Відмінності між версіями «Матвіїв Тарас Тарасович»
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
У квітні [[2015]] року разом із групою громадських актвістів із [[Жидачів|Жидачева]] заснував громадську організацію "Народний Легіон"<ref name="opendatabt_nl">[https://opendatabot.ua/c/39675315 ГО "НАРОДНИЙ ЛЕГІОН"]</ref>. Був активним учасником волонтерського руху у місті, організовував військово-патріотичні вишколи для дорослих та школярів, брав участь у боротьбі проти незаконної вирубки лісів та нелегального грального бізнесу. З командою "Народного Легіону" організовував щорічний етно-фестиваль Удеч-фест "Івана Купала". Створив програму національно-патріотичного виховання молоді у місті Жидачеві. | У квітні [[2015]] року разом із групою громадських актвістів із [[Жидачів|Жидачева]] заснував громадську організацію "Народний Легіон"<ref name="opendatabt_nl">[https://opendatabot.ua/c/39675315 ГО "НАРОДНИЙ ЛЕГІОН"]</ref>. Був активним учасником волонтерського руху у місті, організовував військово-патріотичні вишколи для дорослих та школярів, брав участь у боротьбі проти незаконної вирубки лісів та нелегального грального бізнесу. З командою "Народного Легіону" організовував щорічний етно-фестиваль Удеч-фест "Івана Купала". Створив програму національно-патріотичного виховання молоді у місті Жидачеві. | ||
Влітку [[2015]] року став добровольцем Окремої добровольчої чоти "Карпатська Січ". Воював у Первомайському та в | Влітку [[2015]] року став добровольцем Окремої добровольчої чоти "Карпатська Січ". Воював у Первомайському, Водяному, Опитному та Пісках.<ref name="nchas_15_2020">{{Cite_Book|назва=Світлій пам'яті Тараса Матвіїва, Новий Час, № 27, 15 липня 2020|видавець=Новий Часб|місто=Жидачів|рік=2020}}</ref> | ||
У вересні [[2018]] року він вступив до Академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного. Після її закінчення у [[2019]] році направлений для подальшого проходження військової служби до 24 ОМБр імені короля Данила.<ref name="nchas_15_2020"></ref> | |||
Тарас героїчно загинув [[10 липня]] [[2020]] року в районі у районі села Троїцьке Попаснянського району, в результаті мінометного обстрілу позиції, якою командував. Перед загибеллю врятував двох побратимів з палаючого бліндажа. | |||
== Громадська діяльність == | == Громадська діяльність == | ||
Версія за 17:10, 7 жовтня 2021
Тарас Тарасович Матвіїв (18 лютого 1989, Волинська область, Україна — 10 липня 2020, поблизу с. Троїцьке, Україна) — український журналіст, громадський діяч, військовий. Посмертно нагороджений званням Герой України з удостоєнням Ордена "Золота Зірка".
Життєпис
Народився 18 лютого 1989 року на Волині у сім'ї офіцера Тараса Матвіїва та вчительки української мови та літератури Валентини Матвіїв. З 3-х років проживав у місті Жидачів Львівської області, де закінчив 11-класну Жидачівську ЗОШ №1. В дитинстві багато читав, захоплювався історичною літературою. Любив футбол і хотів стати футбольним коментатором.
У 2011 році завершив навчання на факультеті журналістики ЛНУ ім. Івана Франка. Працював кореспондентом ТРК "Ера" (2011—2012) та телеканалу TVi (2012—2013), блогером у низці видань, зокрема, «Дивись.Інфо», LB.ua, «Львівська мануфактура новин».
Був активним учасником Революції Гідності у складі 3-ї сотні Самооборони Майдану. Згодом став співкоординатором "Пошукової ініціативи Майдану" - організації, що займалася пошуком активістів зниклих під час Революції Гідності.
У квітні 2015 року разом із групою громадських актвістів із Жидачева заснував громадську організацію "Народний Легіон"[1]. Був активним учасником волонтерського руху у місті, організовував військово-патріотичні вишколи для дорослих та школярів, брав участь у боротьбі проти незаконної вирубки лісів та нелегального грального бізнесу. З командою "Народного Легіону" організовував щорічний етно-фестиваль Удеч-фест "Івана Купала". Створив програму національно-патріотичного виховання молоді у місті Жидачеві.
Влітку 2015 року став добровольцем Окремої добровольчої чоти "Карпатська Січ". Воював у Первомайському, Водяному, Опитному та Пісках.[2]
У вересні 2018 року він вступив до Академії сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного. Після її закінчення у 2019 році направлений для подальшого проходження військової служби до 24 ОМБр імені короля Данила.[2]
Тарас героїчно загинув 10 липня 2020 року в районі у районі села Троїцьке Попаснянського району, в результаті мінометного обстрілу позиції, якою командував. Перед загибеллю врятував двох побратимів з палаючого бліндажа.
Громадська діяльність
Вшанування пам'яті
- 30 жовтня 2020 року у с. Троїцьке Попаснянського району на Луганщині за ініціативи жителів села було відкрито пам'ятник загиблому Герою України, офіцеру 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Тарасу Матвіїву.[3]
- 27 листопада 2020 року на фасаді Жидачівського ЗЗСО №1 було відкрито меморіальну дошку пам'яті Тараса Матвіїва.[3]
- 25 березня 2021 року на сесії Жидачівської міської ради було ухвалене рішення про перейменування Шкільного бульвару у проспект Героя України Тараса Матвіїва. Означили проспект чотирма адресними табличками міжнародного зразка (українською та англійською мовами) з написом «Проспект Героя України Тараса Матвіїва. Hero of Ukraine Taras Matviyiv avenue» при входах на проспект а також у його центральній частині - на перехресті з вулицею Шкільною. У майбутньому планується розбудова культурно-патріотичного простору уздовж проспекту. [4]
Примітки
- ↑ ГО "НАРОДНИЙ ЛЕГІОН"
- ↑ 2,0 2,1 Світлій пам'яті Тараса Матвіїва, Новий Час, № 27, 15 липня 2020 — 2020.
- ↑ 3,0 3,1 Матвіїв Тарас Тарасович ("Сармат"), Книга пам'яті полеглих за Україну, переглянуто 26 серпня 2021
- ↑ У Жидачеві з'явився проспект імені Тараса Матвіїва, Високий Замок, переглянуто 26 серпня 2021
