Львівська область, Книга п'ята: м. Жидачів, Жидачівськи район Упорядник - Видавничий центр "Пам'ять": Савчак В.М., Бегляров Г.Л., Герасимчук О.Д., Іванова К.І. 2019 До Книги п'ятої видання "Реабілітовані історією. Львівська область" увійшли персоналії репресованих мешканців м. Жидачева та Жидачівського району (8112 осіб). Книга висвітлює процес політичних репресій радянської влади у Львівській області впродовж 1939-1980-х років. Архівні документи, біографічні відомості про репресованих розкривають політичну та соціально психологічну атмосферу тих років, механізми терору і насильства комуністичної тоталітарної системи. Спогади жертв репресій відтворюють картини їх каторжного життя у таборах ГУЛАГу, в місцях заслання і депортацій, нескореність їх духу, незламність у боротьбі за незалежність Української держави.[13]. +
Історія села Заболотівці: від давніх часів до 1939 року Василь Лаба 2018 У дослідженні простежується історія села Заболотівці Жидачівського району Львівської області на основі вивчених архівних документів від найдавніших часів до 1939 року[14]. +
Із далечі віків древній Жидачів Марія Турченяк 2018 У книзі розповідається про розвиток міста Жидачева від давніх часів до сьогодення, минуле і сучасне життя міщан. Описано події Першої та Другої світових воєн, Помаранчевої революції та Революції Гідності, подвиги Героїв Майдану та АТО, культурне життя древнього Удеча[15]. +
Palac w Cuculowcach w swietle inwentarza pośmiertnego jerzego stanisława dzieduszyckiego z 1731 roku Andrzej Betlej, Anna Markiewicz 2016 Опис вільхівецького палацу Дідушицьких та його культурних скарбів на основі інвентаря 1731 року[16].
Історія села Смогів від найдавніших часів Василь Лаба 2015 У дослідженні вперше подається в стислому вигляді історія села Смогів Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії[17]. +
Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року Василь Лаба 2015 У книжці подається у стислому вигляді історія села Бориничі на Львівщині (без опису церковного життя), написана у формі наукової монографії[18]. +
Історія сіл Держів та Київець: від давніх часів до 1939 року Василь Лаба 2015 У книжці подається у стислому вигляді історія сіл Держів та Київець Миколаївського району Львівської області, написана у форматі наукової монографії[19]. +
Повстанськими стежками Жидачівщини Олексій Данилишин 2012 У новій книзі Олексій Данилишин намагається подати структуру ОУН І УПА, повстанські бої та терор й каральні операції радянських спецслужб, будівництво криївок і подальша їх конспірація, короткі інформації понад 2 тисячі членів УПА х 117 населених пунктів, нариси про чільних діячів визвольного руху( Миколу Лебедя, Ярослава Дякона, Дмитра Слюзара, Петра Олійника, Петра Гудзоватого та ін.)[20]
Історія села Юшківці Василь Лаба 2010 У книжці вперше подається історія села Юшківці Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії[21]. +
Історія села Піддністряни Василь Лаба 2010 У книжці подається історія села Піддністряни Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії[22]. +
Жертви за незалежність Анна Ґошко-Кіт 2009 Cпогади учасниці підпілля УПА Анни Ґошко-Кіт про репресії, яких зазнала вона та її родина як покарання за участь у національно-визвольній боротьбі. Авторка також робить короткий екскурс у історію діяльності УПА на Ходорівщині з кінця 1930-х до 1951 рр[23]. +
Історична топоніміка Жидачівського району Львівської області Василь Лаба 2009 У книжці подається аналіз походження стародавніх і сучасних назв Жидачівського району Львівської області. Дослідження охоплює всі поселення району[24]. +
Історія села Заріччя Василь Лаба 2009 У книжці вперше подається у стислому вигляді історія села Заріччя (давня назва Вовцнів) Жидачівського району Львівської області, написана у формі наукової монографії[25]. +
Історія села Добрівляни Василь Лаба 2009 У книжці подається огляд розвитку села Добрівляни Жидачівського району Львівської області, написаний у формі наукової монографії[26]. +
Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року Василь Лаба 2008 У книжці подана історія села Отиневичі Жидачівського району Львівської області, написана у форматі наукової монографії[27]. +
Історія села Крупсько: від найдавніших часів до 1939 року Василь Лаба 2008 У книжці вперше подається в стислому вигляді історія села Крупсько Миколаївського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії[28]. +
Наддністрянський реґіональний словник Гаврило Шило 2008 Словник фіксує різноманіття лексики та фразеології (близько 10 000 одиниць) наддністрянського говору, зібраних у понад 500 населених пунктах Львівської, Тернопільської та північних районах Івано-Франківської областей. Це багаторічна праця доктора філологічних наук, професора Гаврила Федоровича Шила[29].
