Відмінності між версіями «Регіональна валюта Жидачівщини»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Регіональна валюта Жидачівщини''' {{тире}} каталог регіональної замінної валюти, що була емітована та перебувала в обігу на території населених пунктів Жидачівщини у 1917{{тире}} | '''Регіональна валюта Жидачівщини''' {{тире}} каталог регіональної замінної валюти, що була емітована та перебувала в обігу на території населених пунктів Жидачівщини у [[1917]]{{тире}}[[1920]] рр. Складений на основі {{bquotes|Каталогу паперових замінних грошей земель польських 1914-1924}} Анджея Подчаського<ref>{{Cite_Book|назва=Katalog pieniędzy zastępczych z ziem polskich, Tom I|автор=Andrzej Podczaski|місце=Lublin / Warszawa|рік=2004}}</ref>. | ||
== Історія == | == Історія == | ||
Версія за 09:48, 15 лютого 2022
Регіональна валюта Жидачівщини — каталог регіональної замінної валюти, що була емітована та перебувала в обігу на території населених пунктів Жидачівщини у 1917—1920 рр. Складений на основі «Каталогу паперових замінних грошей земель польських 1914-1924» Анджея Подчаського[1].
Історія
Одна з перших ознак економічної та політичної нестабільності в державах, що беруть участь у війні — це зникнення з обігу грошей (особливо металевих) та пов'язаний з цим хаос. В таких ситуаціях, коли не можна було розраховувати на втручання державного монетного двору, першочерговим засобом боротьби з дефіцитом валюти ставала емісія власних платіжних засобів, що здійснювалася регіональною владою, інституціями, громадами а то й навіть приватними особами без дозволу центральної влади. Найчастіше такими платіжними засобами були бони — паперова, і рідше полотняна регіональна валюта.
З початком Першої світової війни Австро-Угорщина ввійшла в період затяжної кризи, що особливо відчувалася в прикордонних областях імперії. Центробанк розпочав емісію банкнот, що мала покрити викликаний кризою дефіцит валюти. Проте не до всіх місцевостей банкноти достявлялися вчасно (через військові дії або інші причини), а тому єдиним порятунком для них була емісія власних грошей — бонів. Варто зазначити, що у випадках дефіциту валюти частіше всього бракувало купюр дрібного номіналу, і тому поширеною була практика розрізати одно- та дво-кронні банкноти на половини та четвертини і використовувати їх у якості банкнот дрібнішого номіналу.
Білше проблем з купюрами дрібного номіналу виникло вже з розпадом Австро-Угорської імперії та появою на її теренах нових держав. До прикладу у Польській Республіці 1919 року, де австо-угорська крона залишалася державною валютою.
Польща, за прикладом інших "поставстрійських" держав, захотіла вивести крону з обігу в Галичині використовуючи власні банкноти. Цей план провалився, але одно та дво-кронні банкноти все одно зникли з обігу — в результаті діяльності спекулянтів та контрабандистів, які вивозили та продавали їх в Чехословаччині, де обмінний курс був удвічі вищим аніж у Польщі. Це призвело до нового дефіциту валюти та потреби нової емісії регіональних замінних грошей. Ситуація стабілізувалась аж у 1920 році, коли на всій території країни була встановлена платіжним засобом польська марка.
На території Жидачівщини емісія замінної валюти здійснювалась в Жидачеві та Ходорові. В Жидачеві емісія відбувалася у 1917—1920 рр. як під владою Австро-Угорщини, так і Польщі. У Ходорові, що в той час належав до Бібрського повіту, емісія здійснювалась одноразово у 1914 році.
Жидачів
у складі Австро-Угорщини
Опис валюти
У 1917—1918 рр. замінну валюту Австро-Угорщини (бон) у Жидачівському повіті емітували під назвою «Акція допомоги держави для незаможного населення» (пол. «Akcja pomocy państw dla niezamożnej ludności»). Емісія здійснювалася цісарсько-королівським староством в Жидачеві.
Для маркування бонів використовувався набір штемпелів:
| Вигляд | Напис | Умовне позначення |
|---|---|---|
| Округлий, діаметром 28.5 мм | "ZWIERZCHNOŚĆ GMINNA MIASTA / ŻURAWNA" | SA |
| Округлий, діаметром 32 мм | "ZWIERZCHNOŚĆ GMINNA MIASTA / Żurawna" | SB |
| Округлий, діаметром ~36 мм | "KOMISYA APROWIZACYJNA / MIASTA / ŻURAWNA" | SC |
| Овальний | "ŻURAWNO" | SD |
| Овальний | "Mikołajów n / Dn." | SE |
| Овальний, 16 мм | "Żydaczów" | SF |
| Овальний, 43 мм | "ŻYDACZÓW" | SG |
| Овальний, 11 мм | "Rozdól" | SH |
| Овальний, 32 мм | "ROZDÓL" | SI |
Окрім цього, бони містили геральдичне зображення орла у чотирьох варіаціях:
| A | B | B1 | C |
|---|---|---|---|
 |
 |
 |
 |
Загалом, у період з 1917 по 1918 рік Жидачівським староством було здійснено 9 емісій бонів.
Емісії
| Номінал | Тип орла | Населений пунк | Штемпелі | Серійний номер | Аверс | Реверс |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 10 геллерів | A | Журавно | Аверс і реверс - SB | #29-561 | ||
| 10 геллерів | B | Журавно | Аверс - SA, реверс - SB | #40 | ||
| 10 геллерів | B1 | Журавно | Аверс - SB, реверс пустий | #87 | ||
| Аверс і реверс - SB | ||||||
| 1 крона | A | Журавно | Аверс - SA, реверс - SB | #40 | ||
| Аверс - SC, реверс - SB | #404-650 | |||||
| 1 крона | B | Журавно | Аверс - SA, реверс - SB | #13-479 | ||
| 1 крона | B1 | Журавно | Аверс і реверс - SB | #113-254 | ||
| Аверс - SC, реверс - SB | ||||||
| 5 крон | A | Журавно | Аверс і реверс - SA | #26-213 | ||
| Аверс - SA, реверс - SB | #250 | |||||
| 5 крон | B | Журавно | Аверс - SC, реверс - SB | #612 | ||
| 5 крон | B1 | Журавно | Аверс - SA, реверс - SB | #291 | ||
| Аверс - SA, реверс пустий |
у складі Польської Республіки
Ходорів
Примітки
- ↑ Andrzej Podczaski: Katalog pieniędzy zastępczych z ziem polskich, Tom I — Lublin / Warszawa, 2004.
