Відмінності між версіями «Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Жидачів)»

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
Рядок 17: Рядок 17:
У [[1933]] році храм відреставрували зовні, а [[1938]] - виконали розписи. У [[1946]] році польські мешканці покинули [[Жидачів]], забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині.
У [[1933]] році храм відреставрували зовні, а [[1938]] - виконали розписи. У [[1946]] році польські мешканці покинули [[Жидачів]], забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині.


[[Файл:Костел_Успіння_Пресвятої_Діви_Марії_(совіцькі_часи).jpg|зліва|міні|Вигляд костелу за радянських часів|200px]]
[[Файл:Костел_Успіння_Пресвятої_Діви_Марії_(совіцькі_часи).jpg|thumb|left|Вигляд костелу за радянських часів|200px]]


У [[1963]]{{Тире}}[[1989]] роках храм був закритий. Совєцька влада, в чиєму підпорядкуванні була будівля костелу в цей час, використовували її спочатку як складське приміщення, а згодом - як приміщення автовоклзалу з буфетом. У [[1979]] році у будівлі костелу було відкрито краєзнавчий музей. За роки совєцької влади, рештки оригінального інтер'єру були частково понищені.
У [[1963]]{{Тире}}[[1989]] роках храм був закритий. Совєцька влада, в чиєму підпорядкуванні була будівля костелу в цей час, використовували її спочатку як складське приміщення, а згодом - як приміщення автовоклзалу з буфетом. У [[1979]] році у будівлі костелу було відкрито краєзнавчий музей. За роки совєцької влади, рештки оригінального інтер'єру були частково понищені.

Версія за 05:21, 18 вересня 2021

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (2019).jpg

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії - римо-католицький храм у місті Жидачеві, збудований у 1577 році. Найдавніша мурована споруда міста.

Історія

Теперішня будівля костелу була збудована ще у 1577 році на кошти жидачівського старости Миколи Лігензи. Будівельні-здоблювалні роботи у 16031620 роках фінансувалися жидачівським старостою Єжи Жолчинським. Храм було консекровано 12 жовтня 1612 року Баковським єпископом Валеріаном Любенецьким[1].

Святиня зазнала великих ушкоджень під час турецько-татарського набігу 1620-1621, а також під час Визвольної війни українського народу 1649 року.

Костел неодноразово ремонтувала, прикрашали новими вівтарями і розписами.

У 18671877 роках тут працював адміністратором майбутній святий о. Зигмунт Гораздовський[1].

У 1895 році він згорів, однак уже наступного року був відновлений.

У 1933 році храм відреставрували зовні, а 1938 - виконали розписи. У 1946 році польські мешканці покинули Жидачів, забравши із собою частину внутрішнього опорядження святині.

Вигляд костелу за радянських часів

У 19631989 роках храм був закритий. Совєцька влада, в чиєму підпорядкуванні була будівля костелу в цей час, використовували її спочатку як складське приміщення, а згодом - як приміщення автовоклзалу з буфетом. У 1979 році у будівлі костелу було відкрито краєзнавчий музей. За роки совєцької влади, рештки оригінального інтер'єру були частково понищені.

У 1989 році костел було повернуто римо-католицькій громаді міста. 4 вересня 1989 року його освятив єпископ Мар'ян Яворський, а 20 листопада 1999 року було освячено новий парафіяльний будинок. Парафію обслуговують дієцезіальні священники[1].

Історичні фото

Примітки