Дзвони пам'яті: штрихи національно-визвольної боротьби Жидачівщини 1939-1950-ті рр Олексій Данилишин 2007 В основу книги покладено відомості про учасників національно-визвольної боротьби мешканців лише одного району — Жидачівського — Львівської області під час і після Другої світової війни. Книга подає короткі відомості про членів Організації Українських Націоналістів, бійців Української Повстанської Армії, а також простих громадян, одні з яких полягли в боях, або ж були вбиті без суду і слідства чи страчені за вироком контрольованої тоталітарним режимом судової системи, інші — зазнали нестерпних знущань і поневірянь у тюрмах та концентраційних таборах, або були депортовані на Сибір, Північ, Далекий Схід чи Казахстан. Відомості подаються у тій повноті, у якій вдалося зібрати авторові.[30]. +
Повстанська Ходорівщина Михайло Мандрик 2006 Книга про боротьбу ОУН-УПА на теренах Ходорівщини. У книзі показані причини збройної боротьби українців на основі стосунків із Польщею, фашистською Німеччиною та московським комуністичним "Союзом", розкрито витоки українського патріотизму[31].
Поки горітиме свічка Колектив авторів 2006 Краєзнавчий нарис з історіями визначних постатей, що проживали у Жидачеві та поховані на старому кладовищі міста[32]. +
Chodorów i Chodorowianie Antoni Mieczysław Dancewicz 2005 Книга, присвячена історії міста Ходорів та його мешканців[33].
Вишивка рідного краю. Ходорівщина Ольга Возниця 2005 В альбомі розміщені зразки української вишивки, зібрані у м. Ходорові та навколишніх селах. Світлини вишивок, різноманітних за кольоровою гамою, виконані хрестиком, дають можливість ознайомитися з самобутнім національним мистецтвом цього регіону[34].
Історія сіл Заліски та Чортория: від найдавніших часів до 1939 року Василь Лаба 2004 У книзі вперше подається у стислому вигляді історія двох сусідніх сіл Жидачівського району на Львівщині — Заліски та Чорториї (тепер Кам'яне), написана у формі наукової монографії[35]. +
Бережниця Королівська: Штрихи історії та сьогодення Йосип Вайда 2000 У книзі подано сторінки історії і сьогодення прикарпатського села Бережниця (у недалекому минулому - Бережниця Королівська) Жидачівського району Львівської області. Окреслено розвиток його матеріальної і духовної культури, детально показано процес відродження в останнє десятиліття сільської греко-католицької церковної громади, спорудження і функціонування нового сільського храму святих апостолів Петра і Павла[36]. +
Галицька брама №68: Алебастр Колектив авторів 2000 Окремий випуск часопису, присвячений алебастровій промисловості містечка Журавно[37].
Галицька брама №51-52: Жидачів Колектив авторів 1999 Окремий випуск часопису, присвячений місту Жидачеву надає детальний екскурс в кілька важливих тем історії та розвитку міста[38]. +
Місто над ставом Любомир Калинець 1997 Історично-краєзнавчий нарис міста Ходорів[39].
Галицька брама №13: Журавно Колектив авторів 1996 Окремий випуск часопису, присвячений містечку Журавно[40].
Краєзнавчі пам'ятки Жидачівщини (II частина) Колектив авторів 1994 Краєзнавчий нарис, що розглядає низку пам'яток історії, культури та археології на території Жидачівщини разом з екскурсом у історії визнчаних діячів літератури та мистецтва що є вихідцями з регіону[41]. +
Kochawina - Sanktuarium Maryjne Anna Wojciechowska 1993 Книга про історію чудотворного обраху Богородиці та санктуаріуму Божої Матері в Коахавині. Містить детальну хронологію містечка польською, українською та німецькою мовами[42]. +
Стрийщина: історично-мемуарний збірник, Том III Колектив авторів 1993 Містить колекцію статей та матеріалів з інформацією про міста та села Стрийського регіону. Окремі розділи присвячені Жидачівщині та Журавенщині[43].
