Відмінності між версіями «Матвіїв Тарас Тарасович»

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
 
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 37: Рядок 37:


* [[12 жовтня]] [[2021]] року на алеї Героїв Небесної Сотні у [[Жидачів|Жидачеві]] висадили дерево пам'яті на честь Героя України Тараса Матвіїва<ref>{{Cite_Web|url=https://www.facebook.com/radio.zhydachiv/videos/385974919855526/|назва=Дерево пам'яті Героя України Тараса Матвіїва|видавець=Жидачів FM|дата-доступу=12 жовтня 2021}}</ref>.
* [[12 жовтня]] [[2021]] року на алеї Героїв Небесної Сотні у [[Жидачів|Жидачеві]] висадили дерево пам'яті на честь Героя України Тараса Матвіїва<ref>{{Cite_Web|url=https://www.facebook.com/radio.zhydachiv/videos/385974919855526/|назва=Дерево пам'яті Героя України Тараса Матвіїва|видавець=Жидачів FM|дата-доступу=12 жовтня 2021}}</ref>.
* [[6 грудня]] [[2021]] року на будівлі факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка було відкрито інформаційну таблицю на честь Героя України Тараса Матвіїва<ref>{{Cite_Web|назва=Відкриття інформаційної таблиці на честь Героя України Тараса Матвіїва|видавець=Студбюро факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка|url=https://www.facebook.com/journ.lnu/posts/301274028558268|дата-доступу=26 грудня 2021}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 43: Рядок 45:
[[Категорія:Уродженці Жидачева]]
[[Категорія:Уродженці Жидачева]]
[[Категорія:Учасники російсько-української війни]]
[[Категорія:Учасники російсько-української війни]]
[[Категорія:Учасники Революції гідності]]
[[Категорія:Військові]]
[[Категорія:Журналісти]]

Поточна версія на 08:16, 21 квітня 2022

Тарас Матвіїв

Тарас Тарасович Матвіїв (18 лютого 1989, Волинська область, Україна — 10 липня 2020, поблизу с. Троїцьке, Україна) — український журналіст, громадський діяч, військовий. Посмертно нагороджений званням Герой України з удостоєнням Ордена "Золота Зірка".

Життєпис

Народився 18 лютого 1989 року на Волині у сім'ї офіцера Тараса Матвіїва та вчительки української мови та літератури Валентини Матвіїв. З 3-х років проживав у місті Жидачів Львівської області, де закінчив 11-класну Жидачівську ЗОШ №1. В дитинстві багато читав, захоплювався історичною літературою. Любив футбол і хотів стати футбольним коментатором.

У 2011 році завершив навчання на факультеті журналістики ЛНУ ім. Івана Франка. Працював кореспондентом ТРК "Ера" (2011—2012) та телеканалу TVi (2012—2013), блогером у низці видань, зокрема, «Дивись.Інфо», LB.ua, «Львівська мануфактура новин».

Був активним учасником Революції Гідності у складі 3-ї сотні Самооборони Майдану. Згодом став співкоординатором "Пошукової ініціативи Майдану" - організації, що займалася пошуком активістів зниклих під час Революції Гідності.

Влітку 2015 року став добровольцем Окремої добровольчої чоти "Карпатська Січ". Воював у Первомайському, Водяному, Опитному та Пісках.[1]

У вересні 2018 року він вступив до Академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного. Після її закінчення у 2019 році направлений для подальшого проходження військової служби до 24 ОМБр імені короля Данила.[1]

Тарас героїчно загинув 10 липня 2020 року в районі у районі села Троїцьке Попаснянського району, в результаті мінометного обстрілу позиції, якою командував. Перед загибеллю врятував двох побратимів з палаючого бліндажа.

Громадська діяльність

У квітні 2015 року разом із групою громадських актвістів із Жидачева заснував громадську організацію "Народний Легіон"[2]. Був активним учасником волонтерського руху у місті, організовував військово-патріотичні вишколи для дорослих та школярів, брав участь у боротьбі проти незаконної вирубки лісів та нелегального грального бізнесу. З командою "Народного Легіону" організовував щорічний етно-фестиваль Удеч-фест "Івана Купала". Створив програму національно-патріотичного виховання молоді у місті Жидачеві.

Нагороди

  • Указом Президента України № 271/2020 від 13 липня 2020 року, "за героїзм і особисту мужність, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові", присвоєно звання «Герой України» (посмертно)[3].

Вшанування пам'яті

  • 30 жовтня 2020 року у с. Троїцьке Попаснянського району на Луганщині за ініціативи жителів села було відкрито пам'ятник загиблому Герою України, офіцеру 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Тарасу Матвіїву.[3]
  • 25 березня 2021 року на сесії Жидачівської міської ради було ухвалене рішення про перейменування Шкільного бульвару у проспект Героя України Тараса Матвіїва. Означили проспект чотирма адресними табличками міжнародного зразка (українською та англійською мовами) з написом «Проспект Героя України Тараса Матвіїва. Hero of Ukraine Taras Matviyiv avenue» при входах на проспект а також у його центральній частині - на перехресті з вулицею Шкільною. У майбутньому планується розбудова культурно-патріотичного простору уздовж проспекту. [4]
  • 2 серпня 2021 року Жидачівський ЗЗСО I-III ст. №1, школа в якій навчався Тарас Матвіїв, була перейменована в Жидачівський ЗЗСО I-III ст. №1 імені Героя України Тараса Матвіїва.
  • 12 жовтня 2021 року на алеї Героїв Небесної Сотні у Жидачеві висадили дерево пам'яті на честь Героя України Тараса Матвіїва[5].
  • 6 грудня 2021 року на будівлі факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка було відкрито інформаційну таблицю на честь Героя України Тараса Матвіїва[6].

Примітки

  1. 1,0 1,1 Світлій пам'яті Тараса Матвіїва, Новий Час, № 27, 15 липня 2020 — 2020.
  2. ГО "НАРОДНИЙ ЛЕГІОН"
  3. 3,0 3,1 3,2 Матвіїв Тарас Тарасович ("Сармат"), Книга пам'яті полеглих за Україну, переглянуто 26 серпня 2021
  4. У Жидачеві з'явився проспект імені Тараса Матвіїва, Високий Замок, переглянуто 26 серпня 2021
  5. Дерево пам'яті Героя України Тараса Матвіїва, Жидачів FM, переглянуто 12 жовтня 2021
  6. Відкриття інформаційної таблиці на честь Героя України Тараса Матвіїва, Студбюро факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка, переглянуто 26 грудня 2021