Народний дім (Жидачів)

Матеріал з Енциклопедія Жидачівщини
Версія від 20:44, 26 січня 2022, створена Dinamicandriy (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Народний дім''' {{тире}} культурно-просвітницька установа у місті Жидачеві, що діяла в...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Народний дім — культурно-просвітницька установа у місті Жидачеві, що діяла в період з ???? до 1939 року. Будівля Народного дому була збудована у [????] за кошти громади та земляків у діаспорі.

Історія

З кінця XIX — поч. XX ст. на західноукраїнських землях склались сприятливі умови для розвитку кооперацій. Для кооперування дрібних споживачів та виробників виникла потреба в кредитних кооперативах. Після публікації австрійського кооперативного закону товариство «Просвіта» надрукувало зразки статутів і діловодства "заробково-діловодських спілок". У цей час було створено товариства «Народна Торгівля», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші. При цих товариствах існували каси взаємодопомоги, що надавали кредити під низькі відсотки, проводили гуртову закупівлю сировини для своїх членів. Згодом в Галичині набрав популярності новий тип кооперативу під назвою «Народний дім». «Народні доми» були кооперативами змішаного типу — разом з кредитуванням селян вони займалися постачально-збутовою і виробничою діяльністю, а своєю метою ставили організацію не тільки економічної, а й просвітньої роботи.

Згідно зі збереженими документами, у 1901 році в Жидачеві існувало «Задаткове товариство Народний дім спілки зареєстрованої з обмеженою порукою». З тогочасних земельних книг відомо, що у 1901 та 1903 роках товариство придбало дві земельні ділянки. Ще дві ділянки поряд було придбано у 1909 та 1911 рр. Ці ділянки знаходились по вул. Шашкевича та частково по вул. Міцкевича.

23 грудня 1925 року назву товариства було змінено на «Народний дім – кооператив з обмеженою порукою в Жидачеві». Членами Управи були Теодор Пероговський, Сикола Снігура, Іван Найда та Дмитро Дахній. Ціль кооперативу — "підносити заробіток і господарство членів спільним веденням підприємства і підносити культурний уровень своїх членів". Задля досягнення цієї цілі кооператив зобов'язувався, окрім господарської допомоги, "заохочувати членів до просвіти і науки, поучувати ...через оснування читалень, бібліотек, ...публічних лекцій, викладів, спеціальних курсів, господарських демонстрацій аматорських продукцій...".

На 6 листопада 1927 року коператив володів 48 арами 71 кв. м землі.

1 вересня 1930 року на засіданні Надзірної Ради було прийнято Правильник (статут) для Управи кооперативу, в якому було виписано обов'язки справника (о. М. Хавлюк), скарбника (С. Давидчак) і книговодця (М. Стасина), який вів бухгалтерію і завідував бібліотекою, яка діяла при кооперативі.

Джерела