Ksiądz prałat Jan Trzopiński twórca Kochawiny Stanislaw Migas 1992 Книга про визнчаного кохавинського душпастира Яна Тропінського[44]. +
Довідник Жидачівської міської та сільської телефонної мережі Жидачівський районний відділ зв'язку 1991 Довідник містить телефонні номери телефонних абонентів населених пунктів Жидачівського району - фізичних осіб, організацій, підприємств, закладів тощо[45]. +
Условия образования серных руд Роздольского месторождения Б. Мерлич, Н. Даценко 1976 Праця присвячена детальному вивченню речовинного вмісту сірчаних руд, їх структур та текстур, морфологічних та структурних особливостей агрегатних різновидів сікри і геохімії надр[46]. +
Миколаїв над Дністром Г. Шрамко 1973 Краєзнавчий нарис, присвячений місту Миколаїв. Розповідає про минуле та сучасність міста у яскраво вираженому совіцькому стилі[47].
Новий Роздол — місто хіміків Федір Бевзенко 1966 В цій ілюстрованій книжечці розповідається про одне з наймолодших міст Львівської області — Новий Роздол, про будівництво й освоєння потужного гірничохімічного комбінату про життя і самовіддану працю дружної багатонаціональної сім'ї новороздільців[48]. +
Z przeszłości Rudy i Kochawiny (З минулого Руди і Кохавини) Przemyslaw Dabkowski 1928 Містить короткий огляд історії сіл Руда і Кохавина[49].
Kochawina: w przeszłości i dobie obecnej Marcin Czermiński 1912 Ілюстроване видання, що детально описує історю формування Кохавини як паломницького центру[50]. +
Żydzi ziemi lwowskiej i powiatu żydaczowskiego w r. 1765 Ferdynand Bostel 1891 Історія єврейства на території Львівської землі та Жидачівського повіту[51].
O kosciele i cudownym obraze pana Jezusa w Brzozdowcach Ks. W. Mrowinski 1886 Книга містить короткі відмості про містечко Берездівці, костел Воздвиження Чесного Хреста та чудотворну ікону Ісуса Христа[52].

Брошури

Назва Автор Рік Опис Наявність[1]
Жидачів: історія міста у датах і фактах від найдавніших часів до середини XX століття Анатолій Люсак, Мирослава Люсак 1997 Брошура містить детальну історичну хронологію міста Жидачева разом з фактами, що у зрізах різних епох висвітлюють як формувалось соціальне, культурне та політичне життя міста[53]. +
Історія села Руда Василь Лаба 1996 У брошурі подається у стислому вигляді історія села Руда Жидачівського району на Львівщині, написана у формі наукової монографії[54]. +
Від Удеча до Жидачева колектив авторів - Брошура подає короткий екскурс у етапи соціального, архітектурного та культурного розвитку міста Жидачева. Написана за матеріалами науково-дослідної роботи "Дослідження етапів історичного розвитку і визначення меж історичного ареалу міста Жидачів" М.В. Бевза.[55] +

Наукові статті

Назва Автор Рік Опис
Парафії міста Жидачева за даними поголовного податку 1673 р. Мирон Капраль 2021 У статті досліджується парафіяльна структура Жидачева другої половини XVII ст. на підставі реєстрів поголовного податку 1673 р[56].
Міста Жидачівського повіту XIV—XVI ст. Мирон Капраль 2019 У статті розглядається міська мережа Жидачівського повіту Львівської землі у Руському воєводстві в пізньому середньовіччі та початку ранньомодерного часу[57].
Нововідкритий "скарб" з Базиївки в контексті визначення етнокультурної приналежності "скарбів" неділиського типу у Верхньому Придністров'ї Микола Бандрівський, Лариса Крушельницька, Михайло Білик 2014 Детальне дослідження "скарбу" неділиського типу, знайденого на території урочища Базиївка на околиці Жидачева[58].
Жидачівське князівство (1393–1442) і Гедиміновичі: спірні питання історії Іванна Папа 2012 Авторка досліджує питання місця і значення Жидачівського князівства, його територіального і політичного статусу, персонального складу його правителів, приналежності їх до правлячої династії Гедиміновичів[59].
"Жидачівські грамоти" князя Федора Любартовича: проблема автентичності Іванна Папа 2012 Стаття присвячена дискусії навколо автентичності так званих “жидачівських грамот” князя Федора Любартовича першої третини ХV ст. Її розглянуто в контексті актуальної у тогочасному науковому середовищі суперечки про витоки княжого роду Сангушків від князя Федора Ольгердовича, якому і приписувалося володіння жидачівськими землями в той час. У статті наведено тексти спірних грамот та проаналізовано аргументи учасників дискусії.[60].
До питання регенерації Ринкової площі Жидачева О.В. Рибчинський, М.В. Каплінська 2012 У статті досліджено розвиток історико-архітектурного середовища ринкової площі Жидачева, висвітлено наявні та актуальні проблеми її регенерації[61].
