Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Вибранівка)

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
Церква у 2010-му році

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці — мурована церква-ротонда в селі Вибранівка Ходорівської громади, збудована в 1817 році за проектом львівського архітектора Фридерика Пахмана. Церква і дзіниця є дійсними пам'ятками архітектури національного значення (занесені у реєстр під охоронними номерами 1356/1 та 1356/2).

Історія

Будівництво церкви ініціював у 1800 році Фелікс Антон Лось. Проект церкви виконав у 1814 році львівський архітектор Фридерик Пахман. Будівництво було завершене у 1817 році. У церковному інвентарі 1831-го року вказано, що фундатором будівництва була власниця Вибранівки (тоді ще міста) Розалія Лось[1].

У 1907 році церкву було відремонтовано і розмальовано всередині, зроблено два бічні вівтарі: Ісуса Христа та Божої Матері. Роботу виконував художник Володимир Мочарський[2].

Після II Світової Війни церква перебувала в аварійному стані та була закрита[2].

Постановою Ради міністрів Української РСР від 6 вересня 1979 року, Введенську церкву та дзвіницю було внесено до списку пам'яток архітектури, що перебувають під охороною держави[3].

У 1989 році за кошти парафіян у церкві було проведено ремонт, а 24 жовтня 1989 у відновленому храмі відправили першу службу[2].

26 лютого 1990 року під керівництвом миколаївського майстра Миколи Гладкого в церкві було встановлено іконостас. Іконостас виконали львівські майстри Данило Чорний з синами[2].

Архітектура та оздоблення

Церква побудована з червоної цегли, облицьована обтесаними блоками вапняку[4].

Збудована в стилі класицизму з ознаками бароко. Округлої форми з прямокутним приміщенням з західного краю. Ротонда покрита високою банею зі світловим ліхтарем. Зовнішні стіни розчленованої пілястрами доричного ордеру, у площинах між якими розміщено напівкруглі вікна та ніші. Фасад має вигляд виступаючої з об'єму ротонди площини, завершеної трикутним фронтоном з невеликими волютами, що мають ознаки барокового стилю[1].

По краях аттиків розміщені кам'яні фігури апостолів. Карниз ділить фасад на два рівні, а пілястри членують на три площини. На першому ярусі у центральній площині розміщено прямокутний проріз дверей, а у бічних ніші і круглі віконця з профільованим обрамленням. У верхньому ярусі на атиках, центральній площині розміщені ніші, з фресковим розписом центральної. Дещо пізніше по осі костелу ззаду добудували прямокутне захристя під двосхилим дахом[1].

В інтер'єрі над входом на двох мурованих стовпах встановлено хори. Відповідно до зовнішнього членування стіни розчленовано лопатками і було вкрито розписами. Замість іконостасу встановили невеликий вівтар з образами намальованими 1817 року[1].

В південно-західній частині церковного подвір'я знаходиться дзвіниця. Цегляна, прямокутної форми, двоярусна, завершена трикунтним фронтоном. Стіни розчленовані пілястрами доричного ордеру, отвори для дзвонів - напівкруглі.

Обидві споруди утворюють єдиний ансамбль галицької архітектурної школи[4].

Історичні фото

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці, Вікіпедія, переглянуто 26 грудня 2021
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Історія церкви введення в храм Пресвятої Богородиці, Жидачівська районна централізована бібліотечна система, переглянуто 26 грудня 2021
  3. Постанова від 6 вересня 1979 р. №442, Верховна рада України, переглянуто 26 грудня 2021
  4. 4,0 4,1 Церква Введення, Прадідівська слава, переглянуто 26 грудня 2021