Зудеч (короткий підсумок археологічних досліджень) Орест Корчинський 2007 У статті наводиться підсумок серії довготривалих археологічних досліджень на території урочищ Базиївка та Замок[62].

Атласи

Назва Автор Рік Опис Наявність[1]
Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів Юрій Дубик, Зоя Ільчишин, Мирон Капраль, Орест Корчинський, Олег Осаульчук, Олег Рибчинський, Олександр Сілаєв, Василь Слободян, Андрій Филипчук, Степан Ямелинець 2020 Атлас містить 11 оригінальних карт та 4 карти-репродукції, а також детальні описи до них. Текстова частина атласу зосереджена на історико-урбаністичному розвитку міста у контексті його політичного, соціального, демографічного та економічного розвитку[63]. +

Примітки

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 Видання наявне у збірці Енциклопедії Жидачівщини
  2. ↑ Колектив авторів: Стільське (городище горбогір'я) — Львів : Растр-7, 2021.
  3. ↑ В. Лаба: Історія села Мельнич: від найдавніших часів до 1939 року — Львів, 2021.
  4. ↑ Volodymyr Dolinovskyi, Ivanna Stadnyk: Na styku kultur i narodów, Tom XXXV: Brzozdowce i Knihynicze — Kraków : Historia Iagellonica, 2020.
  5. ↑ Volodymyr Dolinovskyi: Na styku kultur i narodów, Tom XXXIII: Chodorów i Rozdół — Kraków : Historia Iagellonica, 2020.
  6. ↑ О. Данилишин: Повстанськими стежками Жидачівського краю: підрозділи, бункери, криївки, бої — Львів : Астролябія, 2020.
  7. ↑ В. Лаба: Історія села Пісочна від найдавніших часів до 1939 року — Львів, 2020.
  8. ↑ В. Лаба: Історія села Буянів: від давніх часів до 1939 року — Львів, 2020.
  9. ↑ В. Лаба: Хроніка життя села Рудники від давніх часів до 1939 року — Львів, 2019.
  10. ↑ В. Лаба, Л. Кізіль: Історія села Голдовичі — Львів, 2019.
  11. ↑ В. Лаба: Історія села Бережниця Королівська: від давніх часів до 1939 року — Львів, 2019.
  12. ↑ І. Вачкова: Вишивка Жидачівщини: з колекції Музею народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького. Ч. 1 — Львів : Артклас, 2019.
  13. ↑ колектив упорядників: Реабілітовані історією. Львівська область, Книга п'ята: м. Жидачів, Жидачівськи район — Львів : Видавничий центр "Пам'ять", 2012.
  14. ↑ В. Лаба: Історія села Заболотівці: від давніх часів до 1939 року — Львів, 2018.
  15. ↑ М. Турченяк: Із далеків віків древній Жидачів — Львів : Манускрипт, 2018.
  16. ↑ Andrzej Betlej, Anna Markiewicz: Palac w Cuculowcach w swietle inwentarza pośmiertnego jerzego stanisława dzieduszyckiego z 1731 roku — Kraków, 2016.
  17. ↑ В. Лаба: Історія села Смогів від найдавніших часів — Львів, 2015.
  18. ↑ В. Лаба: Історія села Бориничі: від найдавніших часів до 1939 року — Львів, 2015.
  19. ↑ В. Лаба: Історія сіл Держів та Київець: від давніх часів до 1939 року — Львів, 2015.
  20. ↑ О. Данилишин: Повстанськими стежками Жидачівщини — Дрогобич : Коло, 2012.
  21. ↑ В. Лаба: Історія села Юшківці — Львів, 2010.
  22. ↑ В. Лаба: Історія села Піддністряни — Львів, 2010.
  23. ↑ Анна Ґошко-Кіт: Жертви за незалежність — Львів : Українські технології, 2009.
  24. ↑ В. Лаба: Історична топоніміка Жидачівського району Львівської області — Львів, 2009.
  25. ↑ В. Лаба: Історія села Заріччя — Львів, 2009.
  26. ↑ В. Лаба: Історія села Добрівляни — Львів, 2009.
  27. ↑ В. Лаба: Історія села Отиневичі: від найдавніших часів до 1939 року — Львів, 2008.
  28. ↑ В. Лаба: [{{{url}}} Історія села Крупсько: від найдавніших часів до 1939 року]
  29. ↑ Г. Шило: Наддністрянський реґіональний словник — Львів, Нью-Йорк : Інститут українознавства ім. Крипякевича, 2008.
  30. ↑ О. Данилишин: Дзвони пам'яті: штрихи національно-визвольної боротьби Жидачівщини 1939-1950-ті рр — Львів : Астролябія, 2007.
  31. ↑ Михайло Мандрик: Повстанська Ходорівщина — Стрий : Щедрик, 2006.
  32. ↑ Колектив авторів: Поки горітиме свічка — Жидачів : Жидачівська районна друкарня, 2006.
  33. ↑ Antoni Mieczysław Dancewicz: Chodorów i Chodorowianie — Warszawa : DANTA, 2005.
  34. ↑ О. Возниця: Вишивка рідного краю. Ходорівщина
  35. ↑ В. Лаба: Історія сіл Заліски та Чортория: від найдавніших часів до 1939 року — Львів, 2004.
  36. ↑ Й. Вайда: Бережниця Королівська: Штрихи історії та сьогодення — Закарпаття, 2000.
  37. ↑ Колектив авторів: Галицька брама №68: Алебастр — Львів : Центр Європи, 2000.
  38. ↑ Колектив авторів: Галицька брама №51-52: Жидачів — Львів : Центр Європи, 1999.
  39. ↑ Л. Калинець: Місто над ставом — Львів : Брук ЛТД, 1997.
  40. ↑ Колектив авторів: Галицька брама №13: Журавно — Львів : Центр Європи, 1996.
  41. ↑ Колектив авторів: Краєзнавчі пам'ятки Жидачівщини (II частина) — Жидачів : Жидачівська районна друкарня, 1994.
  42. ↑ Anna Wojciechowska: [{{{url}}} Kochawina - Sanktuarium Maryjne]
  43. ↑ Колектив авторів: Стрийщина: історично-мемуарний збірник, Том 3 — Нью Йорк : Комітет Стрийщини, 1993.
  44. ↑ Stanislaw Migas: Ksiądz prałat Jan Trzopiński twórca Kochawiny — Krakow, 1992.
  45. ↑ Довідник Жидачівської міської та сільської телефонної мережі — Львів, 1991.
  46. ↑ Б. Мерлич, Н. Даценко: Условия образования серных руд Роздольского месторождения — Львів : Вища Школа, 1976.
  47. ↑ Г. Шрамко: [{{{url}}} Миколаїв над Дністром]
  48. ↑ Федір Бевзенко: Новий Роздол — місто хіміків — Львів : Каменяр, 1966.
  49. ↑ Przemyslaw Dabkowski: Z przeszłości Rudy i Kochawiny — Львів, 1928.
  50. ↑ Marcin Czermiński: [{{{url}}} Kochawina: w przeszłości i dobie obecnej]
  51. ↑ Ferdynand Bostel: Żydzi ziemi lwowskiej i powiatu żydaczowskiego w r. 1765 — Kraków : Akademia Umiejętności, 1891.
  52. ↑ W. Mrowinski: O kosciele i cudownym obraze pana Jezusa w Brzozdowcach — Львів, 1886.
  53. ↑ А.Люсак, М.Люсак: Жидачів: історія міста у датах і фактах від найдавніших часів до середини XX століття — Жидачів
  54. ↑ В. Лаба: Історія села Руда — Львів, 1996.
  55. ↑ колектив авторів: Від Удеча до Жидачева — Жидачів}
  56. ↑ Мирон Капраль: Науковий щорічник “Історія релігій в Україні”: Парафії міста Жидачева за даними поголовного податку 1673 р. — Львів : Логос, 2021.
  57. ↑ Мирон Капраль: Міста Жидачівського повіту XIV-XVI ст. — Київ : НАН України. Інститут історії України, 2019.
  58. ↑ М. Бандрівський, Л. Крушельницька, М. Білик: Нововідкритий "скарб" з Базиївки в контексті визначення етнокультурної приналежності "скарбів" неділиського типу у Верхньому Придністров'ї — 2014.
  59. ↑ Іванна Папа: Жидачівське князівство (1393–1442) і Гедиміновичі: спірні питання історії — Фортеця, 2012.
  60. ↑ Іванна Папа: "Жидачівські грамоти" князя Федора Любартовича: проблема автентичності — 2012.
  61. ↑ О.В. Рибчинський, М.В. Каплінська: До питання регенерації Ринкової площі Жидачева — 2012.
  62. ↑ О. Корчинський: Зудеч (короткий підсумок археологічних досліджень) — 2007.
  63. ↑ за наук. ред. Мирона Капраля: Атлас українських історичних міст. Том 4: Жидачів — Львів, 2020.
Отримано з https://zhydachiv.wiki/mediawiki/index.php?title=Жидачівщина_в_публікаціях&oldid=7159